Ухвала суду № 21779308, 02.03.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/6202.03.12 За позовомТойота Джідошя Кабушікі Кайшя До1. Державної служби інтелектуальної власності України 2. Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр"

Провизнання свідоцтва України № 130178 недійсним повністю

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники: без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

Компанія Тойота Джідошя Кабушікі Кайшя звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" в якому просить суд: 1) визнати свідоцтво України № 130178 на знак для товарів і послуг "LEXUS" недійсним повністю; 2) зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання повністю недійсним свідоцтва України № 130178 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.06.2011 р. порушено провадження у справі №59/62.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року у справі № 59/62 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним повністю свідоцтво України № 130178 на знак для товарів і послуг "LEXUS" (комбінований) для послуг 37 класу МКТП; зобов'язано Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання повністю недійсним свідоцтва України № 130178 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" на користь компанії Тойота Джідошя Кабушікі Кайшя (Тойота Мотор Корпорейшен) 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

23.02.2012 року відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про винесення додаткового рішення.

В даній заяві позивач звертає увагу суду, що при винесенні рішення у справі №59/62, не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема суми, що була сплачена за проведення судової експертизи, та просить суд вирішити дане питання посилаючись на наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2011р. у справі № 59/62 було призначено судову експертизу обєктів інтелектуальної власності та витрати по проведенню даної експертизи покладено на позивача.

За надані послуги по проведенню експертизи, судовим експертом ОСОБА_1 виставлений рахунок № 28-07/11 СЕ від 28.07.2011р. на суму 10 000, 00 грн.

Позивач в повному обсязі оплатив наданий експертом рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 3237 від 11.08.2011р. на загальну суму 10 000, 00грн.

За таких обставин, у звязку з задоволенням позову та покладення обовязку відшкодування витрат, повязаних з розглядом справи на відповідача, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати за проведення судової експертизи в сумі 10 000, 00 грн.

Розглянувши дану заяву, суд прийшов до висновку про те, що вона є обґрунтованою та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (надалі також - ГПК України), судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Дослідивши матеріали справи № 59/62, суд визнає заяву позивача про стягнення з відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус центр") витрат за проведення судової експертизи обєктів інтелектуальної власності у сумі 10 000,00 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 44, 49, 88 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лексус Центр" (Запорізьке шосе, 28 А, м. Дніпропетровськ, 49017, код ЄДРПОУ 35933371) на користь компанії Тойота Джідошя Кабушікі Кайшя (Тойота Мотор Корпорейшен) (Тойота чо 1, Тойота-чі, м. Аіші-кен, Японія) 10 000, 00грн. (десять тисяч гривень) витрат на проведення судової експертизи.

2.Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева