Постанова № 21783520, 18.01.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-0770/1946/11

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 28.03.2011 року)

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 03.11.2011 року № 14/10-0), ОСОБА_3 (довіреність від 17.01.2012 року № 11/10-0)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства "Петро Карбо ХемМукачево" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 6 травня 2011 року № 00005376, від 20 травня 2011 року № 00006523 та від 20 травня 2011 року № 0000972340, в уточненому (зміненому) предметі позову, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 26 січня 2012 року.

Іноземне підприємство "Петро Карбо ХемМукачево" (далі позивач, ІП "Петро Карбо Хем Мукачево"), в особі представника ОСОБА_1 (діє на підставі довіреності ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" від 28.03.2011 року, наявної в матеріалах справи, а.с.179 Т.2), звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-8 Т.1) до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі відповідач, Мукачівська ОДПІ), якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 20 травня 2011 року за № 000097230 (про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 369092,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.) та № 00006523 (про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 5000,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті всупереч норм чинного законодавства, зокрема, підставою для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ є віднесення до складу податкового кредиту по ПДВ сум, пов'язаних з придбання товарів (робіт, послуг) за договорами, які, згідно висновків перевірки, ніби то є нікчемними. При цьому, суму податкового кредиту по ПДВ сформовано на підставі отриманих накладних в рамках укладених договорів, за якими і здійснювалась поставка товарів та послуг позивачеві, сплачений ПДВ в межах виконання договорів в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) відноситься до складу податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, згідно вимог Податкового кодексу України. Позивач посилається на норми цивільного законодавства щодо недійсності угод, зазначаючи про помилковість висновку податкового органу щодо нікчемності укладених угод, оскільки підставою недійсності угод в силу закону (нікчемності) за актом перевірки щодо дотримання податкового законодавства є порушення цими правочинами публічного порядку, однак з 1 січня 2011 року такі правочини визнаються недійсними в судовому порядку (так, як і правочини, що не спрямовані на реальне досягнення правових наслідків, що обумовлені ними, на що є посилання в акті перевірки). Тобто, висновки перевірки щодо нікчемності правочинів не ґрунтуються на жодних доказіх та суперечать нормам законодавства.

13 листопада 2011 року до суду надано заяву ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" про зміну предмету позову (а.с.230-231 Т.2), згідно якої, крім вимог первісного позову, просить також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 6 травня 2011 року за № 00005376 (про зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 362323,00 та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.).

Доповнення до позову обґрунтовує тим, що вимога про скасування податкового повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 6 травня 2011 року та вимоги первісного позову є однорідними, оскільки зменшення від'ємного значення ПДВ за січень 2011 року та зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2011 року проведено з одних підстав (нікчемність угод), в зв'язку з чим змінені (збільшені) позовні вимоги повинні розглядатись в одному провадженні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав змінені (збільшені) позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 06.05.2011 року за № 00005376 та від 20.05.2011 року за №№ 00006523, 000097230.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Мукачівської ОДПІ від 27.10.2011 року за № 11213/10/10-010, а.с.187-190 Т.2), згідно якого позов не визнав, посилаючись на те, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування за лютий 2011 року є зменшення податкового кредиту за січень 2011 року у сумі 362323,00 грн. (згідно податкового повідомлення рішення від 06.05.2011 року 00005376), яке є узгодженим, оскільки не оскаржене позивачем, однак, дана сума включена позивачем до бюджетного відшкодування та, відповідно, знято з бюджетного відшкодування суму 362323,00 грн. Крім того, до податкового кредиту включено ПДВ по податкових накладних, що не оформлені належним чином. Таким чином, оскаржені податкові повідомлення рішення від 20.05.2011 року є правомірними, та в задоволенні позову просить відмовити.

