Постанова № 21783370, 07.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/1627/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за поданням Державної податкової інспекції у м. Краматорську

до Державної науково-дослідної установи «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України», м. Краматорськ

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Державну науково-дослідну установу «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 51463,33 грн. з податку на додану вартість

за участю представників сторін:

від заявника: ОСОБА_1 за дов. від 3 січня 2012 року

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Краматорську звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із поданням до Державної науково-дослідної установи «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Державну науково-дослідну установу «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 51463,33 грн. з податку на додану вартість.

Правовою підставою стягнення коштів з банківський рахунків представник заявника під час розгляду справи вважає норми ст.ст. 20, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі наданих податкових декларацій з ПДВ та в результаті нарахування пені. Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Враховуючи викладене, просили суд задовольнити вимоги подання.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, в якій зазначив, що установа відповідача перебуває у складній фінансовій ситуації, що унеможливлює сплачувати податкові зобовязання вчасно. Також просив розглядати справу без участі його представника.

Вислухавши у судовому засіданні представника заявника, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державна науково-дослідна установа «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України» зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.11.1999р., перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську з 05.03.1997р. (арк. справи 5 10).

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наведена норма Податкового кодексу України кореспондує з п. 3 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до ст. 54 зазначеного Кодексу, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1. ст. 202 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України визначено звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість календарний місяць.

Відповідно до вимог ст. 203 Кодексу, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року № 9011722436 від 21.11.2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання в сумі 27670,00 грн., за листопад 2011 року № 9012658077 від 19.12.2011р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання в сумі 24 669,00 грн., за грудень 2011 року № 9014249078 від 20.01.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання в сумі 3 434,00 грн. (арк. справи 12 17).

Відповідачу також нарахована пеня в сумі 23,96 грн. на підставі ст. 129 Податкового кодексу України внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобовязань з ПДВ.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобовязань за наведеними деклараціями та пені утворилась заборгованість з ПДВ у загальному розмірі 51463,33 грн., яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 20 22).

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом податкове зобовязання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 05.12.2011р. № 461, яка отримана відповідачем, про що свідчить підпис на її корінці (арк. справи 18). Відповідно до п. 58.3. ст. 58 Податкового кодексу України податкові вимоги надсилаються у такому самому порядку як і податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг. В свою чергу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в поданні доводи заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Державної науково-дослідної установи «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Державну науково-дослідну установу «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 51463,33 грн. з податку на додану вартість задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державну науково-дослідну установу «Центр продуктивності Міністерства соціальної політики України», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 51463,33 грн. з податку на додану вартість в рахунок Державного бюджету м. Краматорська на р/р № 31112029700059, код платежу 3014010100, банк одержувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 7 лютого 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 10 лютого 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.