Постанова № 21777893, 01.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"01" березня 2012 р. Справа № 5005/3358/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С.,

суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач),

Міщенка П.К.,

розглянувшикасаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська,

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2011 року,

у справі № 5005/3358/2011 Господарського суду Дніпропетровської області,

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Інформікс Трейд" (смт. Ювілене, Дніпропетровська область),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтенсивник Плюс" (м. Дніпропетровськ),

про визнання банкрутом, -

учасники провадження в судове засідання не з'явились;

в с т а н о в и в :

У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформікс Трейд" (далі за текстом –ТзОВ "Інформікс - Трейд") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтенсивник Плюс" (далі за текстом –ТзОВ "Інтенсивник Плюс"), в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2011 року у справі № 5005/3358/2011 (суддя –Примак С.А.) визнано ТзОВ "Інтенсивник Плюс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора –ТзОВ "Інформікс Трейд", інше. Постанову місцевого господарського суду мотивовано наявністю у матеріалах справи належних доказів, які дають підстави для визнання боржника банкрутом, на підставах встановлених ст. 52 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У серпні 2011 року до Господарського суду Дніпропетровської області від ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська надійшла Заява про перегляд постанови від 24.03.2011 року за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої Заяви, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська посилається на те, що ТзОВ "Інтенсивник Плюс" не відображало у податковій звітності наявність оподатковуваних операцій з ТзОВ "Інформікс Трейд", що є істотною обставиною, оскільки наслідком таких дій банкрута може бути донарахування податків по результатах проведеної документальної перевірки та стягнення цих сум у межах цієї справи про банкрутство. Крім того, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська у Заяві вказує, що постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2011 року було прийнята без дослідження наявності у діях службових осіб ТзОВ "Інформікс Трейд" неправомірних дій щодо доведення до банкрутства ТзОВ "Інтенсивник Плюс".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2011 року у справі № 5005/3358/2011 відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська про перегляд постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2011 року у цій справі за нововиявленими обставинами. Ухвалу місцевого господарського суду мотивовано, зокрема, відсутністю у поданій ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Заяві жодних передбачених ст. 112 ГПК України підстав для перегляду постанови від 24.03.2011 року за нововиявленими обставинами.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року у справі № 5005/3358/2011 (головуючий суддя –Вечірко І.О., судді: Виноградник О.М., Лисенко О.М.) апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2011 року –без змін. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що зазначені у Заяві ДПІ у Ленінському районі м. Дніпровська обставини не є нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року. В обґрунтування касаційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська посилається, зокрема, на порушення апеляційним господарським судом ст. 112 ГПК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.02.2012 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська прийнято до провадження.

29.02.2012 року від арбітражного керуючого Солнцева А.Ю. надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ліквідатор вважає прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін (в силі), у задоволенні касаційної скарги –відмовити.

За Розпорядженням Заступника Секретаря судового засідання Васищака І.М. від 29.02.2012 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий суддя –Удовиченко О.С., судді: Поліщук В.Ю., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).

Учасники касаційного провадження у справі уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосуванням господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

При цьому, необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи, а також те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи, тобто виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що (як свідчать матеріали справи) копію постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2011 року було направлено органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та зобов'язано цей орган направити для долучення у матеріали справи матеріали по результатах перевірки.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що із Заявою про перегляд зазначеної постанови ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулось 16.08.2011 року (про що свідчить відтиск штампу реєстрації вхідної кореспонденції Господарського суду Дніпропетровської області, вх. № 2279).

Поряд з цим, матеріали справи не містять відомостей про результати проведеної органом державної податкової служби перевірки (зобов'язання про проведення якої (перевірки) та результатів перевірки було зазначено в резолютивній частині постанови від 24.03.2011 року), в той час як для її проведення було достатньо часу, і, саме необхідність проведення такої перевірки та її можливі результати є однією з обставин, наведених в обґрунтування Заяви про перегляд постанови про визнання боржника банкрутом за нововиявленими обставинами.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції також вважає, що забезпечення проведення позапланової перевірки та, як наслідок цієї перевірки, виявлення можливих неправомірних дій службових осіб ТзОВ "Інформікс Трейд" щодо доведення до банкрутства ТзОВ "Інтенсивник Плюс", не є нововиявленими обставинами, оскільки є лише припущенням на майбутнє ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, в той час як ст. 112 ГПК України вказує на існування обставин (які визначені заявником як нововиявлені) станом на момент прийняття того рішення, про перегляд якого за нововиявленими ставиться питання.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне вказати на те, що відсутність у контролюючого органу інформації про певні дії чи бездіяльність посадових осіб суб'єкта господарювання (яка пов'язана з правильністю справляння податкових платежів) не може кваліфікуватись (у майбутньому) як нововиявлена обставина, оскільки, відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (ст. 2) та Податкового кодексу України (ст. 1), саме на органи податкової служби покладено обов'язок щодо повноти та своєчасності сплати (справляння) податкових платежів.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого та апеляційного господарських судів про відмову у задоволенні Заяви ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська та вважає, що наведені в обґрунтування поданої Заяви обставини не є новивовиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України.

Доводи касаційної скарги, що вказані у Заяві обставини є нововиявленими, колегією суддів відхиляються, оскільки останні ґрунтуються на довільному тлумаченні ст. 112 ГПК України та переоцінки встановлених судами обставин, що не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарського суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

          1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

2.           Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 листопада 2011 року у справі № 5005/3358/2011 Господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:В.Ю. Поліщук П.К. Міщенко