Рішення № 21781550, 29.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12 Справа№ 5015/45/12

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою “Галка Макс”, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закрите акціонерне товариство “Львівський виноробний завод”, м. Львів

про: стягнення 62692,19грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Старостенко О.В.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 (дов. №18-11-00012 від 09.02.2012р.)

відповідача: не зявився

третьої особи: не зявився

Представнику позивача розяснено його права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача відмовився, відводів не заявлено.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою “Галка Макс”, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закрите акціонерне товариство “Львівський виноробний завод”, м. Львів про стягнення 62692,19грн. неустойки.

Обставини спору:

Ухвалою суду від 05.01.2012р. за даним позовом справу призначено до розгляду на 18.01.2012р.

Ухвалами суду від 18.01.2012р., від 07.02.2012р. розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалах.

В судовому засіданні 29.02.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задоволити з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач у судове засідання 29.02.2012р. явки повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:

22.12.2003р. між позивачем (Орендодавцем) та відповідачем (Орендарем) укладено Договір оренди №26 нерухомого державного майна, відповідно до п. 1.1. якого, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно, яке є на балансі ЗАТ "Львівський виноробний завод" в складі переданого в оренду цілісного майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Погулянка, 26, загальною площею об'єкта оренди 1 652,35 кв. м., а саме:

- інв. №001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу (1-й поверх №№11,12,13,23,24,25,26,27, половина 28) площею 619,85 кв. м.

- інв. №001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу (2-й поверх №№38,39,40,51,52,54,55) площею 548,8 кв. м.

- інв. №001 частина приміщень будівлі головного виробничого корпусу - підвал (№№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10) площею 423,1 кв. м.

- інв. №012 частина будівлі прохідної (№№6,7,8,9,5,4) площею 60,6 кв. м.

Відповідно до вимог п. 1.2. Договору оренди, приміщення передається в оренду з метою наступного використання: приміщення головного виробничого корпусу площею 1591,75 кв.м. для здійснення виробничої діяльності, приміщення будівлі прохідної площею 60,6 кв.м. для здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи.

22.12.2003р. сторонами договору був підписаний Акт приймання-передачі вищенаведених приміщень.

Пунктом 10.10 Договору оренди встановлено, що чинність цього Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У п. 2.4. Договору вказано, що у разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем балансоутримувачу (або ж відповідному підприємству вказаному Орендодавцем), в тижневий термін. Орендар повертає Майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу (чи відповідному підприємству, вказаному Орендодавцем) з моменту підписання акта приймання - передачі.

29.12.2006р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області направлено на адресу відповідача заяву №3/11-8023 про закінчення терміну дії договору оренди №26 нерухомого державного майна та його повернення балансоутримувачу ЗАТ "Львівський виноробний завод" по акту приймання-передачі, один примірник якого скерувати на адресу регіонального відділення ФДМУ по Львівській області.

Станом на момент звернення позивачем до суду докази про передачу орендованого майна балансоутримувачу - ЗАТ "Львівський виноробний завод" у регіональне відділення ФДМ України по Львівській області не надійшли.

У зв'язку із невиконанням обов'язку щодо повернення орендованого згідно з Договором майна позивачем відповідачу нараховано 136444,67грн. неустойки за період з 01.04.2011р. по 31.10.2011р., яка частково сплачена відповідачем в розмірі 121440,27грн.

Однак, відповідачем поступово здійснюються проплати суми заборгованості неустойки, позивачем нараховано суму неустойки, що підлягає сплаті ТзОВ "Галка Макс" за період з 01.04.2011р. по 31.10.2011р. становить 62692,19 грн.

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 6 ст. 238 ГКУ).

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 162 ЦК України).

Згідно із ст. 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

У разі припинення договору найму, згідно із ст. 785 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Твердження відповідача, що станом на час укладення Договору №26 від 22 грудня 2003р. був чинним та діяв Цивільний кодекс України в редакції 1963р., який не передбачав відповідальності наймача за неповернення речі у вигляді неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь термін прострочення, судом не приймається до уваги, оскільки у встановлений п. 2.4. Договору термін, вказане майно не було передане орендодавцю та станом на час розгляду справи у суді, відповідач фактично користується вказаним майном, відтак, позивач правомірно нараховує неустойку.

Крім того, відповідач у відзиві №1 від 06.02.2012р. (долучений до матеріалів справи) підтвердив фактичне користування майном та вказав на своєчасну, у повному розмірі сплачену орендну плату.

У відповідності до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покласти на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 81, 84, 85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою “Галка Макс” (79017, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код 20823070) неустойку в розмірі 62692,19грн. на р/р 31114092702002, одержувач: Держбюджет м. Львова, банк одержувача ГУДКС України у Львівській області, МФО 825014, ідентифікаційний код 38008294.

Стягувач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код 20823070).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою “Галка Макс” (79017, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код 20823070) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, ідентифікаційний код 20823070) 1506,00 грн. судового збору.

Накази видати, згідно із ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.03.2012р., керуючись вимогами ст. 85 ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.