Рішення № 21780753, 29.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.12р.Справа № 35/5005/17302/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", 69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49602, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

про стягнення 2584,00 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю № 19/7 від 01.01.2012 року

Від відповідача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 79 від 01.01.2012 року

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення шкоди, завданої недостачею вантажу, в сумі 2584,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення п. п. 52, 129 Статуту залізниць України, згідно залізничної накладної № 53996153 позивачем було отримано вантаж, при переважуванні якого виявлено недостачу в кількості 1360 кг, вартість якої позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзиви на позов від 16.01.2012 року, 28.02.2012 року) посилаючись на те, що статутом залізниць України не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі лише з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу, тобто відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", затвердженого Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Запоріжкокс" (протокол від 19.04.2011 року) та зареєстрованого розпорядженням виконкому Ради народних депутатів від 20.12.1993 року № 1854-р, найменування Відкритого акціонерного товариства "Запоріжкокс" викладено відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17 вересня 2008 року як Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс".

15.01.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдинг", як продавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Запоріжкокс", як покупцем, було укладено договір № ДУК-01/10-39р/206 відповідно до п. 1.1 якого, продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінами і в кількості, зазначеним в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків, які є невід'ємною частиною даного договору.

Як встановлено матеріалами справи, 05.08.2011 року на адресу позивача за залізничною накладною № 53996153 зі станції відправлення Іловайська Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці надійшла партія вугілля марки Ж у 5-ти вагонах.

Рахунок-фактура № СФ-125464 від 03.08.2011 року ТОВ "Метінвест холдинг" сплачений ПАТ "Запоріжкокс" у повному обсязі платіжним дорученням № 14553 від 12.11.2010 року.

Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником вугілля є ТОВ "Донвуглетехінвест".

Вагон № 66381237 був виданий позивачу згідно зі ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту № 019365/549 від 06.08.2011 року, в якому зафіксовані ознаки незбережного перевезення вантажу внаслідок чого недостача склала 2050 кг.

При складанні вищезазначеного комерційного акту при візуальному огляді вантажу в вагоні було виявлено наступне: за документом значиться вага полувагонів 342000 кг, у вагоні № 66381237 вага тари 23500 кг, нетто 69000 кг. Фактично виявилось брутто 90450 кг, тара з бруса 23500 кг, нетто 66950 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 2050 кг. В комерційному відношенні навантаження нижче рівня бортів 10-15 см, рівномірне, вантаж маркований шляхом нанесення поперечних рисок. Зліва по ходу над 5, 6-ми люками порушено маркування, виїмка розміром 300х150х30 см. У технічному відношенні вагон справний, двері, люки закриті щільно, течія вантажу відсутня. При повторному переважуванні вагону комісією в тому ж складі результат не змінився (а. с. 16).

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного розміщення та кріплення, відповідальність покладається на відправника, доки він не докаже вину залізниці (п. 3.8 розяснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

Пунктом 113 Статуту залізниць України встановлено наступне: за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

У відповідності зі ст. 12 Закону України „Про залізничний транспорт” залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Статтею 23 вищезазначеного Закону передбачено наступне: перевізники несуть відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення, до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Частиною 2 ст. 23 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року за № 644, з врахуванням норми недостачі 1% маси зазначеної в перевізних документах, недостача у вагоні № 66381237 складає:

- 2050 кг (виявлена недостача) - 690 кг (норма недостачі) = 1360,00 кг.

Згідно з розрахунком вартість вугілля, якого недостає, складає 2584,00 грн.:

- 1900,00 грн. (ціна за тону, без ПДВ, згідно зі специфікацією № 2309 від 01.08.2011 року до договору № ДУК-01/10-39р/206 від 15.01.2010 року) х 1360,00 кг (розмір недостачі) = 2584,00 грн. (вартість недостачі з ПДВ).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення шкоди від недостачі вантажу у розмірі 2584,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 113 Статуту залізниць України, ст. ст. 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26006000012 в ДФ АБ "ЕкспресБанк" код ЄДРПОУ 01073828, МФО 306964) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, р/р 26003005410004 в АКБ "Індустріалбанк" м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00191224) 2584 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - шкоди від недостачі вантажу, 1411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. - судового збору, про що видати наказ.

СуддяС.П. Панна Повне рішення складено - 05.03.2012 року.