Рішення № 21781766, 20.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2012 р.Справа № 16/17-5133-2011 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився;

Від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю від 16.11.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісагро - Умань” до товариства з обмеженою відповідальністю „Агроном Плюс” про стягнення 323468,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сервісагро Умань” (далі по тексту ТОВ „Сервісагро Умань”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Агроном Плюс” (далі по тексту ТОВ „Агроном Плюс”) про стягнення заборгованості в загальній сумі 323468,32 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 269999,55 грн., інфляційних витрат в сумі 380,60 грн., нарахованої пені в сумі 8134,36 грн., штрафу в сумі 24486,77 грн., трьох відсотків річних в сумі 1574,39 грн. і відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 18892,70 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором поставки продукції для сільгоспвиробництва № УМ-ОД-57-210411/ззр-КО від 21.04.2011р. щодо своєчасного та в повному обсязі внесення вартості придбаної продукції.

В процесі вирішення спору позивачем було зменшено розмір заявлених ним позовних вимог до суми 297968,32 грн. з огляду на погашення відповідачем суми основного боргу в розмірі 25500 грн. Вказана редакція позовних вимог є остаточною та була прийнята до розгляду господарським судом.

В судове засідання, призначене на 20.02.2012р., представник позивача не зявився, незважаючи на належне повідомлення його про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом представника ТОВ „Сервісагро Умань” на повідомленні про оголошення перерви в засіданні суду від 15.02.2012р., про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачем заявлені ТОВ „Сервісагро Умань” позовні вимоги були визнані у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

21.04.2011р. між ТОВ „Сервісагро Умань” (Постачальник) та ТОВ „Агроном Плюс” (Покупець) було укладено договір поставки продукції для сільгоспвиробництва № УМ-ОД-57-210411/ззр-КО (далі по тексту договір поставки від 21.04.2011р.), у відповідності до п.п. 1.1 2.4 якого за цим договором Постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлений строк Покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (надалі товар), а Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товару в рамках і на підставі цього договору може здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору. Загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк та порядок поставки й інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до цього договору, які є його невідємною частиною. Зобовязання сторін по поставці відповідної партії товару (певного асортименту) у рамках цього договору виникають лише після підписання сторонами відповідної додаткової угоди (специфікації) до цього договору.

В подальшому, між сторонами по справі було укладено додаткові угоди (специфікації) № 1 від 21.04.2011р., № 2 від 23.05.2011р., № 3 від 30.05.2011р., № 4 від 01.06.2011р. до договору поставки № 21.04.2011р., на підставі яких було погоджено кількість та асортимент товару, його вартість, строки поставки та порядок здійснення Покупцем оплати вартості придбаної продукції.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 3.2, 3.4, 4.5, 5.1, 6.3 договору поставки від 21.04.2011р. Постачальник зобовязаний передати товар Покупцю у строки та у місці призначення, зазначені у додаткових угодах (специфікаціях). Поставка товару здійснюється на умовах, визначених відповідно до офіційних правил тлумачення термінів INCOTERMS у чинній редакції. Конкретні умови постави вказуються в додаткових угодах (специфікаціях) до цього договору. При цьому фактичним вантажоотримувачем товару може бути як сам Покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі договору доручення. Строк, порядок та інші умови поставки, вибірки (отримання) товару встановлюються сторонами в додатковій угоді (специфікації). Датою поставки товару вважається дата, вказана у видаткових накладних, на підставі яких товар був переданий Покупцю. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту повної оплати ціни товару. Приймання товару по кількості, якості й асортименту здійснюється під час передачі товару Покупцю з наданнях усіх необхідних документів. Свідченням приймання товару є підпис співробітника Покупця на видаткових накладних, які мають містити посилання на цей договір та довіреності на отримання товару.

Виходячи з положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № 305 від 03.05.2011р., № 306 від 03.05.2011р., № 474 від 13.05.2011р., № 585 від 25.05.2011р., № 596 від 30.05.2011р., № 697 від 01.06.2011р., № 958 від 26.09.2011р., позивачем на виконання умов договору поставки від 21.04.2011р. та додатків-специфікацій до нього було передано у власність ТОВ „Агроном Плюс” товар загальною вартістю 334293,42 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується підписами повноважних представників сторін, скріплених відповідними печатками.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 розділу 5 „Ціна товару, сума договору, строк, форма та порядок розрахунків”, п. 5.2 розділу 6 „Зобовязання сторін” договору поставки від 21.04.2011р. Покупець зобовязаний приймати товар в строк та на умовах цього договору, а також своєчасно оплачувати товар за встановленими цінами в строки, на умовах та в порядку, що визначені у додаткових угодах (специфікаціях). Ціна договору та строк оплати вказується у додаткових угодах (специфікаціях). Додатковою угодою (специфікацією) може бути передбачена оплата ціни товару з відстроченням та розстроченням платежу (продаж товару в безпроцентний кредит), а також на умовах попередньої оплати (частково чи повністю) ціни товару.

