Рішення № 21779025, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/53822.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" до1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Гейт"

про стягнення 258 640, 71 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не зявились

від відповідача 1: не зявились

від відповідача 2: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Гейт" про стягнення солідарно заборгованості за договором № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. у розмірі 244626, 62 грн., 3% річних у розмірі 4320, 11 грн., інфляційні втрати у розмірі 4220, 64 грн., заборгованість за договором № 06/07-012 від 22.06.2007 р. у розмірі 1800, 00 грн., 22, 68 грн. пені та 3% річних від простроченої суми у розмірі 27, 22 грн. та 23, 34 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобовязань щодо оплати відповідно до умов вищевказаних договорів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.01.2012 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився у звязку з незявленням у судове засідання повноважного представника відповідача 1 та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

У процесі розгляду справи відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що відповідач 1 сплатив частину заборгованості та надав гарантії щодо сплати решти у найкоротший термін.

При цьому, відповідач 2 зазначає про визнання позову та просить його задовольнити лише частково, а саме в сумі, вказаній у акті звірки взаємних рахунків.

У дане судове засідання представники сторін не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих стронами.

У судовому засіданні 22.02.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.02.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 02/2006/LAU, за умовами якого позивач зобовязався надавати, а відповідач 1 приймати та оплачувати телекомунікаційні послуги.

Договір, відповідно до п. 3.1., набирає сили з моменту його підписання останньою зі сторін та діє до моменту його розірвання.

Відповідно до п. 4.2. договору надання послуг здійснюється з моменту початку надання послуги, зазначеної у акті приймання послуги по підключенню. Моментом виконання послуги вважається останній день звітного місяця.

Відповідно до п. 7.1. договору вартість послуги, наданої позивачем в рамках замовлення складається із вартості послуги по підключенню та щомісячної вартості послуги і вказується у замовленні в гривнях.

Згідно з п.п. 8.1., 8.2. договору 100 % вартості послуги по підключенню сплачується замовником авансом протягом 10-ти робочих днів з дня вступу замовлення в силу. Оригінал рахунка направляється відповідачу 1 разом з оригіналом замовлення. Оплата щомісячної вартості послуги здійснюється відповідачем 1 по закінченні звітного місяця на підставі копій рахунків, що направляється відповідачу 1 по факсу та/або електронній пошті до 5-го числа місяця, що йде за звітним. Рахунки оплачуються протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання копій рахунків.

У відповідності до п. 8.4. договору мотивовані заперечення відповідача 1 по виставлених рахунках направляються позивачу до 10-го числа місяця, що йде за звітним. Скорегований рахунок повинен бути оплачений відповідачем 1 протягом 5-ти календарних днів із дня одержання копії такого рахунка.

Відповідно до п. 8.5. договору оригінали рахунків, актів приймання послуг направляються позивачем поштовим звязком протягом 5-ти робочих днів з моменту реалізації послуг.

22.06.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання технологічних об?ємів у шафі для розміщення обладнання систем передачі № 06/07-012, за умовами якого позивач зобовязався надати відповідачу 1 послуги по фізичному розміщенню обладнання в шафах, що належать позивачу, в містах і в кількості місць.

Відповідно до п. 2.1. договору № 06/07-012 від 22.06.2007 р. щомісячна вартість послуг по фізичному розміщенню обладнання в шафах за одне місце становить 120 гривень.

Згідно з п. 2.2., 2.3. договору № 06/07-012 від 22.06.2007 р. щомісяця до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, позивач надає відповідачу 1 рахунок-фактуру на повний обсяг обумовлених договором платежів за надані послуги. Відповідач 1 здійснює оплату згідно рахунку-фактури позивача протягом 10-ти днів з дня їх отримання.

У відповідності до п. 9.1. договору № 06/07-012 від 22.06.2007 р. він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками та термін його дій в частині надання послуг складає 1 рік з дати його підписання, а в частині взаєморозрахунків до повного їх завершення та автоматично пролонговується на кожний наступний розрахунковий рік, якщо жодна зі сторін на 2 місяці до кінця терміну його дії не попередить іншу сторону про припинення його дії.

01.03.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спейс Гейт" укладено договір поруки № 1, відповідно до якого відповідач 2 поручився перед позивачем за виконання обовязків Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за договором договір про надання телекомунікаційних послуг № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. щодо заборгованості в сумі 244626, 62 грн.

Пунктом 1.2. договору поруки встановлено, що у випадку порушення відповідачем 1 обов?язку з договором про надання телекомунікаційних послуг № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач 1 неналежним чином виконує зобовязання щодо оплати отриманих телекомунікаційних послуг за договором № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р., у звязку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 244626, 62 грн.

Також позивач зазначає, що відповідач 1 має заборгованість за договором № 06/07-012 від 22.06.2007 р. щодо оплати за розміщення обладнання у розмірі 1800, 00 грн.

Враховуючи, що у відповідності до договору поруки № 1 від 01.03.2011 р. відповідачі є солідарними боржниками, позивач просить стягнути з них солідарно 244626, 62 грн. за договором № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. та 1800, 00 грн. заборгованості за договором № 06/07-012 від 22.06.2007 р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно 3600, 09 грн. пені за час прострочення грошового зобовязання, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 4320, 11 грн., та інфляційні втрати у розмірі 4220, 64 грн. та за договором № 06/07-012 від 22.06.2007 р. 22, 68 грн. пені, 27, 22 грн. 3 % річних та 23, 34 грн. інфляційних нарахувань.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах.

Телекомунікаційна послуга (послуга), відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації»продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У матеріалах справи містяться акти здачі прийняття робіт (надання послуг) за договором № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. на суму 360000, 00 грн.

Разом з тим, вищевказані акти не підписані Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

З приводу зазначеного суд відзначає, що відповідно до п. 4.3.2. договору у випадку якщо відповідач 1 не підписав акт приймання послуг і не надав позивачу в письмовому вигляді відмову від їхнього підписання протягом 5-ти робочих днів із дня отримання таких актів, послуга вважається прийнятою відповідачем 1 на день підписання таких актів.

Матеріалами справи підтверджується надіслання на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 актів здачі прийняття робіт (надання послуг) та рахунків-фактур на їх оплату.

Письмових обґрунтованих заперечень щодо отримання послуг за договором № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. та/або мотивованої відмови від підписання актів відповідачем 1 не надано, а відтак послуги вважаються прийнятими Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та відповідно такими, що підлягають оплаті останнім.

Доказів зворотнього відповідачем 1 суду не надано.

Також в матеріалах справи містяться рахунки-фактури на оплату розміщення телекомунікаційного обладнання за договором № 06/07-012 від 22.06.2007 р. на суму 1800, 00 грн.

Однак доказів їх оплати, або письмових заперечень щодо факту розміщення вказаного обладнання відповідачем 1 суду не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобовязання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач 2 зазначає, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 сплачено близько 210000, 00 грн. за договором про надання телекомунікаційних послуг № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. та надано гарантії щодо сплати решти коштів в найкоротший термін.

Також відповідач 2 зазначає, що між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача 1 за договорами № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. та № 06/07-012 від 22.06.2007 р. становить 34161, 46 грн.

З приводу наведеного суд відзначає, що акт звіряння взаєморозрахунків, не є первинним документом, якій підтверджує здійснення господарської операції та має на меті лише звіряння бухгалтерських операцій субєктів господарювання.

Вказана позиція викладена, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2003 р. № 21/308.

На підставі викладеного, враховуючи, що Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 не спростовано заявлені до нього вимоги та не надано доказів оплати вартості послуг за договором № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р., а також з огляду на те, що відповідач 2 є солідарним боржником відповідно до договору поруки № 1 від 01.03.2011 р., суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів солідарно 244626, 62 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Що ж до вимог позивача про стягнення солідарно з відповідачів солідарно 3600, 09 грн. пені за час прострочення грошового зобовязання, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 4320, 11 грн., та інфляційні втрати у розмірі 4220, 64 грн. за договором № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. та за договором № 06/07-012 від 22.06.2007 р. 22, 68 грн. пені, 27, 22 грн. 3 % річних та 23, 34 грн. інфляційних нарахувань суд відмовляє у їх задоволенні з огляду на наступне.

Умовами договору поруки № 1 від 01.03.2011 р. встановлено ліміт відповідальності відповідача 2 перед позивачем за виконання обовязків Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за договором про надання телекомунікаційних послуг № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. в межах 244626, 62 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Як встановлено ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідальність відповідача 2 перед позивачем за виконання обовязків Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за договором про надання телекомунікаційних послуг № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. забезпечене порукою відповідача 2 лише в межах 244626, 62 грн., суд приходить до висновку, що до відповідачів не застосовуються положення ст. 541 Цивільного кодексу України щодо солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) виконати зобов?язання в сумі, що перевищує 244626, 62 грн.

Інших обґрунтувань свої вимог, ніж ті, що наведено у позовній заяві, позивачем не надано.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором № 06/07-012 від 22.06.2007 р. у розмірі 1800, 00 грн., а також 3600, 09 грн. пені за час прострочення грошового зобовязання, 3 % річних від простроченої суми у розмірі 4320, 11 грн., та інфляційні втрати у розмірі 4220, 64 грн. за договором № 02/2006/LAU від 23.02.2006 р. та за договором № 06/07-012 від 22.06.2007 р. 22, 68 грн. пені, 27, 22 грн. 3 % річних та 23, 34 грн. інфляційних нарахувань необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейс Гейт" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 50-г, код ЄДРПОУ 30401126), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 5, код ЄДРПОУ 31731686) заборгованість у розмірі 244626, 62 (двісті сорок чотири тисячі шістсот двадцять шість грн. 62 коп.) грн.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 5, код ЄДРПОУ 31731686) 4892, 53 (чотири тисячі вісімсот девяносто дві грн. 53 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено 27.02.2012 р.