Рішення № 21778836, 27.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-22/1254-201227.02.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія

«Оранта»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3080/26 від 21.12.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 13.02.2012р.);

В судовому засіданні 27.02.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі ПАТ «СК «АХА Страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) 35000 грн. суми страхового відшкодування сплаченого позивачем страхувальнику.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «АХА Страхування»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 546КЛ-а/10 ЛВ від 31.07.2010р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Opel Astra, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 35 000 грн. в судовому порядку.

Відповідач надав відзив на позов у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що страхове відшкодування позивачем було виплачено не вигодонабувачу по договору добровільного страхування, у звязку з чим позивач права вимоги до відповідача, відповідно до ст. 1191 ЦК України, не набув.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 546КЛ-а/10 ЛВ від 31.07.2010р. у АТ «СК «АХА Страхування»застраховано автомобіль Opel Astra, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_3, вигодонабувачем ПАТ «Альфа-Банк».

Згідно довідки сформованої АІПС ДТП № 8717915 про обставини дорожньо-транспортної пригоди, 05.11.2010р. на дорозі Т-03-15 Локачі-Павлівка (Волинська обл.) мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 та Opel Astra, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 2.9, п. 12.1, 10.5 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у правопорушеннях постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 03.12.2010р, справа № 3-1668-10.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Opel Astra, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 533 про оцінку автомобіля, що складений 16.12.2010р. суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № 618 від 10.10.2003р.), складає 43031, 39 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 05.11.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 2010/V/MOD00023/VESKO1259 від 28.01.2011р. по договору страхування № 546КЛ-а/10 ЛВ від 31.07.2010р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 38460, 52 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 1712 від 01.02.2011р..

Заперечення відповідача з приводу неправомірності виплати страхового відшкодування безпосередньо на рахунок ремонтної організації судом відхиляються, оскільки у матеріалах справи наявний лист вигодонабувача - ПАТ «Альфа-Банк»за вих. № 4460-23-б/б від 25.01.2011р. про здійснення виплати страхового відшкодування в сумі 38460, 52 грн. страхувальнику для відновлювального ремонту.

За умовами укладеного договору страхування № 546КЛ-а/10 ЛВ від 31.07.2010р. (п. 25.14) виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком особі, вказаній у листі вигодонабувача (п. 24.1.3 договору), окрім випадків, коли сума страхового відшкодування не перевищує 10000 грн. (в цьому випадку страхове відшкодування сплачується страхувальнику без погодження з вигодонабувачем, виключно шляхом перерахування на рахунок СТО)…

Виплата страхового відшкодування здійснена позивачем на рахунок ТОВ «Волинь-Авто», яким проводився ремонт автомобіля після аварії, відповідно до заяви вигодонабувача, що відповідає наведеним положенням договору страхування.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Представленим до матеріалів справи витягом з централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Opel Astra, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/5626705.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 03.12.2010р..

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідачем на вимоги суду (ухвала від 06.02.2012р.) не представлено договору (полісу ВС/5626705) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів що укладений з власником автомобіля ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2 за участю якого сталась ДТП 05.11.2010р., а факт укладення зазначеного договору підтверджено матеріалами справи (витягом з централізованої бази МТСБУ).

Жодних належних доказів, що за вказаним договором застраховано цивільну відповідальність іншої особи, що вказаний договір укладений не у відношенні відповідальності водія визнаного винним у ДТП 05.11.2010р. відповідачем суду не надано, про наявність таких - у спростування вимог позивача протягом досить тривалого часу розгляду справи (з 06.02.2012р.) суд не повідомлено.

Положення ГПК України не передбачають вчинення з боку суду дій спрямованих на примусове вилучення документів, які не надаються сторонами, а всі можливі дії, спрямовані на встановлення зазначених обставин саме при безпосередньому дослідженні доказів необхідних для вирішення спору, судом були вчинені.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Opel Astra, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5626705), а до ПАТ «СК «АХА Страхування»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 546КЛ-а/10 ЛВ від 31.07.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обовязкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Opel Astra, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу автомобілю Opel Astra, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 05.11.2010р., що визначений звітом № 533 про оцінку автомобіля складеним 16.12.2010р. та заявляються до стягнення з відповідача в межах ліміту передбаченого договором страхування (поліс ВС/5626705).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/5626705) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза 0 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 35 000 грн. виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Заява за вих. № 2938/18/цв від 30.05.2011р., міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 02.06.2011р., що підтверджується квитанцією курєрської доставки (залучена в копії до справи).

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору у сумі 1609, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, ідент. код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, р/р 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 20474912) 35 000 грн. (тридцять пять тисяч гривень) страхової виплати в порядку регресу, 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот девять гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 01.03.2012