Відповідач надав суду додаткові заперечення (лист Мукачівської ОДПІ від 13.12.2011 року за № 12924/10/10-010, а.с.78-81 Т.3) стосовно податкового повідомлення рішення від 06.05.2011 року за № 00005376 (про зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 362323,00 та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.), яким проти позову в цій частині заперечив, посилаючись на те, що підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ є віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за договорами, укладеними позивачем з ТОВ "Укррезервуарсервіс", постачальником якого є ТОВ "Гранд-Буд престиж" (підрядник), господарські операції з якими не підтверджено, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів господарських операцій, та оскільки правочини між позивачем та ТОВ "Укррезервуарскрвіс" укладені без мети настання реальних наслідків вони є нікчемними як такі, що суперечать інтересам держави і суспільства та порушують публічний порядок, в зв'язку з чим відсутня необхідність визнання їх недійсними за рішенням суду.

В судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з мотивів, наведених у поданих письмових запереченнях проти позову, просять суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Проведеною Мукачівською ОДПІ виїзною позаплановою перевіркою ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період грудень 2010 року (акт Мукачівської ОДПІ від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387, а.с.192-218 Т.2) встановлено:

1.зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 217923,00 грн., а саме:

- в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ч. 1 ст.203, ч.2 ст.215, ч.2 ст.228 ЦК України зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 142954,00 грн.;

- в порушення пп.14.1.8 п.14.1 ст.14 та п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 142954,00 грн.

2. в порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України та ч. 1 ст.203, ч.2 ст.215, ч.2 ст.228 ЦК України зменшено суму податкового кредиту за січень 2011 року в розмірі 362323,00 грн.

На підставі акту від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387, 6 травня 2011 року Мукачівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення за № 00005376 (а.с.191 Т.2) про зменшення ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 362323,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн.

Проведеною Мукачівською ОДПІ документальною позаплановою виїзною перевіркою ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період грудень 2010 року та січень 2011 року (акт Мукачівської ОДПІ від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387, а.с.9 - 27 т.1) встановлено:

1.перевіркою підтверджено відображене у декларації за лютий 2011 року бюджетне відшкодування у сумі 4395,00 грн.

2. в порушення пп.14.1.8 п.14.1 ст.14, п.198.2 та 198.3 ст.198, п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України зменшено бюджетне відшкодування за лютий 2011 року у сумі 369092,00 грн.

3. в порушення п.198.6 ст.198, п.201.1 "и" ст.201, п.198.2 ст.198, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України зменшено суму податкового кредиту за січень 2011 року в розмірі 8381,68 грн.

4. в порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України зменшено суму податкового кредиту за лютий 2011 року в розмірі 5000,00 грн.

На підставі акту від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387, 20 травня 2011 року Мукачівською ОДПІ прийнято податкові повідомлення рішення:

- за № 0000972340 (а.с.28 Т.1) про зменшення ІП "Петро Карбо ХемМукачево" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 369092,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.

- за № 00006523 (а.с.29 Т.1) про зменшення ІП "Петро Карбо ХемМукачево" розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 5000,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку не оскаржено, та ІП "Петро Карбо ХемМукачево" звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом (в зміненому (збільшеному) предметі позову) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Мукачівської ОДПІ від 06.05.2011 року за № 00005376 та від 20.05.2011 року за № № 0000972340, 00006523.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1. Стосовно зменшення ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 362323,00 грн., згідно податкового повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 06.05.2011 року за № 00005376, суд констатує наступне:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387, перевіркою встановлено наступне:

Одним з найбільших постачальників позивача є, в тому числі, ТОВ "Укррезервуарсервіс" (виконання робіт по розширенню станцій по перевантаженню скріплених вуглеводних газів пропан бутан (СВГ), загальна сума 2173928,00 грн., сума ПДВ 362323,00 грн.), та перевіркою встановлено завищення задекларованих показників у рядках 10-17 декларації у сумі 362323,00 грн. по ТОВ "Укррезервуарсервіс".

Підстава: акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 05.04.2011 року за № 1133/23-3/32575702 (а.с.95-104 т.3), яким встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215,ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Укррезервуарсервіс" при придбання та продажу товарів (послуг) за січень 2011 року.

Як вбачається з наведеного акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, основним постачальником послуг ТОВ "Укррезервуарсервіс" є ТОВ "Гранд Буд Престиж", який має стан "8" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, декларації з податку на прибуток за 2010 рік та з ПДВ за січень 2011 року не податкових органів не подавались, тобто, відсутні дані щодо наявних основних засобів та активів, в зв'язку з чим неможливо підтвердити можливість (наявність ресурсів, обладнання, приміщень та інше) здійснення фінансово господарської діяльності підприємства. З чого зроблено висновок про недійсність укладеного між ТОВ "Укррезервуарсервіс" та ТОВ "Гранд Буд Престиж".

Актом Мукачівської ОДПІ від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387 зроблено висновок про відсутність надання послуг, що свідчить про укладення договорів між позивачем та ТОВ "Укррезервуарсервіс" без мети настання реальних наслідків, отже зазначені договори є нікчемними.

Обґрунтовуючи свою позицію при викладанні висновків у акті перевірки (з посиланням на відповідні норми Процесуального кодексу України) щодо нікчемності правочинів, відповідач припустився помилки з наступного:

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми ГК України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами ЦК України, слід застосовувати правила, встановлені ЦК України.

Стаття 207 ГК України не містить особливостей регулювання господарських відносин, а містить загальні правила про недійсність господарських зобов'язань, які суперечать положенням ЦК України як за термінологією, так і за змістом. Відтак, положення ст. 207 ГК України відповідно до абзацу першого ч.2 ст. 4 ЦК України, абзацу другого ч.1 ст. 4 ГК України застосовуватись не може, застосуванню підлягають відповідні норми Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України (в редакції Кодексу станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Нікчемними, зокрема, є правочини:

1) укладені з недодержанням обов'язкової письмової форми, якщо недійсність прямо передбачена законом, наприклад, правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань (ст. 547);

2) укладені з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми (ч. 1 ст. 219);

3) укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення (ч. 2 ст. 221);

4) укладені недієздатною фізичною особою (ч. 1 ст. 226);

5) вчинені без дозволу органу опіки і піклування (ч. 1 ст. 224);

6) які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 ЦК України).

Як вбачається із змісту Акта перевірки, висновок відповідача про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди нікчемними правочинами, оскільки ні в акті перевірки, ні іншими доказами не доведена вина сторін правочину (однієї з сторін правочину) в намірі порушити публічний порядок у вигляді порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та/або знищити, пошкодити майно фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконно заволодіти ним.

Як вбачається з наведених норм цивільного законодавства, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, прямо встановлена законом, а не висновки акту податкової перевірки. Вказані в актах податкових органів недоліки чи порушення, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Стосовно позиції податкового органу про нікчемність правочину з тих підстав, що такий суперечить інтересам держави і суспільства, суд констатує наступне:

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 2 грудня 2010 року за № 2756 VI, статтю 228 ЦК України доповнено частиною третьою, згідно якої - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (редакція діє з 1 січня 2011 року).

Тобто, з 1 січня 2011 року діє норма закону, за якою правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства та його моральним засадам визнаються недійсними в судовому порядку.

Слід зазначити, що обов'язковою умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин (носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб).

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Виходячи з наведеного, посилання на нікчемність укладеного правочину з підстав його невідповідності інтересам держави і суспільства та його моральним засадам є помилковою, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу вимог закону (та його визнання недійсним в судовому порядку не здійснюється) на відміну від правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства та його моральним засадам (який визнається недійсним в судовому порядку, в тому числі, за зверненням податкового органу) та така позиція суперечить нормам діючого законодавства.

Стосовно позиції податкового органу про нікчемність правочину з тих підстав, що такий укладений без мети настання реальних наслідків (фіктивний правочин), суд констатує наступне:

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України наведено визначення правочину, згідно якої, правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Тобто, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 року за № 3 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною. Згідно п. 2 цієї постанови Пленуму ВС України, угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Частиною 2 ст. 234 ЦК України передбачено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Тобто, позиція податкового органу про нікчемність укладених правочинів з підстав їх фіктивності (відсутності реальних правових наслідків) - є помилковою, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу вимог закону (та його визнання недійсним в судовому порядку не здійснюється) на відміну від фіктивного правочину (який визнається недійсним в судовому порядку, в тому числі, за зверненням податкового органу) та така позиція суперечить нормам діючого законодавства.

