Ухвала суду № 21785609, 14.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2012 року м. КиївК-10146/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Леонтович К.Г.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання незаконною та скасування постанови про накладення стягнення у розмірі 9731,39 грн., -

в с т а н о в и л а:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року, у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»відмовлено.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення судів попередніх інстанцій залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33967456.

У липні 2009 року спеціалістами Головного Донецького обласного управління у справах захисту справ споживачів на підставі направлення № 695 від 07 липня 2009 року, згідно з планом роботи управління на 3-й квартал 2009 року було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині «Обжора»товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», за наслідками проведення якої перевіряючими був складений акт № 2894 від 08 липня 2009 року.

Протягом проведення перевірки було встановлено, що позивачем виставлялися та реалізовувалися товари без зазначення необхідної, доступної та своєчасної інформації, а саме відсутні дані про підприємство-виробника, його місцезнаходження, дату виготовлення, термін придатності та інші. Встановлені відповідачем порушення були відображені перевіряючими в додатках до акту перевірки.

На підставі висновків про виявлені порушення законодавства про захист прав споживачів, 08 липня 2009 року відповідачем був складений припис яким було зобовязано позивача усунути недоліки, зазначені в акті перевірки та дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів, про що доповісти в строк до 14 липня 2009 року. Із складеним Актом та приписом 08 липня 2009 року були ознайомлені працівники позивача, про що свідчить їх підпис на приписі.

14 липня 2009 року відповідачем було винесено постанову № 2640 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до позивача було застосовано стягнення в сумі 9731,39 грн.

Законодавство про захист прав споживачів складається із Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів встановлені Законом України «Про захист прав споживачів».

Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів»на продавця (виробника, виконавця) покладений обовязок передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Із зазначеним обовязком продавця (виробника, виконавця) кореспондує право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, встановлене частиною 1 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Складові інформації про продукцію, яка має бути надана подавцем (виробником, виконавцем) споживачу встановлені частиною 2 статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідальність суб'єктів господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування у разі порушення законодавства про захист прав споживачів, у тому числі ресторанного господарства, встановлено положеннями статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до пунктів 3, 7 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»:

- за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, до субєкта вчинення порушення накладається штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- встановлення відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, тягне за собою накладення штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтю 26 Закону України «Про захист прав споживачів»перевірка у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів, проведення контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, накладення на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративних стягнень віднесено до повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Ті ж самі підстави для застосування штрафних санкцій визначені Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17 серпня 2002 року.

Пунктом 4 цієї Постанови визначено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора»відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Харченко