Рішення № 21778528, 22.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/52422.02.12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна "

доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

третя особа ОСОБА_3

про відшкодування шкоди в порядку регресу

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 дов. № б/н від 16.05.11,

від відповідача ОСОБА_2 дов. б/н від 30.01.2012

від третьої особи не з'явився

в судовому засіданні 22.02.12, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну і резолютивну частини

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги про стягнення в порядку регрессу шкоди заподіяної внаслідок ДТП.

Позивач підтримав вимоги повністю, відповідач спочатку заперечував проти позову, потім, після надсилання окремої ухвали суду, надав поліс та визнав вимоги на суму ліміту відповідальні соті.

Третя особа не з'явилась., поважних причин неявки не повідомила.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2007 р. між ПАТ «СК «ПЗУ Україна»(страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №02130985 (надалі «Договір») предметом якого є страхування автомобіля марки Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу внаслідок ДТП.

11.04.2010 р. у Харківській області, м. Бабаї, по вул. К. Маркса сталося ДТП за участі застрахованого автомобіля марки Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.та автомобіля марки Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Харківського районного суду м. Харкова від 20.04.2010 р. в адміністративній справі №3-1536/10 р., відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

12.04.2010 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до висновку №552/10 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого транспортному засобу, складеного 27.04.2010 р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «СОС Сервіс Україна», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 48206,36 грн.

На підставі страхового акту №UA2010041100007/L01/01 від 10.05.2010 р., у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування визначеним вказаним актом, позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №02130985від 19.07.2007 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 46446,46 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №6509 від 28.05.2010 р. та № 8335 від 22.07.2010

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ«СК «ПЗУ Україна" перейшло в межах суми 46446,46 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 керуючи - автомобілем Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 порушив правила дорожнього руху внаслідок якого сталось ДТП та заподіяно механічні пошкодження автомобіля Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням власника ОСОБА_4..

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 із змінами і доповненнями Верховний Суд звертає увагу на те, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином особою, що має відшкодовувати заподіяну шкоду є ОСОБА_3

Як встановлено цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як власника автомобіля Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована ВАТ НАСК «Оранта" згідно із полісом № ВЕ/1136019.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/1136019) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 30.01.2010 р. (0:00) по 29.01.2011 р.

Відповідно до п. 4 полісу № ВЕ/1136019 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_3, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_3., автомобіля oo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована ВАТ «НАСК «»Оранта»

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс ВЕ/1136019) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510грн (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля awoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 46,446,46 грн.,

Претензією №105142-11 від 25.02.2011 р., що отримана відповідачем 09.03.2011 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 46446,46 грн.

Доказів належного реагування не надано.

Враховуючи визначені полісом № ВЕ/1136019 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 24 990,00грн. у строк до моменту звернення ПАТ «СК «ПЗУ Україна»до суду, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково, враховуючи ліміт полісу №ВЕ/1136019 за вирахуванням франшизи 510,00 грн. та стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта»на користь ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»суми страхового відшкодування у розмірі 24990,00грн.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Націоненльна акціонерна страхова компанія "Оранта"(01030, м. Київ, вул.Жилянська, 75, код 00034186) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м.Київ, вул.Артема,40, код 20782312) 24990,00грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 759,44 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 27.02.12