Відповідно до презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Як вбачається з наведених актів цивільного законодавства, підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, прямо встановлена законом, а не висновки акту податкової перевірки. Вказані в актах податкових органів можливі порушення, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Таким чином, приймаючи оскаржуване у цій справі податкове повідомлення рішення від 06.05.2011 року за № 00005376, відповідач керувався виключно припущеннями щодо нікчемності укладених правочинів, оскільки позиція продаткового органу про нікчемність правочину як такого, що порушує публічний порядок не відповідає матеріалам справи та суперечить вимогам закону, також протиправною є позиція про визнання таких нікчемними з ознак, які законодавством зазначені як можливі ознаки для визнання правочинів недійсними в судовому порядку, оскільки з цих підстав правочини недійсними в судовому порядку не визнавались.

Згідно п.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 VI (діє з 1 січня 2011 року, далі ПК України), ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 1 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника (в тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодекс).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 201.1 ст. 201, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, податковим законодавством передбачено сальдовий метод визначення податкових зобов'язань та кредиту із цього податку. Цей метод передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку (разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку), так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.1.14.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абзац "а" п.198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пп. 14.1.36 ПК п.14.1 ст. 14 України - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно наведених приписів ГК України та ПК України) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. (При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в ПК України, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення). Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні" від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 (зареєстрованого в Мінюсті України 05.06.95 року за № 168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" укладено з ТОВ "Укррезервуарсервіс" договори ген. підряду від 15.04.2010 року за № 15/041 (а.с.56-59 Т.1) по виконанню робіт по розширенню станції по перевантаженню скраплених вуглеводневих газів пропан бутан (СВГ) та від 24.06.2011 року за № 24/06-1 (а.с.60-63 Т.1) по виконанню ремонтно будівельних робіт на території станції по перевантаженню скраплених вуглеводневих газів пропан бутан (СВГ).

Крім того, ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" укладено з ТОВ "Укррезервуарсервіс" договір "на разработку, изготовление и поставку щита управления ЩУЗ (база хранения) станиции СУГ "Павшино" (2 очередь) від 17.08.2010 року за № 11-10-08 (а.с.30-32 Т.1), за яким вартість угоди складає 104280,00 грн. (в тому числі, ПДВ 17380,00 грн.), з додатками до нього (протоколи, плани виконання, специфікація, додаткові угоди (а.с.33-39 Т.1).

ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" укладено з ТОВ "Укррезервуарсервіс" договір "на разработку, изготовление и поставку щита пожаротушения станции СУГ "Павшино" (2 очередь) від 17.08.2010 року за № 12-10-08 (а.с.39-41 Т.1), за яким вартість угоди складає 94488,00 грн. (в тому числі, ПДВ 15748,00 грн.), з додатками до нього (протоколи, календарні плани, специфікація, додаткові угоди (а.с.42-47 Т.1).

ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" укладено з ТОВ "Укррезервуарсервіс" договір "на разработку програмного обеспечения и поставку оборудования операторських станций общестанционных систем станции СУГ "Павшино" (2 очередь) від 17.08.2010 року за № 14-10-08 (а.с.48-50 Т.1), за яким вартість угоди складає 145956,00 грн. (в тому числі, ПДВ 24326,00 грн.), з додатками до нього (протоколи, календарні плани, специфікація, додаткові угоди (а.с.51-55 Т.1).

