Постанова № 21782734, 24.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

24 січня 2011 р. (12:22) Справа №2а-15722/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого Маргарітова М.В., при секретарі Силантьєвої О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "ПАБ Пінта II" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання незаконним та скасування рішення

за участю:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1,

від відповідача представник за довіреністю ОСОБА_2

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта та просить визнати незаконним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0010172303 від 15.09.10р. на суму 2940грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, за наслідком проведеної перевірки, дійшов до необґрунтованих висновків про порушення позивачем норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які виразилися у непроведенні розрахункової операції з використанням РРО при поверненні товару, а також невиконанні щоденного роздрукування фіскального звітного чеку. Позивач вказує, що ним не було допущено встановлених відповідачем порушень, а висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам та не ґрунтуються на законі, в звязку з чим вважає, що прийняте на підставі таких висновків рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить у задоволенні позову відмовити, вважає, що висновки перевірки є правильними та обґрунтованими, тому відсутні правові підстави для скасування прийнятого рішення. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.59-60).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.08.10р. працівниками ДПА в АР Крим була проведена перевірка бару, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Пушкінська, 7, що належить позивачу, з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідком перевірки був складений акт №2981/01/12/23/36477508 від 28.08.10р. (а.с.11-12), відповідно до висновків якого перевіркрою було встановлено порушення позивачем п. 1,2,3 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0010172303 від 15.09.10р. на загальну суму 2940грн. (а.с.8).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон).

Відповідно до п.1,2,9 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

За вищенаведені порушення Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п.1 ст. 17 Закону);

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання (п. 4 ст. 17).

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновків про порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» стало встановлення перевіркою непроведення через реєстратор розрахункових операцій операції з повернення товару на суму 520грн. (пляшка Джину «Біффітер»), а також встановлено невиконання щоденного роздрукування фіскального звітного чеку (Z - звіту). В акті вказано, що сума розрахунків на 22.08.10р. складає 4229грн. 50коп., а фіскальний звітностей чек (Z - звіт) виконаний 23.08.10р. в 02.30г.

Щодо встановлення відповідачем факту непроведення через реєстратор розрахункових операцій операції з повернення товару на суму 520грн. суд зазначає наступне.

З касового чеку №6327 (а.с.65) вбачається проведення позивачем28.08.10р. через реєстратор розрахункових операцій операції з продажу кофе амерікано по ціні 16,00грн., чаю по ціні 22,00грн. та джину «Біффітер» по ціні 520,00грн.

Акт перевірки також містить посилання на виконання позивачем дій з роздрукування касового чеку за наслідком виконання операції з реалізації вказаного товару (а.с.64), але вказано на не роздрукування касового чеку на повернення товару.

Абзацом 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Також абзацом 15 даної норми встановлено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

З положень норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вбачається, що субєкт господарювання зобовязаний проводити через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, розрахункові операції, які полягають, у тому числі, і з повернення покупцем товару.

Отже для виникнення у субєкта господарювання обовязку з проведення розрахункової операції необхідна наявність фактичного повернення товару.

У судовому засіданні позивач вказав, що товар (пляшка джину «Біффітер») йому працівниками ДПІ повернутий не був, оскільки цей товар працівники позивача відмовилися одержувати від працівників ДПІ з причин того, що пляшка напою була відкупорена.

Матеріали справи не містять, а з боку відповідача у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано належних доказів, які вказували б про фактичне повернення працівниками ДПІ позивачу товару вартістю 520грн. (джину «Біффітер»), що був придбаний ними 28.08.10р.

Представник відповідача у судовому засіданні також не надав обґрунтованих пояснень, що спростували б цей факт, а навпаки підтвердив те, що позивач відмовився отримувати товар.

Відсутність фактичного повернення позивачу товару, вказує на відсутність у позивача правових підстав для проведення через реєстратор розрахункових операцій такої розрахункової операції та видачі розрахункового документу.

Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем внаслідок відмови продавця від прийняття або неприйняття вказаного товару не регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким також не встановлено за це відповідальність.

Отже позивач, не отримавши товару, який намагався повернути покупець (працівник ДПІ), відповідно до положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не був зобовязаний проводити у порядку встановленому цим Законом розрахункові операції та видавати розрахунковий документ.

Вказане свідчить про відсутність порушень позивачем п.1,2, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача.

Щодо встановленого порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суд зазначає.

Як вже вказувалося вище, відповідно до п. 9 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Матеріали справи свідчать, що відповідач встановив невиконання щоденного роздрукування фіскального звітного чеку (Z - звіту) 22.08.10р., вказавши, що сума розрахунків на 22.08.10р. складає 4229грн. 50коп., а фіскальний чек (Z - звіт) виконаний 23.08.10р. в 02.30г.

Позивач зазначив, що діяльність бару, в якому проведено перевірку, здійснюється до останнього клієнту, а тому, може не закінчуватися о 24 годині відповідного числа, і продовжується відповідно, у наступному календарному числі.

Позивач вказує, що таким чином роздрукування денного звіту здійснилося по фактичному закінченню робочого дня, тобто 23.08.10р., але вклеєний до книги КУРО чек був за 22.08.10р.

Відповідно до положень абз. 22 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» містить зазначення на необхідність друкування фіскальних звітніх чеків, при цьому Закон визначає здійснювати такий обовязок щоденно.

Положення даного Закону не містять норм, які прямо вказували б на те, що треба розуміти під терміном «щоденно».

