Рішення № 21779311, 29.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/680-201229.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна"

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія

"Оранта"

про відшкодування шкоди 16586, 55 грн. в порядку регресу.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: не зявився.

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди 16586, 55 грн. в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/680-2012 та призначено її до розгляду на 09.02.2012р.

06.02.2012р. представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги визнає частково та вважає, що позов підлягає задоволенню в розмірі 14722, 50 грн.

В судовому засіданні 09.02.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві №19049 від 18.01.2012р. та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 29.02.2012р. у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

24.02.2012р. представник позивача надав через канцелярію суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 16586, 55 грн. страхового відшкодування, витрати у розмірі 57,80 грн. та судовий збір у розмірі 1609, 50 грн. Оскільки зазначена заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, господарський суд розглядає остаточні вимоги про стягнення з відповідачів 18253, 85 грн., з яких, 16586, 55 грн. страхове відшкодування, 57, 80 витрати на отримання витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо місцезнаходження відповідача та судовий збір у розмірі 1 609, 50 грн.

Крім того, разом з заявою позивач надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання, призначене на 29.02.2012р. представник позивача та відповідача не зявилися, вимоги ухвал суду не виконали, про причини неявки до суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками на поштових повідомленнях про вручення кореспонденції, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Позивача та Відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.02.2012 року винесено рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2008р. закритим акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна", яке в подальшому було перейменоване на приватне акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (далі позивач, страховик) та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) був укладений договір страхування №0008651.0030.0240.000 (далі - договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки “Деу”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

24.11.2008р. на бул. Шевченка в м. Києві, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого транспортного засобу та автомобіля “Лексус”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.12.2008р. по справі №3-52462/2008 гр. ОСОБА_2 (страхувальника відповідача) визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Вартість матеріального збитку, завданому власнику в зв'язку з пошкодженням застрахованого автомобіля в результаті ДТП, склала 14722 50 грн., що підтверджується звітом №2768 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 01.12.2008р. (копія в матеріалах справи, оригінал досліджено в судовому засіданні).

Згідно калькуляції №У000004034 від 01.12.2008р. вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу “Деу”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 18035, 00 грн.

Та, відповідно до рахунку-фактури №УСЧ1004824 від 01.12.2008р. сума ремонту автомобіля “Деу”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 18035, 00 грн.

На виконання договору страхування позивач, на підставі заяви страхувальника та страхового акту №СНТ/008651.0030-0240.000/1 від 15.01.2009р., сплатив страхувальнику страхове відшкодування в сумі 16586, 55 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12878 від 20.01.2009р. на суму 16586, 55 грн. (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач є страховиком особи винної в ДТП та наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 16586, 55 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Вина гр. ОСОБА_2 встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.12.2008р. у справі №3-52462/2008.

Цивільна відповідальність гр. ОСОБА_2 на момент настання страхової події була застрахована в відкритому акціонерному товариству "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за договором (у формі полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6451553.

Поліс № ВА/6451553 діяв на час коли відбулася ДТП за участю автомобіля “Лексус”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2.

Вказаним полісом передбачено що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 35000,00 грн., франшиза 0, 00 грн.

Відповідно до полісу ВА/6451553, особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована за цим полісом, є гр. ОСОБА_2, забезпеченим транспортним засобом - автомобіль “Лексус”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації гр. ОСОБА_2 автомобіля “Лексус”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована відповідачем.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач наполягає на стягнені з відповідача в регресному порядку відшкодованих страхувальнику 16586, 55 грн. Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем вартість відновлювального ремонту автомобіля “Деу”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 16586, 55 грн. (платіжне доручення №12878 від 20.01.2009р.), таким чином до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 16586, 55 грн., а тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також наполягає на відшкодування вартості за отримання витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо місцезнаходження відповідача у розмірі 57, 80 грн.

Статтею 44 ГПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення вартості за отримання витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців щодо місцезнаходження відповідача у розмірі 57, 80 грн. задоволенню не підлягає, оскільки зазначена сума не є судовими витратами, в розуміння ст. 44 ГПК України.

Виходячи із вищевикладеного суд не приймає заперечення відповідача, як необґрунтовані та такі, що не відповідають чинному законодавству та матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про те що позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 16586, 55 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується понесені ним витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (79044, м. Львів, вул. Метрологічна, буд. 2, код ЄДРПОУ 19243047) 16586, 55 грн. (шістнадцять тисяч пятсот вісімдесят шість) грн. 55 коп. страхового відшкодування, 1603, 91 грн. (одну тисячу шістсот три) грн. 91 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 03.03.2012р.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Д.В. Мандичев