Постанова № 21784032, 24.01.2012, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 р. Справа № 2a-1870/309/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Єреп Ю.В.,

представника позивача - Дубовика С.В.,

представника відповідача - Рибець В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 2а-1870/309/12 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі - відповідач), в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 20.12.2011 № 0001391711, від 20.12.2011 № 0001381711 та від 20.12.2011 № 0001092341.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що він правомірно перебував в період з 01.04.2010 по 31.12.2010 на спрощеній системі оподаткування, оскільки, не перевищував обсягу виручки, встановленого законодавством, у розмірі 500000,00 грн. на календарний рік. Вважає висновки акту перевірки від 08.12.2011 № 734/17-1/2396403777, щодо порушення пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 4.2.8, п.4.2 ст.4, пп. 19.12.1, 19.12.2, п. 9.12 ст.9, п. 19.2 ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” та розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” помилковими, оскільки, відповідно до звітів субєкта малого підприємництву - фізичної особи платника єдиного податку за 2010 рік та книги обліку доходів та витрат сума виручки позивача за 2010 рік склала 61000 грн. 35 коп. Висновок посадових осіб податкового органу про отримання позивачем готівкових коштів у розмірі 548199 грн. 10 коп., як дохід, виплачений йому комунальним підприємством «Конотопське трамвайне управління» за оренду автобусів не відповідає дійсності та не підтверджується жодними доказами.

Відповідач в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечували з посиланням на матеріали перевірки, зазнаючи, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, акт від 08.12.2011 № 734/17-1/2396403777, прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.12.2011 № 0001391711, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 19 492, 49 грн., у т.ч. за основним платежем - 15 593, 99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 898, 50 грн., від 20.12.2011 № 0001381711, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності та інших доходів громадян по місту у розмірі 12 284, 94 грн. за основним платежем та від 20.12.2011 № 0001092341, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1, 00 грн.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення обсягу виручки, відображеного у звітах платника єдиного податку за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 встановлено розбіжність між сумою виручки, відображеною платником податків в звітах субєкта малого підприємництва - фізичної особи платника єдиного податку та фактичною сумою доходу, зокрема, до складу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 позивачем не було включено готівкові кошти в розмірі 548199 грн. 10 коп., які були отримані ним, як дохід, виплачений йому КП «КТУ» за оренду автобусів. Зазначена сума підтверджена результатами зустрічної звірки КП «КТУ» щодо документального підтвердження відомостей, отриманих від позивача за вказаний період. Перевірка була проведена на підставі договорів оренди, актів виконаних робіт, відомостей на виплату та видаткових касових ордерів, наданих КП «КТУ». Сума виручки за оренду автомобілів складала 602694 грн. 00 коп., сума в розмірі 6505 грн. 45 коп. згідно проведеної зустрічної звірки, була проведена в листопаді 2010 року, як взаємозалік.

З урахуванням вищевикладеного, в ході перевірки встановлено, що позивач в періоді з 01.04.2010 по 31.12.2010 отримав дохід у розмірі 609199 грн. 45 коп., яка перевищує граничний розмір виручки (500 тис. грн.), передбачений Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності" №727/98 від 03.07.1998. Сума перевищення склала 109199 грн. 45 коп.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, про що складено акт перевірки від 08.12.2011 № 734/17-1/2396403777 (а.с. 9-35).

Як вбачається з акту, в ході перевірки встановлено порушення: вимог статті 1, 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності" №727/98 від 03.07.1998. Платником отримано протягом 2010 року дохід в розмірі 609199,45 грн., що перевищує визначений статтею 1 Указу № 727 граничний рівень 500 тис. грн., внаслідок чого у відповідності до п.п. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, п.п. 9.12.1, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 із змінами і доповненнями та розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” нараховано податку з доходів фізичних осіб за 2010 рік донараховано до сплати в бюджет податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 12284,94 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 2.3.1 п.2.3 ст. 2, пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті не реєстрації підприємцем платником ПДВ при досягненні обсягу оподатковуваних операцій протягом 2010 р. в сумі 609199,45 грн., внаслідок чого підприємцем ОСОБА_3 не сплачено до бюджету за 2010 рік податку на додану вартість на загальну суму 15593 грн. 99 коп., а саме за листопад 2010 року у сумі 8116 грн.19 коп., за грудень 2010 року у сумі 7477 грн. 80 коп.

