Постанова № 21783927, 02.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/10245/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Москаленко І.О.,

представника відповідача - Шульга Н.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Козельщинський Райагропостач "до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2011 року Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Козельщинський Райагропостач ",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення.

У позові просив скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №0000102301/2578 від 10.08.2011 року, яким Відкритому акціонерному товариству "Козельщинський Райагропостач" визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість на суму 213 417 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем на суму 170 734 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 42 683,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на незгоду із визначенням Кременчуцькою ОДПІ податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосуванням до нього штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 213 417, 50 грн. за червень, липень, вересень - грудень 2008 року, березень 2009 року та серпень 2010 року з підстав неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум, сплачених ВАТ "Козельщинський Райагропостач" на користь ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" за договором поставки товару світлих нафтопродуктів (дизельного палива) та ПП "Калісто" - при купівлі у даного підприємства бензину А- 76. Вказував на безпідставне твердження відповідача про неправомірність віднесення таких сум до складу податкового кредиту з посиланням на те, що господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" , ПП "Калісто" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства і вчинені з метою приховування сплати податків, а тому мають ознаки нікчемності, крім того, стосовно ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" порушено провадження у справі про банкрутство. Також твердження відповідача про нікчемність зазначених правочинів обґрунтовано в Акті перевірки, на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення, тим, що позивачем не надано в ході проведення перевірки належних документів на підтвердження факту перевезення придбаного у ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" дизельного палива, а саме товарно - транспортних накладних та подорожніх листів, відсутній паспорт якості та сертифікат відповідності на вказаний товар. А тому, їх відсутність, як на думку відповідача, позбавляє можливості встановити реальність перевезення та передачі купленого товару. Позивач стверджував про необґрунтованість таких висновків податкового органу, вказуючи на наявність оформлених належним чином товарно - транспортних накладних, що підтверджують перевезення та отримання купленого товару. Посилався на відсутність доказів нікчемності правочину і зазначав, що твердження про мету ухилення від оподаткування, мету, що суперечить інтересам держави і суспільства, порушує публічний порядок, є необґрунтованими й не підтверджуються будь-якими доказами.

При цьому позивач стверджував про те, що ним виконано усі передбачені законом умови для включення відповідних сум до складу податкового кредиту, підприємством проведені реальні фінансово - господарські операції, що підтверджують отримання товарів від суб"єктів господарювання, які в свою чергу, на момент їх здійснення були платниками податку на додану вартість, реальність господарських операцій підтверджено податковими накладними, платіжними дорученнями, що підтверджують сплату підприємством ПДВ в ціні придбаного товару у відповідних звітних періодах, що і не заперечується податковим органом, та товарно - транспортними накладними, а також наявні всі відповідні первинні документи бухгалтерського обліку щодо використання купленого товару позивачем у своїй господарській діяльності.

У судовому засіданні представник ВАТ "Козельщинський Райагропостач" позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Надав детальне пояснення по суті фінансово - господарських операцій, щодо оподаткування яких відповідачем було здійснено коригування грошового зобовязання позивача. Крім того, на підтвердження викладеного вище надав додаткові докази реальності фінансово - господарських операцій, пояснення та документи бухгалтерського обліку щодо подальшого руху придбаних у ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" та ПП "Калісто" паливних матеріалів та використання їх у своїй господарській діяльності.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх письмових заперечень та пояснень у судовому засіданні ним було зазначено про те, що в ході проведення планової виїзної документальної перевірки ВАТ "Козельщинський Райагропостач" було встановлено наявність правовідносин позивача із ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" та ПП "Калісто" у зв'язку із купівлею-продажем дизельного палива та бензину, фактичне виконання яких не підтверджено документами, наданими податковому органу для виїзної перевірки. Крім того, відповідач посилався на безпідставність включення позивачем до податкового кредиту сум, сплачених в ціні купленого у ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" товару, оскільки останній не є виробником, а у зв”язку з неможливістю проведення зустрічних перевірок постачальників вказаного підприємства та дослідження ланцюга постачання даних нафтопродуктів до виробника чи імпортера, не можливо встановити факт перерахування постачальниками відповідних сум податку на додану вартість до Державного бюджету України. Відповідач стверджував, що право на формування податкового кредиту за відповідний період може виникати у платника тільки за умови сплати відповідних сум податку до бюджету, в даному разі така сплата відсутня, а тому, позивачем податковий кредит сформовано безпідставно.

