Рішення № 21778195, 29.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.02.12 р. Справа № 1/266

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є.

При секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку”, м. Київ в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Термінал Т-К”, с. Ласточкине Донецької області

про стягнення 147655 грн. 34 коп. шляхом звернення на майно

За участю представників сторін:

від позивача: Хорошилов І.І.

від відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ясинувата Донецької області”, м.Ясинувата, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Термінал Т-К”, м. Авдіївка, про стягнення заборгованості за кредитним договором №838 від 29.06.2005р. по сплаті процентів за жовтень 2009р. в сумі 147655,34 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави відповідно до договору застави транспортних засобів №230 від 21.03.2007р. шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, визначеною у межах процедури виконавчого провадження, та інше майно відповідача.

Крім того, в якості забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в інших банках на суму позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії №838 від 29.06.2005р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 16.11.2009р. порушив провадження у справі №1/266.

Ухвалами від 02.12.2009р., 04.04.2011р. розгляд справи №1/266 зупинявся до розгляду повязаних справ.

Ухвалою суду від 15.02.2012р. з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.02.2012р. змінено відповідача його правонаступником Приватним підприємством „Термінал Т-К”, с.Ласточкине.

Відповідно до клопотання б/н від 15.02.2012р. позивач просить суд змінити назву позивача з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ясинувата Донецької області”, м.Ясинувата на Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк. В підтвердження чого позивач надав наказ №642о/с від 27.12.2010р. про припинення діяльності філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ясинувата Донецької області”. Враховуюче викладене суд змінює назву позивача з Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ясинувата Донецької області”, м.Ясинувата на Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк.

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Донецької області від 01.06.2011р. справу передано на автоматичний розподіл.

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Донецької області від 15.02.2012р. справу передано судді Демідовій П.В.

Відповідно до розпорядження в.о. голови господарського суду Донецької області від 24.02.2012р. справу передано судді Курило Г.Є.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався. Розгляд справи на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України зупинявся та поновлювався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що

29 червня 2005р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ясинувата Донецької області”, м.Ясинувата (банк, правонаступником якого є позивач) та Закритим акціонерним товариством “Термінал Т-К” (позичальник, правонаступником якого є відповідач) був підписаний кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838, протягом дії якого сторонами внесено зміни до його окремих пунктів шляхом укладання відповідних угод.

За своєю правовою природою договір №838 від 29.06.2005р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.2.1 договору банк надає позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 8000000,00 грн. (в редакції договору про внесення змін №868 від 17.09.2007р.)

За умовами п.3.2 в редакції договору №838/14 від 22.04.2009р. про внесення змін до кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи зі встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 23% річних за кредитом, наданим у гривні; 13% річних за кредитами, наданими у валюті. Нарахування банком процентів здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році. Проценти нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі за період з першого по останній календарний день поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п.2.2 цього договору та сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування, в останній робочий день місяця. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком та сплачуються позичальником у тій валюті, в якій надано кредит.

Пунктом 4.2.2 кредитного договору встановлений, зокрема, обовязок позичальника своєчасно сплачувати плату за кредит.

Кредитний договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно з умовами цього договору (п.п.6.1, 6.5).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики(ст. 1048 Цивільного кодексу України)

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив заборгованість за відсотками за користування кредитом, нарахованими у жовтні 2009р. в розмірі 134236,30грн., 1016,32 дол. США та 443,11євро, доказів зворотнього відповідачем не надано. Факт наявності простроченої заборгованості у відповідача перед банком у зазначених сумах підтверджується банківськими виписками, наданими до матеріалів справи.

Разом з цим, за текстом позовної заяви позивачем заявлено до стягнення гривневий еквівалент відсоткової заборгованості позичальника за користування у жовтні 2009р. кредитними коштами.

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, валюта України (гривня) є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України, що цілком кореспондується з приписами ст.99 Конституції України, п.3.3 ст.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Встановлений законодавцем обовязок приймати на території України виконання будь-яких зобовязань в національній валюті, на погляд суду, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобовязаннями, вираженими в іноземній валюті. Оскільки у суду відсутні заперечення з цього приводу з боку відповідача, суд вважає можливим та законним задоволення вимог позивача в цій частині. Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-08/369 від 29.06.2010р. „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” (п.19).

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок що позивачем доведена наявність відсоткової заборгованості, що нарахована у жовтні 2009р. в розмірі 147655,34грн.