Згідно з додатковими угодами специфікаціями до договору поставки № 21.04.2011р. було встановлено наступні строки та розмір внесення платежів відповідачем на користь ТОВ „Сервісагро Умань”: згідно зі специфікацією № 1 від 21.04.2011р. за товар на загальну суму 209138,04 грн., поставка якого має бути здійснена у квітні-травні 2011р., 30% вартості товару вноситься в якості передплати, 35% вартості товару в строк до 25.08.2011р., 35% вартості товару в строк до 15.10.2011р.; згідно зі специфікацією № 2 від 23.05.2011р. за товар на загальну суму 32745,60 грн., поставка якого має бути здійснена протягом травня 2011р., 30% вартості товару вноситься в якості передплати, 35% вартості товару в строк до 25.08.2011р., 35% вартості товару в строк до 15.10.2011р.; згідно зі специфікацією № 3 від 30.05.2011р. товар на загальну суму 77866,56 грн., поставка якого має бути здійснена у червні 2011р. 30% вартості товару вноситься в якості передплати до 20.06.2011р., 35% вартості товару в строк до 25.08.2011р., 35% вартості товару в строк до 15.10.2011р.; згідно зі специфікацією № 4 від 01.06.2011р. за товар на загальну суму 12799,86 грн., поставка якого має здійснюватись у червні 2011р, 30% вартості товару вноситься в якості передплати в строк до 02.07.2011р., 35% вартості товару в строк до 25.08.2011р., 35% вартості товару в строк до 15.10.2011р.

Позивач стверджує, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе грошових зобовязань за договором поставки від 21.04.2011р. та додаткових угод специфікацій до нього не було здійснено своєчасної оплати вартості придбаного товару шляхом внесення грошових коштів частинами за погодженим сторонами графіком, внаслідок чого на момент вирішення даного спору у ТОВ „Агроном Плюс” наявна заборгованість перед позивачем за поставлений товар на суму 244499,55 грн., нездійснення погашення якої у добровільному порядку зумовило звернення ТОВ „Сервісагро Умань” до суду із даним позовом.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по справі виникли правовідносини з поставки товару, врегульовані умовами договору поставки від 21.04.2011р. та додатковими угодами до даного договору. В свою чергу, на виконання умов названих угод, ТОВ „Сервісагро Умань” було передано у власність ТОВ „Агроном Плюс” товар на загальну суму 332550,06 грн. у строк та на умовах, визначених в специфікаціях № 1 від 21.04.2011р., № 2 від 23.05.2011р., № 3 від 30.05.2011р., № 4 від 01.06.2011р., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується видатковими накладними № 305 від 03.05.2011р., № 306 від 03.05.2011р., № 474 від 13.05.2011р., № 585 від 25.05.2011р., № 596 від 30.05.2011р., № 697 від 01.06.2011р., № 958 від 26.09.2011р. скріпленими підписами представників сторін та відповідними печатками. Викладені обставини свідчать про належне виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за договором поставки від 21.04.2011р. та додатковими угодами до нього щодо передачі товару у власність ТОВ „Агроном Плюс” у погоджених сторонами кількості та асортименті, що, в свою чергу, не спростовується відповідачем. При цьому, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків станом на 15.02.2012р. та з пояснень представників сторін, частина товару на суму 15320,45 грн. було повернуто позивачу, у звязку з чим суд дійшов висновку що ТОВ „Сервісагро Умань” було передано у власність відповідача товар на суму 317229,61 грн.

