Постанова № 21783806, 07.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2012 р. № 2а-9184/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Чернишенко Н.А.,

представника позивача Данильчука В.М.,

представника відповідача Ортинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Технології комфорту»

до ДПІ у Сихівському районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002052321 від 03.08.2011 р.

Позов мотивується тим, зокрема, що: позивачем представлені документи, які відповідають встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Законом України «Про податок на додану вартість», а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку вимогам до первинних документів та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТзОВ «Технології комфорту»та ПП «Сервіс доріг»; ДПІ у Сихівському районі протиправно визнано правочини, що мали місце у відносинах між ТзОВ «Технології комфорту та ПП «Сервіс доріг»протягом червня 2010 р. такими, що є нікчемними.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилався на факти, виявлені під час планової документальної перевірки ТзОВ «Технології комфорту», на акт перевірки ПП «Сервіс доріг»від 06.04.2011 р. № 575/23-2/34259967, зазначав, що правочини між ПП «Сервіс доріг»та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Технології комфорту»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податків та зборів при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Сервіс доріг»за весь період здійснення взаєморозрахунків, за результатами якої складено акт від 25.07.2011 р. № 2854/23-209/31897272.

На підставі акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 03.08.2011 р. № 0002052321, згідно якого визначено ТзОВ «Технології комфорту»суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 92975,65 грн., з яких 61983,71 грн. сума зобовязання за основним платежем, 30991,86 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За висновками акту перевірки ТзОВ «Технології комфорту»порушено пп.7.4.1, п.п.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненням (надалі Закон № 168), що призвело до заниження податку на додану вартість по нікчемних операціях на загальну суму 61983,71 грн., а саме за червень 2010 р. на 61983,71 грн.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону).

Відповідно до акту перевірки ТзОВ «Технології комфорту»завищено податковий кредит на загальну суму 61983,71 грн. за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ПП «Сервіс-доріг».

До перевірки та для огляду суду позивачем представлено копії актів приймання виконаних робіт № 16/06-10 від 16.06.2010 р., № 231/06-10 від 23.06.2010 р., № 24/06-10 від 24.06.2010 р., № 251/06-10 від 25.06.2010 р., № 252/06-10 від 25.06.2010 р., № 253/06-10 від 25.06.2010 р., № 254/06-10 від 25.06.2010 р., № 255/06-10 від 25.06.2010 р., № 29/06-10 від 29.06.2010 р., № 292/06-10 від 29.06.2010 р., № 291/06-10 від 29.06.2010 р., № 303/06-10 від 30.06.2010 р., № 302/06-10 від 30.06.2010 р., № 301/06-10 від 30.06.2010 р., № 304/06-10 від 30.06.2010 р., підписаних представником ПП «Сервіс-доріг»та представником ТзОВ «Технології комфорту». Крім того подано копії податкових накладних, копії платіжних доручень на підтвердження оплати та копії товарно-транспортних накладних у підтвердження передання матеріалу ПП «Сервіс-доріг».

Позивач стверджує, що зазначені докази підтверджують виконання ПП «Сервіс-доріг»для ТзОВ «Технології комфорту»субпідрядних робіт надання послуг по демонтажу та монтажу алюмінієвих конструкцій.

На підтвердження використання зазначених послуг у господарській діяльності товариства позивач надав копії договорів підряду, актів приймання виконаних будівельних робіт, актів здавання робіт.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Дослідивши представлені позивачем на огляд суду докази та заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до думки про відсутність фактичного надання послуг ПП «Сервіс доріг»для ТзОВ «Технології комфорту».

Позивачем та ПП «Сервіс доріг»не було погоджено обсягу, видів робіт, місця виконання замовлення, терміну виконання робіт (надання послуг), договір субпідряду сторонами не укладався. В актах приймання виконаних робіт, які перераховані вище, не конкретизовані види наданих послуг.

Водій ТзОВ «Технології комфорту»ОСОБА_3 надав суду пояснення про те, що особу, яка зазначена одержувачем товару у товарно-транспортних накладних виконроба ПП «Сервіс-доріг»ОСОБА_4 він не знає, броньовані конструкції, які він перевозив, отримували працівники банків (замовники у договорах підряду).

Перевіркою контрагента позивача ПП «Сервіс-доріг»(акт від 06.04.2011 р. № 575/23-2/34259967) встановлено відсутність працівників на даному підприємстві згідно розрахунку 1 ДФ загальна кількість працюючих у ПП «Сервіс-доріг»становить 0 людей.

Позивачем не доведено необхідності залучення субпідрядника до виконання робіт за договорами підряду, не обґрунтовано наявність ділової мети оцінюваної господарської операції.

З врахуванням вказаного, суд прийшов до переконання, що ДПІ у Сихівському районі правомірно визначено ТзОВ «Технологій комфорту»суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 92975,65 грн.

Підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 0002052321 від 03.08.2011 р. не встановлено.

В задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.