Рішення № 21786265, 05.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

05.03.2012Справа №5002-22/241-2012 за позовом ПАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6

до ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а Керченська філія ОП «Кримтеплокоммуненерго», м. Керч, вул. Кірова, 79а

про стягнення 388766,41 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, представник, дов від 03.01.2012 року

від відповідача ОСОБА_2, представник, дов від 27.12.2011 року

Позивач ПАТ «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ОП «Кримтеплокоммуненерго» Керченська філія ОП «Кримтеплокоммуненерго», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 388766,41 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача умов укладеного договору про поставку електричної енергії № 154 від 22.04.2004 року в частині оплати вартості як активної так й реактивної електричної енергії.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем, при визначенні суми заборгованості допущено арифметичну помилку, та вказано загальну суму заборгованості 388766,41 грн., до складу якої включено: заборгованість за активну електричну енергію 362007,20 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію 18049,18 грн., 3% річних 2267,23 грн., збитки від інфляції 335,50 грн., пеня 6007,30 грн. Але, за підрахунком суду, загальна сума заборгованості повинна складати 388666,41 грн.

23.02.2012 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого просить суд в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 288766,41 грн. у звязку зі сплатою відповідачем 100000,00 грн. в рахунок сплати основного боргу.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, але суд зауважує, що при первинному визначенні суми основного боргу позивачем було допущено арифметичну помилку, внаслідок чого суд вважає, що сума позову з урахуванням зменшення суми основного боргу, повинна складати 288666,41 грн.

Крім того, позивач надав суду заперечення на відзив відповідача на позовну заяву.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

22.04.2004 року між позивачем та відповідачем укладений договір про поставку електричної енергії № 154, відповідно до пункту 1 якого постачальник (позивач) поставляє електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (пятикратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актам про порушення ПКЕЕ) згідно умов даного договору та додатків до договору, які є його невідємними частинами.

Пунктами 2.2.3., 2.2.4. укладеного між сторонами договору споживач (відповідач) зобовязується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1. або № 4.2. «Порядок розрахунків»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Згідно до пункту 1 додатку № 4.1. до договору, розрахунки за спожиту електричну енергією здійснюються відповідно до п. 6.6. ПКЕЕ. Розрахункова дата встановлюється 20 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Пунктом 18 додатку № 5 до договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду 20 числа постачальник виписує споживачу документи на оплату за перетоки реактивної електричної енергії. Кошти за перетоки реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника протягом 5 днів з дня отримання розрахункових документів.

Отже, при поданні позову, позивач вказав, що у звязку з порушенням відповідачем строків та обсягів оплати, за період з 25.08.2011 року по 17.01.2012 року у відповідача виникла заборгованість за активну електричну енергію 362007,20 грн., за реактивну електричну енергію 18049,18 грн.

Однак, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачем, при визначенні суми заборгованості допущено арифметичну помилку, та вказано загальну суму заборгованості 388766,41 грн., до складу якої включено: заборгованість за активну електричну енергію 362007,20 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію 18049,18 грн., 3% річних 2267,23 грн., збитки від інфляції 335,50 грн., пеня 6007,30 грн. Але, за підрахунком суду, загальна сума заборгованості повинна складати 388666,41 грн.

Так, як на підставу своїх заперечень відповідач посилався на те, що рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 5002-22/4245-2011 від 07.12.2011 року стягнуто заборгованість за період з 21.02.2011 року по 31.08.2011 року, тобто до серпня 2011 року включно.

Нарахування за активної енергії за період стягнення за даним позовом, тобто з вересня 2011 року по грудень 2011 року включно становить 357942,18 грн., тобто, як вказує відповідач, різниця між заявленою заборгованістю за активну електроенергію і фактично сформованої за вказаний період становить 4065,02 грн. Крім того, відповідач вважає, що нарахування за реактивною енергією за період стягнення за даним позовом, тобто з вересня 2011 року по грудень 2011 року включно становить 18012,46 грн., отже різницю в розмірі 36,72 грн. відповідач не визнає, оскільки вважає, що даний розмір нарахувань становить нарахування за серпень 2011 року, заборгованість за цей період вже стягнуто зазначеним рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що в обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на рішення Господарського суду АР Крим від 07.12.11 року по справі № 5002-22/4245-2011 із зазначенням що, згідно даного рішення частково вже була стягнута сума, яку позивачем заявлено до стягнення у даному позові. Але, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі № 5002-22/4245-2011 задоволено позовні вимоги ВАТ «Крименерго» про стягнення з відповідача 336957,80 грн. Так, період за який було стягнено заборгованість складав 6 місяців, з березня по червень 2011 року, стягнення штрафних санкцій здійснювалось по 31.08.2011 року, оскільки зазначена заборгованість на момент подачі позовної заяви була не погашена.

Так, слід зауважити, що додатком 4.1 до Договору на поставку електроенергії № 154 від 22.04.2004 року встановлено розрахунковий період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Отже, заборгованість за серпень 2011 року не могла бути включена в позовну заяву, яку було розглянуто судом в рамках справи № 5002-22/4245-2011, оскільки такий позов було подано до суду 09.09.2011 року, в той час як Акт про обсяги переданої споживачеві електричної енергії за серпень місяць був наданий споживачем 23.09.2011 року, на підставі якого споживачу був виставлений рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію в сумі 4065,02 грн.

Отже, твердження відповідача про те що заборгованість за серпень 2011 року була стягнута в судовому порядку в рамках справи № 5002-22/4245-2011 не відповідає дійсності.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 288766,41 грн. у звязку зі сплатою відповідачем 100000,00 грн. в рахунок сплати основного боргу.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, але суд зауважує, що при первинному визначенні суми основного боргу позивачем було допущено арифметичну помилку, внаслідок чого суд вважає, що сума позову з урахуванням зменшення суми основного боргу, повинна складати 288666,41 грн.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем необґрунтовано, внаслідок допущення арифметичної помилки, було включено до суми основної заборгованості 100,00 грн., у звязку з чим суд відмовляє в задоволенні частини вимоги про стягнення з відповідача 100,00 грн. основного боргу.

Отже, на момент вирішення спору, загальна сума боргу відповідача складає 288666,41 грн., з яких сума основного боргу відповідача складає 280056,38 грн., у тому числі: 262007,20 грн. заборгованості за активну електричну енергію та 18049,18 грн. заборгованості за реактивну електричну енергію.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за активну електричну енергію в сумі 262007,20 грн., заборгованості за реактивну електричну енергію в сумі 18049,18 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних 2267,23 грн., збитки від інфляції 335,50 грн., пеня 6007,30 грн.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених п. 2.2.3.-2.2.4. даного договору, з порушенням строків, визначених додатками № 4.1., 4.2. «Порядок розрахунків», споживач зобовязаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги, з урахуванням зменшення позовних вимог, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на те, що суму у розмірі 100,00 грн. було необґрунтовано включено позивачем до позовних вимог.

Однак, враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, сплата судового збору покладається на відповідача, в порядку ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, у розмірі 5773,33 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, суд вважає за необхідне, при прийнятті рішення, повернути позивачу 2002,00 грн. сплаченого судового збору у звязку зі зменшенням суми позовних вимог.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОП «Кримтеплокоммуненерго» Керченська філія (м. Керч, вул.. Кірова, 79а, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26224872) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, рахунок № 260323051142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість за активну електричну енергію в сумі 262007,20 грн.

3.Стягнути з ОП «Кримтеплокоммуненерго» Керченська філія (м. Керч, вул.. Кірова, 79а, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26224872) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість за реактивну електричну енергію в сумі 18049,18 грн.

4.Стягнути з ОП «Кримтеплокоммуненерго» Керченська філія (м. Керч, вул.. Кірова, 79а, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26224872) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) збитки від інфляції 335,50 грн., 3% річних 2267,23 грн., пеню 6007,30 грн.

5.Стягнути з ОП «Кримтеплокоммуненерго» Керченська філія (м. Керч, вул.. Кірова, 79а, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 26224872) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 5773,33 грн. судового збору.

6.Повернути ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) з державного бюджету м. Сімферополя (отримувач місцевий бюджет м. Сімферополя 22030001, р/рахунок 31216206700002, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026 в ГУ ДКУ в АР Крим, призначення платежу: «судовий збір, код 03499968, пункт 2.1.) 2002,00 грн. судового збору, у звязку зі зменшенням суми позовних вимог, який був сплачений платіжним дорученням № 1200001382 від 17.01.2012 року.

7.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

8.В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 100,00 грн. основного боргу відмовити.

Повне рішення складено 07.03.2012 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.