Постанова № 21782949, 02.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/10366/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О.Д.

при секретарі судового засіданняТуранській С.О.

за участю представника позивачаЩербака О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ДІСКО» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ДІСКО» звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 10 березня 2011 року №0000232200 в частині нарахування Акціонерному товариству закритого типу Страхова компанія «ДІСКО» сум податкового зобовязання в сумі 1 202 166 грн. 25 коп. (один мільйон двісті дві тисячі сто шістдесят шість гривень 25 копійок), з яких 961 733 грн. 00 коп. - податкове зобовязання за основним платежем та 240 433 грн. 25 коп. - суми за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №000402200 від 16 травня 2011 року в частині нарахування Акціонерному товариству закритого типу Страхова компанія «ДІСКО» сум податкового зобовязання в сумі 80 625 грн. 00 коп. (вісімдесят тисяч шістсот двадцять п'ять гривень 00 копійок), з яких 64 500 грн. 00 коп. - податкове зобовязання за основним платежем та 16 125 грн. 25 коп. - суми за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі направлень від 30.11.2010 року № 1127, від 27.01.2011 року №103, виданого Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заступником начальника відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПА у Дніпропетровській області, радником податкової служби II рангу Харебовою Н.Є., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу організації роботи та моніторингу фінансових операцій управління боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА у Дніпропетровській області, радником податкової служби III рангу Полівцем В.В., старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД, інспектором податкової служби II рангу Любонько Н.С., головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД, інспектором податкової служби І рангу Рожковською І.М., головним державним податковим інспектором відділу оподаткування фізичних осіб, інспектором податкової служби І рангу Коваленко Є.В., начальником відділу оперативного контролю, радником податкової служби III рангу Пищиком С.В. була здійснена планова, виїзна документальна перевірка фінансово- господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року. За результатами виїзної планової перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено акт від 21.02.2011 року №298/220/13470552. Акт перевірки було підписано позивачем з запереченнями, які були надані до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за вих. №45 від 25.02.2011 року. Згідно відповіді податкової інспекції за вих. №7288/10/22-024 висновки акту перевірки залишені без змін та винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 року за №0000232200. Позивач, вважаючи, що податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 року за №0000232200 прийнятим всупереч нормам діючого податкового законодавства України, 18 березня 2011 року за вих. №64 звернувся до Державної податкової адміністрації України у Дніпропетровській області з відповідною скаргою на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 10.03.2011 року за №0000232200. 17 травня 2011 року на адресу позивача від Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області надійшло рішення про результати розгляду скарги від 16.05.2011 року №14661/10/25-008. Згідно з вищевказаним рішенням Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області: залишила без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 10.03.2011 року за № 0000232200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 202 166,25 грн. (основний платіж - 961 733,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 240 433,25 грн.), а скаргу АТЗТ Страхова компанія «ДІСКО» - без задоволення; збільшила на 64 500,00 грн. суму основного платежу і на 16 125,00 грн. суму штрафної (фінансової) санкції, визначену в податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 10.03.2011 року за №0000232200. Позивач, також вважаючи, що вказане вище рішення по суті скарги та вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті в супереч вимог норм діючого податкового законодавства України, 25 травня 2011 року за вих. №108 звернувся до Державної податкової служби України із відповідною скаргою. 01 серпня 2011 року за вхідним № 242 на адресу акціонерного товариства закритого типу страхова компанія «ДІСКО» надійшло рішення №13576/6/25-ок5 від 27.07.2011 року, відповідно до якого Державна податкова служба України, - залишила без змін: податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 10.03.2011 року за №0000232200 та від 16 травня 2011 року №000402200; рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про результати розгляду скарги від 16.05.2011 року №14661/10/25-008, а саму скаргу - без задоволення. Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Відповідача №0000232200 від 10.03.2011 року про сплату 1 202 166 грн. 25 коп. (961 733 грн. 00 коп. - сума податку на прибуток та 240 433 грн. 25 коп. - сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), застосованих за порушення Позивачем п.п. 4.1.6. п.4.1 ст.4, п.п. 7.2.3. п.7.2. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94- ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Відповідача, які зазначають з боку Позивача порушення п.п. 4.1.6. п.4 ст.4, п.п. 7.2.3. п.7.2. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач вважає, що Відповідачем в податковому повідомленні-рішенні безпідставно визначено, що Позивач повинен сплатити за податковим зобов'язанням більше на 1 202 166 грн. 25 коп., яке складається з 961 733 грн. 00 коп. - суми податку на прибуток та 240 433 грн. 25 коп. - суми за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Позивач також не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Відповідача №000402200 від 16 травня 2011 року про сплату 80 625,00 грн. (66 500,00 грн. - сума грошового зобов'язання та 16 125,00 грн. - сума за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), застосованих за порушення Позивачем п. п. 4.1.6. п.4.1 ст.4, п. п. 7.2.3. п.7.2. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: не погоджується з податковим повідомленням-рішенням Відповідача, які зазначають з боку Позивача порушення п. п. 4.1.6. п.4 ст.4, п. п. 7.2.3. п.7.2. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач зазначає, що Відповідачем в податковому повідомленні-рішенні безпідставно визначено, що Позивач повинен сплатити за податковим зобов'язанням більше на 80 625,00 грн. (66 500,00 грн. - сума грошового зобов'язання та 16 125,00 грн. - суми за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Позивач вважає, що висновки, викладені в Акті на підставі яких були видані вищезазначені податкові повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи, наявним документам первинного обліку (які були надані представникам Відповідача під час вищевказаної планової перевірки) та вимогам діючого законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні вищезазначені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, однак надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника та надав письмові заперечення, в яких просив у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, зясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які виникли у цій справі, слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення правовідносин (2009 -2010рр.), тобто Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний в редакції станом на 2009 - 2010рр.) та норми Податкового кодексу України виходячи з того, що перевірка позивача податковим органом здійснена у 2011 році.

