Рішення № 21778935, 24.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/57024.02.12 За позовом Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства

До Київського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України

Провизнання недійсним рішення адміністративної колегії

За зустрічною позовною заявою Київського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України

До Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства

Простягнення штрафу та пені

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін за первісною позовною заявою:

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1, пред. за дов. №253 від 13.12.2011 р., Калініченко Ю.В., директор, розпорядження №31 від 09.07.2010 р.

Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позом)ОСОБА_2, пред за дов. №02-05/1712 від 15.07.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кагарлицький ринок Кагарлицького районного споживчого товариства звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Антимонопольного Комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.12.2011 року.

У судове засідання 14.12.2011 року представники позивача та відповідача зявились.

14.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача.

Представник позивача надав усні пояснення по справі щодо заявленого клопотання. В усних поясненнях заявлене клопотання підтримав.

Представник відповідача надав усні пояснення по справі. В усних поясненнях заявлене відповідачем клопотання про заміну неналежного відповідача підтримав.

Клопотання судом задоволено.

Ухвалою суду від 14.12.2011 р. розгляд справи відкладався на 11.01.2012 р.

В судовому засіданні 11.01.2012 р. оголошувалась перерва до 20.02.2012 р.

В судовому засіданні 20.02.2012 р. оголошувалась перерва до 24.02.2012 р.

23.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача за первісною позовною заявою надійшли документи по справі.

У судове засідання 24.02.2012 року представники сторін зявились.

Представник 1 позивача за первісним позовом надав суду усні пояснення по справі. Заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом надав суду усні пояснення щодо тверджень представника позивача.

Представник відповідача за первісним позовом в задоволені вимог первісного позову просив відмовити.

Представник позивача за зустрічним позовом надав суду усні пояснення по справі. Заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник 1 відповідача за зустрічним позовом надав суду усні пояснення по справі. Просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 24.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення та ухвали відповідно до вимог ст. 87 ГПК України надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні. Повне рішення та ухвалу сторонам, які брали участь у судовому процесі та були присутніми в судовому засідання видаються нарочно їх уповноваженим представникам за їх зверненням.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Відділення від 26.07.2011 № 72 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу": визнано, що Кагарлицький ринок Кагарлицького районного споживчого товариства (ідентифікаційний код 01560770) за підсумками роботи за січень - травень 2011 року в межах м. Кагарлик Київської області, є таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг оренди торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, з часткою що перевищує 35%; визнано дії Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства щодо заниження, під час формування собівартості цін надання послуг, рівня кількісної одиниці наданих послуг, що призводить до збільшення вартості послуг для споживачів, порушенням, яке передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг оренди торгових приміщень (площ,) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, шляхом встановлення таких цін на Послуги, які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, на Кагарлицький ринок Кагарлицького районного споживчого товариства (ідентифікаційний код 01560770) накласти штраф у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень; визнано дії Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства, щодо застосування різних умов для розрахунку надання однакової послуги, тобто послуги утримання місця по тимчасовому устаткуванню споруд для торгівлі, порушенням, яке передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг оренди торгових приміщень (площ, місць) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, шляхом застосування різних умов до рівнозначних угод із суб 'сктсіми господарювання, без об'єктивно виправданих на те причті, що передбачено пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначеного у пункті 4 резолютивної частини цього рішення, на Кагарлицький ринок Кагарлицького районного споживчого товариства (ідентифікаційний код 01560770) накласти штраф у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) гривень (далі - Рішення).

Відповідно позовної заяви позивач за первісним позовом стверджує, що спірне рішення було прийняте з порушенням норм матеріального права, висновки, викладені у ньому не відповідають дійсним обставинам справи, що свідчить про неповне їх з'ясування.

Проте суд не погоджується з такими твердженнями позивача за первісним позовом виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Відповідно до п.11 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність субєкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших субєктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Як вбачається з матеріалів справи № 523/52-р-02-05-11, на підставі наказу Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 13.04.2011 № 33, наказу в. о. голови відділення від 26.04.2011 № 36 та службового доручення Голови відділення від 13.04.2011 № 30/СД, була здійснена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції Кагарлицьким ринком Кагарлицького районного споживчого товариства (надалі - Ринок, Кагарлицький ринок РайСТ).

