Рішення № 21778236, 28.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.02.12 р. Справа № 24/369

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», в особі Донецької філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», м. Донецьк, код ЄДРПОУ 25987823

до відповідача: Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м. Горлівка, код ЄДРПОУ 03337007

про: стягнення боргу та штрафних санкцій у розмірі 34008 778,80 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довір. № 155/10 від 30.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2. за довір. № 06/11225 від 05.10.2011р.

від прокурора: не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України» НАК «Нафтогаз України», в особі Донецької філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепло-мережа» про стягнення 34008 778,80 грн., з яких 29611577,10 грн. сума основного боргу, 2366125,79 грн. пеня, 1278349,62 грн. інфляційні, 752726,29 грн. 3% річних., а також судовий збір.

Нормативно свої вимоги обґрунтовує ст.ст.258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, 216-217, 264-265 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження таких обставин позивач надав копію договору з додатками та додатковими угодами, копії актів передачі-приймання природного газу, копію акту звіряння розрахунків, розрахунок суми боргу, картку рахунку №361 за період 01.01.2011р. 20.12.2011р., статутні документи підприємства.

Відповідач не визнає позовні вимоги в частині пені в сумі 2366125,79 грн., суми інфляції 1278349,62 грн., трьох процентів річних в сумі 752726,29 грн., посилаючись на те, що спірний договір укладено для надання населенню та релігійним організаціям послуг по опаленню і гарячому водопостачанню, а заборгованість ПАТ «Горлівськтепломережа» за поставлений природний газ виникла внаслідок невчасних та не у повному обсязі розрахунків за отримані послуги кінцевих споживачів - населення та релігійних організацій. Відповідач також стверджує, що діючі тарифи на послуги по теплопостачанню для населення є економічно необґрунтованими, тому відповідач звертався до Горлівської міської ради для затвердження економічно обґрунтованих тарифів на ці послуги. Рішення Виконавчого комітету Горлівської міської ради «Про тарифи та послуги по теплопостачанню та гарячому водопостачанню», надаваємих споживачам міста, яким передбачалось затвердити новий тариф на послуги по теплопостачанню в наступному розмірі: за 1 Гкал 451,24 грн., за 1 кв.м. 12,46 грн., не було затверджено Горлівською міською радою. Внаслідок вказаних обставин у ПАТ «Горлівськтепломережа» за період з січня по квітень 2011р. утворилась різниця у нарахуванні за поставлену теплову енергію в розмірі 24812804,00 грн., яка не була відшкодована з державного бюджету. Крім того відповідач зазначає, що позивач необґрунтовано нарахував йому на суму заборгованості пеню, три проценти річних та інфляційних, оскільки існує заборона на нарахування і стягнення з громадян України пені за несвоєчасну оплату послуг по теплопостачанню згідно Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» від 13.11.1996р. №486/96-ВР; технічно неможливо відключення від теплопостачання окремих громадян-боржників, які мешкають у багатоповерхових житлових будинках; діючі нормативно-правові акти з питань теплопостачання суттєво обмежують можливості ПАТ «Горлівськтепломережа» своєчасно і у повному обсязі сплачувати вартість спожитого ним природного газу. Також, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства відповідач просить зменшити розмір пені на 99%.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду копію довідки про фактичну заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, що надається населенню та релігійним організаціям, копію акту звіряння розрахунків на основну суму боргу станом на 20.12.2011р.

Представник відповідача також повідомив про зміну назви підприємства з Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” на Публічне акціонерне товариство „Горлівськтепломережа”, на підтвердження чого надав відповідні правовстановлюючі документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що зміна найменування підприємства з Закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” на Публічне акціонерне товариство „Горлівськтепломережа” не є його перетворенням в розумінні ст.5 Закону України "Про акціонерні товариства", а також те, що найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, господарський суд задовольняє клопотання відповідача та змінює його найменування у цій справі на Публічне акціонерне товариство „Горлівськтепломережа”.

23.02.2012р. до канцелярії суду надійшло повідомлення прокуратури Донецької області від 20.02.2012р. №05/1-547вих-12 про вступ прокурора у розгляд справи в порядку статті 29 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва з 27.02.2011р. до 28.02.2012р.

В судовому засіданні, що відбулось 28.02.2012р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, заперечив проти задоволення клопотання про зменшення розміру пені.

Відповідач підтримав доводи, викладені у відзиві та поясненнях.

Прокурор в судове засідання не зявився.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

21.12.2010р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної кампанії «Нафтогаз України» в особі Донецької філії (постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Горлівськтепломережа» (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу №01-141(11)ТН (а.с.22).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобовязується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобовязується прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному в п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. Постачальник передає покупцю в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 81497,577 тис. куб. (п.1.2 договору).

За умовами п.3.1 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування газу 234 грн. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу 1309,20 грн.

Пунктом 2 додатку №1 до цього договору сторони встановили, що приймання-передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки покупець зобовязується надати постачальнику для підпису два примірника акту-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Згідно з п.4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться на пізніше 10 числа місяця поставки. Подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 5.1 договору сторони встановили строк поставки газу: з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно.

Відповідно до п.7.3.1 Договору, за невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.10.1 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2011р.

