Рішення № 21781314, 21.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.12 р. Справа № 13/241

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно виробнича фірма „Рома”, Харківська обл., м. Первомайський

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Амарант Агро”, Донецька обл., с. Новоолексіївка

про стягнення 92936грн.00коп.

за участю представників сторін:

від Позивача ОСОБА_1 (довіреність № 56 від 17.01.2012р.) - представник

від Відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційно виробнича фірма „Рома”, Харківська обл., м. Первомайський (далі позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Амарант Агро”, Донецька обл., с. Новоолексіївка (далі відповідач) про стягнення суми в розмірі 92936грн.00коп.

Ухвалою 23.12.2011р. суд порушив провадження по справі, призначив до розгляду на 17.01.2012р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 35/08 від 18.08.2011р. відносно своєчасної та повної поставки продукції на всю суму передоплати, перераховану позивачем, у звязку з чим товар на суму у розмірі 92936грн.00коп. не поставлений.

В підтвердження позову позивач посилається на договір купівлі продажу пшениці продовольчої № 35/08 від 18.08.2011р., специфікацію від 18.08.2011р. до договору, платіжні доручення у підтвердження здійсненої попередньої оплати товару, видаткові накладні № Т 00000006 від 18.08.2011р., № Т 00000012 від 02.09.2011р., рахунок фактуру № Т 00000011 від 18.08.2011р., податкові накладні, товарно транспортні накладні.

Справа слуханням відкладалась, у звязку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, в останнє на 21.02.2012р., але відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДР серії АЕ № 181583 станом на 04.11.2011р., з якого вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “АмарантАгро”, ідентифікаційний код 31949531, значиться за адресою: 85364, Донецька обл., с. Новоолексіївка, вул. Донецька, будинок 2. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві в якості юридичної та за цією адресою суд направляв відповідачу ухвали у даній справі. Факт обізнаності відповідача про розгляд справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про отримання ухвал господарського суду відповідачем.

Під час судових засідань позивач підтримав позовні вимоги, в судовому засіданні 21.02.2012р. повідомив про відсутність будьяких додаткових доказів на обґрунтування власної позиції по суті спору, наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, неявка відповідача істотним чином не впливає на вирішення справи по суті.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши представлені документи, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, судом ВСТАНОВЛЕНО:

18.08.2011р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) був укладений договір купівлі продажу пшениці продовольчої № 35/08, згідно з яким продавець передає в власність, а покупець приймає та оплачує зерно пшениці продовольчої мяких сортів окремими партіями по кількості та по якості, зазначеним в специфікації до договору, що є невідємною частиною даного договору.

Розділом 2 договору сторони встановили вимоги до товару, а саме поставці підлягав наступний товар: жито озиме продовольче, урожаю 2011 року, кількістю 400 тонн, загальна вартість по договору згідно специфікації та відвантажувальним документам, ціна на товар визначається в специфікації.

Згідно з п. 4.1 договору покупець оплачує окрему партію товару по факту поставки згідно рахунку продавця або готівковий розрахунок. Розрахунок здійснюється протягом 3 банківських днів.

Відповідно до п. 9.5 договору даний договір діє з моменту підписання до 31.12.2011р. або до дострокового розірвання по узгодженню сторін, договір може бути пролонгований за домовленістю сторін.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

У матеріалах справи відсутні докази пролонгації даного договору.

На виконання розділу 2 договору сторони уклали специфікацію від 18.08.2011р. до договору, якою визначили, що ціна за одиницю товару складає 1400,00грн., в тому числі ПДВ 233,33грн., загальна вартість товару по договору 560000грн.00коп., в тому числі ПДВ 93333,33грн.

Позивач у позові посилається на те, що за відповідачем значиться заборгованість у розмірі 93936грн.00коп., яка виникла у результаті не закриття поставками наступних оплат позивача, здійснених платіжними дорученнями: № 1943 від 18.08.2011р. на суму 106400грн.00коп., № 1995 від 25.08.2011р. на суму 107100грн.00коп., № 33 від 30.08.2011р. на суму 107800грн.00коп., № 2067 від 31.08.2011р. на суму 150000грн.00коп., здійснених на підставі виставленого відповідачем рахунку фактури № Т 00000011 від 18.08.2011р.

Всього позивачем в якості попередньої оплати була перерахована сума в розмірі 471300грн.00коп. В свою чергу, відповідачем була здійснена поставка товару у кількості 270тонн260кг на суму 378364грн.00коп. за видатковими накладними № Т 00000006 від 18.08.2011р. на суму 214872грн.00коп. та № Т 00000012 від 02.09.2011р. на суму 163492грн.00коп.

Вимогою Вих. № 136 від 27.01.2012р. позивач просив відповідача протягом 7 днів з дня її предявлення виконати свої зобовязання по договору № 35/08 від 18.08.2011р. та передати товар на суму 92936грн.00коп., а в разі неможливості поставити товар - повернути ці грошові кошти.

