Постанова № 21782525, 29.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р. Справа № 6/5007/32/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В. суддів Сініцина Л.М. при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Відкрите акціонерне товариство "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення господарського суду Житомирської області від 10.11.11 р.

у справі № 6/5007/32/11 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я. )

позивач Відкрите акціонерне товариство "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Респект-Плюс"

про стягнення 189951,69 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. ,представника, довіреність в справ

відповідача - не з'явився

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.11.2011 року у справі № 6/5007/32/11 (суддя Терлецька -Байдюк Н.Я.) відмовлено у задоволенні позову відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" (м.Львів) дотовариства з обмеженою відповідальністю "Респект-Плюс" (м. Житомир) простягнення 189951,69 гривень та стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області 450,24 гривень вартості проведеної судової почеркознавчої експертизи.

Суд першої інстанції, обґрунтовуючи рішення ,прийняв до уваги висновок експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1/1000 від 27.09.2011 року про невідповідність : підписів директора та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-Плюс" на дорученні № 1 від 13.05.2010 року та підпису директора ТзОВ "Респект-Плюс" на протоколі узгодження договірної ціни від 01.10.2010 року та дійшов висновку про недоведеність обов'язку відповідача оплатити вартість трьох вагонів-думпкарів.

Представником відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" подано апеляційну скаргу, якою вважає оскаржуване рішення ухваленим при неповному та неправильному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з не правильним застосуваням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що суд першої інстанції помилково залишив поза увагою та не надав правової оцінки наявним у справі доказам: підписаному та скріпленому печатками протоколу узгодження договірної ціни від 01 жовтня 2010 року; акту прийому-передачі від 01 жовтня 2010 року трьох вагонів; накопичувальної картки № 01101409 ,якою підтверджується списання коштів з ТзОВ «Респект-Плюс» за подачу й забирання трьох вагонів; довідки станції Коростень за вих. №8 від 23.12.2010 року, в якій зазначено про прибуття трьох вагонів на станцію Коростень-Житомирський 27 вересня 2010 року та їх передачу представнику відповідача, накладній № 33539345 ,в якій зазначено, що відправником, отримувачем спірних вагонів та платником за перевезення являється ТОВ «Респект-плюс». На думку апелянта, означені докази вказують на передачу позивачем спірних вагонів та їх отримання відповідачем та спростовують помилковий висновок суду про недоведеність обов»язку відповідача оплатити їх вартість.

Зазначає, що місцевий господарський суд також помилково не дав належної оцінки тим обставинам, що на усіх означених документах є в наявності відтиск печатки відповідача, що з огляду на положення ст.ст.62,181 Господарського кодексу України та ст. 207 Цивільного кодексу України покладає на відповідача обов»язок нести відповідальність за їх зміст.

В обґрунтування порушення норм процесуального права, а саме ст. 4-3, 22 ГПК України вказує, що місцевим господарським судом не було вжито достатніх заходів, які були б спрямовані на всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи.

Просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу від товариства з обмеженою відповідальністю "Респект-Плюс" не надходив. Відповідно до ч.2 ст.96 ГПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду .

У судовому засіданні представник відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які у ній викладені. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Респект-Плюс" не скористалося правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечило явку свого представника у судове засідання апеляційного господарського суду.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2012 року про призначення розгляду апеляційної скарги на 29.02.2012 року направлялась рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача та ним отримана 09.02.2012 року, про що свідчить повідомлення відділення поштового зв»язку про вручення адресату поштового відправлення .(т.2,а.с. 43)

Тобто, товариство з обмеженою відповідальністю "Респект-Плюс" повідомлялося про час та місце апеляційного перегляду справи заздалегідь та належним чином.

Також, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.03.2012 року явка сторін визначена на їх розсуд.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представника відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02 вересня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір №02 купівлі-продажу (т.1, а.с.8), за умовами пункту 1 якого позивач, як продавець, передає у власність відповідача, як покупця, який приймає і оплачує товар згідно протоколу узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною до даного договору .

Пунктом 2.1 означеного договору сторони погодили, що оплата проводиться покупцем на розрахунковий рахунок продавця шляхом попередньої оплати в розмірі 50% від домовленої ціни, а друга частина не пізніше 3-х днів після укладення акта прийому передачі.

За пунктом 2.2 договору № 02 від 02.09.2010 року передача товару проводиться за місцем знаходження покупця (вітка АТ Коростенський щебеневий завод) згідно акта прийому-передачі товару, що завірений печаткою.

Як вбачається із протоколу узгодження договірної ціни від 02.09.2010р. сторонами досягнуто погодження договірної ціни до договору №02 від 02.09.2010р. Вартість вагонів-думпкарів в кількості п'яти одиниць, які непридатні по технічному стану до експлуатації і зняті з АБД Г ІОЦ Укрзалізниці, яка становить 245400,00грн., в тому числі ПДВ - 40900,00грн. (а.с.9).

Означені вагони передано представнику ТОВ "Респект-Плюс" ОСОБА_2 по акту прийому - передачі від 30.09.2010р. (а.а.11).

Як пояснив представник позивача та підтверджується матеріалами справи (банківськими виписками з рахунку позивача), спір щодо передачі та оплати означених вагонів відсутній.

В подальшому, протоколом узгодження договірної ціни від 01.10.2010р. до договору №02 від 02.09.2010р. позивач та відповідач погодили між собою вартість вагонів-думпкарів в кількості ще трьох одиниць, які непридатні по технічному стану до експлуатації і зняті з АБД Г ІОЦ Укрзалізниці, у сумі 185460,00грн., у тому числі ПДВ 30910,00грн. (а.с.10).

Три вагони-думпкари №№55669329, 55669436, 55669568, вартість яких було узгоджено протоколом узгодження договірної ціни від 01.10.2010р. до договору №02 від 02.09.2010р., було передано представнику відповідача ОСОБА_2 згідно акту прийому-передачі від 01.10.2010р. (а.с.12).

При цьому, представник відповідача ОСОБА_2 діяв на підставі доручення № 1 від 13.05.2010 року ( т.1, а.с. 14).

Позивачем ставиться вимога про стягнення з відповідача вартості трьох вагонів № 55669329, 55669436, 55669568 в загальній сумі 185 460,00грн., переданих згідно акту прийому-передачі від 01.10.2010р. та стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Під час розгляду справив суді першої інстанції відповідачем заперечувалося погодження договірної ціни трьох вагонів-думкарів та надання повноважень ОСОБА_2 на їх отримання та, відповідно, підписання директором та головним бухгалтером ТОВ "Респект-Плюс" протоколу узгодження договірної ціни від 01.10.2010 року та доручення № 1 від 13.05.2010 року.

16 травня 2011 року господарським судом Житомирської області одержано клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, яким відповідач просить призначити почеркознавчу експертизу у даній справі ( т.1,а.с.62-63).

У відповідності до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Як вбачається із протоколу судового засідання, яке відбулося 04 серпня 2011 року(т.1,а.с. 140) , та по результатам якого судом першої інстанції призначено почеркознавчу експертизу на предмет належності підписів : у дорученні № 1 від 13.05.2010 року - директору ТзОВ «Респект-Плюс», у протоколі узгодження ціни від 01.10.2010 року директору ТзОВ «Респект-Плюс», у дорученні № 1 від 13.05.2010 року головному бухгалтеру ТзОВ «Респект-Плюс» , представник позивача не заперечував щодо клопотання позивача про призначення експертизи у даній справі та у нього були можливості пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом .

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність призначення судової почеркознавчої експертизи та вважає, що судом першої інстанції дотримано встановлені процесуальним законом вимоги про порядок призначення судової експертизи.

З висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління міністерства внутрішніх справ в Житомирській області № 1\1000, складеного 27.09.2011 року вбачається, що :

- підпис, розташований в графі "Директор ОСОБА_3, доручення №1 від 13.05.2010 року, виготовлений струменевим способом з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки, і є копією підпису; підпис, графічне зображення якого розташоване в графі "Директор ОСОБА_3" доручення №1 від 13.05.2010 року ймовірно виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. Категорично відповісти на дане питання можливо при наданні оригіналу вказаного доручення №1 від 13.05.2010 року;

- підпис, розташований в графі "Директор ТОВ "Респект-плюс" ОСОБА_3" протоколу узгодження договірної ціни від 01.10.2010 року виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою;

- підпис, розташований в графі "Директор ОСОБА_3", в графі "Головний бухгалтер ОСОБА_5" доручення №1 від 13.05.2010 року, виготовлений струменевим способом з використанням кольорової копіювально-розмножувальної техніки, і є копією підпису;

- підпис, графічне зображення якого розташоване в графі "Головний бухгалтер ОСОБА_5" доручення №1 від 13.05.2010 року ймовірно виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою.

