Рішення № 21786243, 02.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2012Справа №5002-12/58-2012 За позовом Військового прокурора Херсонського гарнізону (73000, вул.. Пестеля,1, м.Херсон) в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський,6)

2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (73008, м. Херсон, сел.Чкалова,37 )

до відповідача приватного підприємства «Артек-Союз» (м. Сімферополь, вул. Павленка, 2-а)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Військової частини А1836 (вул. Пестеля,1, м. Херсон)

про стягнення 13159,30 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивачів не зявилися

Від відповідача ОСОБА_2, представник, довіреність від 22.09.2011 р.

Від третьої особи не зявився

За участю прокурора відділу Рибкіна О.Ю. посвідчення №335.

Суть спору: Військовий прокурор Херсонського гарнізону звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона із позовною заявою до відповідача приватного підприємства «Артек-Союз», в який просить суд стягнути з відповідача на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона заборгованість за електропостачання за договором №110 від 25.12.2008 року, в розмірі 13 159,30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору про відшкодування вартості послуг з електропостачання в/м№6 від 25 грудня 2008 року №110 не виконанні зобовязання в частині повної оплати за надання послуг з електропостачання, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 13159,30 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2012 р. до участі у справу залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача військову частину А1836 (м. Херсон).

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та вказав, що сума заборгованості вказана в позові не погашена.

Відповідач проти позову заперечує із підстав викладених у відзиву на позовну заяву від 15.02.2012 р. (аркуш справи 78-83), а саме посилаючись на приписи ст. 13 Закону України «Про електроенергетику», в який встановлено, що діяльність по виробництву, передачі, та постачання електричної енергії в Україні здійснюється на умовах отримання відповідної ліцензії. Оскільки у позивача відсутня дана ліцензія, договір про відшкодування вартості послуг з електропостачання в/м №6 від 25 грудня 2008 року № 110 є недійсним, у звязку з чим просить суд застосувати положення пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та визнати договір про відшкодування вартості послуг з електропостачання в/м №6 від 25 грудня 2008 року №110 недійсним. Крім того, представником відповідача у судовому засіданні були представлені копії доручень міністерства оборони України щодо здійснення оплати у третьому та четвертому кварталі послуг тепло-, електро-,водо-,газо-, паро- постачання, водовідведення та вивозу сміття, що споживаються субєктами господарювання для надання послуг з харчування особового складу, за рахунок бюджетних коштів передбачених Міністерству оборони України за КПКВ 2101020/2.

Представлені відповідачем доручення не приймаються судом до уваги, оскільки вони не поширюються на наявні договори.

Представник третьої особи надав суду письмові пояснення вих.. №155 від 10.02.2012р., в яких зазначив, що позов військового прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню (аркуш справи 69-73).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача військова частина А1836 явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи сповіщена належним, рекомендованою поштою.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні прокурору та представнику відповідача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням прокурора та представника відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2008 року між Приватним підприємством «Артек-Союз» (споживач за договором), Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона (розпорядник коштів за договором) та військовою частиною А 1836 був укладений договір про відшкодування вартості послуг з електропостачання №110, згідно умов якого відповідач відшкодовує вартість послуг з постачання активної електроенергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування особового складу військової частини А 1836, що надаються на підставі договору №271/2/08/4 від 05 грудня 2008 року (а.с.15-17).

Тарифи за постачання активної електроенергії встановлюються у відповідності до виставлених ВАТ «ЕК» Херсонобленерго» рахунків (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання електроенергії, на підставі виставлених рахунків з урахуванням показників лічильника відповідача та у відповідності до умов даного договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору щомісячно до 10 числа місяця, наступного за місяцем в якому відповідачем надавалися послуги з харчування особового складу військової частини А 1836 відповідач надає позивачу, Квартирно-експлуатаційному відділу м. Херсона акт обсягів споживання електроенергії засвідчений представниками військової частини А 1836 та відповідачем.

Пунктами 2.2.-2.4. передбачено, що розпорядник коштів на підставі акту обсягів споживання електроенергії надає відповідачу рахунок. Відповідач приймає до виконання надані позивачем документи та оплачує їх в термін вказаний у цьому договорі. Розмір коштів, які має сплатити відповідач за спожиту в розрахунковому періоді електроенергію, визначається за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з умовами та правилами підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованими тарифами.

