Рішення № 21778738, 15.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№1/13715.02.12

За позовом Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО - страхування”

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Простягнення 7 688,95 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_2 предст. (дов. 1034/2012 від 01.01.2012)

Від відповідачане з'явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО страхування" (далі позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 7 688,95 грн.

Ухвалою суду від 20.06.2011 залишено позов без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ, справу передано на розгляд судді Прокопенко Л.В.

Ухвалою суду від 29.08.2011 р. справу було прийнято до свого провадження суддею Прокопенко Л.В., розгляд справи призначено на 14.10.2011 р.

У судовому засіданні від 14.10.2011 р. представники сторін не зя вились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 14.10.2011 р. розгляд справи відкладено на 18.11.2011 р.

У звязку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 18.11.2011 не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.11.2011 справу було передано в провадження судді Підченко Ю.О.

Ухвалою суду від 18.11.2011 призначено розгляд справи на 07.12.2011.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 справу було передано в провадження судді Прокопенко Л.В. в звязку з виходом з лікарняного.

Ухвалою суду від 07.12.2011 відкладено розгляд справи на 15.02.2012.

В судовому засіданні 15.02.2012 судом оголошено повний текст рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд,

ВСТАНОВИВ

22.05.2007 між позивачем та Андрос Т.О. було укладено договір страхування №АТК120805, предметом якого було страхування автомобіля MAGENTIS», д.н. НОМЕР_1.

12.12.2007 сталася ДТП за участю транспортного засобу BL71», р.н. НОМЕР_2.

Відповідно до постанови Буринського районного суду Сумської області, винуватцем ДТП визнано власника транспортного засобу vo BL71», р.н. НОМЕР_2.

На момент скоєння ДТП, транспортним засобом BL71», р.н. НОМЕР_2 володів Фізична особа-підприємець ОСОБА_1.

Позивач оплатив суму страхового відшкодування в розмірі 7688,95 грн.

За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідача 7688,95 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" 22.1. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; 22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну; 22.3. Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 37.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": «виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одно місяця з дня отримання страховиком необхідних документів».

Згідно з ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 Цивільного кодексу України теж передбачає перехід до страхової організації прав страхувальника вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Статтею 228 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у розмірі 7688,95 грн. підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наданих позивачем доказів достатньо для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства “ПРОСТО - страхування” (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код 24745673) 7688 (сім тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн. 95 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В.Прокопенко