Рішення № 21778871, 02.12.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/30702.12.11

За позовомВідкритого акціонерного товариства Страхова компанія «Нова»

До Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна»

Провідшкодування шкоди в порядку регресу 13985,30 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 представник (довіреність № 293 від 18.07.2011 р.)

Від відповідача ОСОБА_2 представник (довіреність № 85D/2011 від 11.03.2011 р.)

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство Страхова компанія «Нова»(далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна»(далі відповідач) відшкодування шкоди в порядку регресу 13985,30 грн.

Ухвалою суду від 21.09.2011 р. розгляд справи призначено на 12.10.2011 р.

У судовому засіданні від 12.10.2011 р. представники сторін надали спільну заяву про продовження строку розгляду справи.

Оскільки відповідно до ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, суд задовольняє клопотання.

Ухвалою суду від 12.10.2011 відкладено розгляд справи на 16.11.2011, продовжено строк розгляду спору по справі №12/307, зобов'язано відповідача надати письмові пояснення по суті позовної заяви у справі № 12/307.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 справу було передано в провадження судді Палія В.В., в звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 12.10.2011 відкладено розгляд справи на 02.12.2011.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 справу було передано в провадження судді Прокопенко Л.В., в звязку з виходом з лікарняного.

В судовому засіданні 02.12.2012 суд оголошує повний текст рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд,

ВСТАНОВИВ

11.06.2008 між ФОП ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір добровільного страхування ризиків, повязаних з експлуатацією наземного транспортного засобу, предметом якого було страхування автомобіля san Murano»д.н. НОМЕР_1.

12.03.2009 сталася ДТП.

Відповідно до полісу ВВ/3997187, цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована у відповідача.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 12859,50 грн., 300,00 грн. вартість виїзду експерта, 350,00 грн. вартість проведення експертної оцінки.

Крім суми страхового відшкодування, позивач ставить вимоги про стягнення з відповідача 398,64 грн. пені, 77,16 грн. 3% річних.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в звязку з відсутність доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; 22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну; 22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 ч ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одно місяця з дня отримання страховиком необхідних документів».

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 ЦК України теж передбачає перехід до страхової організації прав страхувальника вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 12859,50 грн., 300,00 грн. вартість виїзду експерта, 350,00 грн. вартість проведення експертної оцінки підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 398,64 грн. пені, то суд відмовляє в задоволенні цієї частини позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

В той же час ст. 547 ЦК України визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 231 ГК України також встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторонами не узгоджено розмір пені, а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Стосовно стягнення з відповідача 3% річних в сумі 77,16 грн., то слід зазначити таке.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 3% річних.

Стосовно заперечень відповідача, то слід зазначити, що згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наданих позивачем доказів достатньо для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48 А, код 31241449) на користь Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія «Нова»(02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, код 31241449) страхового відшкодування у розмірі 12859 (дванадцять тисяч вісімсот пятдесят дев'ять) грн. 50 коп., 300 (триста) грн. 00 коп. вартість виїзду експерта, 350 (триста пятдесят) грн. 00 коп. вартість проведення експертної оцінки, 77 (сімдесят сім) грн. 16 коп. 3% річних, 135 (сто тридцять пять) грн. 87 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В.Прокопенко