Постанова № 21777966, 28.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2012 р. Справа № 5023/4074/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. головуючого

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаОСОБА_1. дов. від 18.03.2011 р.

ОСОБА_2. дов. від 25.05.2011 р.

відповідачівОСОБА_3.. дов. від 27.12.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Центренерго"

на постановувід 17.11.2011 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/4074/11 господарського суду Харківської області за позовомСтатутного територіально галузевого об'єднання "Південна залізниця" доВідкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" доПублічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" простягнення 29538662,14 грн. ВСТАНОВИВ: Статутне територіально галузеве об'єднання "Південна залізниця" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції про стягнення суми належних до сплати платежів, яка, з урахуванням уточнень, складає 33936252,89 грн. (т.7, а.с. 38-40, т. 11, а.с. 1-3). Доповідач Волковицька Н.О. Рішенням господарського суду Харківської області від 02.07.2010 року (головуючий суддя Савченко А.А., судді Кононова О.В., Смірнова О.В.) позовні вимоги задоволено. За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.01.2011 року (головуючий суддя Фомінов В.О., судді Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) змінено 3 та 4 частини резолютивної частини рішення і викладено їх у наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу Зміївської теплової електричної станції на користь Статутного територіально галузевого обєднання "Південна залізниця" 33936037,61 грн. належних до сплати платежів та відповідні судові витрати. У стягненні 215,28 грн. відмовити". Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2011 року вказані судові акти були скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи позивач 04.08.2011 року надав заяву про залучення другого відповідача та уточнення позовних вимог, в якій просив залучити до справи другого відповідача - Публічне акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго", стягнути з Публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (підрозділу Зміївська теплова електрична станція) на користь позивача суму належних до сплати платежів у розмірі 33936037,61 грн., відшкодувати позивачу за рахунок другого відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 04.08.2011 року заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду та залучено до участі у справі в якості другого відповідача Публічне акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго".

Господарський суд Харківської області рішенням від 08.08.2011 року (головуючий суддя Ковальчук Л.В., судді Жиляєв Є.М., Сальнікова Г.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року (головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.), в задоволенні клопотання про направлення даної справи за місцезнаходженням юридичної особи, зокрема ПАТ "Центренерго" (м.Київа) та про залучення в якості співвідповідача по справі ДП "Вугілля України" м. Київ, а також залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ДП "Донецька залізниця" та ДП "Укрзалізниця" - відмовлено.

Позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" на користь Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" 33936037,61 грн. належних до сплати платежів, 25500,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що рішення у справі прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а саме: частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, пункту 2 Правил видачі вантажів, пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, пункту 3 Правил складання актів, пунктів 3, 4 Правил користування вагонами та контейнерами, пункту 8 Правил зберігання вантажів, пункту 2.10 Правил планування перевезень вантажів, статті 29 Статуту залізниць України, статті 13, частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 193 Господарського кодексу України та порушенням статті 11112 Господарського процесуального кодексу України.

Заявник зазначає, судами не врахований факт порушення позивачем договору про експлуатацію залізничної підїзної колії від 18.12.2006 року №22-12/06 в частині подання Зміївській ТЕС вагонів, що перевищує максимальну переробну спроможність Зміївської ТЕС, яка складає 253 напіввагони та відсутність вини відповідача, оскільки затримка вагонів викликана обмеженням технічної можливості приймати і розвантажувати відповідні вагони.

У відзиві на касаційну скаргу Статутне територіально галузеве об'єднання "Південна залізниця" просить в задоволені касаційної скарги відмовити в повному обсязі.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій спір стосується невиконання відповідачем умов укладених між сторонами договорів № 021016 від 23.03.2001 року та № 2/219//22-12/06 від 18.12.2006 року в частині оплати наданих позивачем послуг по організації перевезень вантажів та експлуатації залізничної підїзної колії за період з 18.05.2009 року по 31.01.2010 року в сумі 33936037,61 грн.

Розрахунок, здійснений позивачем судами перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 року за № 340/16356) та Статуті залізниць України (затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року) та підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 11.11.2010 року № 7304, проведеної в межах даної справи Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені заслуженого професора М.С.Бокаріуса, встановлено, що нарахування СТГО "Південна залізниця" ВАТ "ДЕК "Центренерго", а борг в сумі 33947679,44 грн. за період з 18.05.2009 року по 31.01.2010 року підтверджується документально накопичувальними картками, відомостями плати за користування вагонами, актами загальної форми, складеними з урахуванням вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644) та Правил користування вагонами і контейнерами (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113).

При цьому, судами встановлено, що жодних документальних доказів, які б підтверджували невиконання позивачем умов спірних договорів, а також обставин, які б свідчили про відсутність обов'язку ПАТ "Центренерго" оплачувати надані позивачем послуги, останнім не надано.

Більш того, суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач безпідставно посилається на відсутність його вини у неналежному виконанні зобов'язання через великі обсяги постачання продукції та його неспроможність прийняти вантаж внаслідок перевантаження вугільного складу, оскільки предметом договору перевезення та договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуг не є визначення та коригування обсягу перевезень вантажів. Дана умова є предметом договору поставки, що укладений між відправником та одержувачем, без участі позивача. До того ж, договір про організацію перевезень, укладений між сторонами, не містить будь-яких обмежень щодо обсягу перевезень. До цього договору будь-яких змін та доповнень не було укладено, відповідач не звертався до суду у встановленому законом порядку про внесення змін щодо будь-яких обмежень обсягів перевезень або встановлення іншого порядку. Договір є чинним та має виконуватись сторонами у відповідності до визначених у ньому умов.

Факт звернення відповідача до позивача з вимогами про зменшення обсягів подавання вагонів не звільняє його від відповідальності за неналежне виконання обов'язку по сплаті вартості наданих позивачем послуг.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, або відсутність у боржника необхідних коштів.

Щодо звернення до керівництва ДП "Донецька залізниця" та СТГО "Південна залізниця" стосовно обмеження або припинення подачі вагонів під навантаження вугілля на адресу Зміївської теплової електричної станції колегія суддів вірно зазначила, що відповідно до статті 29 Статуту залізниць України лише Укрзалізниця, а не ДП "Донецька залізниця" або СТГО "Південна залізниця" має право запроваджувати, за погодженням з Міністерством транспорту та зв'язку України, тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час скупчення не розвантажених транспортних засобів у пунктах призначення. Обов'язковість таких дій з боку Укрзалізниці жодним нормативним актом не передбачена.

Посилання ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого структурного підрозділу "Зміївська теплова електрична станція" ПАТ "Центренерго" на неотримання ним, як вантажоотримувачем, від позивача на підпис накопичувальних карток, попередніми судами не прийняті до уваги, оскільки спростовуються наявними у справі накопичувальними картками, підписаними відповідачем, частина безпосередньо містить відмітку представника відповідача про незгоду з нарахуванням без зазначення мотивів такої незгоди, а також актами загальної форми, складеними з додержанням всіх вимог діючого законодавства про відмову від підпису частини накопичувальних карток.

Твердження відповідача І про те, що позивачем відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки, підписані не уповноваженими особами, також судами спростовані оскільки призначення з боку відповідача відповідальних осіб за проведення навантажувально-розвантажувальних робіт та оформлення перевізних документів, з делегуванням цим особам відповідних прав та обов'язків підтверджується Наказом № 452 від 23.11.2009 року за підписом Директора Зміївської ТЕС, що діяв у період виникнення заборгованості.

Що ж стосується строків оплати вартості наданих позивачем послуг, судами в порушення приписів статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, викладені в постанові ВГСУ від 12.04.2011 року не виконані, строк з якого у відповідача виникло зобов'язання по оплаті наданих послуг не встановлений, в зв'язку з чим спір вдруге не розглянутий по суті.

Посилання попередніх судових інстанцій на пункти 1.1., 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затв. Наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000 р., ст. 46, 62 Статуту залізниць України є помилковим, оскільки зазначені норми передбачають порядок та способи розрахунків, а 1.2. Правил взагалі стосується відправника, в той час як строком у розумінні статті 251, 252 Цивільного кодексу України є певний період у часі, який визначається роками, місяцями, днями і т.і.

Відповідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ні суд першої ні апеляційної інстанції не встановили строк з якого боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Судами також не досліджені претензії № НЮ 21/650, № М-08/502 та № ДН-2-06-02/301 їх зміст, докази направлення, а також періоди та суми вимог викладені в них.

Крім того, судами не досліджувались заперечення відповідача щодо перевищення позивачем максимальної переробної спроможність Зміївської ТЕС, яка складає 253 напіввагонів.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2011 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року у справі № 5023/4074/11 господарського суду Харківської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач