Рішення № 21778274, 05.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "05" березня 2012 р. Справа № 18/5007/9/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі Лук'янчук Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 21.02.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (АР Крим, с.Мазанка, Сімферопольський район)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 8893,27грн.,

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 8893,27грн. - заборгованості, з яких: 7113,60грн. - основного боргу, 1703,56грн. - неустойки, 54,77грн. - 3% річних, 21,34грн. - інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського від 14.02.2012р. надав довідки, в яких повідомляє, що сума заборгованості відповідача станом на 05.03.2012р. складає 5333,98грн., а також зазначає, що між сторонами не було інших господарських відносин крім тих, що склались на підставі договору поставки №0393-513 від 06.12.2010р.

Також, представник позивача надав акт звірки взаємних розрахунків станом на 09.02.2012р., підписаний повноважними представниками, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 5333,98грн.

Відповідач в судове засідання надав відзив на позовну заяву (а.с.37), в якому зазначає, що сума заборгованості перед ТОВ "Кримська водочна компанія" складає 5333,98грн., згідно акту звірки взаєморозрахунків від 09.01.2012р.; вказує, що позивач в позовній заяві посилається на договір №0393-513 від 06.12.2010р., але згідно ксерокопії договору, яка була надіслана позивачем, даний договір підписаний не директором ТОВ "Кримська водочна компанія" і не скріплений печаткою підприємства, а також відсутній підпис та печатка відповідача, що вказує на недійсність даного договору; також, позивачем не надані відомості про включення ТОВ "Кримська водочна компанія" та Житомирської філії до державного реєстру; враховуючи вищевикладене відповідач просить припинити провадження у справі та відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06 грудня 2010 року між ТОВ "Кримська водочна компанія" (Постачальник, позивач) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №0393-513 (а.с.6), за умовами якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах даного договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент та ціни на продукцію вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Пунктом 2.9 договору встановлено, що покупець зобов'язується оплачувати кожну партію продукції не пізніше 14 календарних днів з моменту її передачі.

На виконання умов договору №0393-513 від 06.12.2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7113,60рн., що підтверджується видатковими накладними №РН-13-012720, №РН-13-013362, №РН-13-013912 (а.с.7-9).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар, як зазначає позивач у позовній заяві, в сумі 7113,60грн.

Разом з тим, при поданні позову до суду позивачем не прийнято до уваги проплати, здійснені відповідачем до подачі позову до суду, а саме 12.10.2011р., 20.12.2011р. та 10.01.2012р. на загальну суму 1779,62грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.33-35).

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ "Кримська водочна компанія" датована 18.01.2012р., а направлена на адресу господарського суду Житомирської області 24.01.2012р., що підтверджується штемпелем на поштовому конверті (а.с.16).

Отже, відповідач здійснив погашення заборгованості у розмірі 1779,62грн. до моменту пред'явлення позову, що позивачем не було враховано, тому суд відмовляє в позові в частині стягнення 1779,62грн.

Матеріалами справи підтверджується, та не заперечується відповідачем, що станом на час розгляду справи несплаченою залишилась сума в розмірі 5333,98грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 09.02.2012р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а.с.38), з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 5333,98грн.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки договір поставки підписаний позивачем та скріплений його печаткою, а також підписаний відповідачем (який підтвердив в судовому засіданні факт наявності на оригіналі договору його підпису). Крім того, відповідач прийняв правочин до виконання, оскільки отримував поставлену позивачем продукцію та проводив за неї розрахунки, що свідчить про подальше схвалення договору поставки №0393-513 від 06.12.2010р. та його дійсність з моменту укладення.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 5333,98грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення суми 1779,62грн. суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки відповідач здійснив погашення вказаної суми до моменту пред'явлення позову.

Крім того, позивач відповідно до п.4.1 договору за порушення строків оплати нарахував відповідачу 280,84грн. пені та 1422,72грн. штрафу.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Згідно п.4.1 договору № 0393-513 від 06.12.2010р. у випадку порушення термінів оплати продукції, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення. У випадку, якщо термін прострочення оплати складає більш ніж 30 календарних днів покупець, зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, яка не оплочена.

Проте, визначаючи порядок нарахування пені та штрафу за невиконання зобов'язання за договором поставки, позивач невірно визначив суму боргу, тому суд самостійно здійснює розрахунок пені та штрафу, виходячи з наступного:

- на суму 6794,50грн.: за період з 19.10.2011р. по 20.12.2011р. згідно наступного розрахунку: 6794,50грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х 63 (кількість прострочених днів) = 181,78грн.

- на суму 5733,98грн.: за період з 21.12.2011р. по 10.01.2012р. згідно наступного розрахунку: 5733,98грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х 21 (кількість прострочених днів) = 51,13грн.

- на суму 5333,98грн.: за період з 11.01.2012р. по 20.01.2012р. згідно наступного розрахунку: 5333,98грн. (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х 10 (кількість прострочених днів) =22,65грн.

- на суму 6794,50грн. (сума боргу) х 20% штрафу=1358,90грн.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір пені становить 255,56грн. (181,78грн.+51,13грн.+22,65грн.)., штрафу 1358,90грн.; вимоги в частині стягнення 25,28грн. пені та 63,82грн. штрафу необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Також позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 54,77грн. та 21,34грн. інфляційних.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Судом встановлено, що позивач здійснюючи нарахування 3% річних та інфляційних невірно визначив суму основного боргу, яка станом на день прийняття рішення у справі складала 5333,98грн., а не 7113,60грн., як зазначає позивач у позовній заяві.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір 3% річних становить 49,46грн., інфляційних 10,67грн.; вимоги в частині стягнення 5,31грн. 3% річних та 10,67грн. інфляційних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, на суму 7008,57грн., з яких: 5333,98грн. - заборгованість за поставлений товар, 255,56грн. - пеня, 1358,90грн. - штраф, 49,46грн. - 3% річних та 10,67грн. - інфляційних.

В позові в частині стягнення 1779,62грн. основного боргу, 25,28грн. пені, 63,82грн. штрафу, 5,31грн. 3% річних та 10,67грн. інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 8285 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530,АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул.Садова, 19, код 36499654):

- 5333,98грн. - основного боргу;

- 255,56грн. - пені;

- 1358,90грн. - штрафу;

- 49,46грн. - 3% річних;

- 10,67грн. - інфляційних;

- 1268,41грн. - судового збору.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 1779,62грн. основного боргу, 25,28грн. пені, 63,82грн. штрафу, 5,31грн. 3% річних та 10,67грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.