Рішення № 21778359, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/415-201221.02.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта"

третя особа ОСОБА_1

про стягнення страхового відшкодування в розмірі 22 081,65 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - дов. № 136/26 від 20.01.12 ,

був ОСОБА_3 дов. № 10-4/26 від 10.01.12

від відповідача не з'явився

від третьої особи не з'явився

в судовому засіданні 21.02.12, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну і резолютивну частини

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 06-5-27/902 від 04.11.2011 року на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" з доданими до неї документами направлено за територіальною підсудністю для розгляду до Господарського суд Автономної Республіки Крим.

17.11.2011 року ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим порушено провадження у справі № 5002- 23/5071-2011,

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-23/5071-2011 від 22.12.2011 року на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи № 5002-23/5071-2011 направлено за територіальною підсудністю для розгляду до Господарського суду міста Києва.

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги про стягнення в порядку регрессу шкоди заподіяної внасллідок ДТП.

Позивач підтримав вимоги повністю в сумі

Відповідач спочатку заперечував проти позову, потім, після надсилання окремої ухвали суду, надав поліс та визнав вимоги на суму ліміту відповідальнісоті.

Третя особа не зявилась., поважних причин неявки не повідомила.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2009 між ПАТ СК «АХА Страхування»(далі - позивач), та ОСОБА_5(далі- потерпілий), було укладено договір страхування №2179166/05АВ, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі автомобіль потерпілого).

02.04.2010 по вул. Дибенко, 8 в м. Сімферополь АР Крим сталася ДТП за участю транспортного засобу Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4 під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «ВАЗ-2106», державний реєстраційнийномерНОМЕР_2.

Відповідно до постанови судді Залізничного районного суду м. Сімферополя №3-1016/2010 від 29.04.10гр. ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування № 5713/10 від 22.04.2010, завданого внаслідок ДТП, пошкодження транспортного засобу марки Note», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 22081,65 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 9968 від 07.05.2010року.

Відповідно до висновку експертного дослідження № 331-04/10 від 22.04.10 проведеного ОСОБА_6 за заявою АТ «СК «АХА Україна»сума страхового відшкодування, завданого внаслідок ДТП складає 19079,49 грн.

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8120882 від 13.11.2009, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування визначеним вказаним актом, позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №2179166/05АВ від 08.10.2009 р., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 21741,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9968 від 07.05.10.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ «СК «АХВ Страхування»перейшло в межах суми 21741,65 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У позові позивач просив суд стягнути з відповідача 22081,65 грн. боргу, державне мито та витрати на ІТЗ.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, як власника автомобіля «ВАЗ-2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Астарта»згідно із полісом №ВС/8120882 від 13.11.2009.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/8120882) укладений по 1-го типу (п. 15.1 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 13.11.2009 р. (10:40) по 12.11.2010 р.

Відповідно до п. 4 полісу № ВС/8120882 страхувальником особою, яка застрахувала, цивільно-правову відповідальність цим полісом є ОСОБА_4, судом встановлено, що ОСОБА_1 користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_1, належного ОСОБА_4 автомобіля «ВАЗ-2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Астарта».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВС/8120882) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510 грн (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи встановлено, що згідно висновку експертного дослідження № 331-04/10 від 22.04.10 проведеного сума страхового відшкодування, завданого внаслідок ДТП складає 19079,49 грн.

Заявою про регрес вимоги №785 АР від 05.10.2011 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 22240,65 грн.

Враховуючи визначені Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», полісом № ВС/8120882 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір оціненого розміру вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 19079,49 грн. у строк до моменту звернення ПАТ «СК «АХА Страхування»до суду, а тому позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими лиш е в частині оціненої шкоди.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі оціненої шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково та стягнення з відповідача 19079,49 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Астарта" (03150, м. Київ, вул.Тверська, 6, код 0230821)з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070,м. Київ, вул. Братська, 14, код 20474912) 19079,49 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 190,79 грн. витрат по сплаті державного мита, 203,91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 27.02.12