Судом встановлено, що у період з 30.11.2010р. по 09.02.2011р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки податковою інспекцією було складено акт № 298/220/13470552 від 21.02.2011 року, яким встановлено порушення позивачем:

-п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 961 733,00 грн. (у 1 кварталі 2009 року на суму 500,00 грн., у 2 кварталі 2009 року на суму 911 733,00 грн., у 4 кварталі 2009 року на суму 49 500,00 грн.);

-п.п.7.6.1, п.п.7.6.3, п.п.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищено збиток від операцій з акціями (за 2009 рік на суму 77 346,00 грн., за 9 місяців 2010 року на суму 176 346,00 грн.)

В подальшому на підставі акту перевірки ПАТ «Страхова компанія «ДІСКО» податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення №0000232200 від 10.03.2011 року та №000402200 від 16.05.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, підставою винесення спірних податкових-рішень є здійснення ПАТ «Страхова компанія «ДІСКО» операцій з придбання та відчуження простих іменних акцій:

-ВАТ «Східні енергопостачальні мережі», щодо якого рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2010 року визнано Статут недійсними з часу реєстрації тобто з 18.02.2005 року; визнано недійсною реєстрацію в якості платника податку на додану вартість, від дати видачі свідоцтв платника податку на додану вартість; визнано недійсною реєстрацію випуски акцій від дати видачі свідоцтва, а саме з 23.03.2005 року, на підставі чого Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у відношенні ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» розпорядженням від 23.09.2010 року №120-С-А постановило: скасувати реєстрацію випуску акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі»; свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» від 23.03.2005 року №134/1/05, видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку анулювати.

-ВАТ «Венд», щодо якого ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 03.03.2009 року ухвалено: затвердити звіт ліквідатора Савіна В.В. і ліквідаційний баланс ВАТ «Венд», на підставі чого Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у відношенні ВАТ «Венд» розпорядженням від 30.07.2009 року №21-КР - С постановило: скасувати реєстрацію випуску акцій ВАТ «Венд»; свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Венд» від 22.10.2002 року №508/1/02, видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку анулювати.

