Рішення № 21778475, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/28321.02.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Київського національного університету ім. Т. Шевченка, м. Київ

до Приватного підприємства "МА-КРО", м. Київ

про відшкодування збитків 4 542,00 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Київський національний університет ім. Т. Шевченка звернувся до господарського суду з позовними вимогами до Приватного підприємства "МА-КРО" про стягнення збитків в розмірі 4 542,00 грн., заподіяних в результаті завищення вартості виконаних робіт за Договором на виконання плану розміщення технологічного обладнання №10908/1-Д від 01.09.2008 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „за заначеною адресою не проживає” а саме те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, далі Замовник, та Приватним підприємством "МА-КРО", далі Підрядник, укладений договір на виконання плану розміщення технологічного обладнання №10908/1-Д від 01.09.2008 р., далі Договір.

Відповідно до умов п. 1.1 Договору за завданням замовника підрядник зобов'язується виконати передбачені договором роботи, а замовник зобов'язується прийняти результат робіт й оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 6.4 Договору загальна його вартість становить 95 352,00 грн., в тому числі ПДВ 15 892,00 грн.

На виконання умов Договору відповідачем виконані роботи, передбачені пунктом 1.3 Договором, і прийняті та оплачені позивачем у визначеному законом та Договором порядку.

У 2011 році Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка за період 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 18.03.2011 р. №03-21/66.

Зокрема, із акту акті ревізії від 18.03.2011 р. №03-21/66 вбачається, що в ході планової ревізії проведено зустрічну звірку Приватного підприємства "МА-КРО" з питання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та взаєморозрахунків з між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. В порушення вимог п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 до акту виконаних робіт, наданому на виконання умов Договору до оплати Університету, включено вартість робіт в сумі 4 542,00 грн., які даними бухгалтерського обліку Приватного підприємства "МА-КРО" не підтверджено, що призвело до завищення вартості робіт на цю суму.

19.07.2011 р. Головне контрольно-ревізійне управління України на адресу відповідача направлена вимога про усунення виявлених порушень та недоліків.

Визначенні порушення відповідачем усунуті не були, а тому керуючись положеннями ст. 843 Цивільного кодексу України позивач вказує на заподіяння йому збитків в сумі 4 542,00 грн. шляхом завищення вартості виконаних робіт згідно Договору.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду, оскільки він містить кінцевий ( матеріальний) результат на що розраховували сторони під час його укладення. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, встановили його предмет, визначили договірну ціну (кошторис), строк дії та порядок прийомки виконаних робіт, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 844, 859, 883, ЦК України, Договір вважається укладеним.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є субєкти господарювання в розумінні ст. 55 ГПК України.

Так, стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що мотивованої відмови від прийомки виконаних робіт з боку відповідача не надходило, обсяг робіт погоджений сторонами, недоліків під час виконання робіт сторонами не виявлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 843 Цивільного кодексу України ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Законодавець зазначає, що ст. 623 ЦК України як загальна норма та статті 224, 225 ГК України як норми спеціальні, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобовязань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні цим збитки. На час стягнення збитків, на позивача покладається обовязок довести суду зокрема:

Шпо-перше, факт заподіяння йому збитків;

Шпо-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобовязань;

Шпо-третє, причинно-наслідковий звязок між невиконанням зобовязань та заподіяними збитками.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків (шкоди) заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

·А) вид (склад) збитків;

·Б) наслідки порушення договірних зобовязань.

Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вина боржника. Таким чином, у разі заподіяння збитків боржник може бути звільненим від цієї відповідальності, якщо він доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання (стаття 614 ЦК України).

Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт завищення вартості виконаних відповідачем робіт згідно Договору, наданий обґрунтований розрахунок реальних збитків відповідає фактичним обставинам справи, доведено складову збитків та причинно-наслідковий звязок між невиконанням відповідачем зобовязань за договорами підряду та утворенням збитків, вид та наслідки збитків для його підприємства. Відповідач доказів відсутності вини у заподіяних позивачеві збитках суду не надав.

За такими обставинами позовні вимоги Київського національного університету ім. Т. Шевченка до Приватного підприємства "МА-КРО" про стягнення збитків в розмірі 4 542,00 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по судовому збору в сумі 1 411,50 грн. покладаються на відповідача у справі Приватне підприємство "МА-КРО" згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 21.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 192, 599, 614, 623, 837, 843, 859, ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України 2003р., ст.ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 33, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 77, 82, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Київського національного університету ім. Т. Шевченка до Приватного підприємства "МА-КРО" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "МА-КРО", 02225, м. Київ, вул. Бальзака, 6, кв. 14, код ЄДРПОУ 33632433, на користь:

- Київського національного університету ім. Т. Шевченка, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, код ЄДРПОУ 02070944, збитки в розмірі 4 542,00 грн. та витрати по судовому збору в сумі 1 411,50 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 27.02.12р.