Постанова № 21780261, 13.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.12 Справа № 5015/5953/11

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддівДанко Л.С.

Дубник О.П.

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства (далі КП) «Бібрський комунальник»б/н від 02.12.2011р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2011р. (рішення складено 18.11.2011р.)

у справі № 5015/5953/11

за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача КП «Бібрський комунальник», Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка

про стягнення 19006,69 грн.

за участю представників:

від позивача - Калітєєвська Є.О. представник;

від позивача - Богуш А.В. - представник.

Повна постанова складена 06.03.2012р.

Представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 ГПК України, розяснено, заяви про відвід суддів не поступало, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

30 січня 2012 року у судовому засіданні апеляційного господарського суду було оголошено перерву до 13 лютого 2012 року.

Відповідно до указу Президента України від 09.12.2010р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну екологічну інспекцію України, реорганізувавши Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, спеціальним підрозділом якого була Державна екологічна інспекція в Львівській області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011р. № 995 «Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції»(далі Постанова) як юридичну особу публічного права утворено територіальні органи Державної екологічної інспекції, зокрема, Державну екологічну інспекцію у Львівській області, а Державна екологічна інспекція в Львівській області ліквідована відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 30.09.2011р. № 359.

У відповідності до п.2 вказаної Постанови територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обовязків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 04.11.2011р. № 429 затверджено положення про територіальні органи Держекоінспекції України. У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про реєстрацію Державної екологічної інспекції у Львівській області внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 27.12.2011р., код ЄДРПОУ 38057086, 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 98.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Львівській області, як територіальний орган, є правонаступником Державної екологічної інспекції в Львівській області, як спеціального підрозділу Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Враховуючи наведене, клопотання Державної екологічної інспекції у Львівській області (а.с.106-107), Львівський апеляційний господарський суд на підставі ст.25 ГПК України здійснює процесуальне правонаступництво, замінює позивача, Державну екологічну інспекцію в Львівській області, його правонаступником, Державною екологічною інспекцією у Львівській області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.11.2011р. у справі № 5015/5953/11, суддя Н. Мороз, позов задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства «Бібрський комунальник»на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області 19006, 69 грн., в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі; стягнуто з Комунального підприємства «Бібрський комунальник»в доход державного бюджету 190, 06 грн. державного мита; в доход місцевого бюджету Личаківського району м.Львова 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст. 324 Цивільного кодексу України, ст.ст.19, 148 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 70, 95, 110 Водного кодексу (далі ВК) України, ст.ст.5, 40, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п.15 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»від 25.03.1999р. № 465, п.п.1.1, 1.2, Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783), п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за N 18/16034), а також зокрема тим, що матеріалами справи підтверджено, що при перевірці Державною екологічною інспекцією в Львівській області дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальним підприємством «Бібрський комунальник»виявлено забруднення водних ресурсів, в результаті чого державі заподіяно збитки на суму 19006, 69 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, КП «Бібрський комунальник», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2011р. у справі № 5015/5953/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник посилається зокрема на те, що оскаржене рішення місцевого господарського суду прийняте при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого, ті обставини, які суд визнав встановленими є недоведеними. Розрахунок розмірів відшкодування збитків проведено позивачем за період з 01.01.2010р. по 21.01.2011р., тобто до дати встановлення ним факту порушення відповідачем вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Для розрахунку позивач використав протоколи за даними інспекції № 52 від 16.02.2010р., № 431 від 10.06.2010р. та за даними ВП «Озон» № 172 від 07.06.2010р. і № 268 від 03.11.2010р., що є неправомірним. При прийнятті оскарженого рішення судом не було надано оцінки належності та допустимості як доказів у цій справі вказаних вище протоколів, так і протоколів за даними інспекції № 59 від 15.02.2011р. і № 82 від 28.02.2011р. які так само використані позивачем в розрахунках. Не досліджувались судом і акти відбору проб води № 52 від 11.02.2010р., № 431 від 10.06.2010р., № 59 від 10.02.2011р. та № 82 від 28.02.2011р., які включені позивачем до підстав проведення розрахунку розміру відшкодування збитків. В акті перевірки № 58 від 21.02.2011р. зазначено, що «у звязку із відсутністю відомчої акредитованої лабораторії, інструментально-лабораторний контроль якості стічних вод, що скидалися без очистки в р. Боберка у 2010р. здійснювався акредитованою в даній галузі лабораторією ПП «ОСОБА_1»». Проте, позивач не пояснив у який спосіб за відсутності відомчої акредитованої лабораторії у 2010 році інспекцією були одержані протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб води № 52 від 16.02.2010р. та № 431 від 10.06.2010р., які були використані в розрахунках. Суд не встановлював, чи проводились ці лабораторні дослідження акредитованою установою, як і не встановив чи ПП «ОСОБА_1»є атестованою на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. З наданого позивачем розрахунку розмірів відшкодування збитків вбачається, що між часом відбору проб води (акти відбору проб води № 52 від 11.02.2010р., № 431 від 10.06.2010р., № 59 від 10.02.2011р.) та часом проведення відповідних вимірювань (протоколи вимірювань № 52 від 16.02.20010р., № 431 від 16.02.2010р., № 59 15.02.2011р.) вже минув допустимий для таких вимірювань період, що є порушенням вимог вказаних вище керівних нормативних документів (КНД). Таким чинним, недотримання норм КНД при вимірюванні, відборі та аналізі проб води має наслідком недостовірність отриманих результатів. Відтак розрахунок відшкодування збитків, проведений на підставі таких документів не відповідає дійсності. Проте, суд першої інстанції не перевіряв належності документів, що стали підставою для проведення розрахунку розміру відшкодування збитків, завданих державі порушенням водного законодавства. Як вбачається з Акту перевірки № 58 від 21.02.2011р. Інспекцією було проведено відбір зразків вод, що скидаються з КНС в р. Боберка та р.Боберка 50 м вище місця скиду зворотніх вод з КНС. Проте, позивачем не подано доказів того, що місця в яких здійснювався відбір зразків води знаходяться в межах населеного пункту, а в межах 1 км від найближчого за течією пункту водокористування такі зразки взагалі не відбиралися.