Таким чином, на думку відповідача у момент вчинення суб'єктами господарської діяльності правочинів щодо придбання та (або) відчуження акцій, які відбуваються після припинення діяльності емітента, про що до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, цими суб'єктами не додержуються вимоги частин 1, 5 статті 203 ЦКУ. У таких випадках згідно із ч.1 статті 215 ЦКУ правочини є недійсними та ч. 2 статті 215 ЦКУ- нікчемними у розумінні Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідно Договору комісії №Б246-2008 від 24.10.2008 року до договору №Б6-2009 від 29.01.2009 року АТЗТ СК «ДІСКО» (код 13470552, комітент) придбало через торговця цінними паперами ТОВ Корпорація «Сток трейд» (код 24247308, комісіонер) у ТДВ ДТ «Даск-Інвест» (код 21860103, продавець) акції «Східні енергопостачальні мережі» (код 33102436) у кількості 129 000 шт., номінальна вартість однієї акції 0,25 грн. Договірна вартість пакету акцій 123 800,00 грн. Дата виписки по рахунку в цінних паперах АТЗТ СК «ДІСКО» про придбання акцій 11.02.2009 року. Акт виконання зобов'язань складений 11.02.2009 року. Сплата за придбані акції проведена безготівкове в IV кварталі 2008 році на загальну суму 123 800,00 грн.

Відповідно Договору комісії №Б271-2008 від 24.12.2008 року до договору №Б6-2009 від 29.01.2009 року АТЗТ СК «ДІСКО» (код 13470552, комітент) придбало через торговця цінними паперами ТОВ Корпорація «Сток трейд» (код 24247308, комісіонер) у ТДВ ДТ «Даск-Інвест» (код 21860103, продавець) акції «Східні енергопостачальні мережі» (код 33102436) у кількості 141 000 шт., номінальна вартість однієї акції 0,25 грн. Договірна вартість пакету акцій 136 100,00 грн. Дата виписки по рахунку в цінних паперах АТЗТ СК «ДІСКО» про придбання акцій 17.04.2009 року. Акт виконання зобов'язань складений 17.04.2009 року. Сплата за придбані акції проведена безготівкове в 2008-2009 роках на загальну суму 136100,00 грн.

Відповідно Договору комісії №Б4-2009 від 20.01.2009 року до договору №Б74-2009 від 20.03.2009 року АТЗТ СК «ДІСКО» (код 13470552, комітент) придбало через торговця цінними паперами ТОВ Корпорація «Сток трейд» (код 24247308, комісіонер) у ОСОБА_1 (ІНН.НОМЕР_1, продавець) акції «Східні енергопостачальні мережі» (код 33102436) у кількості 201510 шт., номінальна вартість однієї акції 0,25 грн. Договірна вартість пакету акцій 195 600,00 грн. Дата виписки по рахунку в цінних паперах АТЗТ СК «ДІСКО» про придбання акцій 31.03.2009 року. Акт виконання зобов'язань складений 03.04.2009 року. Сплата за придбані акції проведена безготівкове в 2009 роках на загальну суму 195600,00 грн.

Відповідно до п.п.7.6.3. п.7.6. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями, далі Закон №334) АТЗТ СК «ДІСКО» віднесено до витрат суму 455 500,00 грн., яка була включена до рядку 1.2. додатку К2 до декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, в т.ч.: IV квартал 2008 року 215 800,00 грн., І квартал 2009 року 239 700,00 гри.

В подальшому придбані акції ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» були реалізовані на загальну суму 456 000,00 грн., а саме:

Відповідно до договору №Б265-2009 від 23.09.2009 року АТЗТ СК «ДІСКО» (код 13470552) через торговця цінними паперами ТОВ Корпорація «Сток трейд» (код 24247308, комісіонер) продало АСК «ДАСК Життя» (код ЄДРПОУ 32193014, покупець комітент) акції «Східні енергопостачальні мережі» (код 33102436) у кількості 266000 шт. номінальна вартість однієї акції 0,25 грн. Договірна вартість пакету акцій 258 000,00 грн. Дата виписки по рахунку в цінних паперах АТЗТ СК «ДІСКО» про відчуження акцій від 30.09.2009 року. Акт виконання зобов'язань складений 30.09.2009 року. Сплату за реалізовані акції АТЗТ СК «ДІСКО» отримало на розрахунковий рахунок грошовими коштами у сумі 258 000,00 грн., в т.ч.: 23.09.2009 року - 208 000,00 грн., 25.09.2009 року - 50 000,00 грн.

