Постанова № 21783715, 10.02.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-4933/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Пасічник Ю.П., секретар Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача Бойчук Д.В., відповідача участі не приймав,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство - Інкопмарк»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,?

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство - Інкопмарк» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог просив: скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.10.2011р. №0001412330 та №0001402330; визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Рекламне агентство Інкопмарк" з контрагентом -постачальником: ПП "2008-Кіровоград" такими що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, таким чином, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

Ухвалою суду від 10.02.2012р. провадження у справі в частині вимог про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання правочинів, укладених ТОВ "Рекламне агентство Інкопмарк" з контрагентом -постачальником: ПП "2008-Кіровоград" такими що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховання сплати податків третіх осіб, таким чином, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.10.2011 року № 106/23-30/23694264 відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував податковий кредит та валові витрати за результатами діяльності з ПП «2008 Кіровоград», оскільки, правочини вчинені з вказаним контрагентом не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

Позивач, вказує, що відповідачем незаконно зроблено висновки про нікчемність правочинів укладених між ним та ПП «2008 Кіровоград», оскільки вказані правочини підтверджені належним чином складеними первинним документами, доводи відповідача щодо порушення кримінальної справи відносно керівників ПП «2008 Кіровоград»не повинні братись судом до уваги, оскільки порушення відносно особи кримінальної справи не є доказом її вини у вчиненні злочину і тим більше не є підставою для скасування права платника податків на податковий кредит з ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»у звязку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними.

В судовому засіданні 10.02.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 15.02.2012р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити враховуючи наступне.

Відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з субєктами господарювання, в т. ч. і з ПП «2008 Кіровоград» за період з 01.04.2008р. по 31.12.2009р.

Результати перевірки оформлені актом від 06.10.2011 року № 106/23-30/23694264 (а.с.13-31).

В ході перевірки встановлено порушення:

- п. 1.32 ст.1, п. 5.1. ст. 5, п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст.. 5, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 16340 грн., в т.ч. за 1 квартал 2009 р. 1918 грн., 2 квартал 2009 р. 5161 грн, 3 квартал 2009 р. 9261 грн.;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4., п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст.. 7 Закону України «Про податок а додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 13073 грн., в т.ч. за лютий 2009 р. 798 грн., березень 2009 р. 737 грн., квітень 2009 р. 1201 грн., травень 2009 р. 1909 грн. червень 2009 р. 1019 грн., липень 2009 р. 2216 грн., серпень 2009 р. 1599 грн., вересень 2009 р. 3594 грн.

19.10.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001412330, яким позивачеві визначено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 20425 грн., в т.ч. 16340 грн. за основним платежем та 4085 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 11);

- №0001402330, яким позивачеві визначено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 16341 грн., в т.ч. 13073 грн. за основним платежем та 3268 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 12).

Визначаючи позивачеві грошові зобовязання відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ПП «2008 Кіровоград».

В ході проведення перевірки позивача та згідно відомостей СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області встановлено, що контрагент позивача ПП «2008 Кіровоград»має ознаки фіктивності, у звязку з чим відносно посадових осіб вказаного підприємства порушено кримінальну справу за ознаками ч. 2 ст. 205 КК України.

У звязку з вищевикладеним відповідачем зроблено висновок, що правочини між позивачем та ПП «2008 Кіровоград»здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з ПП «2008 Кіровоград», а отже, правомірності формування податкового кредиту та валових витрат суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів зі змісту акту перевірки позивача та довідки з ЄДРПОУ одним з основних видів його діяльності є рекламна діяльність (а.с. 16, 89).

З метою здійснення статутної діяльності позивачем замовлено та отримано від ПП «2008 Кіровоград»товари та послуги, що підтверджується рахунками фактурами та видатковими накладними складеним протягом перевіреного періоду на загальну суму 78430,27 грн., в т.ч. ПДВ 13071,71 грн. (а.с.36, 37, 39,40, 42,43,45,46,48,49,51,52, 54,55, 57,58).

Оплата товарів та послуг здійснена готівкою, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів (а.с. 104-113).

ПП «2008 Кіровоград»виписано позивачеві податкові накладні (а.с. 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59,) на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту включено 13071,71 грн. податку на додану вартість сплаченого у складі вартості робіт та товарів, що знайшло своє відображення в деклараціях з ПДВ (а.с.62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83).

Незважаючи на наявність вищевказаних документів, відповідачем юридична оцінка їм не надавалась, а висновок про безтоварність вказаних господарських операцій ґрунтуються виключно на факті порушення кримінальної справи відносно керівника ПП «2008 Кіровоград»- ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

За інформацією відповідача (а.с. 149) відносно керівника ПП «2008 Кіровоград»- ОСОБА_2 та інших осіб, дійсно порушена кримінальна справа і після розслідування з обвинувальним вироком направлена до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

На запит суду (а.с. 160) з Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшла інформація (а.с. 161), що в провадженні суду дійсно знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню фізичних осіб у вчиненні злочинів, в т.ч. і за ч. 2 ст. 205 КК України, але у вказано переліку відсутній керівник ПП «2008 Кіровоград»ОСОБА_2

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що доводи відповідача щодо фіктивного підприємництва ПП «2008 Кіровоград», до набрання вироком суду законної сили, носять лише характер припущень та не можуть слугувати беззаперечним доказом безтоварності операцій між позивачем та ПП «2008 Кіровоград».

З урахуванням вищевикладеного та зважаючи на наявність у позивача належним чином складених первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з ПП «2008 Кіровоград», суд не знаходить підстав для висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за вказаними операціями.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з контрагентами ПП «2008 Кіровоград»суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення позивачеві грошових зобовязань стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ПП «2008 Кіровоград» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобовязань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість отриманих товарів та послуг, одержав податкові накладні, складені належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до податкового кредиту такої суми податку на додану вартість та правомірність формування валових витрат.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.10.2011 року №0001412330 та №0001402330.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 28,23 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 15.02.2012р.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.