Екологічна інспекція у Львівській області, позивач у справі, подала письмову відповідь (відзив) на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2011р. у справі № 5015/5953/11 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Також, позивач відзначив зокрема, що акти відбору проб № 52, 59, 82, 434 були підписані представником підприємства, а саме: Директором КП «Бібрський комунальник»Рожковим О.П., Свіжак І.Р. Відповідач не скористався своїм правом оскаржити акт відбору проб № 502-504 у порядку адміністративного судочинства, таким чином відповідач неправомірно посилається на невірність актів № 52, 59, 82, 434. Позивач просить суд вважати дані акти відбору проб та протокол законними, правомірними та чинними, оскільки вищезазначені документи не були оскаржені та скасовані у порядку адміністративного судочинства на підставі ст.2, ст.ст.104-170 Кодексу адміністративного судочинства, а тому посилання на їх неточність апеляційній скарзі є неправомірними.

Відповідно до абз.4 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7, із змінами і доповненнями, додаткові докази, подані стороною в обґрунтування її відзиву на апеляційну скаргу, приймаються і розглядаються апеляційним судом без обмежень, встановлених статтею 101 ГПК.

Позивачем додано до відзиву додаткові докази в обгрунтування його відповіді (відзиву) на апеляційну скаргу, які на думку позивача спростовують вимоги і твердження скаржника в апеляційній скарзі.

З огляду на наведені розяснення, надані у постанові Пленуму Вищого господарського суду України, суд апеляційної інстанції оцінює докази, подані позивачем в обґрунтування його відзиву на апеляційну скаргу.

Також слід відзначити, що відповідач не спростовував вимоги позивача під час розгляду справи у суді першої інстанції, у судові засідання місцевого господарського суду його представник не зявлявся, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вимог ухвали суду першої інстанції від 13.10.2011р. не виконав, відзиву на позов не подав, тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Представники сторін у судових засіданнях підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі, відповіді на апеляційну скаргу, а також у поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відповідь на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників судового процесу у судових засіданнях, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до КП «Бібрський комунальник»про стягнення 19006, 69 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства (забруднення поверхневих вод зворотними водами).

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в Львівській області у період з 08.02.2011р. по 21.02.2011р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством «Бібрський комунальник», про що складено Акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства №58 від 21.02.2011р. (а.с.а.с.5-7)

Відповідно до Акту перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства №58 від 21.02.2011р. (далі Акт) виявлено забруднення р. Боберка внаслідок здійснення в неї скиду неочищених зворотніх вод з каналізаційно-насосної станції без належної очистки, що є порушенням ст.ст. 44, 70, 95, 110 Водного кодексу України, ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та п. 15 постанови Кабінету Міністрів України № 465 від 25.03.1999р. «Про затвердження правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами».

Цей Акт перевірки підписано директором КП «Бібрський комунальник»та його заступником, а також скріплено печаткою підприємства відповідача.

Згідно з розрахунком розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням водного законодавства внаслідок самовільного скиду забруднюючих речовин з каналізаційно-насосної станції КП «Бібрський комунальник»в р. Боберка (а.с.а.с.8-11), проведеного позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009р. № 389 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783), розмір заподіяних збитків становить 19 006, 69 грн.

Як вбачається з вищезгаданого розрахунку, його було здійснено за період з 01.01.2010р. по 21.02.2011р., оскільки підприємством КП «Бібрський комунальник»було подано державну статистичну звітність про використання води за ІV квартал 2010 року форми № 2-ТП (водгосп) (а.с.86), що свідчить про кількість використаної води за весь рік. Відповідно до поданої звітності встановлено кількість відведеної води без очистки у розмірі 31,7 тис. м куб.

Щодо тверджень скаржника про відсутність пояснень позивача у який спосіб за відсутності відомчої акредитованої лабораторії у 2010 році інспекцією були одержані протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб води № 52 від 16.02.2010р. та № 431 від 10.06.2010р., які були використані в розрахунках і суд не встановлював, чи проводились ці лабораторні дослідження акредитованою установою, як і не встановив чи ПП «ОСОБА_1»є атестованою на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, то такі є безпідставними з огляду на наступне.

Вимірювальна лабораторія «Озон»підприємця ОСОБА_1 відповідає критеріям атестації і атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, про що свідчить Свідоцтво про атестацію № НОМЕР_1 від 01.07.2005р., яке було чинним до 01.07.2010р. (а.с.85).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправильність процедури відбору проб та неточність складення протоколу спростовується тим, що відібраний для дослідження матеріал після перевірки був доставлений в лабораторію для замірів, які здійснювалися по 22 показниках. Висновки відповідно до лабораторних замірів можливо отримати миттєво, але по деяких елементах результат можливо отримати від 1 до 5 діб (біохімічне споживання кисню, сульфати, тощо), чим і пояснюється складення протоколів № 52 від 16.02.2010р. (а.с.а.с.87-88), (Акт відбору проб води № 52 від 11.02.2010р. (а.с.89)), № 431 від 15.06.2010р. (а.с.а.с.98-99) (Акт відбору проб води № 431 від 09.06.2010р. (а.с.100)), № 59 від 15.02.2011р. (а.с.а.с.90-91) (Акт відбору проб води № 59 від 10.02.2011р. (а.с.а.с.92-94)). Також позивачем додано до відзиву копію протоколу № 82 від 28.02.2011р. (а.с.а.с.95-96) (Акт відбору проб води № 82 від 22.02.2011р.), результати якого КП «Бібрський комунальник не спростовує у своїй апеляційній скарзі. Ці заміри проведені атестованою лабораторією, що підтверджується Свідоцтвом про атестацію лабораторії № РЛ 806/06, виданим 23.08.2006р. і чинним до 23.08.2011р. (а.с.80).

Таким чином, з наведеного вбачається, що твердження відповідача про порушення часових рамок між відбором та складанням протоколу є безпідставним та необґрунтованим.

Позивачем з метою встановлення ступеня забруднення поверхневих вод проведено відбір проб стічних вод додатково Акт відбору проб води № 82 від 22.02.2011р. (протокол № 82 від 28.02.2011р.) для підтвердження змін внаслідок скиду підприємством.

На адресу відповідача позивачем направлялась претензія № 99 (вих. № 03-1221) від 31.03.2011р. (а.с.12) про відшкодування у місячний термін завданих збитків в сумі 19 006, 69 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення. Доказів, які б підтверджували протилежне, відповідачем суду не подано.

Нормами ч.ч.1, 2 ст.13 Конституції України, ч.ч.1, 2 ст.148 Господарського кодексу України, ч. ч. 1, 3 ст. 324 Цивільного кодексу України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу; кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»води підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України.

Відповідно до ч.3 ст.19 Господарського кодексу України держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сфері водних відносин - за використанням і охороною вод.

Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобовязані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Відповідно до дозволу на спеціальне водокористування КП «Бібрський комунальник»(а.с.а.с.102-104), виданого на термін з 11.03.2010р. до 11.03.2011р. № Укр-1984 -10/Льв, здійснення скиду забруднюючих стічних вод з КНС вважається самовільним.

Скидання стічних вод у водні обєкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 водного кодексу України.

Порядок приймання стічних вод до каналізаційних мереж передбачено Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за N 403/6691).

Нормами пунктів 1.2, 2.2 цих Правил визначено, що правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства). Водоканали зобовязані забезпечити приймання, відведення і очистку стічних вод у межах розрахункових проектних показників очисних споруд даного населеного пункту згідно з вимогами Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами у разі відповідності якості і режиму скиду стічних вод Підприємства умовам укладеного договору та місцевим Правилам приймання та за умови відсутності заборгованості за послуги водовідведення.

Відповідно до поданої відповідачем довідки № 01-121 від 22.02.2011р. (а.с.81) скид зворотніх вод здійснюється через КНС (каналізаційно-насосну станцію).

Як вбачається з матеріалів справи, акти відбору проб № 52, 59, 82, 434 були підписані повноважним представником підприємства, а саме: Директором КП «Бібрський комунальник».

Крім того, відповідачем не подано суду доказів оскарження та скасування актів відбору проб у порядку адміністративного судочинства, таким чином посилання відповідача в апеляційній скарзі на неточність та неправильність актів № 52, 59, 82, 434 є безпідставним та необґрунтованим.

Статтею 95 Водного кодексу України передбачено, що усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України цивільну відповідальність; відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у порушенні вимог природоохоронного законодавства; підприємства зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, ця Методика спрямована на реалізацію Директиви 2006/11/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 15 лютого 2006 року про забруднення, спричинене деякими небезпечними речовинами, що скидаються до водного середовища Співтовариства, і розроблена відповідно до Водного кодексу України та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів.

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2009 р. за N 18/16034) акт перевірки це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

З огляду на викладене, як правильно встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, при перевірці Державною екологічною інспекцією в Львівській області дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством «Бібрський комунальник»виявлено забруднення водних ресурсів, в результаті чого державі заподіяно збитки на суму 19 006, 69 грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34, 43 ГПК України та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1.Замінити позивача, Державну екологічну інспекцію в Львівській області, його правонаступником, Державною екологічною інспекцією у Львівській області.

2.Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 15.11.2011 року у справі № 5015/5953/11 без змін, а апеляційну скаргу КП «Бібрський комунальник»без задоволення.

3.Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Дубник О.П.