В матеріалах справи наявні копії всіх податкових накладних, отриманих ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" (покупець) від ТОВ "Укррезервуарсервіс" (продавець) в межах виконання укладених договорів, зокрема: від 31.01.2011 року за 3 1 (а.с.135 т.2), № 2 (а.с.136 Т.2), № 3 (а.с.137 Т.2), № 4 (а.с.138 Т.2), № 5 (а.с.139 Т.2), № 6 (а.с.140 Т.2), № 7 (а.с.141 Т.2), № 8 (а.с.142 т.2), № 9 (а.с.143 т.2), № 10 (а.с.144 Т.2), № 11 (а.с.145 Т.2), № 12 (а.с.146 Т.2), № 13 (а.с.147 т.2), № 14 (а.с.148 Т.2), № 15 (а.с.149 Т.20, № 16 (а.с.150 Т.2) та від 28.02.2011 року за № 4 (а.с.134 Т.2), № 5 (а.с.133 Т.2), № 6 (а.с.132 Т.2), № 7 (а.с.131 Т.2), № 8 (а.с.130 Т.2), № 9 (а.с.129 Т.2), № 10 (а.с.128 Т.2), № 11 (а.с.127 Т.2), № 12 (а.с.126 Т.2).

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями податкових накладних (а.с.126 150 Т.2), копіями платіжних доручень (платник ІП "Петро Карбо Хем Мукачево", одержувач ТОВ "Укррезервуарсервіс", а.с.116-122 Т.2), копіями укладених між ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" та ТОВ "Укррезервуарсервіс" договорів з додатками до них (а.с.33-63 т.1), виробничо технічною документацією (довідками про вартість виконаних робіт, акти виконаних робіт, загальними відомостями ресурсів, актами списання матеріалів, актами приймання передачі виконаних робіт (а.с.64 Т.1 62 Т.2), висновком експертного будівельно технічного дослідження від 12.12.2011 року за № 26/12-11 (а.с.235 Т.2 77 Т.3) підтверджено виконання робіт ТОВ "Укррезервуарсервіс" та правильність визначення їх вартості, отримані за договорами роботи (послуги) використані в господарській діяльності за профілем діяльності підприємства, вказані в договорах роботи реально отримані та оприбутковані підприємством, у вартості отриманих робіт наявний та сплачений в повному обсязі ПДВ, за наслідками придбання правомірно сформовані валові витрати та податковий кредит, таким чином, реальність здійснення господарських операцій по отриманню виконаних робіт підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Виходячи з наведеного, висновок перевірки щодо нікчемності (недійсності в силу закону) укладених ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" правочинів не ґрунтується на вимогах діючого законодавства, матеріалами справи підтверджено виконання визнаних нікчемними угод в повному обсязі, віднесення по податкового кредиту суми сплаченого ПДВ у розмірі 362323,00 грн. є правомірним та, відповідно, протиправним є зменшення ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 362323,00 грн., таким чином, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення, вимоги позову в цій частині підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами. За наведених обставин, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 06.05.2011 року за № 00005376.

2. Стосовно зменшення ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 369092,00 грн., згідно податкового повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 26.05.2011 року за № 0000972340, суд констатує наступне:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387, перевіркою встановлено наступне:

Одним з найбільших постачальників позивача є, в тому числі, ТОВ "Укррезервуарсервіс" (виконання робіт по розширенню станцій по перевантаженню скріплених вуглеводних газів пропан бутан (СВГ), загальна сума 2173928,00 грн., сума ПДВ 362323,00 грн.), та перевіркою встановлено завищення задекларованих показників у рядках 10-17 декларації у сумі 362323,00 грн. по ТОВ "Укррезервуарсервіс".

Підстава: акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 05.04.2011 року за № 1133/23-3/32575702 (а.с.95-104 т.3), яким встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215,ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Укррезервуарсервіс" при придбання та продажу товарів (послуг) за січень 2011 року.

Як вбачається з наведеного акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, основним постачальником послуг ТОВ "Укррезервуарсервіс" є ТОВ "Гранд Буд Престиж", який має стан "8" до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, декларації з податку на прибуток за 2010 рік та з ПДВ за січень 2011 року не податкових органів не подавались, тобто, відсутні дані щодо наявних основних засобів та активів, в зв'язку з чим неможливо підтвердити можливість (наявність ресурсів, обладнання, приміщень та інше) здійснення фінансово господарської діяльності підприємства. З чого зроблено висновок про недійсність укладеного між ТОВ "Укррезервуарсервіс" та ТОВ "Гранд Буд Престиж".

