Ухвала суду № 21785593, 16.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2012 р. м. КиївК-41745/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: судді Харченка В.В.

Суддів: Леонтович К.Г.

Бим М.Є.

Секретар судового

засідання Ніколенко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Східної митниці на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" до Східної митниці, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дій,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2010 року Закрите акціонерне товариство "Донецьксталь" металургійний завод" звернулося з позовом до Східної митниці, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправними дій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" металургійний завод" задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Рішення Східної митниці про визначення митної вартості № 700000006/2010/000152/1 від 22.02.2010 року скасовано. Стягнуто з Державного бюджету надмірно сплачений до бюджету податок на додану вартість у розмірі 348379,17 грн. та спеціальне мито у розмірі 82947,44 грн. шляхом зарахування вказаної суми на поточний рахунок Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод».У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Східна митниця в касаційній скарзі просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Закрите акціонерне товариство «Донецьксталь»є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 09.08.2002р. за № 30939178 та діє на підставі статуту.

01.10.2007р. між позивачем та Фірмою "Т7 EUROPE Ltd", Великобританія був підписан контракт №Т7D1096 в редакції постачальника. У відповідності до п.1.1 вказаного контракту Продавець продає, а Покупець покупає продукцію номенклатура, ціна, умови та строки поставки якої зазначаються в Специфікації, яка є його невід'ємною частиною.

20.01.2010р. до контракту №Т7D1096 від 01.10.2007р. була підписана специфікація №8, відповідно до якої, Фірма "Т7 EUROPE Ltd", Великобританія прийняла на себе зобов'язання поставити на адресу позивача вогнетривку торкретмасу марок JEHEARTH 335D, 33 GP, 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO. Загальна ціна постачаємого товару відповідно до специфікації складає 79686,20 євро.

22.02.2010р. відповідачем було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів за № 700000006/2010/000152/1. 01.10.2007р. між позивачем та Фірмою "Т7 EUROPE Ltd", Великобританія був підписан контракт №Т7D1096 в редакції постачальника. У відповідності до п.1.1 вказаного контракту Продавець продає, а Покупець покупає продукцію номенклатура, ціна, умови та строки поставки якої зазначаються в Специфікації, яка є його невід'ємною частиною.

20.01.2010р. до контракту №Т7D1096 від 01.10.2007р. була підписана специфікація №8, відповідно до якої, Фірма "Т7 EUROPE Ltd", Великобританія прийняла на себе зобов'язання поставити на адресу позивача вогнетривку торкретмасу марок JEHEARTH 335D, 33 GP, 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO. Загальна ціна постачаємого товару відповідно до специфікації складає 79686,20 євро.

Виконуючи умови контракту Фірма "Т7 EUROPE Ltd", Великобританія у лютому-березні 2010року на умовах DAF (кордон Словакії та України) згідно з Інкотермс 2000 здійснила постачання вогнеупорної торкретмасси, про що свідчать залізничні накладні - СМГС.

Факт оплати відповідно до умов п.5.1 контракту №Т7D1096 здійснено позивачем платіжним дорученням №247 від 10.03.2010р. Таким чином, позивач сплатив саме контрактну ціну, яку визначив при проведенні переговорів саме Постачальник, в особі Фірми "Т7 EUROPE Ltd", Великобританія.

Для здійснення митного оформлення декларантом позивача 19 лютого 2010 року заявлено для митного оформлення декларацію № 700000012/2010/200162, якою ЗАТ «Донецьксталь»- металургійний завод» задекларував вартість вогнетривкої торкретмаси марок JEHEARTH 335D, 33 GP, 30BA, JEHEARTH 11, JEHEARTH 30 RVO на суму 318734, 40 грн. (еквівалент у валюті 29367, 80 ЕUR). Водночас наданий вищевказаний контракт з додатками та специфікацією.

Відповідач на Декларації митної вартості №7000000012/10/200162 від 19.02.2010р. зробив напис про необхідність подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою КМУ від 20.12.2006 р. № 1766 (далі Порядок 1766), а саме: договір з третіми особами, що повязаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послут, повязаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; каталоги; специфікації; прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару; калькуляція фірми виробника товару; сертифікат про походження товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

На виконання зазначеного, декларантом надані: договір з третіми особами, що повязаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця повязаних з виконанням умов договору (контракту); сертифікат про походження товару походження товару також наданий, але з зазначенням щодо відсутності належного перекладу, про що зазначено в додатку до ВМД. Також, декларант зазначив, що інші додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, надані не будуть.

Не погодившись з заявленою позивачем в декларації вартістю товарів 22.02.2010 року Східною митницею прийняте рішення про визначення митної вартості товарів №700000006/2010/000152/1, яким митниця підвищила вартість товарів до 598890, 24 грн. (еквівалент у валюті 55181, 02 ЕUR), а саме визначила вартість товару 1, 04 дол. США/кг, а не О, 55 дол. США/кг, як визначив декларант.

Відповідно до статті 40 Митного кодексу України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів № 339 від 9 квітня 2008 року №339 контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного Кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено або наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів є митним оформленням. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу є метою митного оформлення.

Відповідно до статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товарносупровідних документах.

Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контрольних функцій відповідно до цього Кодексу.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 1 лютого 2006 року “Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України”, до зазначеного переліку входять документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів

Статтею 81 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не було вірно застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару, виходячи з наступного.

Відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до статей 264, 265 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості, саме нерозуміння цієї норми спричинило звернення до суду позивача, та не виконання ним вимог митниці при митному оформлені.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, якою затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.

Пунктом 6 цієї Постанови передбачено, що декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.

Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року визначений перелік обов'язкових документів, що додаються декларантом на підтвердження заявлених ним відомостей про визначення митної вартості.

За змістом пункту 11 цієї Постанови для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі "Для відміток митниці" декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом.

Відповідно до пунктів 13, 14 Постанови Кабінету міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав доказів щодо неможливості застосування п яти попередніх методів визначення митної вартості товарів та доказів проведення консультацій між митним органом та декларантом щодо обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що здійснюючи владні управлінські функції при визначенні митної вартості товару відповідач діяв не у спосіб, що передбачений законами, необґрунтовано, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення. спірне рішення про визначення митної вартості прийнято протиправно і підлягає скасуванню, а надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 348379, 17 грн. та спеціальне мито у розмірі 82947, 44 грн. підлягають поверненню позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 210, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Східної митниці залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Суддя В.В. Харченко