Рішення № 21779823, 22.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2012 р. Справа № 5023/085/12

вх. № 085/12

Суддя господарського суду Доленчук Д. О.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 01.01.2012 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Коал Трейдинг", м. Ровеньки

до Підприємство "Укрпостач" Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України", м. Харків

про стягнення 989409,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коал Трейдинг" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Підприємства об'єднання громадян "Укрпостач" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у сумі 989409,56 грн. за договором поставки № 07п від 15.07.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугільної продукції № 07п від 15.07.2011 р., відповідно до якого продавець (позивач) зобов'язався поставляти та передати у власність покупця (відповідача) вугільну продукцію, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті, за цінами та у кількості зазначеної в специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною. 15.07.2011 р. була укладено специфікація № 1 до договору, де зазначено товар, який продавець повинен передати покупцю.

Так на виконання умов договору Продавцем було поставлену в адресу Покупця наступну продукцію, з урахуванням недопоставки, факт постачання підтверджується залізничними накладними: у липні 2011 року було поставлено вугілля марки АМ у кількості 345 т. на загальну суму з ПДВ 368116,40 грн.; у серпні 2011 року було поставлено вугілля марки АМ у кількості 1001,9 т. на загальну суму з ПДВ 1069031,30 грн.; вугілля марки АС у кількості 957,05 т. на загальну суму з ПДВ 974755,43 грн. - у вересні 2011 року було поставлено вугілля марки АМ у кількості 677,8 т. на загальну суму з ПДВ 723215,31 грн.; вугілля марки АКО у кількості 206,9 т. на загальну суму 240831,60грн.; у жовтні 2011 року було поставлено вугілля марки АМ у кількості 207 т. на загальну суму з ПДВ 240948,00 грн.; вугілля марки АКО у кількості 7 т. на загальну суму з ПДВ 7469,03 грн. Всього за період липень - жовтень 2011 року в адресу відповідача було поставлено: вугілля АМ у кількості 2017,7 т., на загальну суму 2152893,98 грн.; вугілля марки АС у кількості З т. на загальну суму 965843 грн.; АКО у кількості 413,9 т. на загальну суму 481779,6 грн. всього на суму 3600517,16 грн.

Станом на 26.12.2011 року заборгованість відповідача за залізничний тариф, сплачений позивачем, становить 88892,40 грн.

В свою чергу на виконання умов договору відповідачем за період липень - жовтень 2011 р. було частково оплачено поставлений товар на загальну суму 2700000,00 грн. Таким чином загальна сума заборгованості за поставлений в адрес відповідача товар, з урахуванням комерційних актів, залізничного тарифу та часткової оплати, станом на 26.12.2011 р. складає 989409,56 грн.

Представник позивача до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 22.02.2012 р. за вх. № Д236/12, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання його представник не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач, через канцелярію господарського суду 14.02.2012 р. за вх. № 3228, надав клопотання про заміну первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Коал Трейдинг” на правонаступника нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-посередницька фірма “Донбас-вугілля” у зв'язку з укладенням між зазначеними особами “01”лютого 2012 р. договору № 010212/01 про відступлення права вимоги (цесії) у сумі 959184,81 грн. Дане клопотання господарським судом залучене до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-посередницька фірма “Донбас-вугілля", через канцелярію господарського суду 14.02.2012 р. за вх. № 3227, надало заяву про залучення її до участі у справі як позивача у зв'язку з укладенням договору про відступлення права вимоги (цесії) між ТОВ “Коал Трейдинг” та ТОВ "Торгівельно-посередницька фірма “Донбас-вугілля". Дана заява залучена до матеріалів справи.

Дослідивши договір поставки № 07п від 15.07.2011 р., господарським судом було встановлено, що п. 9.2. договору було передбачено, що сторони не мають права передавати свої права та обов'язки по договору 3-м особам без письмової на це згоди другої сторони.

Враховуючи те, що з матеріалів справи не вбачається надання відповідачем письмової згоди на заміну первісного кредитора на нового кредитора за договором поставки № 07п від 15.07.2011 р., господарський суд прийшов до висновку, що в задоволенні клопотання позивача про заміну первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Коал Трейдинг” на правонаступника нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-посередницька фірма “Донбас-вугілля” слід відмовити.

За таких обставин в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-посередницька фірма “Донбас-вугілля" про залучення її до участі у справі як позивача теж слід відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугільної продукції № 07п від 15.07.2011 р. (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, у порядку та на умовах договору продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача) вугільну продукцію, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті, за цінами та у кількості зазначеної в специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною.

Згідно п. 2.1 договору, ціна однієї тони товару зазначається в специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 2.2 загальна сума договору складається з сукупності сум вартості товару по всім специфікаціям, наданих до договору.

Згідно п.3.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах, зазначених у специфікаціях.

Згідно п. 3.8 договору, перехід права власності на товар від продавця до покупця здійснюється при виконанні умов поставки по даному договору та підписанням сторонами акту отримання - передачі товару.

Відповідно до п.5.1 договору, розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахунку коштів на розрахункові рахунки сторін.

Згідно п. 5.2 договору, розрахунки з покупцем за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця у наступному порядку: на протязі 3 банківських днів після надання розпорядчих документів. Порядок розрахунків по кожній партії може вказуватись у специфікаціях на кожну партію.

Відповідно до п. 9.2. договору, сторони не можуть передавати свої права та обов'язки за договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

Згідно п. 9.3 договору, договір вступає у силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011 р., а якщо обов'язки у сторін залишаться не виконані, строк дії договору продовжується до остаточного виконання обов'язків.

На виконання умов договору позивачем було поставлену в адресу відповідача наступну продукцію, факт постачання підтверджується залізничними накладними та специфікаціями до кожної партії: у липні 2011 року було поставлено вугілля марки АМ у кількості 345 т. на загальну суму з ПДВ 368116,40 грн.; у серпні 2011 року було поставлено вугілля марки АМ у кількості 1001,9 т. на загальну суму з ПДВ 1069031, 30 грн., вугілля марки АС у кількості 957,05 т. на загальну суму з ПДВ 974755,43 грн.; у вересні 2011 року було поставлено вугілля марки АМ у кількості 677,8 т. на загальну суму з ПДВ 723215,31 грн., вугілля марки АКО у кількості 206,9 т. на загальну суму 240831,60 грн.; у жовтні 2011 року було поставлено вугілля марки АМ у кількості 207 т. на загальну суму з ПДВ 240948,00 грн., вугілля марки АКО у кількості 7 т. на загальну суму з ПДВ 7469,03 грн.

Відповідно до п.6 Специфікації № 1 до договору покупець повертає продавцю вартість залізничного тарифу за перевезення товару залізницею на підставі рахунків.

Всього за період липень - жовтень 2011 року в адресу відповідача було поставлено: вугілля АМ у кількості 2017,7 т., на загальну суму 2152893,98 грн.; вугілля марки АС у кількості З т. на загальну суму 965843,00 грн.; АКО у кількості 413,9 т. на загальну суму 481779,6 грн. всього на суму 3600517,14 грн.

Станом на 26.12.2011 року заборгованість за залізничний тариф, сплачений позивачем, відповідача становить 88892,40 грн.

На виконання умов договору відповідачем за період липень - жовтень 2011 р. було частково оплачено поставлений товар на загальну суму 2700000,00 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості за поставлений в адрес відповідача товар, з урахуванням комерційних актів, первісних документів за договором, залізничного тарифу та часткової оплати, станом на 26.12.2011 р. складає 989409,56 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків підписаними сторонами.

При цьому суд зазначає, що доказів сплати вказаної суми відповідачем позивачу в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що сума у розмірі 989409,56 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 19788,19 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про заміну первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Коал Трейдинг” на правонаступника нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-посередницька фірма “Донбас-вугілля”.

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-посередницька фірма “Донбас-вугілля" про залучення її до участі у справі як позивача.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Укрпостач" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 5, офіс 12, код ЄДРПОУ 24143572; р/р 26009300001502 у відділенні "ХРД АТ "Златобанк", МФО 380612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коал трейдинг" (94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Леніна, 46, код ЄДРПОУ 37325398; р/р 26006018073001, в ФДНРУПАТКБ "Южкомбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305266) суму основного боргу у розмірі 989409,56 грн. та суму судового збору у розмірі 19788,19 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Доленчук Д. О.

Рішення підписано 24.02.2012 р.