Позивач стверджує, що відповідач не надав жодної відповіді на направлену претензію, не вчинив дій, спрямованих на врегулювання спору, товар на суму 92936грн.00коп. не поставлений, грошові кошти не повернуті.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (не поставив позивачу товар на всю суму передплати) звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми коштів у розмірі 92936грн.00коп., на які поставка товару обумовленого договором №35/08 від 18.08.2011р. та специфікацією до нього відповідачем не здійснена.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм ст. 712 ЦК України та ст.ст. 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у обумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 662 ЦК України Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На підставі укладеного між сторонами договору № 35/08 від 18.08.2011р. у відповідача виник обовязок здійснити поставку товару, а у позивача прийняти товар та оплатити його.

Згідно з п. 4.1 договору покупець оплачує окрему партію товару по факту поставки згідно рахунку продавця або готівковий розрахунок. Розрахунок здійснюється протягом 3 банківських днів.

З урахуванням фактично склавшихся відносин між сторонами, позивач здійснив оплату товару на загальну суму 471300грн.00коп., що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень № 1943 від 18.08.2011р., № 1995 від 25.08.2011р., № 33 від 30.08.2011р., № 2067 від 31.08.2011р. з призначенням платежу «оплата за жито по рахунку № Т 00000011 від 18.08.2011р.», а відповідач прийняв ці кошти без будь-яких зауважень та застережень та здійснив зустрічні дії частково поставив товар позивачу, отже сторони своїми конклюдентними діями прийняли виконання зобовязання на зазначених умовах.

Про здійснення позивачем оплати товару саме на виконання умов договору № 35/08 від 18.08.2011р. свідчить те, що в платіжних дорученнях в якості підстави перерахування коштів позивач зазначає «оплата за жито по рахунку № Т 00000011 від 18.08.2011р.», зазначений рахунок був виставлений відповідачем для оплати товару жито, за кількістю та ціною погодженими сторонами у Розділі 2 договору № 35/08 від 18.08.2011р. та специфікації від 18.08.2011р. до нього. Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту звірки розрахунків за період з 01.08.2011р. по 11.01.2012р. заборгованість в розмірі 92936грн.00коп. відповідно до бухгалтерського обліку позивача обліковується за відповідачем саме за договором № 35/08 від 18.08.2011р.; в податкових накладних в якості підстави декларування доходів в ході проведеної господарської операції позивач вказує укладений між сторонами договір № 35/08 від 18.08.2011р.

За довідкою виконавчого директора ТОВ Комерційно виробнича фірма „Рома” у спірному періоді між сторонами, крім договору № 35/08 від 18.08.2011р., не укладалось будь-яких інших договорів, в тому числі в уній формі або у спрощений спосіб. Вказане не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.4 ст.538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

В свою чергу відповідач здійснив поставку товару за видатковими накладними № Т 00000012 від 02.09.2011р., № Т 00000006 від 18.08.2011р. загальною вартістю 378364грн.00коп. Відтак, сума на яку поставка відповідачем не здійснена складає 92936грн.00коп., яка і заявлена до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Із змісту наведеної норми вбачається, що задля виникнення у покупця позивача права вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати необхідно наявність факту прострочення продавцем виконання зобовязання з поставки товару.

У договорі № 35/08 від 18.08.2011р. сторонами строк виконання відповідачем взятого на себе зобовязання щодо поставки товару не встановлений.

Згідно з ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Вимогою Вих. № 236 від 27.01.2012р. позивач просив відповідача протягом 7 днів з дні предявлення претензії виконати свої зобовязання за договором № 35/08 від 18.08.2011р. та здійснити поставку товару на суму 92936грн.00коп., у разі неможливості повернути грошові кошти, на які поставка не здійснена. В матеріалах справи наявні докази отримання вимоги представником відповідача.

Однак, відповідач, отримавши вимогу залишив її без виконання, так і не здійснивши поставку решти товару, як і не повернув позивачу грошові кошти.

Враховуючи, що позивач під час судових засідань повідомив суд про втрату інтересу до поставки товару, закінчення строку дії договору, залишення вимоги в порядку ст. 530 ЦК України відповідачем без відповіді та задоволення, то відповідно до норми ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обовязки у відповідача.

Позивач наполягає на поверненні відповідачем грошових коштів у розмірі 92936грн.00коп., що є його правом.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Суду не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України поставки продукції на всю суму коштів, перерахованих позивачем, доказів продовження сторонами договірних стосунків з поставки продукції на залишок грошових коштів, отриманих від позивача, в результаті чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, на нього покладаються судові витрати у розмірі передбаченому діючим законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 538, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційно виробнича фірма „Рома”, Харківська обл., м. Первомайський до Товариства з обмеженою відповідальністю “Амарант Агро”, Донецька обл., с. Новоолексіївка про стягнення 92936грн.00коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Амарант Агро” (юридична адреса: 85364, Донецька обл., Красно армійський район, село Новоолексіївка, вул. Донецька, будинок 2, код ЄДРПОУ 31949531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційновиробнича фірма „Рома” (юридична адреса: 64107, Харківська обл, м. Первомайський, вул. Шевченка, будинок 24, код ЄДРПОУ 23325414) суму в розмірі 92936грн.00коп., витрати на оплату судового збору в 1858грн.72коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 21.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2012.

Суддя Макарова Ю.В.