Крім того, до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відділення, територіальне відділення) надійшла заява фізичної особи підприємця - Хрипченко М.Б. (лист від 12.04.2011, зареєстрований в територіальному відділенні 06.05.2011 за № 01-10-бр.-Х) та колективна заява 67 осіб (лист, зареєстрований в територіальному відділенні 13.05.2011 за № 01-10- 61-Ко) щодо можливих порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства.

За результатами проведеної перевірки та розгляду заяв встановлено наступне. Повна назва: Кагарлицький ринок Кагарлицького районного споживчого товариства Ідентифікаційний код: 01560770 Правовий статус - юридична особа.

Місцезнаходження юридичної особи: вул. Незалежності 15-а, м. Кагарлик, Київська область.

Ринок є власним підприємством Кагарлицького районного споживчого товариства (надалі - РайСТ), знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні правлінню районного споживчого товариства, користується правом юридичної особи, діє на основі законодавства України, рішень Рад і правління споживчої кооперації України, має самостійний баланс, кутовий штамп, круглу печатку із зазначенням своєї назви.

Кагарлицький ринок РайСТ здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 010553, виданого Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області 10.07.2002.

Ринок являється платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва виданого Кагарлицькою Державною податковою інспекцією від 01.01.2011 № 100313666 серії НБ № 383422.

Метою діяльності Ринку є надання послуг та створення для продавців та покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються в залежності від попиту та пропозицій.

Згідно статистичної довідки, виданої відділом статистики у Кагарлицькому районі № 149218, основними видами діяльності Ринку є:

роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту

роздрібна торгівля з лотків на ринку здавання в оренду власного нерухомого майна оптова торгівля хімічними продуктами

роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань

Основною метою діяльності Ринку є надання послуг та створення для продавців та покупців умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються в залежності від попиту та пропозицій. Організація проведення ярмарок і базарів з широким залученням господарств, торгових підприємств та підприємств громадського харчування. Здійснення активних заходів щодо зниження ринкових цін шляхом збільшення організованого привозу на ринок сільськогосподарської продукції підприємствами, кооперативними організаціями та населенням.

Суб'єктів господарювання, пов'язаних, згідно статті 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції, відносинами контролю із Кагарлицьким ринком РайСТ під час перевірки не виявлено.

Отже, враховуючи викладене, у визначенні статті 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції"" Кагарлицький ринок РайСТ є суб'єктом господарювання.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02 № 49-р та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 01.04.02 р. за № 317/6605 (надалі - Методика) відділенням проведено визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку надання послуг оренди торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Об'єктом аналізу для визначення монопольного (домінуючого) становища є Кагарлицький ринок Кагарлицького районного споживчого товариства.

Відповідно до Методики, товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права.

Ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Послуги оренди торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 05.03.2009р. №278 "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи", Наказу Міністерства економіки України, Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009р. № 638/109 "Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів". Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 р. N 57/188/84/105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. N 288/6576 та Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 24.02.2010р. №157 "Про встановлення нормативу рентабельності за надання в оренду торгових площ і устаткування у торгівельних об'єктах на ринках Київської області" шляхом встановлення граничного рівня рентабельності на ці послуги в розмірі 20 %.

Отже, товаром визначено - послуги, які надає Товариство, а саме послуги оренди торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів. З огляду на особливість даного товару, взаємозамінні товари (товарні групи) відсутні.

Ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Відповідно до Методики, товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Одними з показників взаємозамінності товару є: подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників та відсутність суттєвої різниці в цінах.

Надання послуги оренди торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів чітко регламентовано державою, тому застосування взаємозамінних товарів в даному випадку неможливо.

Отже, товарними межами ринку визначено послуги.

Споживачами є фізичні та юридичні особи, які орендують певні площі, торговельні місця для здійснення купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Відповідно до Методики, територіальні (географічні) межі ринку - межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Отже, територіальними (географічними) межами ринку визначено межі території м. Кагарлик Київської області.