Відповідно Договору доручення №Б289-2009 від 26.10.2009 року до договору №Б291-2009 від 26.10.2009 року АТЗТ СК «ДІСКО» (код 13470552, комітент) через торговця цінними паперами ТОВ Корпорація «Сток трейд» (код 24247308, комісіонер) продало ТОВ Арком (код ЄДРПОУ 23375642, покупець) акції «Східні енергопостачальні мережі» (код 33102436) у кількості 205510 штук, номінальна вартість однієї акції 0,25 грн. Договірна вартість пакету акцій 198 000,00 грн. Дата виписки по рахунку в цінних паперах АТЗТ СК «ДІСКО» про відчуження акцій від 06.11.2009 року. Акт виконання зобов'язань складений 06.11.2009 року. Сплату за реалізовані акції АТЗТ СК «ДІСКО» отримало на розрахунковий рахунок грошовими коштами у сумі 198 000,00 грн. в т.ч.: 30.11.2009 року - 198 000,00 грн.

Відповідно до п.п.7.6.4. п.7.6. ст.7 Закону №334 АТЗТ СК «ДІСКО» нараховувало доходи у сумі 456 000,00 грн., які були включені до рядку 1.1. додатку К2 до декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, в т.ч.: квартал 2009 року 258 000,00 грн.; квартал 2009 року 198 000,00 грн.

Крім цього, судом встановлено, що відповідно Договору доручення №Б126-2009 від 26.02.2009 року до договору №Б127-2009 від 26.05.2009 року АТЗТ СК «ДІСКО» (код 13470552, комітент) через торговця цінними паперами ТОВ Корпорація «Сток - трейд» (код 24247308, комісіонер) продало АСК «ДАСК» (код ЄДРПОУ 20192177, покупець) акції ВАТ «Венд» (код 05825337) у кількості 2 360 775 шт., номінальна вартість однієї акції 0,25 грн. Договірна вартість пакету акцій 3 593 000,00 грн. Дата виписки по рахунку в цінних паперах АТЗТ СК «ДІСКО» про відчуження акцій від 16.06.2009 року. Акт виконання зобов'язань складений 30.06.2009 року. Сплата за реалізовані акції АТЗТ СК «ДІСКО» проведено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, а саме:

Відповідно до угоди від 30.06.2009 року про проведення взаємозаліку по договорам №Б126-2009 від 26.05.2009 року, №Б327-2009 від 26.05.2009 року договору купівлі-продажу (відчуження) частки в статутному фонді (корпоративних прав) від 19.05.2009 року, №Б201-2009 від 26.05.2009 року, №Б202-2009 від 26.05.2009 року АТЗТ СК «ДІСКО» (код 13470552, сторона 1). ТОВ Корпорація «Сток трейд» (код 24247308. повірений), АСК «Даск» (код 20192177, сторона 2) визначено: заборгованість сторони 2 щодо сплати наданих стороною 1 акцій (договір №Б 127-2009) у сумі 3 593000,00 грн. та заборгованість сторони 1 по сплаті наданих стороною 2 акцій (№Б201-2009) в сумі 70 000,00 грн. та корпоративних прав в сумі 3 523 000,00 грн. вважаються зарахованими, як зустрічні однорідні вимоги.

Відповідно до п.п.7.6.4 п.7.6 ст.7 Закону №334 АТЗТ СК «ДІСКО» нарахувало доходи у сумі 3 593 000,00 грн., які були включені до рядку 1.1. додатку К2 до декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, в т.ч.: II квартал 2009 року 3 593 000,00 грн.

Відповідно до договору б\н від 18.05.2009 року, наказу АТЗТ СК «ДІСКО» №150 від 19.05.2009 року АТЗТ СК «ДІСКО» придбано у АСК «Даск» (код 20192177) частку в статутному фонді ТОВ ФК «Жилбуд - Інвест» (код 34314336) на загальну суму 4 007 000,00 грн.

