Рішення № 21780972, 05.03.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.12р.Справа № 10/5005/13996/2011

За позовом Приватного підприємства "ПВФ Енергокомплекс", м. Запоріжжя

до Приватного підприємства "А-ПРАЙМ", м. Дніпропетровськ

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, дов. б/н від 01.02.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: державний податковий інспектор ОСОБА_2, дов. № 5769/10/10-1 від 20.02.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ПВФ Енергокомплекс" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "А-ПРАЙМ" про визнання договору №10/11-01 від 25.11.2010р., укладеного між Приватним підприємством "ПВФ Енергокомплекс" та Приватним підприємством "А-ПРАЙМ", недійсним.

Позовні вимоги з посиланням на акт перевірки № 3418/23-08/33920690 від 01.08.2011р., складений Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя, мотивовані тим, що договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто є фіктивним, а також суперечить інтересам держави та суспільства, порушує публічний порядок.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив. Про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 24.01.2012р.

Обізнаність відповідача з тим, що в провадженні господарського суду перебуває дана справа, підтверджується також поданим відповідачем клопотанням про відкладення розгляду справи, яке надійшло до господарського суду 14.02.2012р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 20.10.2011р. до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя (третя особа-1).

Ухвалою господарського суду від 31.01.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська (третя особа-2).

Третьою особою-1 та третьою особою-2 надані письмові пояснення за змістом складених ними актів перевірки: третьою особою-1 акту про результати документальної виїзної позапланової перевірки ПП ПВФ "Енергокомплекс" в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП "А-Прайм" за період з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. від 01.08.2011р. № 3418/23-08/33920690, третьою особою-2 акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "А-Прайм" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Альтекс-Юг" за жовтень-грудень 2010 року від 24.06.2011р. № 2628/23-3/37212675 та акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "А-Прайм" з питань взаємовідносин з ТОВ "Енерготехінженірінг" за січень 2011 року, з ПП "Оптметпромторг" за лютий 2011 року від 26.08.2011р. № 3330/23-3/37212675.

20.02.2012р. від третьої особи-1 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.

Згідно повторного автоматичного розподілу справ дана справа передана на розгляд судді Коваль Л.А. та прийнята новим складом суду до свого провадження ухвалою від 19.12.2011р.

Суд відкладав розгляд справи з 31.01.2012р. на 14.02.2012р., з 14.02.2012р. на 28.02.2012р.

Ухвалою господарського суду від 14.02.2012р. строк розгляду спору по справі продовжено терміном на 15 днів.

У судовому засіданні 28.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, третьої особи-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2010р. Приватне підприємство "ПВФ Енергокомплекс" (замовник) та Приватне підприємство "А-ПРАЙМ" (підрядник) уклали договір № 10/11-01 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1.) замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобовязання виконати будівельно-монтажні роботи на обєкті за адресою: м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 9, ЗМЗ. Будівництво та реконструкція електромереж корпусів ЗМЗ. Роботи повинні бути виконані підрядником на підставі робочого проекту зі своїх матеріалів і своїми силами, а також з використанням матеріалів замовника.

На дату укладення Договору як замовник, так і підрядник, мали ліцензії на здійснення господарської діяльності, повязаної із створеннями обєктів архітектури, на відповідний вид діяльності.

Ціна договору складає 505 952, 00 грн., у тому числі ПДВ 20 % - 84 325, 33 грн. Вартість матеріалів входить в ціну Договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору вартість та обсяг робіт визначаються договірною ціною (Додаток № 1).

Договірна ціна на будівництво: Будівництво та реконструкція електромереж корпусів ЗМЗ в м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, 9, що здійснюється в 2011 році, складена за цінами за станом на 15.12.2010р., погоджена сторонами.

Відповідно до п. 3.1. Договору замовник здійснює передплату у розмірі 40% від вартості Договору не пізніше 2-х банківських днів після підписання Договору на рахунок підрядника. Подальша оплата здійснюється поетапно, по мірі виконання підрядником робіт та передачі їх за актом приймання-передачі по формі КБ-2в.

Згідно з п. 3.2. Договору остаточний розрахунок здійснюється після підписання акта остаточної здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень та виписок по банківському рахунку позивача (а.с. 5-13, т. 3) у період з 25.11.2010р. по 10.05.2011р. позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у загальній сумі 505 952, 00 грн. При перерахуванні коштів на рахунок відповідача у призначенні платежу позивач посилався, що кошти перераховані в якості передоплати чи оплати за електромонтажні роботи по Договору.

Обставини виконання відповідачем робіт за спірним Договором у період січень 2011 року березень 2011 року підтверджуються актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 51-148 т. 1, а.с. 14-101 т. 3), підписаними як позивачем, так і відповідачем, які містять посилання на зазначений Договір.

З посиланням на акт перевірки податкового органу щодо дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства позивач вважає оспорюваний Договір фіктивним, таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, порушує публічний порядок, що і зумовило його звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, зокрема, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1), правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Частина третя статті 215 ЦК України передбачає, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин першої та другої статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Оскільки, як встановлено вище, документально підтверджується виконання умов Договору його сторонами, суд не вбачає підстав кваліфікувати спірний Договір як фіктивний, такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, що узгоджується з положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Відносно того, що оспорюваний Договір порушує публічний порядок, не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст. 228 ЦК України), суд зазначає, що пославшись виключно на акт перевірки податкового органу, позивач не обґрунтував позов наявністю обставин, з якими закон пов'язує нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, його невідповідність інтересам держави і суспільства, а відтак спірний Договір не може бути оцінений за цими підставами, у тому числі як нікчемний.

Позов не підлягає задоволенню повністю.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Судові витрати у справі віднести на позивача.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 05.03.2012р.