Постанова № 21780278, 08.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.12 Справа № 5015/5950/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя

Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Мурська Х.В.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участю представників: позивача Милян Ю.Я, відповідача Дуркала Б.Й.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства «Стрийводоканал» на рішення господарського суду Львівської області від 04 липня 2011 року у справі №5015/5950/11 порушеній за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області до комунального підприємства «Стрийводоканал»за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Стрийської міської ради про стягнення 351171,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулася з позовом до комунального підприємства «Стрийводоканал», просить суд стягнути з відповідача 351171,51 грн. збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Рішенням від 22 листопада 2011 року господарський суд Львівської області (суддя Довга О.І.) позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Львівської області від 22 листопада 2011 року у справі №5015/5950/11, КП «Стрийводоканал»звернулось до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволені позовних вимог Державної екологічної інспекції у Львівській області. Вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, таким що порушує конституційні права відповідача по справі.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує наступним. Факт порушення природоохоронного законодавства та завдання збитків, завданих навколишньому природному середовищу відповідач не заперечує, проте вказує на відсутність його вини. Вважає, що у позовній заяві та під час судового розгляду справи позивачем не було обґрунтовано доведено наявності таких умов відповідальності як безпосередній причинний зв’язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою, заподіяною внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що КП «Стрийводоканал»у відповідності з рішенням Львівської обласної ради №257 від 19.02.2000 року передане у підпорядкування Стрийській міській раді (засновнику підприємства) і здійснює свою діяльність на основі та у відповідності до чинного законодавства України та Статуту комунального підприємства «Стрийводоканал». Вказує на відсутність проведення фінансування проектно-кошторисної документації на «Реконструкцію каналізаційних очисних споруд міста Стрий»та затвердження реконструкції розпорядженням міського голови за №256 від 19.10.2004р.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що за результатами проведеної 23-28.02.2011 року інспекційної перевірки було встановлено, що очисні споруди повної біологічної очистки, які приймають на очистку стічні води від житлового масиву і суб’єктів господарської діяльності м. Стрий та є на балансі КП «Стрийводоканал». Перевіркою встановлено, що скид стічних вод з очисних споруд здійснюється КП «Стрийводоканал»з перевищенням встановлених дозволом на спеціальне водокористування нормативів ГДС (гранично допустимих скидів). Наголошує на обов’язку дотримання встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин та встановлених лімітів, що передбачено п. 3 ст. 44, ст. 70, 95, 96 Водного кодексу України, ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

25 січня 2012 року представник позивача надав суду клопотання, в якому просив суд в порядку правонаступництва здійснити заміну позивача –Державної екологічної інспекції в Львівській області (м. Львів, вул. Стрийська, 98; ідентифікаційний код 34943022) на його правонаступника –Державну екологічну інспекцію у Львівській області (м. Львів, вул. Стрийська, 98; ідентифікаційний код 38057086). Оглянувши подане клопотання та додані до нього документи, суд вирішив його задовольнити, про що постановив ухвалу.

Сторони та третя особа належним чином повідомлені про розгляд справи, про що є докази у матеріалах справи.

В судове засідання з’явились представники сторін та надали суду пояснення по суті спору. Представник позивача надав суду відзив на апеляційну скаргу, таку заперечує, оскаржуване рішення просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав та мотивів, наведених у позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу. Представник відповідача апеляційну скаргу підтримує, просить суд її задовольнити, звертаючи увагу на скрутне фінансове становище підприємства у зв’язку із відсутністю належного фінансування та заборгованістю громадян перед підприємством.

Заслухав пояснення представників сторін, розглянув матеріали справи, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 22 листопада 2011 року у справі №5015/5950/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Згідно із матеріалами справи та як вірно встановлено судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні, 23-28.02.2011 року Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Стрийводоканал», за результатами якої складено Акт №19/17-11 від 23-28.02.2011 року.

В ході перевірки встановлено, що очисні споруди повної біологічної очистки, що приймають на очистку стічні води від житлового масиву і суб'єктів господарської діяльності м. Стрий, рахуються на балансі КП «Стрийводоканал». Скид зворотних вод після очистки здійснюється у водний об'єкт рибогосподарського водокористування II категорії (р. Стрий, права притока ріки Дністер).

За результатами протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб води, що скидаються з очисних споруд відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Львівській області (протокол №91 від 04.03.2010 р., протокол №330 від 19.05.2010р., та протокол №662 від 20.09.2010р., протокол №16 від 31.01.2011р.) встановлено, що скид здійснюється з перевищенням встановлених нормативів ГДС ((Укр.583-09/Льв) від 01.02.2011 року з терміном дії до 01.02.2012 року). Скид стічних вод з очисних споруд здійснювався з перевищенням встановлених дозволом на спеціальне водокористування нормативів ГДС, по таких показниках забруднень: сульфати, фосфати, завислі речовини, мінералізація, азот амонійний, фосфати, БСК5, ХСК, залізо загальне.

Скид стічних вод з очисних споруд з перевищенням встановлених норм ГДС призвів до забруднення поверхневих вод р. Стрий, права притока ріки Дністер що є порушенням вимог ст. 44, 70, 95, 100 Водного кодексу України, ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та постанови КМУ від 25.03.1999р. №465.

За виявлені правопорушення позивачем, у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 20.07.2009р. №389, здійснено розрахунок збитків, розмір яких становить 351171,51 грн.

На адресу відповідача Державною екологічною інспекцією в Львівській області скеровувалась Претензія №03-3429 від 06.07.2011р. із вимогою в місячний термін відшкодувати збитки, завдані навколишньому природному середовищу. Однак, як встановлено судом першої інстанції, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення відшкодування за завдані збитки в примусовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 148 Господарського кодексу України правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами. Частина 1 статті 149 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, встановлено обов’язок водокористувачів дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до ст. 70 Водного кодексу України, скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Згідно зі ст. 95 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

За приписами ст. 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод; у порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду.

Як встановлено ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно зі статтею 40 закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.

Відповідно до вимог статті 68 закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, в тому числі, й у забрудненні навколишнього природного середовища. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно зі статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Щодо твердження відповідача про відсутність його вини у завданні збитків.

В матеріалах справи (а.с. 35-38) наявна копія статуту комунального підприємства «Стрийводоканал». За приписами Розділу 2 Статуту (Мета і предмет діяльності), основними напрямками діяльності, зокрема, є: забір, обробка, транспортування та реалізація питної води; водовідведення та очистка стоків; здійснення поточного та капітального ремонту споруд і устаткування системи водопроводу каналізації; здійснення технічного нагляду за будівництвом систем водопостачання та водовідведення.

Відповідно до Розділу 3 Статуту (Юридичний статус підприємства) підприємство є юридичною особою. Підприємство здійснює свою діяльність на основі та у відповідності до чинного законодавства України та цього Статуту. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий валютний та інші рахунки в установах банків, печатку, бланки зі своїм найменуванням. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством, має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою в суді.

Згідно ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відсутність бюджетного фінансування на реконструкцію каналізаційних очисних споруд та їх незадовільний стан не звільняє відповідача від відповідальності за забруднення довкілля.

Викладене спростовує твердження відповідача про відсутність його вини та причинного зв’язку між діяннями та шкодою, заподіяною внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, на що вказував відповідач у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі.

Отже, вищеназвані норми Водного кодексу України і закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»вказують про відповідальність винної особи, що цілком відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Розрахунок збитків, заподіяних державі КП «Стрийводоканал»внаслідок забруднення річки Стрий недостатньо очищеними зворотними водами позивач виконав на підставі названих актів та протоколів вимірювань за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за N 767/16783 –за період з 27 лютого 2010 року по 25 лютого 2011 року - визначена загальна сума збитків 351171,51 грн.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(далі закон).

Згідно з ст. 1 закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Статтею 2 закону встановлено, що дія цього закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також та названо відносини, на які дія цього закону не поширюється.

Як встановлено статтею 3 закону, державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю).

Перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Стрийводоканал»проведена з дотриманням названих приписів законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про охорону навколишнього природного середовища»та підзаконних актів. Відтак результати цієї перевірки слугують належними і допустимими доказами вини відповідача в заподіянні державі збитків в розмірі 351171,51 грн.

Відповідно до вимог ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, висновок суду першої інстанції є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам закону. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що господарський суд Львівської області вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм відповідну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 22 листопада 2011 року у справі №5015/5950/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу комунального підприємства «Стрийводоканал»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Мурська Х.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 лютого 2012 року.