Додатковою угодою №2 від 31.03.2011р. до договору №01-141(11)ТН від 21.12.2010р. сторони змінили ціну газу з 1 квітня 2011р., а саме: ціна за 1000 куб.м. газу становить 815,000 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%; тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами 259,70 грн., крім того ПДВ 20%. Всього до сплати за 1000 куб.м. природного газу 1309,20 грн. (а.с.29)

Договір про постачання природного газу разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач передав, а відповідач прийняв протягом січня - квітня 2011р. природний газ на загальну суму 58336996,28 грн., з яких у січні 14387,950 тис.куб.м. на суму 18834704,14 грн. з ПДВ., у лютому 14823,900 тис.куб.м. на суму 19407449,88 грн. з ПДВ, у березні 11906,982 тис.куб.м. на суму 15588620,83 грн. з ПДВ, у квітні 3440,438 тис.куб.м. на суму 4504221,43 грн. з ПДВ, про що свідчать акти прийму-передачі природного газу (а.с.32-35)

Відповідач не заперечує, що виконав свої зобов»язання за договором частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 28725419,18 грн., про що також свідчить наявна в матеріалах справи копія карточки рахунку №361 за 01.01.2011р. по 20.12.2011р. (а.с.14)

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача боргу за отриманий природний газ в сумі 29611577,10 грн., пеня 2366125,79 грн., інфляційні 1278349,62 грн., 3 % річних 752726,29 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обовязковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Договір №01-141 (11)ТН від 21.12.2010р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», в особі Донецької філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» про стягнення суми основного боргу за договором №01-141(11)ТН від 21.12.2010р. про постачання природного газу, підлягають задоволенню, а саме у розмірі 29611577,10 грн.

Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що згадана заборгованість утворилась внаслідок невиконання державою своїх зобовязань з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, яка вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню, а також внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, які затверджувались відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, оскільки умовами Договору сторони обумовили порядок виконання взятих на себе зобовязань, в тому числі, щодо умов та строку оплати поставленого природного газу, на підставі вимог ст.ст. 510, 527, 626, 627 ЦК України. Крім того, частиною шостою статті 20 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що у разі тимчасового встановлення тарифу на теплову енергію нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізм компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством. Таким чином, вищенаведеними нормами законодавства передбачено спосіб компенсації різниці в тарифах на теплову енергію, що не впливає на чинність умов укладеного сторонами договору, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань та прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 1278 349,62 грн. за період січень-листопад 2011 р. та 3% річних за період з 20.02.2011р. по 26.12.2011р. у сумі 752726,29 грн.

Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу «Законодавство”, у звязку з чим суд дійшов висновку, що суми 3% річних та інфляційних нараховані позивачем арифметично вірно, та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається, сторонами у п.7.3.1 Договору встановлено, що за невиконання покупцем умов п.4.1 цього договору покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача за період з 27.06.2011р. по 27.12.2011р. пеню у сумі 2366125,79 грн.

Судом за допомогою програми «Законодавство» перевірено розрахунок нарахованої позивачем пені, обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2364219,16 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 99%. Мотивуючи таке клопотання відповідач серед іншого мотивував і тим, що відсутня його вина у виникненні спірної заборгованості через невчасні та не у повному обсязі розрахунки за отримані послуги кінцевих споживачів - населення та релігійних організацій та існування заборони на нарахування і стягнення з громадян України пені за несвоєчасну оплату послуг по теплопостачанню згідно Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» від 13.11.1996р. №486/96-ВР; що технічно неможливо відключення від теплопостачання окремих громадян-боржників, які мешкають у багатоповерхових житлових будинках; діючі нормативно-правові акти з питань теплопостачання суттєво обмежують можливості ПАТ «Горлівськтепломережа» своєчасно і у повному обсязі сплачувати вартість спожитого ним природного газу.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Господарський суд враховує, що отримавши природний газ у кількості та за ціною, що зазначені в актах приймання-передачі, згідно п. 5.2.1 договору, відповідач набув право власності на вказану продукцію, а отже зобов'язаний здійснити її оплату в повному обсязі з урахуванням штрафних санкцій, встановлених за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобовязання боржником, а також те, що відповідачем не було надано доказів тяжкого фінансового стану у тому числі внаслідок великої кредиторської заборгованості, яка значно перевищує доходи підприємства із-за несплати населенням послуг з теплопостачання, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшенні пені.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Змінити найменування відповідача з Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» на Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа».

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», в особі Донецької філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» про стягнення боргу та штрафних санкцій у розмірі 34008 778,80 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» (84601, м. Горлівка, вул. Академіка Павлова,13, п/р 26005414020000 ПАТ «ПроФінБанк», МФО 334594, ЄДРПОУ 03337007) на користь Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України», в особі Донецької філії Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 25, р/р №260013011457 в ДОУ ВАТ «Ощадбанк» України у м. Донецьк, МФО 335106, ЄДРПОУ 25987823) 29611577,10 грн. сума основного боргу, 2364219,16 грн. пеня, 1278349,62грн. інфляційні, 752726,29 грн. 3% річних, 56455,07 грн. - судовий збір.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2012р.

Суддя Величко Н.В.