Категорично відповісти на дане питання можливо при наданні оригіналу вказаного доручення №1 від 13.05.2010 року. (а.с.144-147).

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. У мотивувальній частині рішення вказуються: обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін.

Статтею 32 названого Кодексу унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Отже, суд повинен навести зміст всіх заперечень та викласти обставини, з огляду на які ці заперечення не взято до уваги, адже викладення у судовому акті лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Всупереч наведеним положенням процесуального закону суд першої інстанції обґрунтовуючи рішення у даній справі лише висновками судово-почеркознавчої експертизи №1/1000 від 27.09.2011 року, помилково залишив поза своєю увагою та не дав жодної оцінки запереченням та іншим, наявном у справі доказам : підписаному та скріпленому печатками протоколу узгодження договірної ціни від 01 жовтня 2010 року; акту прийому-передачі від 01 жовтня 2010 року трьох вагонів; накопичувальній картці № 01101409; довідці станції Коростень за вих. №8 від 23.12.2010 року та поясненням представників відповідача .

За приписами ч.5,6 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов"язковим і оцінюється господарським судом за правилами ,встановленими статтею 43 цього кодексу .Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішені.

Так,із накладної на перевезення вантажу вбачається , що три вагони були прийняті до перевезення ст. Ірша 23.09.2010 року. 27 вересня 2010 року вагони прибули на ст. Коростень-Житомирський та 01.10.2010 року даний вантаж було оформлено. На означене вказують календарні штемпелі у графах приймання вантажу до перевезення, його прибуття та оформлення ( т.1, а.с.86).

При цьому у відповідних графах відправником, одержувачем та платником вантажу зазначено ТОВ «Респект-Плюс».

В подальшому, три вагони-думпкари були видані представнику ТОВ «Респект-Плюс» ОСОБА_2, який оформив та одержав вагони від станції 01.10.2010 року та які локомотивом залізниці 01.10.2010 року були подані на Коростенський майданчик ТОВ «Респект-Плюс». Означене підтверджується довідкою № 8 від 23.12.2010 року, виданою начальником станції Коростень-Житомирський ( т.1, а.с.87).

01 жовтня 2010 року станцією Коростень-Житомирський з особового рахунку ТОВ «Респект-Плюс» було списано 1480 гривень за подачу й забирання 3-х одиниць вагонів на колії. На означене вказує накопичувальна картка № 01101409 зборів за роботи (послуги), пов»язаних з перевезенням вантажів (т.1, а.с.88).

Також, 01 жовтня 2010 року у місті Коростень між представником позивача та представником відповідача ОСОБА_2. складено акт прийому-передачі трьох одиниць вагонів за місцем їх дислокації. При цьому даний акт містить підписи представників сторін та скріплений їх печатками, що відповідає положенням пункту 2.2 договору № 2 (т.1, а.с.12).

Пунктом 4 статті 62 ГК України визначено, що підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Пункт 1 статті 181 ГК України визначає, що господарській Договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Пунктом 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ № 17 від 11.01.1999 року (з змінами та доповненнями , яка була чинною у 2010 році) передбачалося, що відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємницької діяльності, інших організаційних форм підприємництва, діяльність яких передбачена чинним законодавством України, у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного з безпосередньо підлеглих їм працівників. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.

Як вбачається із пояснень представника відповідача ОСОБА_5.( т.1,а.с.108,зворот) , які викладені у протоколі судового засідання від 04 серпня 2010 року , печатку товариства було передано ОСОБА_6 в місто Коростень.

Будь-яких відомостей про невідповідність відтисків печаток ТзОВ «Респект-Плюс» його оригіналу матеріали справи не містять, як і не містять доказів проведення відповідачем службового розслідування, звернення до правоохоронних органів тощо.

Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів про надання ОСОБА_2 іншої довіреності, ніж доручення № 1 від 13.05.2010 року, за яким йому надано право на оформлення і підпис перевізних документів на прибулі вантажі.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Статтями 174, 193 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать та повинні виконуватися суб»єктами господарювання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс у ч. 1 ст. 509 ЦК України також визначає зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На переконання апеляційного господарського суду - між сторонами погоджено ціну товару у розмірі 185 460 гривень, відповідачем даний товар отримано 01 жовтня 2010 року та у ТОВ «Респект-Плюс» обов»язок по оплаті цього товару виник відповідно до пункту 2.1 договору № 2 від 02.09.2010 року не пізніше 3-х днів після укладення акта прийому-передачі,а відтак позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" про стягнення основного боргу в розмірі 185 460 грн. підлягають до задоволення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Втрати внаслідок інфляційних процесів необхідно розцінювати як суму знецінення грошових коштів за прострочення грошового зобов'язання за певний період і вони є невід'ємною складовою суми основного боргу.

Відповідні індекси інфляції розраховуються ,починаючи з 1991 року щомісячно і публікуються у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі ст.ст. 19, 21, 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися для проведення перерахунків грошових сум.

Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ надано в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, згідно з яким розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості; для визначення сукупного індексу інфляції за будь-який період необхідно щомісячні індекси, складаючі відповідний період, перемножити між собою.

Колегія суддів, перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення виконання зобов»язання , вважає їх обґрунтованими та вважає , що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення інфляційні втрати в розмірі 2967,36 грн. та 3% річних в розмірі 1524,33 грн.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги , вказує на помилковість висновку місцевого господарського суду про недоведеність обов'язку відповідача оплатити вартість трьох вагонів-думпкарів та вважає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини , що мають значення для справи, і зроблені ним висновки не відповідають обставинам справи .

Відповідно до ст. 104 ГПК України апеляційний господарський суд вважає за необхідне рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позов відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" .

Відповідно до ч.4,5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита ( судового збору ) в розмірі 1899,51 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Плюс» на користь відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" .

Крім того ,у відповідності до ч.2 п.10 статті 105 ГПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 949,76 грн. судового збору(державного мита) за подачу апеляційної скарги .

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України суми ,які підлягають сплаті за проведення судової експертизи ,послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов»язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача . Відтак , з відповідача на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області підлягають до стягнення витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 450,24 грн.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,п.1,3 ч.1 ст. 104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 10 листопада 2011 року у справі № 6/5007/32/11 скасувати.

Прийняти нове.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Плюс» (10003,м.Житомир,вул.Победи,18а ,2 ,ід.код 35169670) на користь відкритого акціонерного товариства"Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" (79000,м.Львів,вул.Січових стрільців,3, ід.код 01268271) 185460 грн. ( сто вісімдесят п»ять тисяч чотириста шістдесят грн.) боргу, 2967,36 грн. (дві тисячі дев»ятсот шістдесят сім грн. 36 коп. інфляційних втрат ), 1524,33 грн. (одна тисяча п»ятсот двадцять чотири грн. 33 коп.) трьох відсотків річних, 1899,51 грн.( одна тисяча вісімсот дев»яносто дев»ять грн. 51 коп) судового збору та 236 грн.(двісті тридцять шість ) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Плюс» (10003,м.Житомир,вул.Победи,18а ,2 ,ід. код 35169670) на користь відкритого акціонерного товариства "Львівське підприємство промислового залізничного транспорту" ( 79000,м.Львів,вул..Січових стрільців,3, ід. код 01268271) 949,76 (дев»ятсот сорок дев»ять грн.76 коп.) судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респект-Плюс» (10003,м.Житомир,вул.Победи,18а ,2 ,ід. код 35169670) на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (10008, м.Житомир, вул.Старий бульвар, 18, код 25574601, рахунок 31258272211843 НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, банк одержувача - УДК в Житомирській області, МФО 811039) - 450,24 грн. (чотириста п»ятдесят грн. 24 коп. )вартості проведеної судової почеркознавчої експертизи.

Господарському суду Житомирської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Вих.№ 01-12/3224/12