Крім того, податковим органом було зазначено про встановлення факту господарських взаємовідносин ВАТ " Козельщинський Райагропостач" з ПП “Калісто”, у якого позивачем було куплено бензин без укладення відповідної угоди. Безпідставність формування податкового кредиту позивачем у частині взаємовідносин зі вказаним підприємством податковий орган пов”язує з тим, що в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів та звітів, встановлено факт відсутності трудових ресурсів, виробничого, транспортного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду фінансово господарської діяльності. А тому, в силу вказаних обставин та у зв”язку з ненаданням ПП “Калісто” до перевірки будь яких бухгалтерських та податкових документів на підтвердження взаємовідносин з контрагентами покупцями, як на думку відповідача, правочини останнього не спрямовані на реальне настання правових наслідків , суперечать інтересам держави та мають ознаки нікчемності.

Тому, у зв”язку з вищевикладеним, оскільки позивач неправомірно сформував податковий кредит, як на думку відповідача, Кременчуцькою ОДПІ на підставі закону та в межах повноважень винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення про донарахування ВАТ "Козельщинський Райагропостач" податкового зобов”язання з податку на додану вартість на суму 170 734 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 45 683, 50 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ВАТ " Козельщинський Райагропостач" зареєстровано Козельщинською районною державною адміністрацією Полтавської області 30 травня 2005 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію Серії А00 №128978.(а.с. 10).

Позивач взятий на податковий облік як платник податків у Козельщинському відділенні Кобеляцької МДПІ 08.06.1996 року за реєстраційним номером №11, станом на 25.07.2011 перебуває на обліку в Козельщинському відділенні Кременчуцької ОДПІ. З 19.08.1997 року по 25.07.2011 року зареєстрований у якості платника податку на додану вартість.

Кременчуцькою ОДПІ з 05.07.2011 року по 15.07.2011 року на підставі направлень № 3088/003088, №3089/003089, №3090/003090, №3091/003091, № 3092/003092, №3093/003093 від 04.07.2011 року проведено документальну планову виїзну перевірку ВАТ "Козельщинський Райагропостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року .

Правомірність призначення та проведення планової перевірки сторонами не оспорювалася.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт від 25 липня 2011 року № 5036/23-209/00906516 (надалі по тексту Акт перевірки), у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ВАТ "Козельщинський Райагропостач" вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" №168/97 ВР від 03.04.1997 (зі змінами та доповненнями, чинного на момент виникнення спірних правовідносин ), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на суму 185 281 грн., в тому числі за червень 2008 року на суму 14 547 грн., за липень 2008 року на суму 59 820 грн., за вересень 2008 на суму 35 408 грн., за жовтень 2008 року на суму 28 371 грн., а листопад 2008 року на суму 33 747 грн., за грудень 2008 року на суму 3 584 грн., за березень 2009 року на суму 4 869 грн., за серпень 2010 року на суму 4 935 грн.

ВАТ "Козельщинський Райагропостач ", згідно положень п.86.7 ст.86 Податковго Кодексу України від 02.12.2011 року, подано заперечення №36 від 28.07.2011 року на Акт від 25.07.2011 року № 5036/23-209/00906516.

За результатами розгляду вказаного заперечення Кременчуцькою ОДПІ 05.08.2011 року залишено без змін висновки Акту, а на їх підставі та з посиланням на вказаний Акт було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 року №0000102301/2578, яким визначене позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 170 734 грн. - за основним платежем та 42 683,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а всього на суму 213 417,50 грн. (а.с. 25)

За наслідками адміністративного оскарження платником прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, його скарги залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

ВАТ "Козельщинський Райагропостач " , не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернулось до суду із позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, а відповідно протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі - Закон).

Закон України "Про податок на додану вартість" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.

Пунктом 7.1 ст.7 Закону передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними ( контрактними ) цінами з податковим донарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Згідно змісту Акту та пояснень представника відповідача, висновки податкового органу про порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ВАТ "Козельщинський Райагропостач " та його контрагентами ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" , ПП "Калісто", від операцій з якими платником податку сформовано податковий кредит за червень - липень, вересень - грудень 2008, березень 2009 року та серпень 2010 року. (а.с. 31-59).

Досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що між ВАТ "Козельщинський Райагропостач " та ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" укладені договори поставки №1-ПН від 05.01.2008 року та №6 -ПН /09 від 12.01.2009 року світлих нафтопродуктів ( дизельне паливо) ( а с. 63 -68).

Податковий орган стверджував про відсутність у ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" необхідних умов для результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, а отже, здійснення своєї господарської діяльності без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування податкового кредиту та заниження об"єкту оподаткування. Було зазначено, що стосовно даного підприємства порушено провадження в справі про банкрутство та у 2009 році анульовано Свідоцтво платника ПДВ. Крім того, податковому органу для перевірки позивачем не було надано товарно транспортних накладних, які б підтверджували факт реального транспортування та доставки купленого палива до Позивача ( Покупця за договорами постачання).

За таких обставин зроблено висновок про те, що укладені договори суперечать інтересам держави і суспільства, не були спрямовані на настання реальних правових наслідків, а отже, і про неправомірність формування ВАТ "Козельщинський Райагропостач " податкового кредиту від указаного контрагента за перевіряючий період.

Крім того, згідно даних Акту, перевіркою було встановлено факт господарських взаємовідносин між ВАТ "Козельщинський Райагропостач " та ПП "Калісто" за результатами купівлі у останнього бензину А-76 .

Податковий орган посилався на неправомірність формування податкового кредиту позивачем за рахунок сум , сплачених при здійсненні господарських операцій зі вказаним контрагентом, посилаючись на те, що для перевірки не було надано товарно - транспортні накладні або дорожні листи, які б підтверджували фактичне перевезення купленого бензину до ВАТ "Козельщинський Райагропостач ", що, в свою чергу, ставить під сумнів реальність проведення оподаткованих операцій та позбавляє права платника податку на формування податкового кредиту.

Так у ході судового розгляду справи, на підтвердження дійсності укладення та реального виконання даних угод представником позивача надано суду податкові накладні, згідно яких придбано за вищевказаними договорами дизельне паливо та бензин. На підтвердження оплати господарської операції позивачем та сплати ПДВ в ціні придбаного товару у відповідних звітних періодах були надані платіжні доручення. Крім того, суд звертає увагу на те, що податковим органом не заперечувався факт надання вказаних документів для перевірки та оформлення їх відповідно до вимог законодавства. Згідно пояснення представника позивача, куплений товар транспортувався від Постачальників до ВАТ "Козельщинський Райагропостач " як за рахунок перевізників , так і, власне, позивачем. В обґрунтування такого твердження суду було надано належним чином оформлені товарно транспортні накладні, при цьому представник наголошував на їх наявності , навіть, під час проведення перевірки, однак, вказані первинні документи були проігноровані та не взяті до уваги податковим органом при складенні акту перевірки та винесенні оскаржуваного податкового повідомлення рішення ( а. с.69-100).

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем було дотримано вимоги Закону України “Про ПДВ” та Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” в частині наявності та оформлення відповідних первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення оподаткованих фінансово господарських операцій з ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" та ПП “Калісто”, що свою чергу є підставою для формування ВАТ "Козельщинський Райагропостач " податкового кредиту у відповідних звітних періодах.

В обґрунтування своїх позовних вимог представником позивача також суду було надано пояснення стосовно використання купленого товару у господарській діяльності ВАТ "Козельщинський Райагропостач ". Так було зазначено, що куплене у ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" дизельне паливо та куплений у ПП “Калісто”бензин А-76 позивачем поставлялись для ТОВ “Козельщинський Комбікормовий завод”, ТОВ А/Ф “Перемога”, СГТ з ОВ “Світоч”, ТОВ “Агротехнологія”, ПОСП “Відродження”, СТОВ “Хлібороб”та відбувалось використання палива за власними цільовими потребами, на підтвердження чого суду надано відповідні витратні накладні, звіти про партії товарів та реєстри документів. (а.с. 107-121).

Тому суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, та приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені.

Крім того, суд звертає увагу на твердження Кременчуцької ОДПІ про безпідставність формування податкового кредиту позивачем у зв"язку з тим, що згідно даних АІС "РПП"14" контрагента позивача, ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ", який не є безпосередньо виробником світлих нафтопродуктів, визнано банкрутом, а підприємство постачальника вказаного товару “КВФ ЦЕНТРКОМПЛЕКТСТАЛЬ”припинено (ліквідовано, закрито). Тому, в силу вказаних обставин, не можливо дослідити ланцюг постачання даного товару ( дизельного палива). Як наслідок, податковий орган, стверджує про те, що постачальники, яким перераховані відповідні суми ПДВ, повинні були сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України, однак , визначений Законом України “Про ПДВ” обов"язок перерахування коштів виконано не було, що свідчить про порушення вказаного закону та безпідставність включення ВАТ "Козельщинський Райагропостач " сплачених сум до податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

Суд критично оцінює такі висновки податкового органу, з огляду на відсутність у законодавстві норм, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону його контрагентами. Крім того, жодною нормою закону не визначено обов"язок позивача, як покупця , контролювати виконання контрагентом своїх податкових зобов"язань.

Суд не бере до уваги твердження Кременчуцької ОДПІ про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за відповідні звітні періоди з посиланням на визнання його контрагента, ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ", банкрутом та скасування свідоцтва платника податку на додану вартість ПП “Калісто”, оскільки зазначене відбулося вже після проведення фінансово - господарських операцій, які слугували об"єктом оподаткування (а.с. -178-182).

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагентів позивача, ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" та ПП “Калісто” необхідних умов для результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту і використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємств податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Щодо посилання Кременчуцької ОДПІ на порушення позивачем норм податкового законодавства, у зв”язку з ненаданням для перевірки паспортів якості та сертифікатів відповідності на дизельне паливо, суд зазначає наступне. Відповідно до “Правил ведення обліку, зберігання та реалізації дизельного палива залежно від масової частки сірки”, затверджених постановою КМУ від 21.07.2007 р. №545, наявність паспортів якості та сертифікатів відповідності на дизельне паливо є обов"язковою для підприємств виробників такого палива та суб"єктів господарювання, що мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на право здійснення торгівельної діяльності нафтопродуктами. Щодо споживачів, то даними Правилами не встановлено обов”язковість отримання останніми паспортів якості та сертифікатів відповідності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено належними доказами, товар, в ціні якого ВАТ "Козельщинський Райагропостач " сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагентів, що були зареєстровані на дату вчинення господарських операцій платниками податку на додану вартість в порядку, визначеному податковим законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товару від ТОВ "ГАРАНТ ЕКСПРЕС ОЙЛ" , ПП “Калісто”, його транспортування та подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Закону України “Про ПДВ”, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". А всі вищевикладені висновки податкового органу ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені відповідними доказами.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування Кременчуцькою ОДПІ суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 170 734 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 42683,50 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення №0000102301/2578 від 10.08.2011 року.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів його правомірності, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та є такими, що належить задовольнити.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції № 0000102301/2578 від 10.08.2011 року.

Повернути Відкритому акціонерному товариству "Козельщинський Райагропостач" (код ЄДРПОУ 00906516) з Державного бюджету України сплачену, відповідно до платіжного доручення № 548 від 30.11.2011 року, суму судового збору в розмірі 1882,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 07 лютого 2012 року.

СуддяІ.С. Шевяков