На підставі висновків акту перевірки щодо встановлених в діяльності позивача вищезазначених порушень, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 20.12.2011 № 0001391711, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 19 492, 49 грн., у т.ч. за основним платежем - 15 593, 99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 898, 50 грн. (а.с. 118); від 20.12.2011 № 0001381711, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності та інших доходів громадян по місту у розмірі 12 284, 94 грн. за основним платежем (а.с. 117); від 20.12.2011 № 0001092341, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1, 00 грн. (а.с. 120).

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою підприємцем, з 1 квітня 2010 року перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 37) та свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с. 36).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд бере до уваги наступне.

Згідно із ст.1 Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності" №727/98 від 03.07.1998 спрощена система застосовується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року знаходиться не більш 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до ст.2 цього Указу субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Пунктом 5 цього Указу передбачено, що у разі порушення вимог, встановлених пунктом 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). Субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Отже, у випадку перевищення суб'єктом підприємницької діяльності платником єдиного податку граничного розміру виручки, цей платник зобовязаний перейти на загальну систему оподаткування, при цьому він втрачає право на сплату єдиного податку та зобовязаний сплачувати податки, збори (обовязкові платежі) в загальному порядку.

Відповідно до положень частини 4 ст. 1 Указу № 727/98 під терміном “виручка” розуміють суму, фактично отриману суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, змінюючи систему податкового обліку та звітності, слід ураховувати розмір коштів, які фактично отримані платником податків або надійшли на його рахунок.

В судовому засіданні позивачем надані докази надходження коштів, які фактично отримані платником податків або надійшли на його рахунок, а саме копії книги обліку доходів та витрат (а.с. 41-61). Судом встановлено, що загальна сума таких надходжень не перевищила в перевіряємому періоді 500 тис. гривень.

Доказів того, що загальна сума коштів фактично отриманих суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) перевищувала 500 тис. грн. у перевіряємому періоді відповідач не надав.

Як вбачається з пояснень представника відповідача, за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 позивачем не було включено готівкові кошти в розмірі 548199 грн. 10 коп., які були отримані ним, як дохід, виплачений йому КП «КТУ» за оренду автобусів. Зазначена сума встановлена результатами зустрічної звірки КП «КТУ» щодо документального підтвердження відомостей, отриманих від позивача за вказаний період, що оформлена довідкою від 08.12.2011 № 451/23-3/03328557 (а.с. 127). Перевірка була проведена на підставі договорів оренди, актів виконаних робіт, відомостей на виплату та видаткових касових ордерів, наданих КП «КТУ». Сума виручки за оренду автомобілів складала 602694 грн. 00 коп., сума в розмірі 6505 грн. 45 коп. згідно проведеної зустрічної звірки, була проведена в листопаді 2010 року, як взаємозалік.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що позивач в періоді з 01.04.2010 по 31.12.2010 отримав дохід у розмірі 609199 грн. 45 коп., який перевищує граничний розмір виручки (500 тис. грн.), передбачений Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності" №727/98 від 03.07.1998.

Судом критично оцінюється зазначене твердження відповідача з огляду на те, що ним не доведено, що спірні кошти є доходом, виручкою або власністю позивача.

Суд, також, бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Податкового кодексу України та за ознаками ст. 3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області:

- від 20.12.2011 № 0001391711, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 19 492, 49 грн., у т.ч. за основним платежем - 15 593, 99 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 898, 50 грн.;

- від 20.12.2011 № 0001381711, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності та інших доходів громадян по місту у розмірі 12 284, 94 грн. за основним платежем;

- від 20.12.2011 № 0001092341, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Постанову складено у повному обсязі та підписано 30 січня 2012 року.