Рішення № 21782134, 27.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2012 р. Справа № 5023/10676/11

вх. № 10676/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

1. відповідача - не з'явився

2. відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства "Київміськсвітло", м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Д - Транс", м. Харків

2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус", м. Київ

про стягнення 3 141,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Київміськсвітло", просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д - Транс" (надалі - 1. Відповідач) суми у розмірі 510,00 грн. - збитків, 244,52 грн. - судовий збір та з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (надалі - 2. Відповідач) суму у розмірі 2 631,04 грн. - збитків, 1 261,48 грн. - судового збору.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник 1. Відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги попередньої ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник 2. Відповідача у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

24.12.2008 р. під керуванням автомобілем марки «МАН» (д/н НОМЕР_1, що належить ТОВ «Д-Транс»), по Московському проспекту (при виїзді на Московський міст) в м. Києві, водій ОСОБА_1 здійснив наїзд на електроопору зовнішнього освітлення, чим порушив п.п. 12.1., 12.3. ПДР України. В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди була збита електроопора зовнішнього освітлення та пошкоджене обладнання електромережі зовнішнього освітлення.

Факт дорожньо-транспортної пригоди та вина водія у вчиненні правопорушення підтверджена довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, виданою відділом ДАІ з обслуговування Оболонського району м. Києва (а.с. 9) та постановою Оболонського районного суду м. Києва від 30.01.2009 р. у справі № 3-299/2009 р. (а.с. 10).

Пошкоджене обладнання електромережі зовнішнього освітлення, яке було змонтоване на електроопорі і забезпечувало зовнішнє освітлення, є комунальною власністю територіальної громади м. Києва та обліковується на балансі КП „Київміськсвітло".

Відповідно до кошторисного розрахунку ремонт мережі зовнішнього освітлення по Московському проспекту (при виїзді на Московський міст) в м. Києві складає 3 141,04 грн.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Д-Транс» на момент ДТП була застрахована в страховій компанії «Статус» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/4614350 від 26.10.2008р., першого типу (а.с. 64).

При зверненні до суду з позовною заявою, 27 грудня 2011 року, Позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д - Транс" на свою користь 3 141,04 грн. збитків. А з вимогою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" суми у розмірі 2 631,04 грн. - збитків, 1 261,48 грн. - судового збору звернувся лише 27.01.2012 р. про що підтверджує чек поштового відправлення, опис вкладення та пояснення (а.с. 54 - 58).

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтями 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ст.993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст.27 Закону України "Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат. Дані норми відповідають положенням ст.1191 ЦК України, якими передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст.228 ГК України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

При зверненні з позовом Позивачем не враховано, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі "Закон") встановлено певну процедуру, дотримання якої необхідно для отримання страхового відшкодування.

Так, п.37.1. ст.37 Закону встановлює, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Згідно п.35.1. ст.35 Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Матеріалами справи та Позивачем не доведено надання відповідної заяви Відповідачеві, а тому суд вважає, що Позивачем порушено процедуру, яка необхідна для отримання страхового відшкодування.

Частиною2статті 530 ЦК України унормовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Така позиція знаходить своє відображення у Постанові Вищого господарського суду України від 18.04.2011 р. № 47/468.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на Позивача.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, Закон України "Про страхування", Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статтями 530, 979, 990, 993, 1191 Цивільного кодексу України, статтями 228 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний “29” лютого 2012 року

по справі № 5023/10676/11.