Відповідно до методики, часові межі ринку визначаються як проміжок часу, протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями

постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

В зв'язку з тим, що період повного обороту авансового капіталу не перевищує 30 днів, часовими межами визначено січень - травень 2011 року.

Конкуренти-це суб'єкти господарювання, створені на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстровані в установленому порядку, функціональними обов'язками яких є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України проведено дослідження ринку надання послуг оренди торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Таким чином, враховуючи наведене, матеріалами справи доведено, що Кагарлицький ринок Кагарлицького районного споживчого товариства згідно частини 2 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за підсумками роботи протягом січня - травня 2011 року, є таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг оренди торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в межах м. Кагарлик, з часткою що перевищує 35%.

Регулювання тарифів на Послуги оренди торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів здійснюється відповідно до Постанови КМУ від 05.03.2009р. №278 "Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об'єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи", Наказу Міністерства економіки України, Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009р. № 638/109 "Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів", Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 р. N 57/188/84/105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 р. N 288/6576 та Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 24.02.2010р. №157 "Про встановлення нормативу рентабельності за надання в оренду торгових площ і устаткування у торгівельних об'єктах на ринках Київської області" шляхом встановлення граничного рівня рентабельності на ці послуги в розмірі 20 %.

Надання платних послуг населенню та суб'єктам господарювання на території Ринку здійснюється відповідно до прейскурантів цін, що розробляються адміністрацією Ринку, затверджуються директором Ринка та погоджується із головою правління Кагарлицького РайСТ.

Розрахунок цін на послуги (собівартість) формується згідно із Порядком розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів (надалі - Порядок), затвердженим Наказом Міністерства економіки України та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009 № 638/109 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2009 за № 600/16616.

Згідно Порядку, орендна плата за торгові приміщення (площі) на ринках розраховуються виходячи із собівартості надання в оренду торгових приміщень (площ) та прибутку без врахування податку на додану вартість.

Прибуток за надання в оренду торгового приміщення (площі) розраховується як добуток собівартості надання в оренду торгового приміщення (площі) та рентабельності.

Собівартість надання в оренду 1 кв. м. торгового приміщення (площі) розраховується шляхом ділення витрат на загальну площу торговельних місць.

До собівартості надання в оренду торгових приміщень (площ) включаються прямі та непрямі витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ), та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) на ринках.

Прямі витрати, пов'язані з наданням в оренду торговельних місць, та/або прямі витрати, пов'язані з обслуговуванням торговельних місць на ринках, визначаються як витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

До непрямих витрат, пов'язаних з наданням в оренду торговельних місць, та/або непрямих витрат, пов'язаних з обслуговуванням торговельних місць на ринках, належать витрати:

на оплату праці адміністративного та технічного персоналу; на тепло-, водопостачання і водовідведення, електроенергію, вивіз сміття;

на послуги з прибирання, охорони та пожежної охорони приміщень; утримання медпунктів, лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи, санвузлів, кімнат гігієни, кімнати міліції;

на амортизацію основних засобів та нематеріальних активів.

Плата за інші послуги на ринках, які не включені до розрахунку собівартості орендної плати за торговельне місце, визначається за одиницю послуги за виміром строку надання послуги та розраховується як добуток економічно обгрунтованих витрат, що безпосередньо відносяться до собівартості надання одиниці послуги та прибутку у межах нормативу рентабельності.

До виробничої собівартості послуг на ринках включаються витрати, безпосередньо пов'язані з наданням конкретного виду послуг.

Собівартість платних послуг, які надає Ринок, формуються на рівні річних фактичних витрат за попередній період з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді.

Згідно аналізу зміни величини витрат та вартості платних Послуг, встановлено, що збільшення вартості послуг відбулося в основному за рахунок росту заробітної плати з урахуванням виплат, з урахуванням доплат за вислугу років та стаж роботи, збільшенням вартості комунальних послуг, матеріалів та інших складових.

В 2010 році Ринок був на єдиній системі оподаткування та сплачував податок у розмірі 10%. З 01.01.2011 Ринок являється платником податку на додану вартість та сплачує ПДВ у розмірі 20%.

