Постанова № 21782413, 06.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012 № Б19/036-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Разіної Т.І.

суддів: Дзюбка П.О.

Пантелієнка В.О.

за участю представників сторін:

від заявника: не зявилися;

від боржника: не зявилися;

Шандрук О.Т.: не зявився;

розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Дорошенко Я.В. (паспорт НОМЕР_1 виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 22.08.1995 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шандрука Олександра Тихоновича та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Стандарт Капітал» на ухвалу господарського суду Київської області від 19.01.2012 року у справі № Б19/036-11 (суддя Карпечкін Т.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Стандарт Капітал», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті», с. Крюківщина Києво Святошинського району Київської області

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду Київської області від 13 травня 2011 року порушено провадження у справі № Б19/036-11, розгляд справи призначено в підготовчому засіданні на 30 травня 2011 року, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено Швачку Сергія Васильовича, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Фондова компанія “Стандарт Капітал” 24 червня 2011 року було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 13 травня 2011 року про порушення провадження у справі в частині призначення розпорядника майна.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 липня 2011 року скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 13 травня 2011 року в частині призначення розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Швачки Сергія Васильовича, усунуто його від виконання обовязків розпорядника майна. Призначено розпорядником майна боржника Шандрука Олександра Тихоновича.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 листопада 2011 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 липня 2011 року та ухвалу господарського суду Київської області від 13 травня 2011 року в частині призначення розпорядника майна Швачки Сергія Васильовича, справу передано до господарського суду Київської області на новий розгляд в частині призначення розпорядника майна боржника. В зазначеній постанові Вищим господарським судом України при розгляді питання призначення розпорядника майна у цій справі, зокрема, належності права запропонувати кандидатуру розпорядника майна, правомочності суду щодо розгляду заяв про призначення розпорядником майна у справі, вказано на те, що згідно із положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон), якою встановлено, розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Розпорядник майна (п. 1 ст. 13 Закону) може бути призначений господарським судом в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні. Керуючись вказаними нормами та враховуючи, що ініціюючим кредитором у справі було використано надане йому згідно вимог ч. 2 п. 2 ст. 13 Закону право запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого Шандрука О.Т. для призначення розпорядником майна боржника, заява та ліцензія якого відповідно до вимог вказаних статей також міститься у матеріалах справи, так і сам арбітражний керуючий Швачка С.В. подав відповідну заяву про призначення його розпорядником майна боржника, то суд першої інстанції повинен розглянути кожну вказану кандидатуру арбітражного керуючого на предмет її відповідності вимогам ст.ст. 31, 13 Закону та призначити розпорядником майна. Суду належить лише право вибору кандидатури розпорядника майна, за умови відповідності запропонованих кандидатур вимогам ст. 31 Закону. Отже, вирішення судом питання про призначення розпорядника майна боржника без розгляду всіх кандидатур арбітражних керуючих, а лише запропонованої ініціюючим кредитором, є порушенням порядку призначення розпорядника майна, встановленого нормами Закону про банкрутство (а.с. 37, т. 2).

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2012 року у справі № Б19/036-11 (суддя Карпечкін Т.П.) відхилено заяви арбітражних керуючих Шандрука О.Т., Колодник Л.О., Швачки С.В., Микитьона В.В., Сніжка О.Ю. про призначення розпорядника майна. Призначено розпорядником майна боржника Дорошенка Ярослава Валерійовича(ліцензія державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_2, видана 13 квітня 2007 року; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3; місце проживання: АДРЕСА_1; адреса для листування: 01033, м. Київ а/с 113) у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Інфініті”(код 32619605)., якого зобовязано належним чином виконувати повноваження, передбачені нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; вжити заходи щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника; проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках з метою визначення можливості відновлення платоспроможності боржника та наявності ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства тощо, відомості про які надати суду, вказані відомості та докази надати до господарського суду Київської області в строк до 06.02.2012 року. ;розглянути разом з посадовими особами боржника заяви кредиторів по грошові вимоги та повідомити їх про дату попереднього засідання суду; до 29.03.2012 року подати до суду попередній реєстр грошових вимог кредиторів; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом про банкрутство його обовязків; провести аналіз фінансового стану боржника, зясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про господарське, фінансово-економічне становище боржника, а також документи що їх підтверджують; разом з керівником Боржника зясувати позиції (плани) власника майна Боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності Боржника; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

Зобовязано сторін у справі до 26.04.2012 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 28.04.2012 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі

Призначено справу до розгляду в попередньому засіданні.