Відповідно до пункту 3.2.1. передбачено зобовязання відповідача оплачувати на протязі 10 банківських днів з моменту отримання, виставлених позивачем рахунків за спожиті послуги з електропостачання.

Згідно пункту 5.1. договору договір набирає чинності, з моменту його підписання сторонами та діє до моменту розірвання договору №271/2/08/4 від 05 грудня 2008 року.

Позивач свої зобовязання за договором про відшкодування вартості послуг з електропостачання в/м №6 виконав у повному обсязі, в період з дати укладення договору до сплати надавались рахунки, разом з розрахунками фактично спожитої електроенергії та відповідні акти звіряння заборгованості, проте відповідач у порушення умов договору надані рахунки не сплатив, у звязку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем склала 13159,30 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості, не надано спростувань розрахунку заборгованості позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Посилання відповідача на те, що договір №110 від 25.12.2008 р. має бути визнаний недійсним не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стверджуючи про недійсність договору №110 від 25.12.2008 р., відповідач посилається на те, що у Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона відсутня ліцензія на поставку електричної енергії.

Так, відповідно до приписів статті 13 Закону України «Про електроенергетику» діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії.

Ліцензія на здійснення діяльності з виробництва, передачі та постачання електричної енергії видається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Ліцензія видається окремо на кожний вид діяльності відповідно до інструкції, умов і правил здійснення окремих видів діяльності, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції про порядок видачі ліцензій Національною комісією регулювання електроенергетики на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 6 жовтня 1999 р. N 1305, ліцензія видається НКРЕ окремо на кожний вид діяльності, а саме:

- виробництво електроенергії (в обсягах, що перевищують рівень, який установлюється ліцензійними умовами);

- передача електроенергії магістральними та міждержавними електричними мережами;

- передача електроенергії місцевими (локальними) електричними мережами;

- постачання електроенергії за регульованим тарифом;

- постачання електроенергії за нерегульованим тарифом;

- оптове постачання електроенергії;

- комбіноване виробництво теплової та електричної енергії;

- виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії.

Укладений між сторонами договір №110 від 25.12.2008 р. не передбачає здійснення Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона постачання електричної енергії Приватному підприємству «Артек-Союз», адже його предметом є здійснення відповідачем відшкодування вартості електричної енергії, спожитої на зайнятому ним обєкті. Крім того, умовами договору було закріплено, що військова частина А1836 зобовязується лише своєчасно та в повному обсязі забезпечити доступ споживача до активної електроенергії, та дотримуватися необхідних технічних розрахунків, тобто обовязок по здійсненню постачання електричної енергії умовами договору закріплений не був.

За таких обставин, твердження відповідача про те, що укладення договору №110 від 25.12.2008 р. потребувало наявності у Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона ліцензії на постачання електричної енергії, не є обґрунтованими.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не виконані зобовязання за договором про відшкодування вартості послуг з електропостачання в/м №6 від 25 грудня 2008 року №110 щодо повної оплати за надані послуги, позовні вимоги військового прокурора про стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 13159,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (вул. Павленка, 2-А, м.Сімферополь, АР Крим, 95000, Україна, код ЄДРПОУ 30741489, р/р 26007048192001 в Сімферопольської філії АКБ «Імексбанк», МФО 308304) на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (сел. Чкалова, 37, м. Херсон, 73008, Україна, код ЄДРПОУ 08294952, р/р 35226014005354 в Управлінні ДКУ по Херсонської області) заборгованість за електропостачання за договором №110 від 25.12.2008 року у розмірі 13159,30 грн.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (вул. Павленка, 2-А, м.Сімферополь, АР Крим, 95000, Україна, код ЄДРПОУ 30741489, р/р 26007048192001 в Сімферопольської філії АКБ «Імексбанк», МФО 308304) в дохід Державного бюджету України (р/р 31211206783002, код класифікації доходів 22030001, ЄДРПОУ 38040558 ГУ ДКСУ в АР Крим, м.Сімферополь, код банку отримувача: 824026) судовий збір у розмірі 1609,5 грн.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 06.03.2012 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.