Рішення № 21778711, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/25322.02.12 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»

До Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 Про припинення договору іпотеки та зобовязання вчинити певні дії Представники сторін: Від позивачаОСОБА_3 - представник; Від відповідача Вознюк В.М - представник; Від третіх осіб1) ОСОБА_3 - представник; 2) Не з'явились. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И : На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»про припинення договору іпотеки та зобовязання вчинити певні дії, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»просить суд визнати договір іпотеки № 47-2/20-10-з/3 від 04.10.2010 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»припиненим та зобовязати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»звернутися із заявою про погашення позики (кредиту) нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, для зняття заборони відчуження нерухомого майна. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2011 р. порушено провадження у справі № 56/254 та залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. Позовні вимоги мотивовані тим, що у звязку з виконанням фізичною особою - позичальником ОСОБА_1 зобовязань перед публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»за кредитним договором № 41/09-980/27 від 31.12.2009 р., щодо погашення кредиту, припиняються зобовязання за договором іпотеки № 47-2/20-10-з/3 від 04.10.2010 р., відповідно до якого було передано в іпотеку трикімнатну квартиру, загальною площею - 151,13 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 тому необхідно було зняти заборону відчуження вказаної вище трикімнатної квартири. У звязку із відсутністю будь-яких дій з боку відповідача, щодо зняття заборони на відчуження вказаного вище майна, позивач звернувся до суду за захистом свої прав. Відповідач проти позову заперечує та вказує, що трикімнатна квартира, загальною площею - 151,13 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Новомістенська, б. 8, кв. № 13 знаходиться під арештом у звязку із необхідністю забезпечити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 35/478, предметом якої є солідарне стягнення заборгованості в сумі 6296434,27 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлоспецбудпроект»та Товариства з обмеженою відповідальністю «муніципальна іпотечна компанія»за кредитним договором № 47-2/20-10 від 14.12.2007 р. У своїх письмових поясненнях третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 зазначав, що ним було здійснено дострокове погашення кредиту, про що було належним чином повідомлено банк, а тому у звязку із припиненням основного зобовязання припинились і зобовязання за договором іпотеки № 47-2/20-10-з/3 від 04.10.2010 р., а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»та ОСОБА_1 звернулись до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» про вчинення необхідних дій для зняття заборони відчуження предмету іпотеки, проте відповідачем було повністю проігноровано вказані звернення.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, проте направив клопотання до суду про розгляд справи за його відсутності. Крім того, відповідно до пояснено наявних в матеріалах справи № 56/253, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зазначив що Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»при зверненні до нього з вимогою про зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеної згідно договору іпотеки, не надало безспірних доказів виконання зобовязання та деякі подані ним документи не відповідали вимогам чинного законодавства. В звязку з чим, заявнику було відмовлено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальних дій щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеної згідно договору іпотеки.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

31.12.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»(назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»), як кредитором (надалі - відповідач, банк) та громадянином України ОСОБА_1, як позичальником (надалі - третя особа 1) укладено кредитний договір № 41/09-980/27 (надалі - кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого Банк надає Позичальнику в порядку, передбаченому цим Договором, кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії в сумі 3 790 000 (три мільйони сімсот дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. терміном повернення "27" грудня 2010 року зі сплатою за користування кредитом 21 % (двадцять один відсоток) річних.

Договором від 14.07.2011 р. про внесення змін до кредитного договору № 41/09-980/27 від 21.12.2009 р. укладеного між банком та позичальником було викладено п. 1.1 розділу 1 кредитного договору № 41/09-980/27 від 21.12.2009 р. в наступній редакції: Банк надає Позичальнику в порядку, передбаченому цим Договором, кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії в сумі 300000 грн. 00 коп. терміном повернення "13" січня 2012 року зі сплатою за користування кредитом 18 % річних.

Пунктом 3.1. кредитного договору (із мінами внесеними Договором від 14.07.2011 р. про внесення змін до кредитного договору № 41/09-980/27 від 21.12.2009 р. укладеного між банком та позичальником) встановлено, що виконання зобов'язань Позичальника за цим Договором забезпечується договором іпотеки трикімнатної квартири № 13 площею 150,03 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Новомістенська, буд. № 8, заставною вартістю 1050210 грн.

Відповідно до п. 4.4. кредитного договору (із мінами внесеними Договором від 14.07.2011 р. про внесення змін до кредитного договору № 41/09-980/27 від 21.12.2009 р. укладеного між банком та позичальником) погашення кредиту здійснюється не пізніше 13 січня 2012 року в сумі 300000,00 грн. відповідно до наступного графіку: грудень 2011 р. - 10000,00 грн., не пізніше 30 січня 2012 року - 290000,00 грн.

З метою забезпечення належного виконання зобовязань за кредитним договором № 41/09-980/27 від 21.12.2009 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик», як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія», як іпотекодавцем (надалі - позивач) укладено договір іпотеки № 47-2/20-10-з/3 від 04.10.2010 р. (надалі - договір іпотеки).

-Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки (із змінами внесеними договором № 4 від 14.07.2011 р. про внесення змін до договору іпотеки 47-2/20-10-з/3 від 04.10.2010 р.) Іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язань що випливають з Кредитного договору № 41/09-980/27 від 31.12.2009 року (далі по тексту - «Кредитний договір»або Основне зобов'язання, укладеного між гр. ОСОБА_1 (далі - Боржник) за умовами якого Боржник зобов'язаний повернути Іпотекодержателю в строк до 13.01.2012 року кредит в сумі 300000,00 грн. 00 коп. сплатити відсотки за користування кредитом; у розмірі 18 % річних, а також сплатити комісії та штрафні санкції, передбачені кредитним договором та відшкодувати іпотекодержателю можливі збитки, завдані неналежним виконанням зобовязань за кредитним договором, надає в наступну іпотеку Іпотекодержателю Предмет іпотеки, зазначений в п. п. 1.1.1. цього Договору.

Згідно п. 1.1.1 договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є в тому числі трикімнатна квартира, загальною площею - 151,13 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Новомістенська, б. 8, кв. № 13, що належить на праві приватної власності іпотекодавця.

Відповідно до виписки відповідача по особовому рахунку позичальника, третя особа 1 повністю повернула грошові кошти отриманні за кредитним договором Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Хрещатик», що також підтверджується відповідачем.

Листом вих. № 1/21-10-2011 від 21.10.2011 р. позивач просив відповідача звернутись до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з метою зняти заборону відчуження трикімнатної квартири, загальною площею - 151,13 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповіді на зазначений лист банк не направив, жодних дій з метою зняти заборону відчуження трикімнатної квартири, загальною площею - 151,13 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не вчинив.

Спір у справі виник у звязку із не здійсненням відповідачем жодних дій з метою зняти заборону відчуження трикімнатної квартири, загальною площею - 151,13 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Новомістенська, б. 8, кв. № 13.

Враховуючи викладене позивач просить суд визнати договір іпотеки № 47-2/20-10-з/3 від 04.10.2010 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»припиненим та зобовязати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»звернутися із заявою про погашення позики (кредиту) нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, для зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд здійснює захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств та організацій шляхом вжиття передбачених вказаним кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Матеріалами справи (банківські виписки) підтверджується, що ОСОБА_1 - позивальник повністю виконав свої зобовязання за Кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 573 Цивільного кодексу України передбачено, що заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Іпотека згідно із статтею 575 Цивільного кодексу України, є одним із видів застави. Іпотечні правовідносини регулюються спеціальним законом, Законом України «Про іпотеку».

Згідно умов ст. 1 Закону України “Про іпотеку”, іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 7 Закону України “Про іпотеку”, якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Отже чинним законодавством України встановлено, що іпотекою забезпечуються виключно реальні існуючі зобовязання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договорів, чинних на момент укладення іпотечного договору.

В даному випадку є кредитний договір, який набрав чинності з моменту його підписання сторонами та містив всі істотні умови, які є необхідними для такого виду правочинів суму кредиту, розмір плати за користування кредитом, строк виконання зобов'язань та інші необхідні умови.

На підставі вказаного договору банк та позичальник укладали додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.

Таким чином, іпотека поширюється як на кредитний договір так і на будь які додаткові угоди, укладені на виконання основного договору, забезпечує дійсне зобов'язання, виконання якого прийняв на себе боржник.

Згідно з пунктом 8.4. договору іпотеки, цей договір, діє до повного виконання боржником основних зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до статті 17 Закону України „Про іпотеку” іпотека припиняється зокрема у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Як вбачається з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом

Як вбачається з матеріалів справи, сторони надали суду належні докази належного виконання усіх забезпечених іпотекою зобовязань.

З огляду на ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Тобто, забезпечення виконання зобов'язання класифікуються на окремо визначені види, які мають свої особливості і застосовуються до певних правовідносин незалежно один від одного.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Виходячи з ч. 1, 3 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, і правила про яку встановлюються законом.

За визначенням майнового поручителя, наведеного в ст. 1 Закону України "Про іпотеку", це - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Враховуючи те, що зобов'язання за кредитним договором (основним договором за договором іпотеки) третьою особою 1 виконані, тому наявні підстави для визнання договору іпотеки припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»про визнання договору іпотеки № 47-2/20-10-з/3 від 04.10.2010 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик»припиненим.

Щодо позовних вимог в частині зобовязати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик»звернутися із заявою про погашення позики (кредиту) нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, для зняття заборони відчуження нерухомого майна суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат»на нотаріусів покладаються обовязки щодо вчинення таких нотаріальних дій, як накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат»одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення чи розірвання договору довічного утримання, нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Пунктом 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 визначено, що нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, зокрема за заявою:

-банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту);

-заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобовязання;

-заставодавця (іпотекодавця) у разі визнання рішенням суду договору застави (іпотеки) недійсним;

-заставодержателя (іпотекодержателя) у звязку з відкриттям виконавчого провадження про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, юридичні особи мають право звертатись до господарського суду за захистом своїх оспорюваних або порушених прав.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивачем не доведено суду та не наведено правового обґрунтування щодо обовязку відповідача звернутися із заявою про погашення позики (кредиту) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, для зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладених на майно позивача, а також не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів в цій частині позовних вимог відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»в частині зобовязати відповідача звернутися із заявою про погашення позики (кредиту) до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, для зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати припиненим договір іпотеки № 47-2/20-10-з/3 від 04.10.2010 р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Хрещатик».

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»(ідентифікаційний код: 19364259; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 8-а) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальна іпотечна компанія»(ідентифікаційний код: 31812712; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22) суму сплаченого судового збору у розмірі 470,50 (чотириста сімдесят) грн. 50 коп.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата складення повного рішення 27.02.2012 р.