Рішення № 21786383, 29.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. Справа № 5023/511/12

вх. № 511/12

Суддя господарського суду Задорожна І.М.

при секретарі судовогозасідання Цирук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. (дов. ВМТ № 957512 від 02.06.2010р.).

відповідача - ОСОБА_2. (дов. № 156-08/12-2 від 05.01.2012р.).

розглянувши справу за позовом Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області, звернувся до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк", м. Харків, в якій посилаючись на укладення між сторонами кредитного договору №1 від 18.02.2009 року, та несвоєчасне виконання відповідачем своїх обов*язків щодо погашення кредиту та процентів за цим договором, просить суд стягнути з відповідача за кредитним договором №1 від 18.02.2009 року грошові кошти в сумі 8 052 022,37 грн., що включає в себе:

- прострочені відсотки за користування кредитом в сумі 4 149 863,02 грн., нараховані за період вересень 2011- січень 2012 року;

- пеню за простроченим кредитом в сумі 216 232,88 грн. та пеню за простроченими процентами в сумі 5 194,67 грн., нараховані за період з 31.08.2009 р. по 10.09.2009 р.;

- пеню за простроченим кредитом у сумі 3 459 726,02 грн. та простроченими процентами у сумі 220 796,19 грн. за період з 11.12.2009 р. по 31.03.2010 року;

- пеню за прострочені проценти в сумі 209,59 грн., нараховану за серпень 2010 року.

Крім того, при подачі позовної заяви позивачем було заявлено клопотання про визнання причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк на підставі п.5 ст.267 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2012 року порушено провадження у справі №5023/511/12, розгляд справи призначено на 20.02.2012 року.

В судовому засіданні з 20.02.2012 року оголошена перерва до 29.02.2012 року, з метою надання сторонами доказів в підтвердження заявлених позовних вимог та заперечень.

Представник позивача в судовому засіданні 29.02.2012 року підтримує заявлені позовні вимоги та клопотання про визнання причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновлення пропущеного строку.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.02.2012 року заперечує проти заявлених позовних вимог частково, за вх.№3466 від 17.02.2012 року надав відзив на позовну заяву, в якому не згоден з вимогами викладеними позивачем у позовній заяві в частині нарахованої до стягнення пені за кредитним договором №1 від 18.02.2009 року на суму простроченого кредиту та прострочених процентів за періоди: з 31.08.2009 року по 10.09.2009 року у сумі 216 232,88 грн. та 5 194,67 грн., відповідно; з 11.12.2009 р. по 31.03.2010 року у сумі 3 459 726,02 грн. та 220 796, 19 грн. відповідно та на суму прострочених процентів за серпень 2010 року у сумі 209,59 грн., та просить суд застосувати до цих вимог строк позовної давності на підставі ст.258 ЦК України, ст. 223 ГК України. В частині стягнення прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 4 149 863,02 грн., нарахованих позивачем за період вересень 2011 - січень 2012 року позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

18 лютого 2009 року між Національним банком України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (позивачем) - Кредитор та Відкритим акціонерним товариством "Інпромбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" (відповідачем) - Позичальник, було укладено кредитний договір № 1, відповідно до умов якого, Кредитор надає Позичальнику стабілізаційний кредит шляхом відкриття кредитної лінії в сумі 60 000 000,00 грн. на термін з 18 лютого 2009 року до 30 грудня 2009 року з оплатою відсотків у розмірі 16,5 процентів річних та погашенням кредиту відповідно до графіка погашення стабілізаційного кредиту (Додаток №1).

Кредитором (позивачем) виконані зобов*язання за кредитним договором щодо надання Позичальнику (відповідачу) кредиту у сумі 60 000 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку Позичальника та не заперечувалось представником відповідача у судових засіданнях.

Пунктом 1.3. договору сторони передбачили, що з метою забезпечення виконання зобов*язань за цим договором, позичальник надає кредитору в заставу нерухоме майно позичальника за ринковою вартістю 70396112,00 грн., про що укладається окремий договір іпотеки.

Відповідно до умов п.1.4. договору, сторонами передбачено, що позичальник сплачує відсотки за користування кредитором, наданим строком на 316 днів, щомісяця до 14 години передостаннього робочого дня поточного місяця та одночасно з кінцевим терміном погашення боргу за кредитом.

Як вказує позивач, відповідач неналежним чином виконував свої зобов*язання за кредитним договором №1 від 19.02.09р. щодо сплати вказаних нарахувань, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість по вказаним платежам, яка станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду, складає:

- прострочені відсотки за користування кредитом в сумі 4 149 863,02 грн., нараховані за період вересень 2011- січень 2012 року;

- пеня за простроченим кредитом в сумі 216 232,88 грн. та пеня за простроченими процентами в сумі 5 194,67 грн. нараховані за період з 31.08.2009 р. по 10.09.2009 р.;

- пеня за простроченим кредитом у сумі 3 459 726,02 грн. та простроченими процентами у сумі 220 796,19 грн. за період з 11.12.2009 р. по 31.03.2010 року;

- пеня за прострочені проценти в сумі 209,59 грн., нараховану за серпень 2010 року.

