Рішення № 21781787, 29.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" лютого 2012 р.Справа № 20-22-17-1/299-06-8292 За позовом: Прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави

в особі: Чорноморської селищної ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Державно-фінансової інспекції в Одеській області,

2) Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СМУ-10”

про визнання недійсними договорів та спонукання до виконання певних дій

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від прокурора: Процик Д.В. - за посвідченням №335 від 02.12.11р.;

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 2.11.2011р.

від третіх осіб:

-ДФІ в Одеській області: ОСОБА_2. - за довіреністю №7 від 19.01.2012р.

-ГУДКСУ в Одеській області: не зявились;

від відповідача: Михайлов О.Ю., паспорт серія НОМЕР_1 від 29.12.01р., керівник.

СУТЬ СПОРУ: 15.08.06р. Прокурор Комінтернівського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Чорноморської селищної ради до ТОВ „СМУ-10” про визнання недійсними договорів №3 від 14.12.04р., №3 без дати за 2005 р., укладених між Чорноморською селищною радою та ТОВ „СМУ-10”.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на наступне:

- спірні договори, всупереч вимогам п.16 ч.3 ст.42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, не затверджені на пленарному засіданні Чорноморської селищної ради;

- всупереч вимог Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” тендер на розробку проектної документації не проводився, внаслідок чого при укладенні оспорюваних договорів була порушена процедура визначення виконавця робіт;

- спірні договори укладені без наміру настання правових наслідків, так як ще до їх укладення проектна документація на будівництво школи була виготовлена;

- оплата за договором №3 за 2005 р. здійснена за рахунок коштів субвенції, що надана позивачу з Державного бюджету України, і ці кошти витрачені не по цільовому призначенню, тобто спірні договори укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Як наслідок визнання недійсними вищезазначених договорів Прокурор у відповідності із ст.208 ГК України також просив суд зобовязати ТОВ „СМУ-10” повернути отримані ним грошові кошти у сумі 285052,00 грн. на рахунок Чорноморської селищної ради, а одержані ТОВ „СМУ-10” грошові кошти у вищезазначеній сумі стягнути в доход держави.

Рішенням господарського суду Одеської області від 15.11.06р. (суддя Гарник Л.Л.) позов Прокурора залишено без задоволення з огляду на те, що доводи Прокурора та позивача на обґрунтування позовних вимог не свідчать про спрямованість оспорюваних договорів на порушення основних принципів існуючого суспільного ладу та укладання їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2007р. рішення скасовано частково, договір №3 від 14.12.2004 року, укладений між Чорноморською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „СМУ-10", визнано недійсним з моменту його вчинення. В решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2007р., касаційне подання заступника прокурора Одеської області задоволено частково, рішення господарського суду Одеської області від 15.11.2006р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2007р., у справі №1/299-06-8292 скасовано.

Приймаючи вказану постанову, касаційна інстанція зазначила, що згідно з пунктом 23 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції (в даному випадку) селищної ради належить затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання місцевого бюджету.

Проте, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не дослідили обставин щодо відповідності вказаного договору №3 від 2005 року затвердженому бюджету селищної ради на відповідний бюджетний рік.

З урахуванням викладеного, справу направлено до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Ухвалою суду від 19.06.2007р. справу прийнято до провадження з присвоєнням їй номеру № 17-1/299-06-8292.

Ухвалами суду 12.09.2007р. та 14.11.2007р. для повного та всебічного розгляду справи, в якості третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучені Контрольно-ревізійне управління в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) та Головне управління державного казначейства України в Одеській області.

Ухвалою суду від 18.01.2008р., приймаючи до уваги, що предметом розгляду справи №17-1/299-06-8292 є визнання недійсними договорів №3 від 14.12.2004р. і №3 від 2005р. та зобовязання ТОВ „СМУ-10” повернути отримані ним грошові кошти, а предметом розгляду справи, що розглядається Одеським окружним Адміністративним судом є визнання недійсним п.3.5 Акта КРУ в Одеській області в частині встановлення ревізією нецільового використання коштів субвенції 285 100,00 грн., а також усунення порушень в частині вжиття заходів по відшкодуванню нецільового використання коштів субвенції в сумі 285 100,00 грн., провадження у справі № 17-1/299-06-8292 було зупинено до розгляду Одеським окружним адміністративним судом вищевказаної справи (№2-а-3617/08).

В подальшому, зупинену провадженням справу було передано на розгляд судді Торчинській Л.О.

Згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 28.12.2011 року, приймаючи до уваги неможливість подальшого розгляду господарських справ суддею господарського суду Одеської області Торчинською Л.О. відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22 грудня 2011 року №4244-VI, на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду було проведено повторний автоматичний розподіл справи №22-17-1/229-06-8292.

За результатом повторного автоматичного розподілу зупинену провадженням справу №22-17-1/229-06-8292 було передано на розгляд судді Щавинській Ю.М.

Враховуючи, що на запит суду Одеським окружним адміністративним судом було надіслано до господарського суду Одеської області копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2009 року у справі №2-а-3617/08/1570 про закриття провадження у справі, ухвалою суду від 29.12.2011р. справу було прийнято до провадження з одночасним поновленням провадження у справі .

Ухвалою суду від 25.01.2012р. було здійснено процесуальне правонаступництво та замінено третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача по справі № 20-22-17-1/299-06-8292 - Контрольно-ревізійне управління в Одеській області та Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на їх правонаступників Державну фінансову інспекцію в Одеській області та Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

У судовому засіданні 29.02.2012р. прокурор, представник позивача та Державної фінансової інспекції в Одеській області позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, надавши клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмету спору.

У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено у звязку з відсутністю обставин, з якими закон повязує можливість припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.92).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків: про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, згідно до ст.29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.

Встановивши наявність у позивача субєктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд зясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Аналізуючи доводи прокурора про недійсність спірних договорів та застосування наслідків недійсності, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.04р. між Чорноморською селищною радою (Замовник) та ТОВ „СМУ-10” (Виконавець) укладено договір №3, за яким Виконавець зобовязався виконати роботи по розробці проекту реконструкції незакінченого будівництва будівлі школи на суму 285052 грн. у строк до 15.06.05 р., у цей же строк закінчується і дія цього договору.

Однак, в період дії вищезазначеного договору жодна із сторін не виконала своїх обовязків, у звязку із цим у 2005 році сторони уклали договір №3, за яким ТОВ „СМУ-10” також зобовязалося виконати роботи по корегуванню проекту будівництва будівлі школи на суму 285052 грн. у строк до 10.12.05 р.

10.12.2005 року. Замовником - Чорноморською селищною радою на виконання умов договору перераховано зазначені кошти Виконавцю відповідачу.

У відповідності до вимог п.16 ч.3 ст.42 Закону України „Про місцеве самоврядування”, сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження.

З наведеного випливає, що договори, укладені від імені ради, затверджуються останньою тільки у випадках, якщо договори укладені з питань, віднесених до виключної компетенції ради.

Відповідно із ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” укладання договорів з питань проектування будівель не є виключною компетенцією селищної ради, у звязку з чим спірні договори не підлягали затвердженню Чорноморською селищною радою, що спростовує вказані у позовній заяві доводи прокурора.

У відповідності із ч.1 ст.2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (в редакції із змінами, внесеними Законом №2188-15 від 18.11.2004р.), цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару, послуг дорівнює або перевищує суму еквівалентну 5 тис. євро, а робіт 20 тис. євро.

Законом №2664-15 від 16.06.2005р., який набрав чинності 22.07.05 р., до частини 1 ст.2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” внесені зміни і ця частина викладена в наступній редакції: „ Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару, послуг дорівнює або перевищує 30 тис. грн., а робіт 300 тис. грн.

Згідно із спірними договорами вартість робіт за цими договорами складає 285052 грн.

Враховуючи те, що договір №3 від 14.12.04р. був укладений під час дії ч.1 ст.2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” в редакції із змінами, внесеними Законом №2188-15 від 18.11.2004р., а також те, що вартість робіт за цим договором перевищує суму 20 тис. євро, вказаний договір повинен був укладатися з проведенням процедур, передбачених цим Законом.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази, яки б свідчили про проведення таких процедур при укладанні договору №3 від 14.12.04р., вказаний договір суперечить вимогам ч.1 ст.2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (в редакції із змінами внесеними Законом №2188-15 від 18.11.2004 р.), що у відповідності із ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ст.236 ЦК України є підставою для визнання цього договору недійсним з моменту його вчинення. При цьому правові наслідки недійсності вказаного договору у відповідності із ст.216 ЦК України судом не застосовуються, оскільки договір, як зазначалося вище, сторонами не виконувався.

Як вбачається з тексту договору №3 за 2005р., в ньому не зазначена дата його укладання, проте, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у сукупності, зокрема, витяг з розпорядження В.О. селищного голови Чорноморської селищної ради №123/2005-СР від 15.09.05р. про покладення виконання обовязків селищного голови з 15.09.05р. (т.2 а.с.49) та витяг з розпорядження Чорноморського селищного голови №26/06-КР від 20.04.06 р. про звільнення ОСОБА_3. з посади В.О. голови Чорноморської селищної ради з 05.04.06р. (т.2 а.с.50), суд вважає, що спірний договір укладено сторонами після липня 22.07.2005р.

