Постанова № 21782599, 08.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

08 лютого 2012 р. <Текст >Справа №2а-320/12/0170/13 Окружний адміністративний суд у складі у складі головуючого суддіОльшанська Т.С., суддів: Кузнякової Т.Ю., Петренко В.В., при секретарі Ківа А.С.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 <Список ><Позивач в особі >

до Державної судової адміністрації України,Державної казначейської служби України <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про спонукання до виконання певних дій та стягнення,

за участю сторін:

позивача - не з'явився,

представники відповідачів - не з'явились.

Суть спору: ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим до Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України про спонукання до виконання певних дій, а саме зобов'язання Державного казначейства України провести фінансування видатків з Державного бюджету України, передбачені Державній судові адміністрації України для виплати коштів судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у відставці ОСОБА_2 у розмірі 312381,00 грн. та стягнення несплаченої частини вихідної допомоги у розмірі 312381,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.2012 було відкрито провадження у справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.02.2012 замінено другого відповідача-Державного казначейства України його правонаступником Державною казначейською службою України.

Позивач явку свого представника в судове засідання, яке відбулось 08.02.2012, не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про місце, час та день його проведення були повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 працював на посаді судді з 1987 року.

Згідно наказу від 29.07.2010 року №137/7.3-2 позивач був виключений із облікового складу суддів Апеляційного суду АР Крим у звязку з поданням заяви у відставку відповідно до Постанови Верховної Ради України від 03.06.2010 року №2315-VІ “Про звільнення суддів”.

Відповідно до довідки №5/6.1 від 14.01.2011 року при виході у відставку позивачу нарахована вихідна допомога у сумі 323019,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Стаття 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень, закріпленої у частині 1 статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

У статті 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

З 30.07.2010 набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" і з цієї дати втратив силу Закон України "Про судоустрій України".

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 27.08.2010 надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Головного управління державного казначейства України при Міністерстві фінансів України, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим про визнання незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України по виконанню з 01.01.2008 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" щодо нарахування посадового окладу судді у відповідності до мінімальної заробітної плати, встановленої законодавчими актами України; стягнення з Державної судової адміністрації України недоплаченої заробітної плати за період з 01.01.2008 по 01.07.2010 включно без урахування податків і обовязкових платежів у розмірі 167848,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2011 року у справі № 2а-11137/10/17/0170 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Зобов'язано Державне казначейство України провести фінансування видатків з Державного бюджету України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів" у сумі 167 848,00грн. для виплати коштів ОСОБА_2. Стягнуто з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року до 01.07.2010 року у розмірі 167 848, 00грн. (без урахування утримання податків та обов'язкових зборів та платежів) недоплачену суму заробітної плати та грошового утримання.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі № 2а-11137/10/17/0170 постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2011 залишена в силі.

В силу частини 3 стаття 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовим рішення по справі №2а-11137/10/17/0170 встановлено, що згідно статті 3 Закону України "Про оплату праці", мінімальна заробітна плата- це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт); до мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір заробітної плати, відповідно до статті9 вказаного Закону, визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоровя, набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості. При цьому, мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір мінімальної заробітної плати, в силу статті10 Закону, встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які обєдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір мінімальної заробітної плати на місяць у спірному періоду встановлювався у 2007р. стаття 76 Закону України "Про Державний бюджет на 2007р." з грудня 460грн.; 2008р. - стаття 59 Закону України "Про Державний бюджет на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 1 січня 2008 року 515грн., з 1 квітня 2008 року525грн., з 1 жовтня 2008 року 545грн., з 1 грудня 2008 року605грн.; 2009р. стаття 55 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" з січня 605грн., з 1 квітня 2009 року 625грн., з 1 липня 2009 року 630грн., з 1 жовтня 2009року 650грн., з 1 листопада 2009 року 744грн.; 2010р. стаття 53 Закону України "Про Державний бюджет на 2010рік" з 1 січня 869грн., з 1 квітня 884грн.

Судом встановлено, що наданих суду письмових доказів (довідок про нараховану заробітну плату №285 з січня 2008р. по грудень 2008р., з січня 2009р. по червень 2010р.) позивачу у спірному періоді заробітна плата нараховувалась без урахування розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених Верховною Радою України вказаними Законами у відповідних періодах, а виходячи із заробітної плати, розмір якої встановлено п.4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.05р. №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судів", що скасована. Зазначене призвело до недонарахування позивачу за період з 01 січня 2008р. по 30 червня 2010р. заробітної плати у сумі 167848грн.

Згідно частини 3 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 №2862-ХП, що діяв на момент виходу позивача у відставку, була передбачена виплата вихідної допомоги без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.

За частиною 2 статті 44 зазначеного Закону заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу були враховані такі складові місячного заробітку: посадовий оклад - 3154,00 грн., доплата за кваліфікаційний клас 375,00 грн., надбавка за виконання особливо важливої роботи 1764,50 грн., надбавка за вислугу років 1411,60 грн., надбавка за секретність 473,10 грн., премія 3589,10 грн. Всього 10767,30 грн.

Обрахований розмір вихідної допомоги за 30 повних років роботи на посаді судді склав 10767,30 х 30 323019,00 грн.

Конституційний суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо гарантій незалежності суддів у своїх рішеннях, зокрема, від 24.06.1999 у справі №6-рп/99, від 20.03.2002. у справі № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 01.12. 2004 у справі № 19рп/2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), від 01.12. 2004 у справі № 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 11.10.2005 у справі № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18.06.2007 у справі № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів). У вказаних рішеннях зазначено, що за змістом Стаття 126 Конституції України положення частини третьої Стаття 11 Закону України "Про статус суддів" у взаємозвязку з частиною восьмою Стаття 14 Закону України "Про судоустрій України" треба розуміти як таке, що гарантує досягнутий рівень незалежності суддів і забороняє при прийнятті нових законів та інших нормативних актів, внесенні змін до них скасовувати чи звужувати існуючі гарантії незалежності суддів, у тому числі заходи їх правового захисту та матеріального і соціального забезпечення.

Оскільки судовим рішенням по справі №2а-11137/10/17/0170 встановлена невідповідність розміру посадового окладу, встановленого позивачу та застосований під час розрахунку вихідної допомоги, і це рішення є преюдиціальним під час розгляду зазначеної справи, суд надходить висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З врахуванням наведених обставин, суд зазначає наступний розрахунок різниці посадового окладу та надбавки за виконання особливо важливої роботи, надбавки за вислугу років, надбавку за секретність, що підлягає донарахуванню позивачу по наступним періодам:

-посадовий оклад-8398,00 грн. (9,5x884,00 грн.);

- доплата за кваліфікаційний клас - 375,00 грн. (суддя I кваліфікаційного класу-Додаток 7 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865);

- надбавка за виконання особливо важливої роботи - 4199,00 грн. (50% посадового окладу, пункт 1 постанови Кабінету міністрів України від 03.09.2005 №865);

- надбавка за вислугу років (понад 25 років) - 3359,20 грн. (40% посадового окладу, пункту 2-2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865);

- надбавка за секретність - 1259,70 грн. (15% від посадового окладу);

- премія- 3589,10 грн.;

У загальній сумі 21180,00 грн., а розмір вихідної допомоги, обрахований за 30 повних років роботи на посаді судді становить 635400,00 грн. (21180,00x30).

Приймаючи до уваги розмір виплаченої ОСОБА_2 суми 323019,00 грн, недоплата становить 312381,00 грн.

У звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів; у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів.

Згідно статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Бюджетні призначення на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Згідно статті 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації.

Таким чином, здійснювати виплату недоотриманої вихідної допомоги позивачу за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів" відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 №4282-УІ повинна саме Державна судова адміністрація України.

Державна казначейська служба України, яка є відповідачем у даній справі, відповідно до пункту1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

За змістом пункту 3 Положення, до основних завдань цього органу належить внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.. Відповідно до покладених на неї завдань, вказана особа, згідно п.4 Положення, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду, здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Отже, враховуючи, що видатки за відповідною бюджетною програмою у сумі 312381,00 грн. за спірний період не були зараховані з Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України, вони не могли сплачуватись на користь позивача. Отже, право позивача підлягає відновленню шляхом зобовязання Державного казначейства України провести фінансування видатків з Державного бюджету України, передбачених Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів", у сумі 312381,00 грн. (без врахування утримання податків та обовязкових зборів та платежів) та стягнення цієї суми з Державної судової адміністрації України.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень відповідача Державної судової адміністрації України.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов'язати Державну казначейську службу України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 20055032) провести фінансування видатків з Державного бюджету України, передбачені Державній судові адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) для виплати коштів судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у відставці ОСОБА_2 у розмірі 312381,00 грн.

3.Стягнути з Державної судової адміністрації України (01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 09744400) на користь судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у відставці ОСОБА_2 несплачену частину вихідної допомоги у розмірі 312381,00 грн. без сплати податку.

4.Стягнути на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 28,23 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача-Державної судової адміністрації України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

<Текст >

Судді <підпис >Ольшанська Т.С.

Т.Ю. Кузнякова

В.В. Петренко