Рішення № 21779731, 16.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2012 р. Справа № 5023/459/12

вх. № 459/12

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Стрижак О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №3-С від10.12.2011 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Свіфт", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 12 744,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 12 744,93 грн., у тому числі 10 195,95 грн. боргу та 2 548,98 грн. штрафу за договором поставки №ХА-008954 від 11.07.2010 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов. Крім того, позивач надав витребувані попередньою ухвалою суду документи (вх. № 2758), які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Приватною фірмою "СВІФТ" і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладений договір поставки № ХА-008954 від 11.07.2010 року.

У відповідності до умов договору позивач (Постачальник) зобов"язався здійснити передачу Товару Партіями (Партією признається кількість Товару, яка відпускається оп одній накладній), у власність відповідача (Покупця), а Покупець зобов"язався приймати Товар та своєчасно його оплачувати на умовах вказаного договору.

Згідно з п. 1.2. договору конкретний асортимент (номенклатура), кількість та ціна Товару зазначаються у видаткових накладних та/адо інших товаророзпорядчих документах на Товар (далі - Накладна). Підписана сторонами Накладна є частиною вкаханого договору та підтверджує фактдосягнення згоди між Сторонами відносно конкретного асортименту (номенклатури) Товару, його кількості та ціни.

З матеріалів справи вбачається, що згідно накладних № ХА-101865 від 12.06.2010р. (сума 8 477,84 грн.), та № ХА-112805 від 26.06.2010р. (сума 1 718,11 грн.), позивачем був поставлений, а Відповідачем отриманий, товар на загальну суму 10 195,95 грн.

Згідно п. 3.2. вищевказаного договору відстрочка оплати, за поставлений товар, становить 14 календарних днів, починаючи з дати поставки. Відповідно, за накладною № ХА-101865 від 12.06.2010р., прострочка оплати починається з: 26-го червня 2010р., а за накладною № ХА-112805 від 26.06.2010р., прострочка оплати починається з: 10-го липня 2010р..

ПФ "СВІФТ" неодноразово пропонувало Відповідачу погасити заборгованість, однак Відповідач, по теперішній час, суму боргу не сплатив.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 10195,95 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.1. договору поставки ХА-008954 передбачена відповідальність Відповідача за прострочення оплати товару, згідно якого Відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а за прострочення понад 3-х місяців додатково штраф в розмірі 25% від вартості заборгованості.

Оскільки тримісячний термін оплати заборгованості за договором сплив: по накладній № ХА-101865 від 12.06.2010р. - 26.09.2010р., а по накладній № ХА-112805 від 10.10.2010р., суд вважає позовну вимогу позивача про стягнення 2548,98 грн. штрафу законною, обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611 ЦК України, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України ст.ст. 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в ПАО КБ "ПриватБанк" м. Харків, МФО 351533) на користь Приватної фірми "Свіфт" (61057, м. Харків, вул. Громадянська, б. 5, код ЄДРПОУ 31236617, п/р 26007996105572 ХФ ПАО "ПУМБ", МФО 350385) 10 195,95 грн. боргу, 2 548,98 грн. штрафу, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ лютого 2012 року.