Зобовязано кредитора - товариство з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія Стандарт Капітал» у десятиденний строк подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети після публікації подати господарському суду.

Дана ухвала мотивована тим що кандидатура арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. має наявні переваги в порівняні з іншими кандидатурами арбітражних керуючих, в тому числі в частині досвіду роботи та показників роботи у різних категоріях справа про банкрутство, за наявності страхування відповідальності арбітражного керуючого, наявність технічних можливостей виконувати обовязки розпорядника майна та за умови інших обставин, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” обов'язків, в звязку з чим суд задовольнив заяву арбітражного керуючого Дорошенко Ярослава Валерійовича та призначив останнього розпорядником майна боржника. Натомість, оскільки заяви інших кандидатів на посаду розпорядника майна боржника у даній справі, зокрема, арбітражних керуючих Шандрука О.Т., Колодник Л.О., Швачки С.В., Микитьона В.В., Сніжка О.Ю. мають недоліки та невідповідність ст. 3-1 та п. 3 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та за умови меншого досвіду роботи арбітражними керуючими суд першої інстанції відхилив заяви останніх.

При цьому, місцевий господарський суд керувався постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2011 у справі №Б19/036-11, постановою Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26 грудня 2011 року, пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року №15, Національним стандартом України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003), ст.ст. 1, 3-1, 5, 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 36, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 51 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, арбітражний керуючий Шандрук Олександр Тихонович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену місцевого господарського суду для розгляду питання призначення розпорядникам майна по даній справі іншім скальдом суду.

Апеляційна скарга арбітражного керуючого Шандрука О.Т. мотивована не зясуванням судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи, зокрема, того що в заяві скаржник лише надав згоду на призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, ліквідатором) у справі, а не просив призначити його кандидатуру на посаду арбітражного керуючого, не надав належної оцінки усним пояснення стосовно досвіду роботи. Також, скаржник мотивує свою апеляційну скаргу порушенням норм процесуального права та положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яке полягає в незабезпеченні судом першої інстанції принципу рівності всіх учасників процесу, що встановлений в ст. 4-2 ГПК України, стосовно забезпечення належної оцінки досвіду та показників роботи всіх кандидатур, які розглядалися судом, також судом не вірно застосовано ст. 3-1 Закону стосовно наявності у іншого претендента на посаду розпорядника майна договору добровільного страхування, оскільки, це суперечить самому Закону.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, ТОВ «Фондова компанія «Стандарт Капітал» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу в часині призначення розпорядника майна боржника.

Апеляційна скарга ТОВ «Фондова компанія «Стандарт Капітал» мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права в частині призначення розпорядника майна арбітражного керуючого Дорошенка Я.В., а саме - ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому в даній частині підлягає скасуванню. Данні порушення, скаржник зазначає, полягають в тому, що місцевий суд проігнорував пропозицію ініціюючого кредитора щодо кандидатури розпорядника майна, не надав часу на ознайомлення з іншими кандидатурами, відхиливши усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядника майна боржника арбітражний керуючий Дорошенко Я.В. в судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги ТОВ «Фондова компанія «Стандарт Капітал» та апеляційної скарги арбітражного керуючого Шандрука О.Т. та просив суд ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційні скарги - без задоволення, з підстав зазначених у відзиві на апеляційні скарги.

Інші учасники провадження у справі в судове 06.03.2012 засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними копіями матеріалів справи та без участі їх представників.

Дослідивши копії матеріалів справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно частин 1, 2 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту Закон) з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону. Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом. (ч.ч. 1, 2 статті 31 Закону).

За приписами ч. 3 ст. 3-1 та ч. 5 ст. 13 Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб ( ч. 3 ст. 31 Закону).

За приписами частини 2 статті 2 Закону державний орган з питань банкрутства пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим законом.

Отже, при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Відповідно до положень статей 2, 13 Закону, зазначено про право ініціюючого кредитора та державного органу з питань банкрутства надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражною керуючого для призначення розпорядником майна.