Як вже наголошувалось вище по тексту рішення, положеннями специфікацій до договору поставки від 21.04.2011р. було погоджено наступний графік внесення відповідачем плати на користь ТОВ „Сервісагро Умань” за придбаний товар: за товар на загальну суму 209138,04 грн., поставка якого має бути здійснена у квітні-травні 2011р., 30% вартості товару вноситься в якості передплати, 35% вартості товару в строк до 25.08.2011р., 35% вартості товару в строк до 15.10.2011р.; згідно зі специфікацією № 2 від 23.05.2011р. за товар на загальну суму 32745,60 грн., поставка якого має бути здійснена протягом травня 2011р., 30% вартості товару вноситься в якості передплати, 35% вартості товару в строк до 25.08.2011р., 35% вартості товару в строк до 15.10.2011р.; згідно зі специфікацією № 3 від 30.05.2011р. товар на загальну суму 77866,56 грн., поставка якого має бути здійснена у червні 2011р. 30% вартості товару вноситься в якості передплати до 20.06.2011р., 35% вартості товару в строк до 25.08.2011р., 35% вартості товару в строк до 15.10.2011р.; згідно зі специфікацією № 4 від 01.06.2011р. за товар на загальну суму 12799,86 грн., поставка якого має здійснюватись у червні 2011р, 30% вартості товару вноситься в якості передплати в строк до 02.07.2011р., 35% вартості товару в строк до 25.08.2011р., 35% вартості товару в строк до 15.10.2011р.

Як свідчать матеріали справи, а саме акт звірки взаєморозрахунків станом на 15.02.2012р., на виконання умов договору поставки відповідачем було внесено на користь позивача грошові кошти в якості плати за товар в наступні строки: 26.04.2011р. було сплачено 6000 грн., 29.04.2011р. було сплачено 4000 грн., 12.05.2011р. було сплачено 5000 грн., 09.08.2011р. було сплачено 12799,86 грн., 04.10.2011р. було сплачено 5000 грн., 01.11.2011р. було сплачено 700 грн., 09.11.2011р. було сплачено 5000 грн., 05.12.2011р. було сплачено 8730,20 грн., 19.12.2011р. було сплачено 2000 грн., 23.12.2011р. було сплачено 8500 грн., 01.02.2012р. було сплачено 5000 грн., 08.02.2012р. було сплачено 10000 грн., а 28.10.2011р. мало місце повернення товару на суму 15320,45 грн.

Вирішуючи питання про наявність у діях відповідача факту порушення прийнятих на себе грошових зобовязань за договором поставки від 21.04.2011р., суд виходить з наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.ч. 1, 4 ст. 538 ЦК України).

Приймаючи до уваги зміст специфікацій № 1 від 21.04.2011р., № 2 від 23.05.2011р., № 3 від 30.05.2011р., № 4 від 01.06.2011р. до договору поставки від 21.04.2011р., а також враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, якими врегульовано порядок оплати вартості покупцем придбаного товару, суд дійшов висновку, що ТОВ „Агроном Плюс” мало сплатити на користь позивача грошові кошти наступним чином:

-до 20.06.2011р. мали бути внесені грошові кошти в сумі 23359,97 грн. як це передбачено специфікацією № 3 відповідно до ст. 530 ЦК України;

-до 02.07.2011р. мали бути внесені грошові кошти в сумі 3839,96 грн. як це передбачено специфікацією № 4 відповідно до ст. 530 ЦК України;

-до 25.08.2011р. відповідно до ст.ст. 530, 692 ЦК України мали бути внесені грошові кошти в сумі 188957,61 грн., як це передбачено умовами специфікацій; при цьому, на вказану дату, за переконанням суду, мають бути також сплачена сума попередньої оплати за специфікаціями № 1 та № 2, яка не була перерахована відповідачем у повному обсязі на момент прийняття товару за накладними № 305 від 03.05.2011р., № 306 від 03.05.2011р., № 474 від 13.05.2011р. та № 585 від 25.05.2011р.;

-до 15.10.2011р. відповідно до ст.ст. 530, 692 ЦК України мали бути внесені грошові кошти в сумі 116392,52 грн., як це передбачено умовами специфікацій.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було сплачено на користь ТОВ „Сервісагро Умань” оплату вартості придбаного товару, з урахуванням факту його повернення на суму 15320,45 грн., лише частково на суму 88050,51 грн. із порушенням строків внесення платежів, передбачених специфікаціями № 1 від 21.04.2011р., № 2 від 23.05.2011р., № 3 від 30.05.2011р., № 4 від 01.06.2011р., внаслідок чого у ТОВ „Агроном Плюс” на момент вирішення цього спору наявна заборгованість перед позивачем за придбаний товар в сумі 244499,55 грн., що відповідачем не заперечується. Підсумовуючи вищевикладені обставини, які свідчать про порушення ТОВ „Агроном Плюс” грошових зобовязань перед ТОВ „Сервісагро Умань”, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 244499,55 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до п. 8.5.2 договору поставки від 21.04.2011р. сторони домовилися, що за порушення грошових зобовязань по оплаті ціни товару Покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами у розмірі 36% річних від суми боргу.