З урахуванням положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», мети на яку направлена його дія, суд приходить до висновку, що друкування фіскального звітного обумовлено контролем за обсягом виконаних розрахункових операцій, а також контролем за недопущенням зловживань субєкта господарювання щодо розрахункових операцій здійснених протягом за певний відрізок часу.

З положень вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. N 199 (далі - фіскальні Вимоги) вбачається наступне.

Згідно до п. 1 фіскальних Вимог, дія цих вимог поширюється на реєстратори розрахункових операцій (далі - реєстратор), що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 2. фіскальних Вимог, для цілей фіскальних вимог також використовуються такі поняття:

- фіскальна інформація - інформація про обсяг розрахункових операцій, проведених через реєстратор у фіскальному режимі роботи, що заноситься до фіскальної пам'яті цього реєстратора за підсумками дня або будь-якого іншого періоду:

- Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора;

-X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті;

- зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Пунктами 12,13 фіскальних Вимог встановлено, що формування X-звіту, звіту про реалізовані товари (надані послуги) та періодичних звітів повинно виконуватися без обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті. Формування Z-звіту повинно виконуватися у такій послідовності:

друкування фіскального звітного чека і занесення інформації до фіскальної пам'яті;

обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті;

друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Пунктом 14 фіскальних Вимог визначено, що чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити: назву і адресу господарської одиниці; індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери "ПН". У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер "ПН" - літери "ІД"; фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери "ФН"; заводський номер реєстратора; логотип виробника.

Фіскальними Вимогами крім іншого, визначені дані Z-звіту - фіскального звітного чеку.

Так у п. 17 фіскальних Вимог вказано, що чек Z-звіту - фіскальний звітний чек повинен додатково містити такі дані (всі підсумки та суми обчислюються за зміну): підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо; літерні позначення та відповідні ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо таке занесення проводилося у день друкування даного фіскального звітного чека); суми ПДВ за кожною ставкою; підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ; загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розбивкою за формами оплати; підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ відповідно до абзаців другого, четвертого, п'ятого, шостого цього пункту за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю; суми готівки за операціями "службового внесення" та "службової видачі"; кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами; номер, дату і час друкування фіскального звітного чека; повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам'яті та дійсність фіскального звітного чека.

Відповідно до п. 1 Додатку до фіскальних Вимог, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що періодичність здійснення роздрукування Z-звіту - фіскального звітного чеку повинна здійснюватися за зміну - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, тривалість якої не повинна перевищувати 24 години, що за висновком суду і необхідно застосовувати при визначенні терміну «щоденно», вказаному законодавцем у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно до інформації викладеної в Оглядовому листі ДПА України від 06.07.2009р. N14083/7/23-7017/572 з питань організації та проведення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій, норм обігу готівки, застосування штрафних санкцій, ДПА України в п.п. 2.2.7. листа зазначено, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово то фіскальні звітні чеки, відповідно до вимог закону, повинні роздруковуватися щодоби.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що здійснення роздрукування вказаних звітів необхідно проводити протягом зміни роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту, яка триває 24 годин.

З боку відповідача, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано доказів застосування позивачем реєстратора розрахункових операцій без роздрукування фіскального звітного чеку більш ніж протягом 24 годин, а також актом перевірки не встановлено початок використання реєстратора розрахункових операцій від якого необхідно було б відраховувати 24 години.

За таких підстав суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача.

Крім того, суд зазначає, що згідно до положень п.8 ч.1 ст.2 КАС України, суд у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкті владних повноважень перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення.

Вказаний критерій випливає з принципу пропорційності (адекватності). Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийняті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи. Принцип пропорційності зокрема передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.

Таким чином, принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Виходячи з положень податкового законодавства України вбачається, що Держава, реалізуючи політику у сфері оподаткування, встановлює певні механізми направлені на здійснення контролю за дотриманням субєктами господарювання податкового законодавства, у тому числі, стосовно недопущення вчинення з боку таких субєктів дій направлених на ухилення від сплати податків та дій направлених на надання субєктами господарської діяльності недостовірних даних щодо обєкту оподаткування, яким є доходи (прибуток), вартість продукції (робіт, послуг), інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Виходячи з положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вбачається, що цей Закон є невідємною частиною встановленого Державою механізму контролю за діяльністю субєктів господарювання в частині отримання коштів при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, направленого на недопущення ухилення субєктів господарювання від сплати податків зборів та обовязкових платежів та запобігання Державі шкоди від заниження субєктом господарювання обєкту оподаткування з якого повинні сплачуватися податки.

Суд, вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення, виходячи з встановлених у ході розгляду справи фактичних даних, враховуючи положення п.8 ч. 3 ст.2 КАС України, приймаючи до уваги мету, на яку виданий Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» приходить до висновку, що рішення прийнято відповідачем непропорційно, оскільки фіскальний звітний чек, роздрукований по закінченню робочої зміни містить всю необхідну інформацію про обсяг розрахункових операцій, проведених через реєстратор розрахункових операцій та не може свідчити про заниження обєкту оподаткування та інші зловживання позивача направлені на ухилення від сплати податків.

Отже діями позивача не завдано шкоди Державі внаслідок роздрукування фіскального звітного чеку по закінчені робочої зміни.

Таким чином рішення відповідача є також таким, що прийнято без дотримання принципу пропорційності, що є підставою для його скасування.

В звязку з викладеним суд не приймає до уваги доводи відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова викладена у повному обсязі 28.01.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта №0010172303 від 15.09.10р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 2940грн.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Паб Пінта ІІ» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Маргарітов М.В.

<Текст >