У зв*язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за кредитним договором, позивач звернувся до відповідача з вимогою №03-028/1131БТ від 07.02.2012 року про сплату за кредитним договором №1 від 18.02.2009 року, прострочену суму кредиту 60000000,00 грн., прострочені проценти за користування кредитом 9140547,96 грн., нараховану пеню за простроченим кредитом 6321438,34 грн., пеню на суму прострочених процентів 906914,38 грн., яка була одержана відповідачем 08.02.2012 року, однак, як зазначає позивач, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, в зв*язку з чим Національний банк України в особі Управління Національного банку України в Харківській області був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договоромне встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відзиву на позовну заяву та підтверджено в судовому засіданні, відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі в частині нарахованих позивачем до сплати прострочених відсотків за користування кредитом в сумі 4 149 863,02 грн., за період вересень 2011- січень 2012 року;

Перевіривши нарахування заборгованості по нарахованим простроченим відсоткам за кредитним договором №1 від 18.02.2009 року, суд визнав дані розрахунки такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, матеріалам справи, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині позовних вимог підлягають задоволенню повністю.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.2.3.13 Кредитного договору, у разі прострочення виконання зобов”язань за цим договором та неможливості списання з кореспондентського рахунку коштів, що становлять вимоги Кредитора, Позичальник зобов”язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення виконання зобов”язання.

Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів, а саме:

- за простроченим кредитом в сумі 216 232,88 грн. та пеня за простроченими процентами в сумі 5 194,67 грн. за період з 31.08.2009 по 10.09.2009 р.;

- за простроченим кредитом у сумі 3 459 726,02 грн. та простроченими процентами у сумі 220 796,19 грн. за період з 11.12.2009 по 31.03.2010 року;

- за прострочені проценти в сумі 209,59 грн., нараховану за серпень 2010 року.

До прийняття судом рішення, на підставі ч. 3 ст.267 ЦК України, відповідач у справі подав письмовий відзив, у якому заявив про застосування до спірних правовідносин, а саме в частині стягнення пені за кредитним договором № 1 від 18.02.2009 року на суму простроченого кредиту та прострочених процентів строків позовної давності та відмову позивачу у позові у звязку із її спливом.

Суд вважає заяву відповідача обґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давніть - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 267 Цивільного кодексу, зазначається, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 ЦК України (ч.1 ст.260 ЦК України). Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Розрахунки пені нараховані на суму прострочених процентів та на суму простроченого кредиту, які надані позивачем до матеріалів справи датовані:

- з 31.08.2009 по 10.09.2009 року;

- з 11.12.2009 по 31.03.2010 року;

- за серпень 2010 року.

Виходячи з приписів ч.1 ст. 254 ЦК України, та враховуючи, що позовна заява подана 03 лютого 2012 року, строк для захисту порушеного права з вимог щодо стягнення пені по вимогах згідно рахунку:

- за простроченим кредитом в сумі 216 232,88 грн. та пені за простроченими процентами в сумі 5 194,67 грн. за період з 31.08.2009 по 10.09.2009 р. - сплив 10.09.2010 року.

- за простроченим кредитом у сумі 3 459 726,02 грн. та простроченими процентами у сумі 220 796,19 грн. за період з 11.12.2009 по 31.03.2010 року - сплив 31.03.2011 року;

- за прострочені проценти в сумі 209,59 грн., нараховану за серпень 2010 року - сплив в грудні 2011 року, з урахуванням дії мораторію з 02.06.2011 року до 01.09.2011 року та норм ст. 263 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, має місце сплив позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові в цій частині, з урахуванням чого у позові про стягнення пені за простроченим кредитом в сумі 216 232,88грн., пені за простроченими процентами в сумі 5 194,67грн. нараховані за період з 31.08.2009 по 10.09.2009; пені за простроченим кредитом у сумі 3 459 726,02 грн. та простроченими процентами у сумі 220 796,19 грн. за період з 11.12.2009 по 31.03.2010 року; пені за прострочені проценти в сумі 209,59грн., нараховану за серпень 2010 року господарський суд відмовляє в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про визнання причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновлення пропущеного строку на підставі п.5 ст.267 Цивільного кодексу України, а саме з тих, підстав, що укладення кредитного договору між сторонами відбувалося під час фінансової кризи та в зв*язку з чим, НБУ в особі Управління НБ в Харківській області протягом 2009-2011 року не вживалися заходи по примусовому стягненню штрафних санкцій за порушення умов кредитного договору, укладених з ПАТ "Інноваційно-промисловий банк", господарський суд відмовляє в його задоволенні, оскільки не вбачає підстав для визнання причини пропущення строку позовної давності поважними.

Досліджуючи перелічені обставини про визнання причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною, господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З огляду на наведене, фінансова криза, на яку посилається позивач, ніяким чином не пов*язана з умовами виконання кредитного договору та відповідно невжиття позивачем заходів щодо примусового стягнення штрафних санкцій з відповідача виражає лише його волевиявлення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача від 03.02.2012 року щодо визнання причин пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновлення процесуального строку.

Задовольнити заяву відповідача викладену у відзиві на позовну заяву вх.№3466 від 17.02.2012 року про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код 20021814) на користь Національного банку України в особі Управління Національного банку України в Харківській області (61057, м. Харків, Київський район, пл. Театральна, 1, код 09351445) - 4149863,02 грн. прострочених відсотків за користування кредитом, нарахованих за період вересень 2011 - січень 2012 р.р.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені за простроченим кредитом в сумі 216 232,88 грн., пені за простроченими процентами в сумі 5 194,67 грн. нараховані за період з 31.08.2009 по 10.09.2009 р.р.; пені за простроченим кредитом у сумі 3 459 726,02 грн. та простроченими процентами у сумі 220 796,19грн. за період з 11.12.2009 по 31.03.2010 року; пені за прострочені проценти в сумі 209,59грн., нараховану за серпень 2010 року відмовити в зв”язку зі спливом позовної давності.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" (61003, м. Харків, вул. Клочківська, 3, код 20021814) на користь державного бюджету України (Управління державного казначейства у Дзержинському районі м. Харкова, код одержувача 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу: *; 101; код ЄДРПОУ платників 20021814; 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 64 380,0 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Задорожна І.М.

Повне рішення складено 03.03.2012 року.