Таким чином, відповідачу за допущене ним порушення власних зобовязань за договором поставки від 21.04.2011р. було нараховано до сплати відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 18892,70 грн. Розглянувши здійснений ТОВ „Сервісагро - Умань” розрахунок відсотків річних /а.с. 10/, суд дійшов висновку про допущення позивачем низки помилок при його здійсненні, що укладається у невірному визначенні моменту виникнення у ТОВ „Агроном Плюс” обовязку виконати прийняті на себе зобовязання. Допущені позивачем помилки мають наслідком зменшення розміру відсотків, що могли бути нараховані відповідачу до сплати за спірний період. Однак, за переконанням суду, допущення такої помилки при здійсненні нарахування відсотків річних не може позбавляти ТОВ „Сервісагро Умань” як кредитора у спірних правовідносинах права на нарахування відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами, право на яке виникає внаслідок допущення відповідачем порушення прийнятих на себе грошових зобовязань протягом спірного періоду, у меншому розмірі ніж той, право на який виникає з умов укладеної між сторонами по справі угоди. З урахуванням викладеного та того факту, що здійснений позивачем розрахунок суми відсотків не заперечується та визнається з боку ТОВ „Агроном Плюс, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача відсотків річних за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 18892,70 грн.

Крім того, з посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 1574,39 грн. Проаналізувавши заявлені ТОВ „Сервісагро Умань” позовні вимоги у названій частині, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статей 536 та 625 ЦК України, які кореспондують між собою, право кредитора на нарахування трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобовязання за своїм законодавчим змістом є саме встановленим законом правом кредитора на отриманням процентів, які повинен сплатити боржник за користування чужими грошовими коштами через допущене останнім порушення прийнятих на себе грошових зобовязань. Однак оскільки позивачем було вже нараховано відповідачу до сплати відсотки за користування чужими грошовими коштами у вигляді відсотків річних згідно з встановленим угодою сторін розміром, суд дійшов висновку, що, в даному випадку, ТОВ „Сервісагро Умань” безпідставно нараховано до сплати ТОВ „Агроном Плюс” три відсотки річних в сумі 1574,39 грн., що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положеннями п.п. 8.5.1, 8.6 договору поставки від 21.04.2011р. передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті ціни товару Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 5% та пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. Нарахування неустойки (пені) за цим договором здійснюється протягом всього часу існування заборгованості.

З посиланням на п. 8.5.2 договору поставки від 21.04.2011р., позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 8134,36 грн. та штраф в сумі 24486,77 грн. за прострочення виконання прийнятих на себе зобовязань. Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Агроном Плюс” даних видів неустойки, проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки /а.с. 10/, господарський суд дійшов висновку про допущення ТОВ „Сервісагро Умань” помилки при їх здійсненні, аналогічні за змістом, що були допущені при здійсненні нарахування відсотків річних. Однак, як у випадку із заявленими до стягнення відсотками річними, нарахована сума пені є меншою ніж та, право на яку виникло у позивача протягом спірного періоду, у звязку з чим, з метою недопущення порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача як учасника спірних правовідносин, яким належно виконуються прийняті на себе зобовязання, суд вбачає правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ „Сервісагро - Умань” в частині стягнення з відповідача пені в сумі 8134,36 грн.

Втім, нарахування суми штрафу було здійснено позивачем всупереч положенням укладеної між сторонами по справі угоди та фактичному змісту правовідносин сторін, що мало наслідком безпідставне завищення розміру цієї штрафної санкції. Враховуючи положення п. 8.5.2 договору поставки від 21.04.2011р., а також приймаючи до уваги висновки суду щодо моменту виникнення у відповідача грошових зобовязань перед ТОВ „Сервісагро Умань” та фактичного виконання даного обовязку з боку ТОВ „Агроном Плюс”, суд дійшов висновку, що правильним розрахунком штрафу у спірних правовідносинах має бути:

1) штраф, нарахований на суму невиконаного станом на 21.06.2011р. грошового зобовязання з оплати поставленого за накладною № 596 від 30.05.2011р. товару в сумі 23359,97 грн. складає: 23359,97 * 0,05 = 1 168 грн.

2) штраф, нарахований на суму невиконаного станом на 03.07.2011р. грошового зобовязання з оплати поставленого за накладною № 958 від 26.09.2011р. товару в сумі 23359,97 грн. в розмірі 3839,96 грн. складає: 3839,96 * 0,05 = 192 грн.

2) штраф, нарахований на суму невиконаного станом на 26.08.2011р. грошового зобовязання в сумі 160557, 82 грн. складає: 160557,82 * 0,05 = 8027,90грн.

3) штраф, нарахований на суму невиконаного станом на 16.10.2011р. грошового зобовязання в розмірі 116392,52 грн. складає: 116392,52 * 0,05 = 5819,63 грн.

Таким чином, загальна сума штрафу, який підлягає сплаті відповідачем за допущені ним порушення прийнятих на себе грошових зобовязань складає: 1168 + 192 + 8027,90 + 5819,63 = 15207,53 грн., у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню частково саме на вказану суму.

При цьому, виходячи з приписів ст. 22 ГПК України, згідно з якими господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. суд відхиляє позицію відповідача по справі щодо визнання позовних вимог в частині стягнення суми нарахованого штрафу в розмірі 24486,77 грн. через необґрунтованість розрахунку даної штрафної санкції.

Крім того, в порядку ст. 625 ЦК України позивачем було додатково нараховано відповідачу до сплату інфляційні витрати в сумі 380,60 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок інфляційних витрат, суд зазначає, що його було здійснено необґрунтовано, однак, незважаючи на це, нарахована сума є меншою ніж та, право на яку виникло у ТОВ „Сервісагро Умань” протягом спірного періоду, що, в даному випадку, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Агроном Плюс” перед ТОВ „Сервісагро - Умань”, яка виникла на підставі договору поставки від 21.04.2011р. та додаткових угод до нього на загальну суму 287114,74 грн., що складається з заборгованості за поставлений товар в розмірі 244499,55 грн., інфляційних витрат в сумі 380,60 грн., відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 18892,70 грн., пені в сумі 8134,36 грн. та штрафу в сумі 15207,53 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи все вищевикладене, у суду наявні всі правові підстави для часткового задоволення позовних вимог ТОВ „Сервісагро - Умань” на суму 287114,74 грн. Таким чином, з ТОВ „Агроном Плюс” слід стягнути на користь позивача суму основного боргу в розмірі 244499,55 грн., інфляційні витрати в сумі 380,60 грн., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 18892,70 грн., пеню в сумі 8134,36 грн. та штраф в сумі 15207,53 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 509, 525, 526,530, 536, 538, 549, 610 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Судові витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України. При цьому, у звязку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог на суму 25500 грн., судовий збір пропорційно зменшеному розміру позовних вимог відповідно до ст. 7 Закону України „Про судовий збір” підлягає поверненню з державного бюджету на користь ТОВ „Сервісагро Умань”, про що постановити ухвалу.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526,530, 536, 538, 549, 610 612, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 7 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами та доповненнями), суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агроном Плюс” /Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, вул. Дзержинського, 40, код ЄДРПОУ 36955705/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Сервісагро - Умань” /юридична адреса: 20355, Черкаська область, Уманський район, с. Оксанина, вул. Черняховського, 49-А; фактична адреса: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Жовтневої революції, 29, код ЄДРПОУ 36558693, р/р 26001306336 в ПАТ „Райффайзен банк Аваль”, МФО 380805/ суму основного боргу в розмірі 244499 грн. 55 коп. /двісті сорок чотири тисячі чотириста девяносто девять грн. 55 коп./, інфляційні витрати в сумі 380 грн. 60 коп. /триста вісімдесят грн. 60 коп./, відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами в сумі 18892 грн. 70 коп. /вісімнадцять тисяч вісімсот девяносто дві грн. 70 коп./, пеню в сумі 8134 грн. 36 коп. /вісім тисяч сто тридцять чотири грн. 36 коп./, штраф в сумі 15207 грн. 53 коп. /пятнадцять тисяч двісті сім грн. 53 коп./, судовий збір в сумі 5742 грн. 30 коп. /пять тисяч сімсот сорок дві грн. 30 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 29.02.2012р.1

1Примітка: в судовому засіданні 20.02.2012р. при оголошенні вступної та резолютивної частини даного рішення представнику відповідача було повідомлено, що повний текст рішення буде підписано 27.02.2012р. Однак у звязку з перебуванням судді Желєзної С.П. на лікарняному з 24.02.2012р. по 28.02.2012р. включно, повний текст даного судового рішення було оформлено відповідно до вимог ст.ст. 84 85 ГПК України 29.02.2012р.

Суддя Желєзна С.П.