Місцевим господарським судом встановлено подання в період з 13 січня 2012 року по 19 січня 2012 року заяв на призначення розпорядниками майна боржника наступними арбітражними керуючими: Дорошенка Ярослава Валерійовича, Колодник Людмили Олександрівни, Швачки Сергія Васильовича, Микитьона Віктора Васильовича, Сніжка Олександра Юрійовича.

Копіями матеріалів справи підтверджується, що ініціюючим кредитором ТОВ «Фондова компанія «Стандарт Капітал» надано суду пропозицію щодо призначення розпорядником майна товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» арбітражною керуючого Шандрука О.Т.

За змістом ухвали суду першої інстанції вбачається, що суд проаналізував усі кандидатури, які конкурували на призначення їх розпорядником майна боржника та мотивував у чому саме полягають переваги обраного ним кандидата на виконання повноважень розпорядника майном боржника Дорошенка Ярослава Валерійовича перед іншими кандидатами.

Отже, на підставі дослідження матеріалів справи та керуючись нормами чинного законодавства судом першої інстанції проведено дослідження доказів наданих всіма кандидатурами арбітражних керуючих у відповідності до вимог п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство ” від 18 грудня 2009 року № 15, за наслідком якого встановлено наступне. Ліцензії на право провадження діяльно арбітражних керуючих, згідно матеріалів справи арбітражними керуючими були отримані, які документально підтверджені: Шандруком О.Т. 03 липня 2007 року, Колодник Л.О., - 04 серпня 2011 року, Сніжком О.Ю. - 02 серпня 2010 року, Швачкою С.В. 09 лютого 2010 року, Микитьоном В.В. - 12 лютого 2009 року, Дорошенком Я.В. - перша 14 квітня 2004 року.

Таким чином, документально підтверджено, що Дорошенком Я.В. ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих була отримана значно раніше за інших арбітражних керуючих, яким також надано докази здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі першої отриманої ліцензії. Судом встановлено, що арбітражними керуючими Шандруком О.Т., Колодник Л.О., Сніжком О.Ю., Швачкою С.В. не надано жодних доказів стосовно їх освіти, а арбітражним керуючим Микитьоном В.В. хоч і надано доказ на підтвердження отриманої освіти, однак як і всі інше не надав: доказів щодо досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у арбітражного керуючого організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у цій справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки, в звязку з чим у суду відсутня можливість зясувати чи відповідають кандидатури вказаних арбітражних керуючих вимогам ч. 1 ст. 3-1, п. 3 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для призначення їх розпорядником майна боржника, а також для здійснення аналізу наявності переваг за ознаками, визначеними п. 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про банкрутство” від 18 грудня 2009 року № 15.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає правомірним відхилення кандидатури арбітражних керуючих Шандрука О.Т., Колодник Л.О., Сніжка О.Ю., Швачки С.В., Микитьона В.В.

Оскільки, судом встановлено невідповідність кандидатури арбітражного керуючого Шандрука О.Т., якого пропонував ініціюючий кредитор, вимогам абз. абз. 3, 5 ч. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, при розгляді кандидатур суд виходив з наявних матеріалів справи та наявних кандидатур у справі на призначення розпорядником майна боржника.

Так, місцевим господарським судом досліджено питання наявності у Дорошенка Я.В. ліцензії на паво провадження діяльності арбітражного керуючого ліцензії Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_2, виданої 13 квітня 2007 року; ліцензії Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції НОМЕР_8, виданої 14 квітня 2004 року на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_4; диплома про отримання повної вищої освіти НОМЕР_5 від 04 березня 2002 року; диплома про отримання фахової повної вищої освіти НОМЕР_6 від 11 березня 2002 року за спеціальністю економіст; ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; посвідчення водія; ліцензійного договору №4320 купівлі-продажу програмного продукту від 12 березня 2011 року; копію договору добровільного страхування відповідальності арбітражного керуючого НОМЕР_7 від 17.01.2012. Також до вказаної заяви Дорошенком Я.В. додано письмову інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого від 11 січня 2012 року, в якій він просить суд при розгляді його кандидатури врахувати те, що перша ліцензія на право здійснення діяльності арбітражного керуючого ним була отримана у 2004 році; протягом своєї діяльності, в основному, працював з підприємствами приватного сектору економіки, та призначався як розпорядник майна та ліквідатор; має досвід роботи з підприємствами частка держави в яких становить 25 та більше відсотків, а також на сільськогосподарських підприємствах; призначався також керуючим санацією на державному підприємстві; неодноразово проходив планові перевірки дотримання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) ліцензійних умов провадження господарської діяльності, та жодного разу порушень виявлено не було; на даний час його завантаженість дає йому змогу виконувати функції арбітражного керуючого у справах про банкрутство; додатково повідомляє, що в його розпорядженні є необхідна для повноцінного функціонування матеріально-технічна база; також має права категорії “Б” (на підтвердження показників роботи вказується перелік з 21 справи про банкрутство).

При цьому, господарським судом встановлено те, що перша ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих була отримана Дорошенком Я.В. 14 квітня 2004 року, а фактичне здійснення діяльності арбітражного керуючого підтверджено документально в 2005 році.

Також місцевим господарським судом досліджено питання стосовно того чи є Дорошенко Я.В. заінтересованою особою стосовно боржника у даній справі.

Поняття заінтересовані особи стосовно боржника визначено статтею 1 Закону, згідно якої заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Матеріали справи не містять доказів, які у розумінні наведених норм можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Дорошенка Ярослава Валерійовича заінтересованою особою відносно боржника, або свідчать про те, що відповідна особа належить до категорії осіб, що не можуть бути призначені арбітражними керуючими у справі про банкрутство.

На таких підставах, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів доходить висновку про правомірне призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. згідно оскарженої ухвали.

Викладені в апеляційних скаргах доводи правильності висновку місцевого господарського суду не спростовують.

Натомість, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що призначення господарським судом розпорядником майна боржника іншої кандидатури арбітражного керуючого, ніж та, яка була запропонована кредитором у справі, не є порушенням прав останнього та норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Незважаючи на наявність права кредиторів запропонувати кандидатуру розпорядника майна, остаточно питання про обрання та призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, оскільки пропозиція щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна є правом кредиторів у справі про банкрутство, якому (праву) відповідно до ст. 13 Закону не кореспондує обовязок господарського суду приймати та призначати таку кандидатуру арбітражного керуючого.

Таким чином, на підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржників, що зазначені в апеляційних скаргах стосовно порушення місцевим господарським судом ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Щодо посилання арбітражного керуючого Шандрука О.Т. на порушення місцевим господарським судом вимог господарсько-процесуального права, оскільки, судом не забезпечено рівності учасників процесу щодо оцінки досвіду та показників роботи всіх кандидатур, які розглядалися судом, не приймаються апеляційним судом до уваги так як спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається що кандидати в розпорядники майна боржника були повідомлені про час та місце розгляду справи, приймали участь в судовому засіданні на якому було прийнято оскаржену ухвалу, а тому, зокрема, скаржник не був позбавлений можливості скористатися своїм правом сторони у справі та надати суду докази, пояснення, тощо на підтвердження свого досвіду, продуктивності та кваліфікованості в роботі в якості розпорядника майна в різних категоріях справ про банкрутство.

Стосовно посилання ТОВ «Фондова компанія «Стандарт Капітал» на порушення місцевим господарським судом вимог господарсько-процесуального права, оскільки, суд, не надав часу на ознайомлення з іншими кандидатурами, відхиливши усне клопотання про відкладення розгляду справи апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення (ухвали) лише за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення. В даному випадку апеляційний суд не вбачає, що зазначені ТОВ «Фондова компанія «Стандарт Капітал» порушення процесуального права призвели до прийняття неправильної ухвали. Тому, суд апеляційної інстанції не вбачає аргументованих підстав на підтвердження зазначених порушень і не приймає до уваги дані твердження скаржника.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.41 42, 43, 4-7, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу господарського суду Київської області від 19.01.2012 у справі № Б19/036-11 залишити без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шандрука Олександра Тихоновича та апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія «Стандарт Капітал» залишити без задоволення.

Копії матеріалів справи № Б19/036-11 повернути до господарському суду Київської області.

Головуючий суддяРазіна Т.І.

СуддіДзюбко П.О.

Пантелієнко В.О.