Відповідно до договору №Б201-2009 від 25.07.2009 року АТЗТ СК «ДІСКО» придбано через ТОВ Корпорація «Сток трейд» (код 24247308) 700 000 шт. акцій ЗАТ КБ «Новий» (код 19361982). Загальна сума договору склала 70 000,00 грн. Вищевказана частка в статутному фонді та акції ЗАТ КБ «Новий» отримано за акції ВАТ «Венд».

Суд вважає за необхідне зазначити, відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, що в силу ст. 174 цього ж Кодексу є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Позивачем в ході розгляду справи були надані первинні бухгалтерські документи, які були досліджені судом та які підтверджують операції з придбання та відчуження простих іменних акцій ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» та ВАТ «Венд», що відображено позивачем в бухгалтерському обліку, податкових деклараціях та інших документах.

Зазначені первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належними доказами здійснення господарської операції позивачем та не визивають у суду сумнівів щодо їх недостовірності.

Крім цього слід звернути увагу на те, що в акті перевірки АТЗТ СК «ДІСКО», працівники податкової інспекції зазначили, що під час перевірки у позивача були в наявності первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій по відчуженню акцій Відкритого акціонерного товариства «Східні енергопостачальні мережі» на суму 456 000,00 грн. та Відкритого акціонерного товариства «Венд» на суму 3 593 000,00 грн.

В акті перевірки відповідач робить висновок, що у момент вчинення суб'єктами господарської діяльності правочинів щодо придбання та (або) відчуження акцій, не додержано вимоги частин 1, 5 статті 203 ЦКУ. У таких випадках згідно із ч.1 статті 215 ЦКУ правочини є недійсними та ч. 2 статті 215 ЦКУ- нікчемними у розумінні Цивільного кодексу України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; під час проведення, виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

3 аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України (в редакції, яка дії з 01.01.2011 року) передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін в разі виконання правочину обома сторонами в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Що стосується позиції відповідача з приводу рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2010 року стосовно ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» та розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.09.2010 року №120-С-А, а також ухвали Господарського суду Автономної республіки Крим від 03.03.2009 року стосовно ВАТ «Венд» та розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.07.2009 року №21-КРС, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Перехід права власності на акції ВАТ «Східне енергопостачальні мережі» та ВАТ «Венд» відбувалися у відповідності з вимогами діючого законодавства, крім цього придбання та відчуження простих іменних акцій зазначених емітентів, були укладені в період коли акції даних емітентів знаходились в вільному обороті і обіг таких акцій не був зупинений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Сам по собі факт визнання недійсними установчих документів емітентів акцій не свідчить про нікчемність договорів, укладених про придбання або відчуження акцій таких емітентів, а жодного судового рішення про визнання договорів купівлі-продажу за участю ПАТ «Страхова компанія «ДІСКО» та емітентів ВАТ «Східні енергопостачальні мережі» та ВАТ «Венд» недійсними відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що відповідачем не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією №153 від 10.03.2011 року, а відповідно до ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 3 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ДІСКО» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 10 березня 2011 року №0000232200 в частині нарахування Акціонерному товариству закритого типу Страхова компанія «ДІСКО» сум податкового зобовязання в сумі 1 202 166 грн. 25 коп. (один мільйон двісті дві тисячі сто шістдесят шість гривень 25 копійок), з яких 961 733 грн. 00 коп. - податкове зобовязання за основним платежем та 240 433 грн. 25 коп. - суми за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №000402200 від 16 травня 2011 року в частині нарахування Акціонерному товариству закритого типу Страхова компанія «ДІСКО» сум податкового зобовязання в сумі 80 625 грн. 00 коп. (вісімдесят тисяч шістсот двадцять п'ять гривень 00 копійок), з яких 64 500 грн. 00 коп. - податкове зобовязання за основним платежем та 16 125 грн. 25 коп. - суми за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ДІСКО» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 31 січня 2012 року.

Суддя

О. Д. Коблова