Актом Мукачівської ОДПІ від 19.04.2011 року за № 484/23-01/30503387 зроблено висновок про відсутність надання послуг, що свідчить про укладення договорів між позивачем та ТОВ "Укррезервуарсервіс" без мети настання реальних наслідків, отже зазначені договори є нікчемними.

Таким чином, підстави для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 362323,00 грн. (із загальної суми 369092,00 грн.) за податковим повідомленням рішенням від 20.05.2011 року за № 0000972340 повністю ідентичні підставам зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 362323,00 грн., згідно податкового повідомлення рішення від 06.05.2011 року за № 00005376 (нікчемність правочину, укладеного між ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" та ТОВ "Укррезервуарсервіс", сума ПДВ за яким становить 362323,00 грн.), та в зв'язку зі скасуванням податкового повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ 06.05.2011 року за № 00005376 та з тих саме підстав - підлягає також скасуванню податкове повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 20.05.2011 року за № 0000972340 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 369092,00 грн. в частині суми 362323,00 грн.

Стосовно зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в іншій частині, суд констатує наступне:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387, перевіркою зменшено податковий кредит за січень 2011 року (та, відповідно, бюджетне відшкодування за лютий 2011 року) на суму ПДВ 8381,68 грн. з підстав порушення вимог щодо оформлення ряду податкових накладних (порушення п.201.1 "и" ст. 201 ПК України) та здійснення оплати 29.12.2010 року за податковою накладною від 04.01.2011 року (порушення п.201.7 ст. 201 ПК України).

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.10 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Абзацом восьмим п. 201.10 ст. 201 встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Пунктом 11 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм ПК України вбачається, що включення до податкового кредиту сум ПДВ за відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної тих платників, щодо яких не запроваджено обов'язковості реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - виключає можливість застосування наслідків, передбачених абзацом восьмим п. 201.10 ст.201 ПК України.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387, ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" порушено п. 201.10 ПК України - включено до податкового кредиту за січень 2011 року податкові накладні, оформлені з порушенням п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Актом перевірки від 19.05.2011 року підтверджено та не заперечується представниками сторін, що всі податкові накладні по яким встановлено завищення суми податкового кредиту, отримані позивачем як покупцем товарів (послуг) на протязі січня 2011 року, тобто під час дії норми (з 01.01.2011 року до 31.03.2011 року) щодо обов'язковості реєстрації податкових накладних, в яких сума ПДВ становить більше одного мільйона гривен, та жодна з отриманих накладних вказану норма не перевищує, тобто, зазначені податкові накладні не підлягали реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з наведеного, висновки перевірки щодо завищення податкового кредиту в зв'язку з порушенням порядку заповнення податкової накладної по податковим накладним, реєстрація яких є необов'язковою, є неправомірними, оскільки положення абзацу восьмого п.201.1 ст. 201 ПК України не застосовуються, що прямо встановлено іншими нормами Податкового кодексу України, зокрема, пунктом 11 підрозділу 2 Перехідних положень цього України

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387, ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" порушено п. 201.7 ПК України - включено до податкового кредиту за січень 2011 року податкові накладні, отримані в січні 2011 року, оплата за які проведена в грудні 2010 року.

Згідно п. 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзацом третім пп.198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. При цьому, вказана норма абзацу третього цього пункту стосується саме податкових накладних, а не інших документів (платіжних доручень, в тому числі).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому, згідно абзацу другого п.198.6 ст.198 ПК України, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, право на податковий кредит за рахунок сплачених сум в ціні придбаного товару, який в подальшому буде використано в господарській діяльності, виникає з моменту отримання товару або отримання податкової накладної, законодавством передбачений строк (365 днів) для включення до податкового кредиту сум, що не були включені у звітному періоді, крім того, заборонено включення до податкового кредиту сум, що не підтверджені податковою накладною, сума включена до податкового кредиту в періоді отримання податкової накладної, з чого вбачається відсутність порушень при визначенні податкового кредиту.