Як вже зазначалось, собівартість платних послуг, які надає Ринок, формуються на рівні річних фактичних витрат за попередній період з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді. На кожний вид послуг Ринком розроблено розрахунки цін на послуги, які надає Ринок.

Розрахункова плата формується шляхом ділення виробничої собівартості послуг (повної собівартості) на кількість наданих Послуг з урахуванням рівня рентабельності.

За аналізом наданих під час перевірки розрахунків цін на послуги комісією було встановлено, що кількісна одиниця наданих послуг була з боку Ринку занижена, що в свою чергу впливає на розрахунок ціни на послугу в бік її збільшення.

Як вже зазначалося, до собівартості надання в оренду торгових приміщень (площ) включаються прямі та непрямі витрати, пов'язані з наданням в оренду торгових приміщень (площ), та/або витрати, пов'язані з обслуговуванням торгових приміщень (площ) на ринках.

Прямі витрати, пов'язані з наданням в оренду торговельних місць, та/або прямі витрати, пов'язані з обслуговуванням торговельних місць на ринках, визначаються як витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Собівартість надання в оренду 1 кв. м. торгового приміщення (площі) (1 торговельного місця) розраховується шляхом ділення витрат на загальну площу торговельних місць (кількість торговельних місць).

Як показав аналіз розрахунку та наданих під час перевірки документів, вбачається занижений рівень кількісної одиниці наданих в оренду торгових місць під тимчасовими спорудами (загальна площа торговельних місць).

Торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджуються відповідно до законодавства.

Як повідомила адміністрація Ринку, одне торговельне місце на прилавках (столах) дорівнює одному повному чи неповному погонному метру, при продажу продукції (товарів) у контейнерах, кіосках, палатках тощо - двом повним чи неповним квадратним метрам займаної площі.

Згідно Звіту, як вже зазначалось, в наявності та використанні у Ринка 1297,0 торговельних місць відведених у формі кіосків, контейнерів, тощо (тобто тимчасові споруди). Тобто на місяць (згідно договорів оренди складає 30 календарних днів) - 38 910,0 торговельних місць, в той час коли у розрахунку зазначено - 32 585,0 торговельних місць, що також впливає на зміну ціни послуги в бік її збільшення.

Отже, враховуючи наведене, матеріалами справи доведено, що дії Ринку, щодо заниження, під час формування собівартості цін надання послуг, рівня кількісної одиниці наданих послуг, що призводить до збільшення вартості послуг для споживачів, є порушенням, яке передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг оренди торгових приміщень (площ,) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, шляхом встановлення таких цін на Послуги, які не можливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що передбачено пунктом 1 частини другої статті ІЗ Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Таким чином, при прийнятті спірного рішення було дотримано вимоги ст. 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", вимоги Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне зясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно, підстав для визнання спірного рішення недійсним на підставі ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" немає, а тому вимоги позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом про визнання недійсним спірного рішення є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Спірним рішенням на відповідача за зустрічним позовом накладено штраф у розмірі 30 000,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом та відповідно до частини першої статті 22 зазначеного Закону, розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Відповідно до статті 3 "Про Антимонопольний комітет України", одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, органи Антимонопольного комітету України мають, в тому числі, повноваження перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно - господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та, під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідачем за зустрічним позовом штраф накладений спірним рішенням не сплачено, чим порушено вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України . Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Оскільки Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України доведено порушення Кагарлицьким ринком Кагарлицького районного споживчого товариства вимог пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", то позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення штрафу в розмірі 30 000,00 грн. та пені в розмірі 30 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Кагарлицький ринок Кагарлицького районного споживчого товариства.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства (09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Незалежності, будинок 15 А, ідентифікаційний код 01560770) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) штрафу, 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) пені накладеного рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.09.2011 р. № 75/03-П, зарахувавши до доходів загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, на р/р 31118106700009, код банку 82019, код ЗКПО 26077945, отримувач: УДК у Святошинському районі міста Києва.

4. Стягнути з Кагарлицького ринку Кагарлицького районного споживчого товариства (09200, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Незалежності, будинок 15 А, ідентифікаційний код 01560770) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду суму судового збору в розмірі 1411,50 (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 коп.) до Державного бюджету України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 27.02.2012 р