Рішення № 21781724, 29.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" лютого 2012 р.Справа № 5017/241/2012 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод"; До відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Комсомолець";

про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. (за довіреністю); ОСОБА_2. (за довіреністю);

Від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: 26.01.2012р. за вх. №321/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Комсомолець" (далі Відповідач) про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не зявлявся.

Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Товариства з додатковою відповідальністю "Комсомолець" та заяву про визнання позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" та Товариством з додатковою відповідальністю "Комсомолець" 02.12.2011 року було укладено Договір купівлі-продажу №1/06 майнового комплексу бази відпочинку "Комсомолець", яка належала Відповідачеві на праві власності більш ніж 20 років, разом із земельною ділянкою, згідно договору резервування земельної ділянки від 12.10.2009 року.

Відповідно до Договору купівлі-продажу, Відповідач зобов'язався передати у власність Позивачу майновий комплекс базу відпочинку "Комсомолець", який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,15 га, розташованого за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, с. Лиман, а Позивач зобов'язався прийняти вказану будівлю і сплатити ціну відповідно до умов Договору купівлі-продажу, та пройти реєстрацію будівлі у бюро технічної інвентаризації.

Позивач стверджує, що Договір купівлі-продажу був укладений у простій письмовій формі, а Відповідач згодом ухилився від нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" повністю оплатило вартість будівлі в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) грн., відповідно до пункту 1.4 Договору купівлі-продажу, та прийняло майновий комплекс, а також позивач, задовольнивши клопотання відповідача, оплатив орендну плату до Лиманської сільської ради за земельну ділянку, на якій розташована база відпочинку "Комсомолець" у розмірі 8 128,00 гривень.

Враховуючи вищезазначене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" просить суд визнати Договір купівлі-продажу майнового комплексу бази відпочинку „Комсомолець” № 1/06 від 02 грудня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" та Товариством з додатковою відповідальністю "Комсомолець", дійсним, та визнати право власності на майновий комплекс базу відпочинку „Комсомолець”, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,15 га, розташованого за адресою: Україна, Одеська область, Татарбунарський район, с. Лиман і зазначений в Договорі № 1/06 від 02 грудня 2011 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" та Товариством з додатковою відповідальністю "Комсомолець", за Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод".

У судовому засіданні від 29.03.2012 року суд отримав заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Комсомолець" про визнання позову, де представник Відповідача пояснює, що повністю визнає заявлені Позивачем вимоги і не заперечує проти їх задоволення.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст.1 ГК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, відповідно до ст. 2 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (Позивач - Покупець) і Товариством з додатковою відповідальністю "Комсомолець" (Відповідач - Продавець) був укладений договір купівлі-продажу № 1/06 від 02 грудня 2011 р. майнового комплексу бази відпочинку "Комсомолець", яка належала Відповідачеві на праві власності більш ніж 20 років, разом з земельною ділянкою, згідно Договору резервування земельної ділянки від 12.10.2009 року (аркуш справи 12-13).

Відповідно до Договору купівлі-продажу Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю майновий комплекс базу відпочинку "Комсомолець", який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,15 га, розташованого за адресою: Україна, Одеська область, Татарбунарський район, с. Лиман, а Позивач зобов'язався прийняти вказану будівлю і сплатити ціну відповідно до умов Договору купівлі-продажу, та пройти реєстрацію будівлі у бюро технічної інвентаризації.

Згідно статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, жилого будинку (квартири) чи іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Судом досліджено та встановлено, що спірний Договір купівлі-продажу, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" та Товариством з додатковою відповідальністю "Комсомолець", був укладений у простій письмовій формі. Але нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу так і не відбулося.

Позивач зі свого боку виконав умови Договору купівлі-продажу, а саме: повністю сплатив вартість будівлі в розмірі 20 000,00 гривень, відповідно до пункту 1.4 Договору купівлі-продажу, та прийняв майновий комплекс, що підтверджується накладною від 02 грудня 2011 р. (аркуш справи 11). Також Позивач, задовольнивши клопотання відповідача №28 від 10.12.2011р (аркуш справи 15), оплатив орендну плату до Лиманської сільської ради за земельну ділянку на якій розташована база відпочинку "Комсомолець" у розмірі 8 128,00 гривень.

Обома сторонами також був складений та підписаний Акт зведення взаєморозрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" з Товариством з додатковою відповідальністю "Комсомолець" з 01.10.2011 року по 31.12.2011 рік, котрий підписаний обома сторонами та скріплений печатками (аркуш справи 16).

Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились відносно всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне чи часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Зважаючи на те, що між Позивачем і Відповідачем було досягнуто згоди відносно всіх важливих умов Договору купівлі-продажу, Позивачем були повністю виконані умови Договору купівлі-продажу, Відповідач передав у власність Позивача, а Позивач прийняв будівлі та споруди, що підтверджується накладною від 02 грудня 2011 р., та оплатив вартість майнового комплексу бази відпочинку "Комсомолець", але Відповідач ухилився від нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу, цей Договір визнано судом дійсним.

Статтею 317 Цивільного кодексу України, встановлено, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Здійснення права власності передбачено статтею 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Господарський суд доходить до висновку, що оскільки судом визнано Договір купівлі-продажу майнового комплексу бази відпочинку „Комсомолець” № 1/06 від 02 грудня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" та Товариством з додатковою відповідальністю "Комсомолець" - дійсним, то відповідно до умов вищезазначеного Договору, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" переходить визнання права власності на майновий комплекс базу відпочинку „Комсомолець”, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,15 га, розташованого за адресою: Україна, Одеська область, Татарбунарський район, с. Лиман і зазначений в Договорі № 1/06 від 02 грудня 2011 року.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будьякі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати Договір купівлі-продажу майнового комплексу бази відпочинку „Комсомолець” № 1/06 від 02 грудня 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (68400, Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, провулок Заводський, буд. 18, код ЄДРПОУ 31292740, р/р 26005301115163 в ПАТ „Банк Форум”, МФО 322948) та Товариством з додатковою відповідальністю "Комсомолець" (68400, Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, вул. Комсомольська, буд. 30, код ЄДРПОУ 00413133, р/р 260003040000323 в Ощадбанку відділення №6779, м. Арциз, МФО 388142) дійсним.

3. Визнати право власності на майновий комплекс базу відпочинку „Комсомолець”, який знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,15 га, розташованого за адресою: Україна, Одеська область, Татарбунарський район, с. Лиман і зазначений в Договорі № 1/06 від 02 грудня 2011 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (68400, Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, провулок Заводський, буд. 18, код ЄДРПОУ 31292740, р/р 26005301115163 в ПАТ „Банк Форум”, МФО 322948) та Товариством з додатковою відповідальністю "Комсомолець" (68400, Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, вул. Комсомольська, буд. 30, код ЄДРПОУ 00413133, р/р 260003040000323 в Ощадбанку відділення №6779, м. Арциз, МФО 388142), за Товариством з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (68400, Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, провулок Заводський, буд. 18, код ЄДРПОУ 31292740, р/р 26005301115163 в ПАТ „Банк Форум”, МФО 322948).

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Комсомолець" (68400, Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, вул. Комсомольська, буд. 30, код ЄДРПОУ 00413133, р/р 260003040000323 в Ощадбанку відділення №6779, м. Арциз, МФО 388142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Молокозавод" (68400, Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, провулок Заводський, буд. 18, код ЄДРПОУ 31292740, р/р 26005301115163 в ПАТ „Банк Форум”, МФО 322948) сплачену суму судового збору в розмірі 2146,00 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Меденцев П.А.

Повний текст рішення складено 02 березня 2012 року.