Постанова № 21780259, 22.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.12 Справа № 5015/1417/11

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого судді: Данко Л.С.,

Суддів: Процик Т.С.

Дубник О.П.

При секретарі: Явна Г.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” (м. Львів) від 05.01.2012 року № 502-56/2 (вх.78 від 12.01.2012 року)

на рішення господарського суду Львівської області

від 19 грудня 2011 року по справі № 5015/1417/11 (суддя Деркач Ю.Б.)

порушеній за позовом

Позивача: Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Львівобленерго” (м. Львів),

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи (Приватного підприємця) ОСОБА_2 (м. Львів),

про стягнення 92905,86 грн. недорахованої електричної енергії та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін

Від апелянта/позивача: ОСОБА_3 п/к за довіреністю № 502-5519/2 від 28.12.2011р., ОСОБА_4 п/к за довіреністю № 502-5515/2 від 28.12.2011р.,

Від відповідача: СПД-ФО ОСОБА_2

Представники, які прибули у судове засідання, з правами та обовязками сторін, які визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України ознайомлені, їм зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів не надходило.

В судовому засідання проводилась фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 12.01.2012 р., дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Бонк Т.Б. (суддя-доповідач), судді Бойко С.М., Марко Р.І.

Ухвалою суду від 13.01.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 31.01.2012 року.

31.01.2012 року колегією в складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Марко Р.І. по даній справі оголошено самовідвід.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 4 від 01.02.2012 року та згідно з пунктом 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу № 5015/1417/11 призначено на повторний автоматичний розподіл та передано на розгляд колегії в складі головуючого судді Данко Л.С., судді Процик Т.С. та судді Дубник О.П.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.2012р., апеляційну скаргу прийнято до провадження та судовий розгляд призначено на 22.02.2012р., про що сторони були належним чином повідомлені.

Представники апелянта/позивача в судове засідання прибули, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримали, пояснили, що між сторонами 31.07.2008р. був укладений договір про постачання електричної енергії № 60214 з додатками, підписаний представниками двох сторін, з моменту підписання договору відповідачу було встановлено прилад обліку (лічильник) № 48911482 з 4 (чотирма) пломбами, під час проведення технічного огляду 12.03.2010 р. за участю 5 (пяти) інспекторів, було виявлено факт порушення, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є власністю споживача поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, у звязку з чим працівниками енергонагляду було складено відповідний акт, який було підписано лише працівниками енергонагляду, як зазначено в акті споживач відмовився від підпису. На підставі складеного акту порушення правил користування електричною енергією було створено комісію та закликано споживача. Було вирішено стягнути з споживача 1128851,73 грн. недорахованої електричної енергії, однак споживач просив переглянути нарахування недорахованої електричної енергії та відстрочити суму боргу. Позивач, повторно, здійснив перерахунок заборгованості, яка становить 92905,86 грн. Як зазначив один з представників позивача, приміщення, яке придбав споживач (відповідач) було житлове, згодом, при здійснення реєстрації, було переведено у нежитлове, і вся електрична «розводка»кабелів (дротів) не відповідала вимогам під реалізацію господарської діяльності (піцерія-бістро «Тонік»). Також додали, що рішення господарського суду Львівської області у справі № 5015/2338/11, яке було покладено в основу рішення місцевого суду у даній справі скасовано постановою ВГС України, що є підставою для скасування рішення місцевого суду у цій справі. Представники зазначили, що працівниками Позивача проводилась відео-фіксація порушення правил користування електроенергією, яка є одним із основних доказів виявлених у відповідача порушень, вважають, що місцевий суд, безпідставно, не поклав в основу свого рішення зазначений відео-запис. Технічне забезпечення огляду відео-фіксації гарантував позивач. Просять апеляційну скаргу задоволити, рішення місцевого суду від 19.12.2011р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання прибув, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого суду від 19.12.2011р. залишити без змін, вважає, що відсутність Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до договору є однією із підстав для відмови у позові, що поданий позивачем Акт розмежування, відповідачем не підписувався, що встановлено почеркознавчою експертизою, що прилади обліку електроенергії всіх мешканців будинку по вул.. Шевченка, 13, в м. Львові, в т.ч. відповідача, знаходяться в загальному коридорі, не у приміщенні піцерії, відтак вважає твердження позивача, що перевіркою виявлено підключення електроустановок відповідачем - безпідставними, пояснив, що в Акті не зазначено які саме електроустановки були підключені та де вони знаходилися на момент перевірки, вважає, що Акт № 60214 від 12.03.2010р. прийнято з порушенням, оскільки відповідач не підписував цього акту, не був належним чином повідомлений про його складання, вважає огляд та покладення в основу рішення баченого на відео-фіксації, вчиненої позивачем, яка на думку відповідача є «змонтованою», не відповідає вимога ст.ст. 33 та 34 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 19.12.2011р. по справі № 5015/1417/11, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позовну заяву до місцевого господарського суду подано 17.03.11р. (вх. № 1510) Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго»(м. Львів), яке 19.04.2011р. було у встановленому законом порядку переіменовано у Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго», є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 00131587, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Козельницька, 3, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 777369, довідкою Головного управління статистики у Львівській області ААА № 499801, Випискою з ЄДР серії ААА № 385493, є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ «Львівобленерго» (том 1-й а.с. 78, 79, 80).

