Постанова № 21783873, 05.12.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

05.12.2011 р. Справа № 2а-7043/11/1470

м. Миколаїв

15:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Янєва Ю.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВиробничо - торговельна фірма "ВЕЛАМ", вул. Кірова, 67,Миколаїв,54007 доСДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54000 за участю представників:

від позивача: Чаричанський П.О., Запорожченко Н.Є., Спіцин В.П.

від відповідача: Моторний О.С. провизнання протиправним та скасування постанови №0000423600 від 20.04.2011р., На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Миколаєва №0000423600 від 20.04.11 по донарахування виробничо-торгівельній фірмі «Велам» товариство з обмеженою відповідальністю зобовязань з податку на прибуток на суму 589156,25 гривень.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

5 грудня 2011 р. справа № 2а 7043/11/1470

м. Миколаїв

15:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Янєва Ю.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВиробничо-торгівельна фірма «Велам»товариство з обмеженою відповідальністю

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Миколаєва

за участю представників:

від позивача: Чаричанський П.О., Запорожченко Н.Є., Спіцин В.П.

від відповідача: Моторний О.С. В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про донарахування йому додаткових зобовязань з податку на прибуток на суму 589156,25 гривень. Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Виробничо-торговельна фірма «Велам»товариство з обмеженою відповідальністю зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 20.06.96 р. Основними видами діяльності підприємства є виробництво матраців, виробництво готових текстильних матеріалів та виробів, виробництво нетканих текстильних матеріалів та виробів та ін. (арк.спр.14).

Протягом лютого-березня 2011 року відповідачем проводилася планова виїзна перевірка ВТФ «Велам»ТОВ, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства. Результати перевірки були оформлені Актом №371/36/13842002 від 14.04.11 (арк.спр.15).

За наслідками перевірки уповноваженою особою відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення №0000423600 від 20.04.11 про донарахування ВТФ «Велам»ТОВ грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 589156,25 гривень, з яких 471325 гривень основного платежу та 117831,25 гривень штрафу (арк.спр.183).

Враховуючі, що сума визначених податковим органом зобовязань складається з трьох фактів, суд досліджував аргументи та докази сторін стосовно кожного епізоду окремо.

1. 09.02.08 ВТФ «Велам» була подана декларація з податку на прибуток за результатами діяльності за 2007 рік, в якій на кінець звітного періоду відображена у рядку А7 сума 292076 гривень, а саме сума дебетових сальдо по балансовим рахункам 111 «Бібліотечні фонди»в сумі 1562,76 гривень, 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»в сумі 289871,36 гривень, 115 «Інвентарна тара» в сумі 642 гривень.

В січні 2008 року, ВТФ «Велам»виявив, що ним помилково відображене у рахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»суму 289871,36 гривень, оскільки проведеною напередодні інвентаризацію було встановлено списання зазначених активів.

У наступному звітному періоді, при подачі декларації на прибуток за перший квартал 2008 року, ВТФ «Велам» виправив помилку та зазначив відсутність МНМ станом на 31.03.08.

Відповідачем зазначене трактується як порушення вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що на його думку призвело до заниження валового доходу підприємства за період з 01.01.08 по 31.12.10 на суму 292076 гривень (арк.спр.36).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»платник податку, який самостійно виявив помилку, має право виправити її на протязі 1095 календарних днів.

Сам факт помилки у декларації за 2007 рік, відповідачем не заперечується. Саме про це зазначено у Акті перевірки на стор.21-22. При цьому податковим органом визнається, що внаслідок цієї помилки у 2007 році підприємством були завищенні свої податкові зобовязання на суму 73019 гривень (арк.спр.35).

Разом з тим, відповідачем не прийнято до уваги завищення підприємством своїх податкових зобовязань у 2007 році, оскільки відповідно до направлення на перевірку перевірявся лише 2008-2010 роки.

За таких обставин суд вважає, що помилка позивача була самостійно виявлена до початку перевірки, не вплинула на розрахунки з бюджетом (оскільки у 2007 році позивач в наслідок помилки завищував свої податкові зобовязання), а тому на може кваліфікуватися як порушення.

Позов в цій частині задовольнити.

