Рішення № 21778668, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/54422.02.12 За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Гарант-Авто» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 24990,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Костенко А.О.

від відповідача: не зявились

від третьої особи: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 24990,00 грн. в рахунок відшкодування заподіяної шкоди (страхового відшкодування в порядку регресу).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2011 р. порушено провадження у даній справі, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 25.01.2012 р. за участю представників учасників судового процесу, яких зобовязано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою представників відповідача та третьої особи, та неналежним виконанням учасниками судового процесу вимог суду.

08.02.2012р. до канцелярії суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору, в яких ОСОБА_1 вини у вчиненні 03.08.2010р. ДТП не заперечив та зазначив, що ним позивачу відшкодовано 2652,97грн. різниці матеріального збитку, завданого пошкодженому автомобілю, та ліміту відповідальності відповідача за договором обовязкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ВЕ №1050310 та франшизи, передбаченої останнім. Також третя особа просила розглянути справу без її участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2012р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача.

У даному судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.12.2011р. та про відкладення розгляду справи від 25.01.2012р., 08.02.2012р. відповідачем отримані, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою від 16.12.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що незявлення представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, третьою особою та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.02.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За договором страхування, що оформлений полісом №19G-0320081 від 04.03.2010р. (строк дії з 06.03.2010р. до 05.03.2011р.) у ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»застраховано автомобіль VW T 5 MULTIVAN 2.5 I TDI, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ТОВ «Порше Лізинг Україна».

Відповідно до Статуту позивача, затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»від 20.04.2011р., Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»несе права та обовязки Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»до повного їх виконання.

Як те встановлено під час розгляду в судовому порядку справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, останній 03.08.2010р. керуючи автомобілем ВАЗ2109, д.н.з. НОМЕР_2, по вул. Щорса в с.М.Єрчаки виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2

ОСОБА_2 здійснював керування автомобілем марки Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_1, на підставі виданої йому ТОВ «Порше Лізинг Україна»довіреності серії ВМР №531002 від 05.03.2010р., що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрована в реєстрі під №685.

ДТП сталася в результаті вчинення винних дій ОСОБА_1 та за наявності складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 28.10.2010р., справа №3-4745.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу VOLKSWAGEN MULTIVAN 2.5 TDI, державний номер НОМЕР_1, відповідно до звіту №338 про оцінку автомобіля, складеного 10.09.2010р. суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 (свідоцтво НОМЕР_3 від 14.07.2009р.), складає 31922,54грн.

За страховим випадком ДТП, що сталась 03.08.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту №110363 від 22.11.2010р. по договору страхування (поліс) №19G-0320081 від 04.03.2010р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 28152,97грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням №6968 від 03.12.2010р.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ2109, д.н.з.НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю VOLKSWAGEN MULTIVAN 2.5 TDI, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ НАСК «Оранта», про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/1050310 (строк дії з 30.12.2009р. до 29.12.2010р.).

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія автомобіля ВАЗ2109, д.н.з.НОМЕР_2, ОСОБА_1 підтверджується постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 28.10.2010р.

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_1 здійснив доплату в розмірі 2652,97грн. як різницю матеріального збитку та ліміту відповідальності відповідача та франшизи.

Пунктом 37.4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів” (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р., відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля VOLKSWAGEN MULTIVAN 2.5 TDI, державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1050310), а до ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором (поліс) №19G-0320081 від 04.03.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ «НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа №11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України “Про страхування”, або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно автомобіль марки VOLKSWAGEN MULTIVAN 2.5 TDI, державний номер НОМЕР_1.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто в розумінні положень Закону “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/1050310) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн..

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не надано.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з положеннями закону (станом на час врегулювання страхового випадку 03.08.2010р.) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду (п. 37.1 зазначеного Закону).

Регресна вимога позивача (вих. №110363 від 04.07.2011р.) про відшкодування шкоди, заподіяної майну в наслідок дорожньо-транспортної пригоди (в поряду регресу) у розмірі 28152,97грн. отримана відповідачем 11.07.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак сума збитків в порядку регресу в розмірі 24990грн., що становить ліміт відповідальності відповідача за договором (полісом) №ВЕ/1050310 за вирахуванням франшизи, відповідачем не сплачена.

Наведені позивачем доводи відповідач не спростував, доказів здійснення оплати за регресною вимогою в сумі 24 990грн. не надав.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м.Київ, вул.Жилянська, б.75, код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»(01042, м.Київ, провулок Новопечерський, б.19/3, код 16467237) в особі Центральної філії ВАТ «УСК «Гарант-Авто»24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. заподіяної шкоди, 1411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання рішення 27.02.2012р.