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.12.2011р. по справі № 5015/1417/11 (суддя Деркач Ю.Б.) (том 2-й, а.с. 61-64) у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” до Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення 92905,86 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням господарського суду Львівської області від 19.12.2011р., позивач (ПАТ “Львівобленерго”) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції від 19.12.2011р. у справі № 5015/1417/11 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального та матеріального права, що послужило винесенню помилкового рішення, щодо відмови позивачу в задоволенні позову.

Вважає, що місцевий суд не дослідивши всіх обставин справи, погодився з доводами відповідача, не взяв до уваги той факт, що працівниками енергонагляду складено протокол порушення, велась відео-фіксація, яка зафіксувала виявлені у відповідача порушення, не зважаючи на те, що технічне оснащення для перегляду відео-фіксації гарантувалось позивачем, вважають, що оскільки в основу рішення місцевого суду від 19.12.2011р. покладено рішення місцевого суду від 18.08.2011р. по справі № 5015/2338/11, яке скасовано постановою ВГС України та справа направлена на новий розгляд, наявні всі підстави для скасування рішення місцевого суду у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 31.07.2008 року між апелянтом/позивачем: ПАТ “Львівобленерго”, яке є правонаступником ВАТ «Львівобленерго»(Постачальник за договором) та відповідачем: Субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою (Приватним підприємцем) ОСОБА_2 (Споживач за договором) було укладено Договір про постачання електричної енергії № 60214 (далі за текстом - Договір) (а.с. 17-38) з додатками відповідно до п. 9.1. Договору, які є невідємними частинами цього Договору.

Зазначений Договір складено у письмовій формі, за своєю правовою природою, основними і другорядними ознаками є договором енергопостачання.

Стаття 275 ГК України передбачає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як зазначено у статті 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 5.4, 5.6 Правил користування електричною енергією невідємною частиною договору про постачання електричної енергії є акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору від 31.07.2008 року позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу»), згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем споживання, визначених додатком № 11 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, на рівні дозволеної потужності зазначеної в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач зобовязувався (п.п. 2.3., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 2.3.4., 2.3.5 Договору) виконувати умови зазначеного Договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього Договору та режиму роботи електроустановки, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 «Порядок розрахунків»та № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за предявленням службового посвідчення до засобів обліку електроенергії (том 1-й, а.с. 47-48).

В пункті 8.4.3. Договору сторони погодили, що додатки до цього договору № 1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу», № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», № 10 «Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача» дійсні у разі їх доведення до відома основного споживача.

Згідно з п. 9.2 Договору від 31.07.2008 року межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка № 11 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”.

Відповідно до додатку № 11 до Договору № 60214 від 31.07.2008 року “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”, що поданий позивачем, відповідач несе відповідальність за технічний стан ввідного пристрою приміщень від вводу будинку до ввідного пристрою приміщень магазину і стан внутрішнього електрообладнання. У вказаному акті зазначено схему електроустановки та точки розподілу мереж.

12.03.2010 року позивачем складено Акт (а.с. 10-11) № 023349 про порушення «Правил користування електричною енергією»Договір № 60214, яким, при огляді схеми обліку електроенергії, електромережі та електроустановок у приміщенні піцерії-бістро «Тонік», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 13, що належить відповідачу: СПД-ФО ОСОБА_2, встановлені факти порушення п. 6.40 ПКЕЕ і «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а саме: підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є власністю споживача, поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку.

Як зазначено в цьому акті перевірки, порушення були усунуті в день перевірки, поза облікове підєднання відключене, видано вимогу № 025522.

До вказаного акту додана схема-додаток з посиланням на межі балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (а.с. 12).

19.03.2010 року Протоколом засідання комісії ЛЕМ № 131 (а.с. 18-19) по розгляду актів про порушення “Правил користування електричною енергією” до Договору № 60214, на підставі Акту № 023349 від 12.03.2010 року, в присутності представника споживача ОСОБА_2, проведено нарахування обсягу не облікованої електричної енергії: з 31.08.2008р. по 12.03.10р. схема виправлена, або з дати проведення перевірки (п.1 Рішення) у розмірі 128851 грн. 73 коп. (Розрахунок нарахування на а.с. 20).

08 червня 2010 року Протоколом № 131-ЛОЕ засідання комісії ВАТ «Львівобленерго»(а.с. 22) по розгляду актів про порушення “Правил користування електричною енергією” на підставі Акту № 023349 від 12.03.2010 року, проведено перерахунок обсягу не облікованої електричної енергії: в силі струму, визначеній виходячий з найменуванням поперечної площі перерізу проводів КА-0,4кВ 4 х 10 мм-2 АВВТ І доп.=60А. Нарахування провести за згодою сторін з 22.04.09р. (п.1 Рішення) у розмірі 92905 грн. 86 коп. (а.с. 23) та 25.05.2010р. відповідачу виставлено рахунок фактуру № 32-131-ЛОЕ на суму 92905,86 грн. (а.с. 24) для оплати.

Відповідач на час розгляду спору зазначеної суми - не сплатив.

Як вбачається з матеріалів даної справи, встановлено місцевим судом, що між сторонами не було у встановленому законом та Договором про постачання електричної енергії № 60214 від 31.07.2008 року порядку укладено Додатку № 11 до договору від 31.07.2008 року “Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”.

Як випливає з умов зазначеного Договору, додатки до нього є його невідємною його частиною ( п. 9.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається та підтверджується Висновком № 2479 судової-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи № 5015/2338/11, який складено 25 липня 2011 року (судово-почеркознавча експертиза проведена Львівським НДІСЕ МЮ України), предметом дослідження був додаток № 11 до Договору від 31.07.2008 року Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності, який є, зокрема, предметом доказування і у даній справі.

Висновком судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що додаток № 11 до Договору від 31.07.2008 року Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності ОСОБА_2 не підписувався, підпис від імені ОСОБА_2 виконаний не ОСОБА_2, а невідомою особою (копія Висновку в матеріалах справи том 2-й, а.с. 21-24, оригінал у справі № 5015/2338/11).

Зазначені обставини позивачем не спростовані.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 11 жовтня 2011 року у справі № 5015/1417/11 (за участю тих самих сторін та предмету спору), що висновки експерта у справі № 5015/2338/11 за позовом ФОП ОСОБА_2 до ПАТ «Львівобленерго»про спонукання до вчинення дій мають суттєве значення для вирішення спору у даній справі (том 2-й, а.с. 141-142).

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. За загальними правилами Цивільного кодексу України, якщо договір укладено у письмовій формі, то і всі зміни та доповнення до нього, в т.ч. додатки до договору, які є невідємними частинами договору, вчиняються у тій самій формі, в якій було вчинено правочин, у порядку визначеному Главою 53 ЦК України.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою ( ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією межа балансової належності точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування, або повного господарського відання. Межа експлуатаційної відповідальності сторін точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобовязань з експлуатації тих чи інших ділянок або елементів, встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи, які встановлені місцевим судом та колегією суду, додаток № 11 до Договору від 31.07.2008 року «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності», який є невідємною частиною зазначеного Договору (п. 9.1.), не підписувався ОСОБА_2, а невідомою особою, що встановлено Висновком судової-почеркознавчої експертизи № 2479 від 25.07.2011р., та, як вбачається з матеріалів справи, «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності»має одне з істотних значень для даного виду договорів, в т.ч. для даного Договору, оскільки визначає межі балансової залежності, згідно вимог п. 4.6. Методики, і без такого додатку є неможливим обрахувати обсяг недорахованої електроенергії, відтак додаток № 11 до Договору від 31.07.2008 року «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності» не може вважатися дійсним правочином, в силу статей 215 та 203 ЦК України.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до п. 6.41 “Правил користування електричною енергією”, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Згідно п. 6.42 “Правил користування електричною енергією” на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

В розрахунку обсягу недорахованої електричної енергії та її вартості, вчиненому на підставі порушення Правил користування електричною енергією, зафіксованого Актом № 023349 від 12.03.2010 року, позивач посилається на порушення, зазначене в підпункті 7 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією: “підключення до електричної мережі, що є власністю споживача, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку”.

Згідно п. 1.2 “Правил користування електричною енергією” власник електричних мереж юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії.

Пунктом 2.1 Методики, яку позивач використав для визначення стягуваної суми, визначено що методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією, а також нею встановлено вичерпний перелік порушень Правил.

Позивачем в п. 1 Акту про порушення № 023349 від 12.03.2010 року вказано “Підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що є власністю споживача.

При цьому, позивач у Акті не вказав, які саме електроустановки, струмоприймачі, що є власністю споживача, були виявлені в ході перевірки, та не зазначив, що саме електропроводку до електричної мережі ним було виявлено.

Відповідачем в ході розгляду даної справи господарським судом було подано рахунки та квитанції про оплату ним за спожиту електроенергію, з яких вбачається, що споживання електроенергії відповідачем є стабільно-постійним, як до перевірки, так і після неї, що теж має немаловажне значення для даного спору.

Відповідно до вимог п. 2.1 Правил користування електричною енергією “Межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між споживачем і електропередавальною організацією за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.

Відтак, власність електромережі, або іншими словами балансова належність електромережі фіксується актом про розмежування. Будь-якого іншого способу встановлення межі власності чи балансової належності електромереж Правилами користування електричною енергією не встановлено.

Як зазначено вище та підтверджується матеріалами даної справи, Акт розмежування балансової належності електроустановок та експлуатаційної відповідальності сторін станом на час вирішення спору вказаної справи, а відтак і на час складання Акту про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією № 023349 від 12.03.2010 року був відсутнім. Відповідно до висновку експерта по вказаній справі підпис на акті розмежування (додаток № 11 до договору № 60214 від 31.07.2008 року про постачання електричної енергії) виконаний не споживачем, а іншою особою.

Тому, той факт порушення, що стосується власності електричної мережі споживача, зазначений в акті про порушення Правил користування електричною енергією № 023349 від 12.03.2010 року є невстановленим, оскільки такий повинен бути встановлений актом про розмежування у відповідності до вимог п. 2.1 Правил користування електричною енергією.

З огляду на наведене, посилання позивача у розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, стягнення якої є предметом спору, на підпункт 7 п. 2.1 Методики є невірним, оскільки дана Методика застосовується лише на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією (п. 2.1 Методики).

Таким чином, позивачем не доведено у встановленому порядку порушення відповідачем Правил користування електричною енергією зазначеного в акті про порушення № 023349 та підставності нарахування недорахованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, стягнення якої є предметом даного спору.

Судом не береться до уваги поданий 03.06.2011 року позивачем відеозапис (том 1-й, а.с. 113) фіксації виявлення порушення Правил користування електричною енергією відповідачем, як такий, що не відповідає вимогам ст. 34 ГПК України, так як положення про можливість проведення відео зйомки фіксації виявлених порушень внесено до методики (п. 4.1 Методики) після проведення перевірки відповідача, та у звязку з тим, що в акті № 023349 від 12.03.2010 року про проведення такої відео зйомки не зазначено ( том 1-й, а.с. 10-11).

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, колегія суддів вважає, доводи апелянта/позивача не обгрунтованими.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта/позивача про те, що місцевий суд, при постановленні 19.12.2011р. рішення у справі № 5015/1417/11 вчинив посилання на рішення господарського суду Львівської області № 5015/2338/11 від 18.08.2011р., яке 16 січня 2012р. постановою Вищого господарського суду України у справі № 5015/2338/11 (том 2-й, а.с. 86-89) - скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Між тим, враховуючи те, що в даному випадку посилання місцевого суду на вищезазначене судове рішення не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, тому в розумінні статті 104 ГПК України вказана обставина не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 92905 грн. 86 коп.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Львівської області від 19 грудня 2011 року у справі № 5015/1417/11 та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 25, 32, 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Львівської області від 19.12.2011 року у справі № 5015/1417/11 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/позивача.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.