2. ВТФ «Велам»було укладено договори на довгострокова страхування життя найманих працівників із страховою компанією «Страхова компанія «Юпітер».

За 2008 рік ВТФ «Велам»було сплачено по зазначеному договору за страхування життя найманих працівників 648725 гривень, за 2009 рік 385043 гривень, за 2010 рік 361438 гривень.

На зазначені суми ВТФ «Велам»збільшив витрати на оплату праці та у деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди відніс їх до валових витрат.

Під час перевірки податківці піддали сумніву зазначені договори страхування, оскільки відповідно до умов договору вигодонабувачем є ВТФ «Велам», а не застрахована особа (робітник). Зазначена обставина на думку відповідача перешкоджає вважати договір страхування ВТФ «Велам» з СК «Страхова компанія «Юпітер»договором добровільного страхування життя.

Відповідно до п.5.6 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники). До складу валових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством, а також внески, визначені абзацом другим цього підпункту. Якщо відповідно до договору довгострокового страхування життя або будь-якого виду недержавного пенсійного забезпечення платник цього податку сплачує за власний рахунок добровільні внески на страхування (недержавне пенсійне забезпечення) найманої ним фізичної особи, то такий платник податку має право віднести до складу валових витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) суму таких внесків, яка сукупно не перевищує 15 відсотків від заробітної плати, нарахованої такій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди.

Відповідно до п.1.37. ст.1 Закону договір довгострокового страхування життя - договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що провадяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності I групи, при цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну сплати страхових внесків (платежів, премій).

Таким чином, діюча на час виникнення спірних відносин редакція Закону не висувала вимоги щодо того, що роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами.

Зазначена позиція найшла закріплення лише у нормах п.п.14.1.52 ст.14 Податкового кодексу України, якій набув чинності лише з 01.01.11 і не може бути застосований до спірних відносин.

Саме таку позицію висловила і ДПА України у своєму листі №2756/5/15-0516 від 03.03.11 (арк.спр.231).

За таких обставин суд вважає, що у відповідача немає підстав для розширеного тлумачення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і не прийнятті витрат понесених у звязку з страхування життя найманих працівників у 2008-2010 роках. Такі підстави у відповідача виникли лише з 01.01.11 і не можуть застосовуватися до спірних відносин.

Позов в цій частини задовольнити.

3. На підставі договору купівлі-продажу від 19.11.01 ВТФ «Велам»володіє базою відпочинку, яка розташована у с. Чорноморка Очаківського району Миколаївської області.

Протягом 2008 року ВТФ «Велам»проводив будівельні роботи з реконструкції зазначеної бази відпочинку. Суми витрат на будівельні роботи склали 1233747 гривень. Зазначені кошти підприємство у податковому обліку віднесло до валових витрат, повязаних з поліпшенням основних фондів.

Податковий орган не погодився з віднесенням цієї суми до валових витрат, оскільки на його думку у цьому випадку йшла мова не про ремонт основних фондів, а будівництво нових обєктів, що відповідно до п.5.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»перешкоджає віднесенню до валових витрат та повинно амортизуватися.

Відповідно до п.5.2.10 Закону суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону, включаються до складу валових витрат.

Пунктом 8.7.1. Закону передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до п.8.7 Закону під поліпшенням основних фондів законодавець розуміє поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшення.

Відповідно до кошторисно-проектної документації, а також дозвільних документах на проведення робіт, ВТФ «Велам»проводив саме реконструкцію бази відпочинку, а не будівництво нового обєкту (арк.спр.200-210).

Враховуючи, що позивачем віднесено до валових витрат суму, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів, що не заперечується податковим органом, суд вважає, що його дії не суперечать Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд дійшов висновку, що в цій частині позов також належить задовольнити.

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Миколаєва №0000423600 від 20.04.11 по донарахування виробничо-торгівельній фірмі «Велам»товариство з обмеженою відповідальністю зобовязань з податку на прибуток на суму 589156,25 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Миколаєва №0000423600 від 20.04.11 по донарахування виробничо-торгівельній фірмі «Велам»товариство з обмеженою відповідальністю зобовязань з податку на прибуток на суму 589156,25 гривень.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 09.12.11

Суддя В.В. Біоносенко