Рішення № 21778478, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/28421.02.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В. Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега - Поліграф Сервіс", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Людопринт-Україна з іноземними інвестиціями", м. Київ

про стягнення 41 310,36 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега - Поліграф Сервіс" звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Людопринт-Україна з іноземними інвестиціями" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 34 709,80 грн., трьох процентів річних в сумі 1 880,03 грн. та інфляційних у розмірі 4 720,53 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання з оплати наданих позивачем послуг. Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Крім того, повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.11.2011 р. свідчить про отримання відповідачем процесуальних документів суду.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що у період з 30.12.2008 р. по 29.07.20009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега - Поліграф Сервіс" були надані послуги Товариству з обмеженою відповідальністю "Людопринт-Україна з іноземними інвестиціями" кольороподілу та виведення плівок поліграфічної продукції, що підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг):

·ОУ-0002835 від 30.12.2008 р.;

·ОУ-0000877 від 02.06.2009 р.;

·ОУ-0001099 від 10.07.2009 р.;

·ОУ-0001100 від 13.07.2009 р.;

·ОУ-0001111 від 27.07.2009 р.;

·ОУ-0001115 від 29.07.2009 р.;

Свої зобовязання з оплати наданих послуг відповідач виконав частково, у звязку з чим за ним за період з грудня 2009 р. по серпень 2011 р. утворився основний борг в сумі 34 709,80 грн., який позивач намагається стягнути.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобовязання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково три проценти річних в сумі 1 880,03 грн. та інфляційні у розмірі 4 720,53 грн. за період прострочення грошового зобовязання 17.12.2009 р. по 06.10.2011 р. Представники позивача пояснили, що договір надання послуг у формі єдиного документу не складався. Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір надання послуг. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), порядок прийомки наданих послуг, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 901,903 ЦК України договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зобовязання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Відповідач доказів сплати наданих послуг суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 34 709,80 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 4 720,53 грн. та трьох процентів річних в сумі 1 880,03 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати судовому збору у розмірі 1 411,50 грн. покладаються на відповідача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Людопринт-Україна з іноземними інвестиціями" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 10.01.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега - Поліграф Сервіс", 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 32486505, в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 411,50 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання Державній податковій інспекції у Оболонському районі міста Києва.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега - Поліграф Сервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Людопринт-Україна з іноземними інвестиціями" задовольнити.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Людопринт-Україна з іноземними інвестиціями", 01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, к. 10006, код ЄДРПОУ 19365773 , на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега - Поліграф Сервіс", 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 32486505, основний борг у розмірі 34 709,80 грн., інфляційні в сумі 4 720,53 грн., три проценти річних в сумі 1 880,03 грн. та витрати по судовому збору в розмірі 1 411,50 грн., видавши наказ.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Мега - Поліграф Сервіс", 04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 23-А, код ЄДРПОУ 32486505, оригінали платіжних доручень №426 від 31.10.2011 р., №427 від 31.10.2011 р. та №431 від 19.12.2011 р. 5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 27.02.12р.