Виходячи з наведеного, протиправним є також зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ також в цій частині оскаржуваного податкового повідомлення рішення (з підстав порушення вимог щодо оформлення ряду податкових накладних (порушення п.201.1 "и" ст. 201 ПК України) та здійснення оплати 29.12.2010 року за податковою накладною від 04.01.2011 року (порушення п.201.7 ст. 201 ПК України), тобто, протиправним є зменшення ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" бюджетного відшкодування з ПДВ в цілому у сумі 369092,00 грн., таким чином, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення, вимоги позову в цій частині підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами. За наведених обставин, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 26.05.2011 року за № 0000972340.

3. Стосовно зменшення ІП "Петро Карбо Хем Мукачево" розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 5000,00 грн., згідно податкового повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 26.05.2011 року за № 00006523, суд констатує наступне:

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387, перевіркою встановлено наступне:

-на порушення вимог п.198.6 ст. 198 ПК України зменшено суму податкового кредиту за лютий 2011 року на суму ПДВ 5000,00 грн. (а.с.24 Т.1, абзац перший).

При цьому, суд констатує, що актом Мукачівської ОДПІ від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387 не зазначено підстави зменшення суму податкового кредиту у вказаній сумі, не зазначено порушень, що призвели до такого зменшення, відсутні посилання на будь які інші матеріали чи на дані бухгалтерського обліку, податкової звітності чи проведених інших перевірок чи перевірок, проведених іншим органом ДПС.

Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року за № 984 затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (діє з 31.01.2011 року, зареєстрований в Мінюсті України 12.01.2012 року за № 34/18772, далі - Порядок), та згідно п. 4 Розділу I Порядку - акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 Розділу I Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п. 5.2 Розділу II Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387, підстави для зменшення податкового кредиту з ПДВ у сумі 5000,00 грн. не відображені в акті, в ньому відсутні будь які обґрунтування зменшення податкового кредиту, як і посилання на первинні документи.

За наведених обставин, протиправним є також зменшення суми податкового кредиту, оскільки підстави, правомірність та визначення суми такого не зазначена актом Мукачівської ОДПІ від 19.05.2011 року за № 592/23-01/30503387 в зв'язку з допущеними при його прийнятті порушеннями вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, таким чином, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення, вимоги позову в цій частині підтверджені належними та допустимими доказами, відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, підтвердженими належними та допустимими доказами. За наведених обставин, суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 26.05.2011 року за № 00006523.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень рішень, та за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправними та скасувавши всі оскаржені в судовому порядку податкові повідомлення рішення Мукачівської ОДПІ від 06.05.2011 року за № 00005376 та від 20.05.2011 року за №№ 00006523, 000097230.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, та такими є витрати позивача зі сплати судового збору (державного мита) у розмірі 3,40 грн. (згідно квитанції від 09.06.2011 року за № 63 (а.с.2 Т.1), та дана сума підлягає стягненню з бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Іноземного підприємства "Петро Карбо ХемМукачево" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 6 травня 2011 року № 00005376, від 20 травня 2011 року № 00006523 та від 20 травня 2011 року № 0000972340, в уточненому (зміненому) предметі позову - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 6 травня 2011 року № 00005376 про зменшення Іноземному підприємству "Петро Карбо ХемМукачево" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі у розмірі 362323,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 20 травня 2011 року № 0000972340 про зменшення Іноземному підприємству "Петро Карбо ХемМукачево" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 369092,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 20 травня 2011 року № 00006523 про зменшення Іноземному підприємству "Петро Карбо ХемМукачево" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 5000,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1,00 грн.

5. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь Іноземного підприємства "Петро Карбо ХемМукачево" (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Павшино, вул. Лісна, 21 код 30503387) витрати зі сплати судового збору (державного мита) у сумі 3,40 грн. (три гривни сорок копійок).

6. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті