Рішення № 21779161, 29.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/1481-201229.02.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія

«Гарант-Авто»в особі Донецької філії м. Донецьк

ДоПриватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова

Компанія «Омега», м. Київ

Простягнення 3027,92 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачаОСОБА_2 пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 3027,92 грн. страхового відшкодування в порядку регресу ( поліс №19G-0073938 від 17.11.2007 р. ).

Ухвалою Господарського суду Донецької області № 25/90 від 16.05.2011р. було порушено провадження справі та призначено судове засідання на 02.06.2011р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду Донецької області Б.Д.Плотніцького від 01.06.2011р. справу № 25/90 було передано на повторний автоматичний розподіл, у звязку з обранням судді Бойка І.А. на посаду судді Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.06.2011р. було замінено найменування позивача з відкритого акціонерного товариства «Дженералі Гарант»на Публічне акціонерне товариство «Дженералі Гарант»та відкладено розгляд справи на 05.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. було відкладено розгляд справи на 26.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.07.2011р. було змінено найменування позивача у справі з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»на Публічне акціонерне товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»та замінено найменування відповідача у справі з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Омега»в особі Донецького обласного управління акціонерного товариства «Страхова компанія «Омега»на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна Страхова Компанія «Омега».

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.07.2011р. матеріали даної справи надіслані за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

05.08.2011р. до Господарського суду міста Києва надійшли за підсудністю матеріали справи № 25/90 (вхідний № 22208) за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Донецької філії до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова Компанія «Омега»про стягнення 3 027,92 грн.

В результаті автоматизованого розподілу даної справи, остання була передана для розгляду судді Катрич В.С.

02.02.2012р. до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»про повідомлення про стан справи. У звязку з лікарняним судді Катрич В.С., зазначене клопотання було передано для розгляду судді Качан Н.І.

Станом на 07.02.2012р. справа №25/90 за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Донецької філії до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова Компанія «Омега»про стягнення 3 027,92 грн., не була призначена суддею Катрич В.С. до розгляду.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2012р. матеріали справи № 25/90, у звязку з перебуванням судді Катрич В.С. на лікарняному передано судді Н.І.Качан.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2012р. розгляд справи було призначено на 29.02.2012р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та надав суду копію листа вих. № 1998 від 12.05.2011р., в якому відповідач надав відповідь на заяву позивача про сплату страхового відшкодування в порядку регресу.

В судовому засіданні 29.02.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2007р. між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (поліс) №19G-0073938, відповідно до умов якого страховик зобов'язався здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, яким є факт збитків, а саме пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

16 квітня 2008р. о 15 год.10 хв. у Будьонівському районі м. Донецька сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля «КІА», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля «ЗАЗ ДЕУ Ланос», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, керованого ним же.

Відповідно до Довідки про обставини ДТП (№3068 від 22.04.2008р.), наданої ВДАІ Донецька УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, особою винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є водій ОСОБА_4

Постановою Кіровського районного суду міста Донецька ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України "Порушення водіями правил дорожнього руху, що потягло пошкодження транспортних засобів, вантажів, доріг, дорожніх споруд або іншого майна та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

Внаслідок ДТП автомобіль«ЗАЗ ДЕУ Ланос»отримав механічні пошкодження, а його власнику ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на суму 3 056,11 грн., що підтверджується актом товарознавчого дослідження №2/08-05 від 05.05.2008року та протоколом огляду транспортного засобу від 30.04.2008р.

Подія була визнана позивачем, як страхова, і на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 17.04.2008р., страхового акту №218086 від 14.06.2008р. та листа вигодонабувача від 03.06.2008р, страхувальнику було виплачено відшкодування у розмірі 3 027,92грн. Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжним дорученням №2725 від 18.06.2008р.

Цивільно-правова відповідальність винної особи у спричиненні ДТП ОСОБА_4 застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом №ВВ/4952164. Ліміт відповідальності за шкоду завдану майну складає 25500 грн., а франшиза 510 грн.

Позивач направив відповідачу заяву про виплату в порядку регресу страхового відшкодування листом вих. № 241 від 28.04.2011р. з усіма необхідними для розгляду заяви документами. Факт отримання вказаного листа підтверджується повідомленням про вручення.

Відповідач надав суду копію листа вих. № 1998 від 12.05.2011р., в якому просив позивача надати додаткові документи для розгляду заяви. Проте, доказів, які б підтверджували факт направлення вказаного листа та отримання його позивачем суду не надано.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи та відповідно визнаються судом належними доказами ,якими посвідчуються наведені події та факти і обставини.

За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір - є встановлений законом".

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню, за вирахуванням узгодженої сторонами франшизи у розмірі 510 грн.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова Компанія «Омега»(04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А, код ЄДРПОУ 21626809) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в особі Донецької філії (83086, м. Донецьк, вул.. Челюскінців, № 55-в, код ЄДРПОУ 24812547), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 2517 (дві тисячі пятсот сімнадцять) грн. 92 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті вимог відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 02 березня 2012 року.