Постанова № 21780486, 29.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12 Справа № 5015/6411/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі судового засідання Томкевич Н.Г.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) не зявився,

позивача зявився,

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року, суддя Кітаєва С.Б., у справі № 5015/6411/11

за позовом: комунального підприємства «Мукачівське кар'єроуправління», с.Кленовець Мукачівського району

до відповідача публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», м.Львів

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року частково задоволено позовні вимоги комунального підприємства «Мукачівське кар'єроуправління»в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» 11826 грн. боргу за поставлений товар згідно договору від 21.01.2009 року за №29 та на основі накладних №966 від 15.07.2009 року та №1188 від 12.08.2009 року.

Рішення суду мотивоване тим, що доказів оплати поставленого товару відповідач суду не надав, а тому позовні вимоги про її стягнення підлягають до задоволення.

В частині позовних вимог комунального підприємства «Мукачівське кар'єроуправління»про стягнення з публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»1674 грн. вартості товару, поставленого згідно накладної №933 від 10.07.2009 року, в позові відмовлено, оскільки вказана накладна не містить підпису уповноваженої відповідачем особи на отримання товару, штампу чи печатки відповідача, а тому не може бути належним доказом в підтвердження факту передачі вказаного товару саме відповідачу.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права, апелюючи тим, що позивачем не доведено, а судом не встановлено факту передачі відповідачу товару згідно накладних №878 від 02.07.2009 року, №966 від 15.07.2009 року та №1188 від 12.08.2009 року, оскільки не подано доказів в підтвердження повноважень представника відповідача на отримання спірного товару, що є обов'язковим згідно ст.265, ст.692 ЦК України для настання строку виконання зобов'язання по оплаті товару.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що відповідачем не подано суду книги обліку довіреностей за 2009 рік та реєстрації податкових накладних за 2009 рік, наказ на прийняття на роботу ОСОБА_1, тобто особи, що отримувала товар, а тому не спростовано факт отримання відповідачем товару, що є його обов'язком згідно ст.33 ГПК України для підтвердження своїх доводів в заперечення позовних вимог.

З іншої сторони позивач вважає належними доказами в підтвердження своїх позовних вимог податкові декларації з податку на додану вартість за липень та серпень місяць 2009 рік та витяги з книги реєстрації виданих податкових накладних з ПДВ за цей же період, які додатково підтверджують факт відпуску товару відповідачу.

В судове засідання представник скаржника не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розгляд справи провести без його участі за наявних в справі документів про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позиції, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 21 січня 2009 року між Мукачівським кар'єроуправлінням та ЗАТ фірма “Нафтогазбуд” в особі її відокремленого підрозділу БУ-21, укладено договір №29 постачання товару (далі-договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язується підготовляти та відвантажувати власними силами певний товар (продукцію), а покупець (відповідач) зобов'язується приймати товар (продукцію) та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору предметом постачання є наступний товар (продукція) -камінь бутовий в обсязі 10000 куб.м. Ціна продукції ( каменю бутового) за 1 м.куб становить без ПДВ 57,50 грн. з ПДВ за 1 м.куб. 69,00 грн..

Відповідно до п.2.1 договору постачальник поставляє продукцію згідно накладних. Умови транспортування за рахунок покупця ( п.2.2). Обсяги поставки зазначені в п.1.2. Відповідно до п.2.4 основою обліку об'ємів навантаженої продукції є кількість навантаженого товару в його транспортні засоби.

В п.3.1 договору сторони погодили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за договірною ціною, що зазначена в п.1.3 договору. Ціни на продукцію діють на момент її відвантаження. У разі зміни ціни на продукцію у постачальника, сторони укладають додаткову угоду до існуючого договору.

Відповідно до п.3.2 покупець здійснює попередню оплату в розмірі 50% від вартості партії продукції, яка буде поставлена в даному місяці, остаточний розрахунок за отриману продукцію у звітному місяці, здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року.

На виконання умов договору постачання товару від 21.01.2009 року №29, по накладній №878 від 02.07.2009 року позивач відпустив відповідачу камінь бутовий, в одиницях виміру м.куб., кількістю 1389, по ціні 57,50 грн, вартість за 138 м.куб. каменю бутового -7935,00 грн, ПДВ складає -1587,00 грн, загальна вартість товару 9522,00 грн. По накладній №878 від 02 липня 2009 року камінь бутовий відпущено відповідачу за довіреністю №289 від 02 липня 2009 року ( яка дійсна до 31 липня 2009 року), через уповноважену особу ОСОБА_1. Довіреність містить відомості про отримання товару від Мукачівського кар'єроуправління; штамп ЗАТ фірма “Нафтогазбуд”Будівельне управління №21, відомості про місцезнаходження за адресою: 88000, м.Ужгород, вул.Жаткевича,28а; підпис особи, що одержала довіреність; підписи керівника та головного бухгалтера БУ №21 ЗАТ фірма “Нафтогазбуд”, печатку БУ-21 ЗАТ Фірма “Нафтогазбуд”. Товар, який за вказаною накладною відпущений відповідачу відповідає товару, погодженому сторонами в договорі, як і ціна за одиницю виміру тощо. Товар поставлений в межах строку дії договору №29 від 21 січня 2009 року.

Проте, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару відповідач не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 9522 грн. за поставлений товар по накладній №878 від 02 липня 2009 року згідно договору від 21.01.2009 року №29.

Крім цього, зі змісту позовних вимог (заява №117 від 15.11.2011 року) також вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача борг за поставлений відповідачу товар на бездоговірній основі, по накладній №966 від 15.07.2009 року (довіреність №289 від 02.07.2009 року) вартістю товару 768,00 грн., по накладній №1188 від 12.08.2009 року (довіреність №343 від 11.08.2009 р) вартістю товару 1536,00 грн., по накладній №933 від 10.07.2009 року на суму 1674,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу вимогу від 04.02.2010 року №6 про проведення розрахунку за отриманий товар на суму 13500,00 грн., проте, така залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки сторонами можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст.1 ГПК, тобто, які наділені господарською процесуальною правоздатність та господарською процесуальною дієздатністю; філії, не маючи статусу юридичної особи, не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю; стороною судового процесу може бути юридична особа, а не її відокремлений підрозділ, що випливає з аналізу норм ст.95 ЦК України та ст.28 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців”, місцевим судом правомірно зазначено про підставність заявлення позовних вимог про стягнення спірної заборгованості саме з публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд».

Відповідно до ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

До договору поставки, в силу ч.2 ст.712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Приписи ст.692 ЦК України, передбачають можливість продажу товару із розстроченням оплати.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факти видачі довіреностей відповідачем на прийняття товару, підписання накладних №966 від 15.07.2009 р та №1188 від 12.08.2009 р уповноваженою особою відповідача свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у період липень 2009 року серпень 2009 року склалися договірні, господарсько-правові відносини, згідно з якими позивач передав товар, а відповідач прийняв товар та зобов'язався його оплатити. Сторонами було досягнуто згоди щодо найменування, асортименту, кількості, вартості товару, про що свідчать зазначені накладні, підписані позивачем та уповноваженим представником відповідача. Товар передано уповноваженій особі відповідача на підставі довіреностей, підписаних керівником та головним бухгалтером відповідача, скріплених печаткою відповідача. Товар прийнятий відповідачем без зауважень та застережень, а тому вищевказані дії свідчать про виникнення між сторонами правовідносин щодо купівлі-продажу товару і такими діями відповідач прийняв на себе зобов'язання оплатити придбаний за накладними №966 від 15.07.2009 року та №1188 від 12.08.2009 року товар.

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 11826 грн., а саме договором від 21.01.2009 року за №29 та накладними №966 від 15.07.2009 року та №1188 від 12.08.2009 року, доказів погашення цього боргу відповідач не подав і на час розгляду справи в суді, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 11826 грн.

Покликання скаржника на відсутність доказів в підтвердження повноважень представника відповідача на отримання спірного товару, що є обов'язковим згідно ст.265, ст.692 ЦК України для настання строку виконання зобов'язання по оплаті товару, є безпідставним, оскільки згідно наказу Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р №99 “Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”(із наступними змінами та доповненнями) , сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери ( надалі-цінності) відпускаються покупцем або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Даною Інструкцією передбачено, що довіреність на одержання цінностей видається тільки тим особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна ( акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

При позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку.

Особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного для після закінчення строку дії довіреності.

Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів ( накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться написом “невикористана”і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Скаржником не подано суду для огляду книги обліку довіреностей за 2009 рік та реєстрації податкових накладних за 2009 рік; наказ на прийняття на роботу ОСОБА_1, а тому із врахуванням наведеного вище не підтверджено своїх доводів про те, що товар вартістю 11826,00 грн . не прийнятий ПАТ “Фірма “Нафтогазбуд” в особі БУ-21.

З іншої сторони в підтвердження позовних вимог позивачем подано податкові декларації з податку на додану вартість за липень та серпень місяць 2009 рік(а.с.50-84) та витяги з книги реєстрації виданих податкових накладних з ПДВ за цей же період(а.с.85-91), які додатково підтверджують факт відпуску товару відповідачу.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов”язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. При цьому, згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Місцевим судом також правомірно відмовлено в задоволені позовних вимог комунального підприємства «Мукачівське кар'єроуправління»в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»1674 грн. вартості товару, поставленого згідно накладної №933 від 10.07.2009 року.

Зазначена накладна містить підписи в графах “відпустив” та “отримав”; містить посилання на довіреність №289 від 02.07.2009 року (а.с.13); відомості про особу уповноважену відповідачем на отримання матеріальних цінностей ОСОБА_1, проте, не містить печатки чи штампу відповідача. Крім цього, як вбачається зі змісту довіреності №289 від 02 липня 2009 року(а.с.29), ЗАТ фірма “Нафтогазбуд” в особі БУ-21 не уповноважувало зазначеною довіреність ОСОБА_1 на отримання від позивача товару, іменованого “відсів”, а лише на отримання товару, - каменю бутового та щебню. Здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими представниками сторін. Повноваження представника покупця підтверджується довіреністю, оформленою у встановленому законом порядку. Товар вважається переданий і прийнятий покупцем за кількістю, згідно з підписаними сторонами видатковими накладними на товар уповноваженими покупцем особами, доказом чого повинна бути довіреність, або допускається завіряння підпису уповноваженої на отримання товару особи покупця на видатковій накладній печаткою покупця, що в спірному випадку відсутнє.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Оскільки ухвалою суду від 27.01.2012 року задоволено клопотання публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»про відстрочення сплати судового збору відповідно до ст.8 Закону України “Про судовий збір” до ухвалення судового рішення по справі №5015/6411/11, проте, на день прийняття постанови апеляційним судом скаржником не подано доказів такої сплати, суд приходить до висновку про необхідність стягнути судовий збір в розмірі 804,75 грн. з відповідача в доход державного бюджету за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,

постановив:

рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 року в справі за номером 5015/6411/11 - залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»без задоволення.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд»(79026, м.Львів, вул.Стрийська,144, код ЄДРПОУ 01293961) в доход державного бюджету 804,75 грн. судового збору.

Наказ видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 05.03.2012р.