Таким чином вказаний договір укладено в період дії ч.1 ст.2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” в редакції Закону №2664-15 від 16.06.2005 р., тому цей Закон не розповсюджується на договір №3 за 2005р., так як вартість робіт за цим договором не перевищує 300 тис. грн.

З урахуванням викладеного, підстави для визнання недійсним вказаного договору, як такого, що суперечить Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, відсутні.

Доводи Прокурора і позивача про те, що сторони, укладаючи спірні договори, не мали наміру щодо настання правових наслідків і виконання обовязків за цими договорами також є безпідставними, оскільки це спростовується наявними матеріалами справи, а саме двостороннім актом прийому-передачі виконаних робіт з корегування проектної документації на будівництво будівлі школи в смт. Чорноморське на загальну суму 285052 грн. (т.1 а.с.30), листом ТОВ „СМУ-10” №128 від 9.02.06р., яким до Одеської обласної служби „Укрінвестекспертиза” направлено на експертизу скорегований робочий проект будівництва школи в смт. Чорноморське (т.1 а.с.61), листом Чорноморської селищної ради від 27.01.06р. на імя начальника Одеської облслужби „Укрінвестекспертиза” з проханням провести експертизу скорегованого проекту будівництва школи (т.1 а.с.78). Посилання Прокурора на те, що проектні роботи були виконані ще до укладання спірних договорів і, як наслідок, ці договори укладалися без наміру щодо настання правових наслідків, судом до уваги не приймаються, оскільки предметом договору №3 2005р. (т.1 а.с.7) були роботи по корегуванню проекту, а не його розробці.

Не заслуговують на увагу й доводи Прокурора про те, що спірні договори вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, так як ці доводи Прокурора і позивача ґрунтуються на тому, що кошти, сплачені за виконані відповідачем роботи по спірним договорам, витрачені не по цільовому призначенню, оскільки, по-перше, Постанова КМУ №644 від 20.07.2005р. в частині необхідності наявності затвердженої проектно-кошторисної документації стосується лише нових обєктів, по-друге, вказана постанова набрала чинності 20.07.2005р., проте прокурором не доведено коли позивачу була надана субвенція. Крім того, предмет спірного договору виконання робіт по корегуванню проекту будівництва школи в смт. Чорноморське жодним чином не свідчить про те, що ці договори укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

На виконання вказівок, зазначених у Постанові касаційної інстанції, судом було зясовано наступне.

За визначенням статті 2 Бюджетного кодексу України бюджет це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади. Видатки бюджету це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходив, передбачених відповідним бюджетом (п.п.1,13). При цьому складові частини бюджету визначаються за правилами статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.71 Бюджетного кодексу України в редакції, що діяла у 2005 році, субвенції з інших бюджетів на виконання інвестиційних проектів належать до надходжень до бюджету розвитку місцевих бюджетів, який, у свою чергу, є складовою частиною спеціального фонду місцевих бюджетів.

Згідно до ст.137 цього кодексу, платежі за рахунок спеціального фонду здійснюються в межах коштів, що надійшли до цього фонду на відповідну мету.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що здійснення Відділенням Держказначейства такого платежу за рахунок спеціального фонду на мету, що відповідає меті виділення таких коштів (т.1 а.с.30), відповідало бюджетному кодексу та не потребувало будь-яких додаткових дій з боку селищної ради.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора підлягають частковому задоволенню, договір №3 від 14.12.04 р. слід визнати недійсним з моменту його вчинення без застосування наслідків недійсності вказаного договору, передбачених ст.216 ЦК України, оскільки договір, як зазначалося вище, сторонами не виконувався. Решта позовних вимог Прокурора задоволенню не підлягає, з вищезазначених підстав.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора Комінтернівського району Одеської області задовольнити частково.

2. Визнати договір №3 від 14.12.04 р., укладений між Чорноморською селищною радою та ТОВ „СМУ-10”, недійсним з моменту його вчинення.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СМУ-10” (65029, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 2/4 кв.3 код ЄДРПОУ 01271865) до Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 судові витрати у сумі 101 /сто одна/ грн. 50 коп.

5. Стягнути з Чорноморської селищної ради (Одеська обл., Комінтернівський р-н, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 19, код ЄДРПОУ 05583176) до Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 судові витрати у сумі 101 /сто одна/ грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 3.03.2012р.