21 березня 2007р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком, в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Ясинувата Донецької області” (заставодержатель, правонаступником якого є позивач) та Закритим акціонерним товариством “Термінал Т-К” (заставодавець, правонаступником якого є відповідач) був укладений договір застави транспортних засобів №230 (договір застави), який забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №838 від 29.06.2005р., а також всіх додаткових угод до нього, укладеного між заставодержателем та заставодавцем (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору застави та додатку №1 до договору застави, предметом застави є: напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2; напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_4; напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_5, р.н. НОМЕР_6; напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_7, р.н. НОМЕР_8; напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_9, р.н. НОМЕР_10; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_11, р.н. НОМЕР_12; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_13, р.н. НОМЕР_14; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_15, р.н. НОМЕР_16; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_17, р.н. НОМЕР_18; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_19, р.н. НОМЕР_20.

Заставна вартість предмету застави за згодою сторін складає 816540,00 грн. (балансова вартість майна становить 1458512,50 грн.).

Згідно з п.1.5 договору, майно знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, сел. Західний Батман.

Заставодержатель набуває права звернення стягнення на Майно та його реалізацію, якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобовязань за Кредитним договором вони не будуть виконанні повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом (п.4.1. договору застави).

Пунктом 4.2 договору застави з посиланням на ст.ст.20, 21 Закону України „Про застави” та ст.ст.24-26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, сторонами узгоджений перелік способів, в які позивач має право звернути стягнення на предмет застави, серед яких шляхом продажу предмету застави з аукціону (публічних торгів) або через спеціальну організацію за вибором заставодержателя.

Відомості про обтяження майна заставою зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна), копія якого в матеріалах справи. Реєстрація звернення стягнення здійснена 09.10.2009р.

Протягом дії договору застави сторонами було укладено ряд додаткових угод про внесення змін до нього у звязку зі зміною основного зобов'язання, забезпеченого заставою.

За своєю правовою природою договір №230 від 21.03.2007р. є договором застави, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законами України “Про заставу”, “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

У відповідності до ст.21 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.24 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє обтяжувача права звернутися до суду.

Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом ( ст. 25 того ж Закону).

Факт невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором встановлений судом, в звязку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача відсоткової заборгованості за кредитним договором в сумі 147655,34 грн. та звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст.25 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Оскільки початкова ціна предмета застави для його подальшої реалізації повинна бути зазначена в рішенні суд встановлює ціну зазначену в додатку №1 до договору застави.

Крім того, позивач в якості забезпечення позову просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на рахунках в інших банках на суму позову.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Оскільки позивач не надав суду обґрунтованих доказів, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача, оскільки з його вини виник спір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 66, 67, 77, 78, 79, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк, до відповідача Приватного підприємства „Термінал Т-К” с. Ласточкине Донецької області, задовольнити.

Звернути стягнення на майно, що є предметом застави відповідно до договору застави транспортних засобів №230 від 21.03.2007р., що належить на праві власності Приватному підприємству „Термінал Т-К” с. Ласточкине (86050, Донецька область, Ясинуватський район, с. Ласточкине, вул. Совєтська, 22, код ЄДРПОУ 33284725), а саме: напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_1, р.н. НОМЕР_2, початкова ціна продажу - 63682,00 грн.; напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_3, р.н. НОМЕР_4, початкова ціна продажу - 63682,00 грн.; напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_5, р.в. НОМЕР_6, початкова ціна продажу - 63682,00 грн; напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_7, р.в. НОМЕР_8, початкова ціна продажу - 63682,00 грн.; напівпричіп автовоз ПП-7310.025, 2007р., синій, шасі НОМЕР_9, р.в. НОМЕР_10, початкова ціна продажу - 63682,00 грн.; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_11, р.н. НОМЕР_12, початкова ціна продажу - 99626,00 грн.; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_13, р.н. НОМЕР_14, початкова ціна продажу - 99626,00 грн.; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_15, р.н. НОМЕР_16, початкова ціна продажу - 99626,00 грн.; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_17, р.н. НОМЕР_18, початкова ціна продажу - 99626,00 грн.; вантажний сідловий тягач „IVECO” МР440Е43, 2002р., білий, шасі НОМЕР_19, р.н. НОМЕР_20, початкова ціна продажу - 99626,00 грн. шляхом продажу на публічних торгах в рахунок погашення перед Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пер. Шевченко, 12, код ЄДРПОУ 0039002) в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області” (83082, м.Донецьк, пл. Радянська, 1, ЄДРПОУ 09334636) відсоткової заборгованості за жовтень 2009р. за кредитним договором №838 від 29.06.2005р. в розмірі 147655,34 грн. Заставлене майно знаходиться за адресою: Донецька область, м. Макіївка, сел. Західний Батман.

Стягнути з Приватного підприємства „Термінал Т-К” (86050, Донецька область, Ясинуватський район, с. Ласточкине, вул. Совєтська, 22, код ЄДРПОУ 33284725) на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пер. Шевченко, 12, код ЄДРПОУ 0039002) в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області” (83082, м.Донецьк, пл. Радянська, 1, ЄДРПОУ 09334636) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1476,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 29.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 05.03.2012р.

Суддя Курило Г.Є.